Справа № 496/4490/21
Провадження № 1-кс/496/1650/21
07 жовтня 2021 року м.Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка клопотання дізнавача СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021164250000283 від 24.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
Дізнавач звернувся до суду з клопотанням з вказаним клопотанням. При цьому посилається на те, що 23.09.2021 року до ЧЧ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області надійщов рапорт оперуповноваженого СКП ОСОБА_4 , про те, що 20.09.2021 року невідома особа в роздягальні Вигодянської ЗОШ скоїла крадіжку двох мобільних телефонів: «Редмі нот 8», який належить неповнолітньому ОСОБА_5 та " ОСОБА_6 " , який належить неповнолітньому ОСОБА_7 23.09.2021 року в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 добровільно видав мобільний телефон марки «iPhone - 7+» чорного кольору № ІМЕІ № НОМЕР_1 . 01.10.2021 року дізнавачем СД Одеського РУП № 2 ОСОБА_3 було проведено огляд мобільного телефону марки «iPhone - 7+» чорного кольору № ІМЕІ № НОМЕР_1 . Вилучене має значення речового доказу, є предметом кримінального правопорушення, а тому для запобігання можливості пошкодження, втрати, знищення вилученого майна, для збереження речових доказів, дізнавач звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився. Його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
Вивчивши матеріали, додані до клопотання, вважаю, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд вважає, що вилучений мобільний телефон марки «iPhone - 7+» чорного кольору ІМЕІ № НОМЕР_1 , відповідає вимогам ст. 98 КПК України, однак суд не вбачає підстав для застосування заборони розпорядження та користування довилученого телефону оскільки відсутні обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна.
Таким чином слідчий суддя вважає що дане клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання дізнавача СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone-7+» чорного кольору ІМЕІ № НОМЕР_1 .
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1