Справа № 463/4784/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1070/21 Доповідач: ОСОБА_2
05 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах компанії «PROFIT TRADE GROUP S.R.O» на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 14 вересня 2021 року про накладення арешту на майно,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
вищезазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального ОСОБА_9 .
Накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено у період з 07.09.2021 року по 09.09.2021 року під час огляду автомобіля марки «DAF» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ALIOR LEASING SP., причіпу, р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_10 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах компанії «PROFIT TRADE GROUP S.R.O» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 14 вересня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 про накладення арешту на майно.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала не є такою, що постановлена судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Як зазначає апелянт, ані в клопотанні слідчого, ані в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретні відомості, сліди містить вилучене (арештоване) майно, а також яким чином могло таке майно бути використане як знаряддя вчинення злочину.
Адвокат звертає увагу на те, що в межах даного кримінального провадження №62021140010000072за ч.2 ст.364 КК України жодній особі не повідомлено про підозру, «PROFIT TRADE GROUP S.R.O» не має статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, не є юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність, необхідності забезпечення збереження вилученого майна як речових доказів не доведено, так само як не доведено наявності слідів злочину на такому майні чи того, що воно підпадає під критерії знаряддя вчинення злочину.
Заслухавши доповідача, представника «PROFIT TRADE GROUP S.R.O» - адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 3, 10 ст. 170 КПК України допускається накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно визнано речовим доказом і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України щодо речових доказів. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Подальша доля тимчасово вилученого майна вирішується у відповідності до вимог ст.ст. 169, 171 - 173 КПК України, а саме на нього ухвалою слідчого судді накладається арешт або воно повертається власнику.
З матеріалів провадження вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2021 року внесено відомості за № 62021140010000072 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021140010000072 від 15.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи МПП «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДМС у Львівській області за попередньою змовою групою осіб зловживають своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе під час митного оформлення товарів народного споживання з країн ЄС, шляхом внесення недостовірних відомостей щодо фактурної вартості товару, країни походження, торгівельної марки, кількості товару, артикулів, найменувань, вагових характеристик та інших даних, що у подальшому спричиняє ненадходження відповідних платежів до Державного бюджету України.
Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що 30.08.2021 року службовими особами МПП «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці проведено митний огляд вантажного транспортного засобу - автомобіля марки «DAF» р.н. НОМЕР_1 з причепом р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 по МД UA209140/2021/087260, відправник Profit Trade Group s.r.o., отримувач ТОВ «Безмежний простір». Згідно акту про проведення ідентифікаційного огляду від 30.08.2021 року службовими особами МПП «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці вказано, що на митну територію України переміщається товар - одяг та сумки вживані.
Разом з тим, у ході досудового розслідування встановлено, що вказаним транспортним засобом під керуванням ОСОБА_11 на митну територію України переміщено товар, який не відповідає товарно-супровідним документам, внаслідок чого на митну територію України переміщено товар іншої класифікації.
Також, встановлено, що до вказаної протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним переміщенням товару на митну територію України причетні службові особи МПП «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці та посадові особи ТОВ «Безмежний простір».
Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна (речових доказів) для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, у період з 07.09.2021 року по 09.09.2021 року слідчим на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 06.09.2021 року проведено огляд автомобіля марки «DAF» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ALIOR LEASING SP., причіпу, р.н. НОМЕР_2 , власником якого є PUSZ EWA HENRYKA, в ході якого виявлено, що вказаним транспортним на митну територію України переміщено товар, який не відповідає товарно-супровідним документам, внаслідок чого на митну територію України переміщено товар іншої класифікації, вказаний товар вилучено під час проведення цього огляду, належним чином опечатано та передано уповноваженій службовій особі МПП «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці на відповідальне зберігання.
В ході проведення огляду виявлено та вилучено товар, що не має ознак використання, чоловічий та жіночий одяг в асортименті, а саме: поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 27,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 27,6 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 22,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 25,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 17,2 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 13,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 25,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 21,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 28,6 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 23,2 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 22,2 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 18,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 29,5 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 27,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 27,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 19,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 22,8 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 24,2 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 28,8 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 25,4 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 26,4 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 27,4 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 24,4 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 34,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 14,2 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 22,8 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 24,6 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 19,6 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 25,0 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 19,8 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 23,4 кг; загальною вагою 735,1 кг. Сумки: поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 21,4 кг; поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 25,6 кг; загальною вагою 47,0 кг. Текстиль: поліетиленовий мішок (прозорий) вагою 37,2 кг.
Постановою слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 від 10.09.2021 року, виявлені та вилучені речі визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 від 03.09.2021 року призначено товарознавчу експертизу у зазначеному кримінальному провадженні.
10 вересня 2021 року постановою слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 62021140010000072 від 15.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яке у період з 07.09.2021 по 09.09.2021 вилучене під час огляду автомобіля «DAF» д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62021140010000072 від 15.04.2021 року.
Задовольняючи клопотання слідчого та накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, а тому з урахуванням цього дійшов висновку про існування підстав для арешту майна.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів апеляційного суду погоджується, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого чи прокурора, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Слідчий, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно, зазначив підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та долучив докази, які, на думку органу досудового розслідування, достатньою мірою обґрунтовують необхідність арешту майна та існування зазначених ризиків, на які послався слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали.
З огляду на наведене, доводи апелянта щодо необґрунтованості клопотання слідчого та відсутності належної їх оцінки слідчим суддею є безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Всупереч доводам апеляційної скарги про те, що ані в клопотанні слідчого, ані в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості містить арештоване майно, а також яким чином вказане майно могло бути використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а тому не містить ознак, визначених ст. 98 КПК України, на переконання апеляційного суду, на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження,знищення,перетворення, а слідчий суддя, на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Колегія суддів апеляційного суду також звертає увагу, що всупереч доводам апеляційної скарги, арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст.170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам апелянта, та у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, оскільки є підстави вважати, що виявлені та вилучені речі, можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення, могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
З огляду на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування та накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог немає.
Керуючись ст.ст. 404. 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 14 вересня 2021 року, якою накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено у період з 07.09.2021 року по 09.09.2021 року під час огляду автомобіля марки «DAF» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ALIOR LEASING SP., причіпу, р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_10 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах компанії «PROFIT TRADE GROUP S.R.O» - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді