іменем України
05 жовтня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 741/528/17
Головуючий у першій інстанції - Киреєв О. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1132/21
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.,
із секретарем - Шкарупою Ю.В.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2021 року (місце ухвалення - м. Носівка, дата складання повного рішення - 24.05.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання неправомірними дій працівників відокремленого підрозділу, акту про порушення Правил користування електричною енергією з додатком і розрахунку вартості безобліково спожитої електроенергії, розгляду та скасування цього акту і розрахунку,
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Чернігівобленерго» про визнання неправомірними дій по складанню акта про порушення Правил користування електричною енергією, скасування акта та нарахувань за використання не облікованої електричної енергії, підключення будинку до електромережі.
В подальшому, у березні 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету позову до ПАТ «Чернігівобленерго» про визнання неправомірними дій працівників відокремленого підрозділу щодо встановлення факту порушення правил користування електричною енергією і фіксації цього факту у відповідному акті, а також по розгляду акту з проведенням нарахувань по ньому та скасування акту про порушення Правил користування електричною енергією і розрахунку вартості безобліково спожитої електроенергії.
В обгрунтування позову посилався, що він проживає по АДРЕСА_1 , а відокремлений підрозділ Носівських районних електричних мереж здійснює надання йому послуг з постачання електроенергії.
Позивач вказує, що 11 лютого 2017 року до його помешкання прибули працівники Носівського РЕМ та повідомили, що за допомогою приладу зафіксували споживання в його господарстві електроенергії, а за візуальними ознаками шляхом спостерігання через паркан побачили, що на лічильнику, який установлений на старому будинку, в цей час ніби не блимав світловий індикатор.
ОСОБА_1 у позові зазначає, що у нього в господарстві є два будинки: один, в якому він проживає, а інший - він отримав у спадок після смерті батьків, в якому ніхто не проживає і не використовується для проживання з 2010 року та на стіні ззовні встановлений опломбований контейнер, в якому розташований електролічильник. При огляді працівники Носівського РЕМ повідомили, що знайшли на землі уламок контейнера електролічильника і отвір в стіні діаметром близько 10 мм.
Позивач наголошує, що на момент перевірки жодного підключення до електромережі поза засобами обліку споживання електроенергії не мало місця і виявлено не було, але працівники Носівського РЕМ зробили припущення, що дріт, який вільно звисав зі стелі, накидався на ввідний фазовий дріт в контейнері, хоча його довжини для цього явно не вистачало, вилучили шматок цього дроту. Працівниками був зроблений висновок, що позивач здійснив підключення до електромережі поза засобами обліку, про що був складений акт про порушення правил користування електричною енергією № 149986 з додатком у вигляді схеми підключення електроустановок споживача та акт встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу зв'язку), встановленого на об'єкті споживача № 013349.
Вказаний акт позивач відмовився підписувати, оскільки при ньому жодні прилади не використовувалися, навантаження та струмоприймачі не перевірялися, а факти, зазначені в акті та в схемі до нього, в наявності встановлено не було, акт побудований на припущеннях, які в свою чергу ґрунтуються на зовнішніх ознаках, а місце самовільного підключення не встановлювалось.
Також позивач посилається, що під час складання документів ОСОБА_2 побутовим приладом, телефоном, здійснював фото та відео фіксацію, що вказано в акті. При цьому в акті зазначено, що мало місце «самовільне підключення ... шляхом накидання», а не наявне накидання, і штучний нуль не взятий, а «брався», але місце взяття «штучного нуля» виявлено не було, тобто не зафіксований факт самовільного підключення струмоприймачів. У акті встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузлі обліку (засобу зв'язку), встановленого на об'єкті споживача № 013349 не зазначено, що мається накидання, а «виконувалось накидання», що є, на переконання позивача, лише гіпотезою.
Позивач вказує, що ОСОБА_3 усно повідомив, що у нього буде відключене електропостачання без письмових попереджень і лише 13.02.2017 він виявив у щілині воріт свого господарства частково заповнений наряд № 54 від 13 лютого 2017 року на відключення господарства від електромережі і сам факт відключення.
Стверджує, що при складанні документів про порушення його, позивача, особу ніхто не перевіряв та не встановлював, оскільки за даними РЕМ він рахується ОСОБА_1 , а документи про порушення складені на ім'я ОСОБА_4 .
16.02.2017 року з відповідними заявами щодо оскарження дій працівників Носівського РЕМ та оскарження складання актів про порушення, яких у нього насправді зафіксовано не було, позивач звернувся до ВП Носівський РЕМ та ПАТ «Чернігівобленерго». Проте, у період розгляду заяв, 02.03.2017 відбулося засідання комісії ВП Носівський РЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, якою, на думку позивача, з порушеннями прийнято рішення про проведення нарахування по акту № 149986 від 11 лютого 2017 року. При цьому протиправність поведінки працівників ВП Носівський РЕМ при виявленні нібито порушення та складанні акту комісією не оцінені.
Як зазначає ОСОБА_4 , він отримав з ПАТ «Чернігівобленерго» лист № Н-108/01-06/Н-120/01-06 від 14 березня 2017 року та з ВП Носівський РЕМ лист № 123 від 16 березня 2017 року, в якому малося лише посилання на лист ПАТ «Чернігівобленерго» та додана копія того листа. Його вимоги були практично проігноровані, діям працівниками РЕМ не надано правової оцінки, а його прохання здійснити роботи по заміні в господарстві контейнера для розміщення електролічильника, який ним (позивачем) був вже придбаний, та відновити електропостачання, залишені без реагування.
Наголошує, що у Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 року, у переліку порушень відсутнє таке порушення, як «можливість самовільного підключення».
Крім того, посилається, що для фіксації порушення був використаний вимірювальний прилад ПСБ-03, проте з акту про порушення неможливо встановити, чи є цей прилад таким, що може правомірно використовуватися для фіксації порушень, сертифікованим та повіреним. Акт не містить індивідуальні ознаки цього приладу, зокрема, номеру.
У позові ОСОБА_4 просить визнати неправомірними дії Відокремленого підрозділу Носівського РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» щодо встановлення факту порушення правил користування електричною енергією шляхом самовільного підключення до мережі і фіксації цього факту у відповідному акті про порушення правил користування електричною енергією № 149986 від 11.02.2017 з додатком у вигляді Схеми підключення електроустановок споживача та розгляду цього акту з проведенням нарахувань у розрахунку вартості безобліково спожитої енергії по акту № 149986 від 11.02.2017; скасувати акт про порушення правил користування електричною енергією № 149986 з додатком у вигляді схеми підключення електроустановок споживача і розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії по акту 149986 від 11.02.2017; стягнути з ПАТ «Чернігівобленерго» понесені судові витрати.
Рішенням Носівського районного суду від 13.05.2021 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Чернігівобленерго» про визнання неправомірними дій працівників відокремленого підрозділу, акту про порушення Правил користування електричною енергією з додатком і розрахунку вартості безобліково спожитої електроенергії, розгляду та скасування цього акту і розрахунку.
Рішення суду обґрунтовано тим, що дії працівників ПАТ «Чернігівобленерго» повністю відповідають нормам чинного на той час законодавства, факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією для населення та безоблікове споживання ним електричної енергії є доведеним, а позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Носівського районного суду від 13.05.2021, та ухвалити нове, яким задовольнити його позов у повному обсязі та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
За доводами апеляційної скарги оскаржуване рішення суду ухвалено без врахування всіх обставин справи з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи.
У скарзі заявник посилається на те, що у рішенні суду неправильно викладені пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Вважає, що судом не взято до уваги, що на момент перевірки підключення до електромережі поза засобами обліку споживання електроенергії виявлено не було та те, що довжини дроту, який звисав зі стелі в старому будинку не вистачило б для накидання на ввідний фазовий дріт в контейнері. Судом не перевірявся та не встановлювався факт, чи був вказаний дірт частиною електроланцюга, який би давав можливість безобліково споживати електроенергію.
Заявник наголошує, що у рішенні суду міститься посилання на положення Правил користування електричною енергією для населення, затверджені постановою КМУ № 1357 від 26.07.1997, а в Акті про порушення правил користування електричною енергією № 149986 з додатком та Акті встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу зв'язку) міститься посилання на порушення ним Правил користування електричною енергією, дія яких не розповсюджується на населення і не зазначено, які саме Правила ним порушені.
За доводами скарги, в акті зазначено, що факт порушення без облікового споживання електроенергії зафіксований за допомогою вимірювального приладу, а саме двополюсного індикатора Інтест та приладу ПСБ-03, проте в судовому засіданні було встановлено, що прилад ПСБ-03 не є вимірювальним приладом, а є допоміжним технологічним засобом, тому заявник вважає, що його застосування не має жодного доказового значення у справі. А двополюсний індикатор Інтест є простим побутовим пристроєм візуального спостереження і не є засобом вимірювання і фіксації порушення.
Як вказує заявник, судом також не взято до уваги, що в акті про порушення відсутня інформація про фактичне навантаження електричної мережі на момент складення такого акту та не взято до уваги, що під час складання акту особа споживача не перевірялась і акт складений на іншу особу.
На переконання заявника, під час розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією були порушені вимоги п. 53 вказаних Правил, що потягло за собою необґрунтований розрахунок розміру стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
Також ОСОБА_4 посилається, що в порушення абз. 11 п. 53 Правил користування електричною енергією для населення в протоколі по розгляду акту не зазначені відомості щодо обсягу та вартості не обліковано електричної енергії та не зазначено, які положення Правил ним порушені. В протоколі зазначено, що розрахунок вартості еоблікованої електричної енергії необхідно провести на підставі положень п. 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, якими встановлені види порушень, за умови яких застосовується Методика. Вважає, що розрахунок вартості не облікованої електричної енергії повинен був здійснюватись на підставі п.п. 3.3., 3.5 вказаної Методики.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Чернігівобленерго» - адвокат Думчева І.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Носівського районного суду від 13.05.2021 - без змін. В обгрунтування посилається на доведеність факту порушення позивачем правил користування електричною енергією для населення та безоблікове споживання електроенергії, що є підставою для відшкодування збитків, завданих таким споживанням на підставі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
12.06.2002 між ОСОБА_4 та ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», правонаступником якого є АТ «Чернігівобленерго», був укладений договір про користування електричною енергією, яка постачається до будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 47-50 т. 1).
За умовами вказаного договору постачальник постачає електричну енергію споживачеві, а споживач електричної енергії зобов'язується, крім іншого, дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів, а також оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
11.02.2017 працівниками Носівського РЕМ АТ «Чернігівобленерго» при перевірці житлового будинку по вул. у присутності ОСОБА_4 було виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що є власністю енергопостачальника.
По факту виявленого порушення був складений акт про порушення № 149986 від 11.02.2017, у якому зазначено, що ОСОБА_4 здійснено самовільне підключення до електричної мережі шляхом накидання на ввідний автомат (на провід перед автоматом), накидання було зроблено на фазний провід, а нуль брався (штучний і заземлення штучне), при проведенні вимірів навантаження приладом ПСБ-03 було зафіксовано протікання струму навантаження у фазному проводі, а у нульовому був відсутній. При включеному навантаженні у споживача прилад обліку не працював, безобліково використовував спожиту електроенергію (а.с. 9 т. 1).
Зі змісту акту вбачається, що акт був складений у присутності трьох представників Носівського РЕМ АТ «Чернігівобленерго» Коляди Ю.О., ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_7 , а також відповідача ОСОБА_4 , який від підпису в акті відмовився. Також у акті зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 06.03.2017 за адресою: вул. Суворова, 7 у м. Носівка. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи. Споживачу було роз'яснено його право внести свої зауваження та заперечення до акту, яким останній не скористався, оскільки з приводу викладених у акті обставин зазначений акт заперечень чи зауважень ОСОБА_4 не містить. Також в акті зазначено про фото та відео фіксацію та прилади, які були використані.
Вказаний акт містить додатки, а саме схему підключення електроустановок споживача з відображенням межі розподілу з точкою самовільного підключення та акт встановлення/зміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об'єкті споживача № 013349 від 11.02.2017 (а.с. 10-11, т. 1).
02.03.2017 відбулось засідання комісії ВП Носівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, на якому був розглянутий акт про порушення № 149986 від 11.02.2017. З протоколу засідання вбачається, що ОСОБА_4 був присутнім на засіданні.
За результатами розгляду акту про порушення комісія прийняла рішення про порушення ПКЕЕН з вини споживача та вирішено провести нарахування по п. 3.1, п. 5.1 Методики по допустимій провідності міді відкритим методом за період з 11.02.2016 року до 11.02.2017 року з використанням тарифів, що діяли у вказаний період часу, та 8 годин на добу. Розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії по акту № 149986 від 11.02.2017 року становить 21 365,03 грн. Споживач ОСОБА_4 був ознайомлений з протоколом засідання комісії та отримав копію рахунку вартості безобліково спожитої електроенергії з пропозицією сплатити рахунок протягом 10 днів (а.с. 13-16, т. 1).
Відповідно до розрахунку вартість безобліково спожитої електроенергії по акту № 149986 від 11.02.2017 становить 21365,03 грн. Розрахунок проведений за 366 дні з дня останнього огляду чи технічної перевірки до дня усунення порушень, час використання самовільного підключення протягом доби - 8 год. 13.02.2017 ОСОБА_4 ознайомлений із вказаним розрахуноком, про що свідчить його підпис на ньому, рахунок отриманий 02.03.2017(а.с.14-16, т. 1).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстнції прийшов до висновку, що дії працівників ПАТ «Чернігівобленерго» повністю відповідають нормам чинного на той час законодавства, факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією для населення та безоблікове споживання ним електричної енергії є доведеним, а позивач не довів, що відповідачем було порушено його право як споживача електроенергії, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України за № 1357 від 26 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 04 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 з наступними змінами та доповненнями (далі - Методика), у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо.
Відповідно до статті 26 вказаного Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Пунктом 48 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Пунктом 53 ПКЕЕН визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.
У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.
Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами, встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією або Правил користування електричною енергією для населення, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, згідно з п.п. «а» п. 3.3 Методики від 04 травня 2006 року № 562 розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.
Порушення правил користування електричною енергією ОСОБА_4 підтверджується наявним у справі актом № 149986 від 11.02.2017, який містить підписи трьох представників енергопостачальника із зазначенням характеру порушення та електричної схеми підключення, а також містить запис про відмову ОСОБА_4 від підпису та будь яких зауважень щодо виявленого порушення або неправомірності дій працівників Носівського РЕМ в акті не зазначив.
За матеріалами справи, акт про порушення ОСОБА_4 правил користування електричною енергією та розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії відповідають вимогам зазначеним вище нормативним актам.
Звертаючись до суду з позовом та апеляційною скаргою, ОСОБА_4 просив визнати неправомірними дії представників відповідача, визнати недоведеним факт порушення правил споживання електроенергії, скасувати акт про порушення правил користування електричною енергією та розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії по акту.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Тобто, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, позивач повинен надати докази на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача.
Враховуючи викладене вище, колегія судді апеляційного суду приходить висновку, що позивачем не надано ні суду першої інстанції та не представлено апеляційному суду належних документальних доказів на підтвердження підстав позову, а саме, відсутність правових підстав для притягнення споживача до відповідальності за порушення ним правил користування електроенергією.
Посилання, як у позовній заяві так і апеляційній скарзі на допущену помилку у Акті саме у написанні даних споживача, встановлення що прилад ПСБ-03 не є вимірювальним приладом, а допоміжним технологічним засобом призначеним для візуального виявлення ознак можливого розкрадання електроенергії, як сам по собі дефект акта не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності з іншими доказами. Ані ПРРЕЕН, ані інші норми чинного законодавства України не визначають вказаний скаржником дефект змісту акта як такий, що має наслідком його недійсність/нікчемність. Вчинення споживачем дій, які призвели до підключення до електричної мережі поза засобами обліку, що призвело до без облікового використання електричної енергії була встановлена судом з урахуванням всіх обставин, пов'язаних із цим порушенням
Отже, твердження скаржника, що при складанні акту про порушення ним правил користування електричною енергією не встановлювалась його особа, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки обставини вчинення порушення правил користування електричною енергією оцінено судом першої інстанції як окремо, так і у взаємозв'язку, як це регламентовано ч. 2 ст. 89 ЦПК України.
