Справа № 447/2610/18 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.
Провадження № 22-ц/811/2643/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:96
28 вересня 2021 року м.Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: представника апелянта - ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 грудня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - П'ята Львівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин,
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була рідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обгрунтування заявлених вимог заявник посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її рідна сестра - ОСОБА_5 (дівоче прізвище - ОСОБА_5 ), в якої не було інших родичів, окрім нього (заявника), а тому він звернувся у П'яту Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки, однак, 12.10.2018 року нотаріус надала йому відповідь про те, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки немає можливості встановлення родинних відносин між ним та спадкодавцем ОСОБА_5 .
У зв'язку з тим, що його мати з тіткою народилися в Росії і поновити документи про їх народження немає можливості, просив встановити факт родинних відносин між ними в судовому порядку.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 06 грудня 2018 року заяву задоволено.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були рідними сестрами.
Рішення суду оскаржила Львівська міська рада, просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, однак, незважаючи на вказану норму закону, суд першої інстанції не залучив до участі у справі, як заінтересовану особу, Львівську міську раду, чим порушив норми матеріального та процесуального права.
Окрім того, зазначає, що судом не з'ясовано, чи звертався заявник до відповідних органів за одержанням документів, які б підтверджували факт родинних відносин із спадкодавцем, і що йому було відмовлено у наданні таких документів із зазначенням причин для відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Апелянт наголошує, що справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Апелянт також вважає недоведеним належними доказами факт, за встановленням якого заявник звернувся до суду, оскільки одних лише показань свідків для встановлення даного факту є недостатньо, а інших доказів заявником не надано і судом не вчинено необхідних процесуальних дій для здобуття таких доказів, чим порушено норми процесуального права, якими врегульовано порядок розгляду такої категорії справ.
Заслухавши пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони заявника, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку, передбачений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Згідно зі статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).
Звертаючись до суду із вказаною заявою, заявник зазначав, що встановлення факту родинних відносин між його матір'ю та спадкодавцем ОСОБА_5 необхідно йому для реалізації свого права на спадщину після смерті тітки, при цьому, заявник вказував на відсутність інших осіб, які б входили до кола спадкоємців за законом після її смерті.
Разом з тим, відповідно до ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Отже, з аналізу цієї норми закону та за відсутності інших осіб, окрім заявника, які б заявляли свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , слід дійти висновку про те, що виникнення прав та обов'язків Львівської міської ради щодо спадкового майна залежатиме від доведеності факту родинних відносин між заявником та спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , причину смерті та точну дату смерті якої через муміфікацію не встановлено (згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, сформованого 25 жовтня 2018 року, датою смерті вказано: ~ ІНФОРМАЦІЯ_6).
Враховуючи наведене й те, що апелянт Львівська міська рада заявляє свої права на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 , не визнаючи прав заявника, колегія суддів доходить висновку, що існує конфлікт інтересів заявника та апелянта, як заінтересованої особи, внаслідок заперечення ним проти задоволення заяви заявника, а тому наявний спір про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження.
Отже, під час розгляду даної справи встановлено існування спору про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, а тому, в силу наведених вище норм ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_2 без розгляду.
При цьому, заявнику необхідно роз'яснити, що він має право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 294, 367, 374 ч.1 п.4, 377, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 грудня 2018 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 07 жовтня 2021 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич