Справа № 629/5683/21
Провадження № 1-кс/629/998/21
10 жовтня 2021 року м. Лозова
Слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника- ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021221110000558 від 07.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лозова Харківської області, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, без місця реєстрації, мешкаючого зі слів ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 за ст.ст. 185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі, на розгляді в Лозівському міськрайонному суді Харківської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України, -підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,-
Слідчий Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням (за погодженням з прокурором) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання зазначив, що 06.10.2021 року близько 22:00 години, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися в лісосмузі, розташованій навпроти буд. АДРЕСА_2 , де вони разом розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртного, у ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_7 , в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , знаходячись за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , яка в той час лежала на землі, наніс близько трьох ударів взутою ногою в область живота останній, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота з розривом брижі тонкого кишечника, яка спричинила крововтрату, від якої через деякий час настала смерть ОСОБА_7 . ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи особу ОСОБА_4 , який не працює, а отже не має офіційних засобів до існування, не має міцних соціальних зв'язків.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування заперечень зазначили про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Пояснили, що ОСОБА_4 не винуватий у смерті ОСОБА_7 та від його дій остання не могла померти. Підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення обґрунтовується лише припущеннями сторони обвинувачення. ОСОБА_4 має хронічні захворювання та потребує медичного огляду і лікування, не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також не має наміру незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчиняти будь-які кримінальні правопорушення. У випадку, якщо слідчим суддею буде прийнято рішення про застосування запобіжного заходу, просили застосовувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме- домашній арешт.
Вислухавши пояснення та думки сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що Лозівським РВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12021221110000558 за ч.2 ст. 121 КК України.
08.10.2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, не має місця реєстрації та постійного місця мешкання, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, підтверджується даними: протоколу огляду трупа ОСОБА_7 від 07.10.2021 року; довідки Лозівського відділення ХОБСМЕ про причину смерті ОСОБА_7 ; протоколами допитів свідка та підозрюваного; протоколом проведення слідчого експертименту від 07.10.2021 за участю свідка.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Зокрема, згідно п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі визначені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки тощо.
Вирішуючи клопотання слідчого слідчий суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів.
З урахуванням наведених даних слідчий суддя вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.
Слідчий суддя приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред'явленої підозри, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_4 підозрюється.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Вказані обставини слідчим суддею враховані при розгляді клопотання слідчого. А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, слідчий суддя вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів на даний час неможливе.
Щодо доводів захисника та підозрюваного про необґрунтованість клопотання слідчого, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та/або суду та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, спростовують доводи захисника та підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Згідно протоколу № 86/97 затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 фактично затримано 08.10.2021 о 09.00 год.
Враховуючи обставини злочину, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, слідчий суддя, відповідно до п.п.1 та 2 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Лозівського РВП ГУНП в Харківській області -задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківська установа виконання покарань (№ 27)" строком на 60 днів, а саме з 08.10.2021 року по 06.12.2021 року, включно, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківська установа виконання покарань (№ 27)" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1