Крім того, апеляційний суд враховує, що позивачем під час складання акту зауваження з цього приводу не надані, позивачем детально описано всі дії представників відповідача, під час виявлення правопорушення, обставини його присутності у домоволодінні під час складання акту не заперечувались і позивачем протягом усього часу розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції. Обставини перебування під час складання актів позивача ОСОБА_4 підтверджено також і у заявах (а.с. 17-18 т. 1), даними пояснювальних записок ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 (а.с. 78-82,89 т. 1), які також були допитані як свідки (а.с. 91-92 т. 2), згідно показів яких також було встановлено обставини за яких скаладався акт про порушення Правил користування електричною енергією.
Показанням свідків суд першої інстанції надав об'єктивну оцінку і їх достовірність не викликає сумнівів у колегії суддів.
Тому посилання ОСОБА_4 на неправдивість відомостей у акті про порушення, є позицією позивач, якою позивач обґрунтовує незаконність дій відповідача та наявність підстав для задоволення заявлених ним позовних вимог у повному обсязі. Разом з тим, жодних зауважень чи заперечень або незгоди стосовно виявленого самовільного підключення та не облікованого споживання електроенергії до акту під час його складання ним внесено не було.
Крім того, апеляційний суд враховує, що за адресою по АДРЕСА_1 за місцем проживання позивача, неодноразово були виявлені порушення правил користування електричною енергією, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами № 038267 від 15.01.2010, № 005411 від 19.01.2013, № 149165 від 12.12.2015 щодо безобліково спожитої позивачем електроенергії і були здійснені розрахунки вартості спожитої енергії, які позивачем сплачувались (а.с. 51-58, т.1). Таким чином, позивачем був визнаний факт безобліковогго споживання електричної енергії.
Не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду доводи заявника в апеляційній скарзі про те, що протокол засідання комісії по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією від 11.02.2017 не відповідає абз. 11 п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, враховуючи, враховуючи наступне.
Згідно п. 53 Правил рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.
У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.
За матеріалами справи, в протоколі засідання комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією від 02.03.2017 зазначено, що нарахування необхідно провести на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
П. 3.3. Методики передбачено, що у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється із дня набуття споживачем права
власності на електроустановку чи права користування
електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної
перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне
підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять
календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до
дня усунення порушення.
Пунктом 3.5. Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3,5,6 п.3.1. Методики, добовий обсяг споживання електроенергії при самовільному підключенні або підключенні поза приладом обліку, визначається за формулою 2.7 Методики, при цьому час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.
Детальний розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії по акту від 11.02.2017 складено на підставі п. 3.3. Методики, який був вручений ОСОБА_4 (а.с. 14-16 т. 1), на спростування зазначеного розрахунку позивачем не надано належних та допустимих доказів.
Також апеляційний суд враховує, що в протоколі засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією зазначається вид порушення та інші необхідні дані для здійснення розрахунку, а обсяги та вартість безобліково спожитої електроенергії здійснюються на підставі даних, зазначених у акті.
За матеріалами справи, у протоколі засідання комісії ОСОБА_4 зазначено, що його зауваження будуть викладені окремим листом до ПАТ «Чернігівобленерго».
За результатами розгляду звернення ОСОБА_4 14.03.2017 було проведено засідання Комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Чернігівобленерго» і згідно протоколу засідання комісії було вирішено відновити постачання електроенергії житлового будинку ОСОБА_4 та приведення ним електроустановки до вимог ПУЕ, придбати необхідні матеріали для відновлення цілісності контейнеру на фасаді будинку (а.с. 222-225 т. 1), з врахуванням наведеного твердження скаржника, що його звернення залишились без реагування спростовуються матеріалами справи.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕН є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
Судом апеляційної інстанції враховано, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Перш ніж відмовити в позові з підстав обрання неналежного способу захисту, суд з'ясовує: з яких саме правовідносин сторін виник спір; чи передбачено обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачено законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах. Про цей висновок ВП ВС нагадала в постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.
Взявши до уваги вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги про визнання неправомірним акту та його скасування, а також розрахунку з врахуванням заявлених вимог позивачем, суд першої інстанції правильно послався, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування акта про порушення ПКЕЕН, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Вирішуючи даний спір, суд дослідив всі обставини щодо вчинення споживачем відповідного порушення, встановив правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електричної енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для її застосування), правильність всіх вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази і надано їм належну оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, оскільки оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Необгрунтоване Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 08.10.2021.
Головуючий Судді :