ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" жовтня 2021 р. справа № 300/3891/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до ОСОБА_1
про стягнення в дохід бюджету заборгованості в розмірі 31 929 гривень 88 копійок,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 02.08.2021 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідачка, ОСОБА_1 ) про стягнення в дохід місцевого бюджету заборгованості в розмірі 31 929 гривень 88 копійок.
Підставою звернення до суду слугувала реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідачки щодо сплати зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.31-32).
До суду, 25.08.2021 від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшло клопотання про надання доказів, витребуваних ухвалою суду про відкриття провадження у справі (а.с.38-45).
Відповідачка у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) строк відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Крім цього, 12.08.2021 на веб-порталі Івано-Франківського окружного адміністративного суду розміщено повідомлення про розгляд даної справи (https://adm.if.court.gov.ua/sud0970/pres-centr/news/1164497/).
Таким чином, судом вживалися вичерпні заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 в якості відповідачки про розгляд адміністративної справи №300/3891/21, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідачка не скористалася.
Згідно із частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню зважаючи на такі обставини.
Відповідно до інформації №268298812 від 30.07.2021, а саме відомостей: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с.24-26), у власності відповідачки, серед іншого, перебувають наступні об'єкти нерухомого майна:
- Ѕ частка нежитлової будівлі (свинарника) загальною площею 1292,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 22.02.2007 виконавчим комітетом Стецівської сільської ради / 01.03.2007;
- двокімнатна квартира загальною площею 91 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить відповідачці на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14.10.2006 приватним нотаріусом Басай Л.І за №3702;
- 51/100 частка будівлі кафе, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 09.06.2010, виданого Вістівською сільською радою;
- 39/100 частка фізкультурно-оздоровчого та спортивно-дозвіллєвого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 26.06.2012, виданого Вістівською сільською радою.
Позивачем щодо ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення від 05.08.2018 №0058116-5102-0906 (а.с. 10), від 23.05.2019 №0097818-5113-0906 (а.с. 10) та від 16.06.2020 №0065424-5133-0906 (а.с. 8), якими визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017, 2018 та 2019 роки в загальній сумі 30 457,99 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачці на її податкову адресу, про що свідчать довідка ПАТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання та рекомендовані повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 10-11).
Окрім цього, ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 05.082018 №0058117-5102-0906 (а.с. 12), від 23.05.2019 №00970065424-5133-090613-0906 (а.с. 12) та від 16.06.2020 №0065425-5133-0906 (зворотна сторона а.с. 12), якими відповідачці визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2017, 2018 та 2019 роки в загальній сумі 1471,89 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилалися ОСОБА_1 на її податкову адресу, про що свідчать рекомендовані повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 13 та зворотна сторона).
Також, 28.11.2017 позивачем складено податкову вимогу форми "Ф" №30054-17, якою визначено податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 4 452,32 грн (а.с.7). Дану вимогу направлено відповідачці і вручено 27.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7).
Податкові зобов'язання згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у встановлений законом строк відповідачка не сплатила, в результаті чого виникла податкова заборгованість в сумі 31 929,88 грн, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків за платежами ОСОБА_1 станом на 29.07.2021 (а.с.6) та витягами з картки особового рахунку по податку не нерухоме майно (а.с. 14-15).
У зв'язку із добровільною несплатою ОСОБА_1 заборгованості з податку на нерухоме майно, позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Суд зазначає, що в даній адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (надалі, також ПК України) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядок та у строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов'язку, згідно з положеннями якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 ПК України. Згідно з пунктом 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
Також цим підпунктом визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкт житлової нерухомості та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкт нежитлової нерухомості, а тому у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з наведеним, позивачем правомірно винесено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення про сплату податків за 2017, 2018 та 2019 роки. Докази оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні.
Податкова вимога, яка направлена відповідачці не відкликана та не погашена платником податку, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов'язання, повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податковими зобов'язаннями статусу податкового боргу.
Отже, враховуючи те, що податковий борг в розмірі 31 929, 88 грн виник в результаті порушення відповідачкою вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати чи оскарження його нарахування, суд дійшов до висновку про підставність, обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Згідно з приписами частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) в дохід бюджету заборгованість на суму 31 929 (тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 88 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084;
відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.