Справа № 461/7322/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1089/21 Доповідач: ОСОБА_2
06 жовтня 2021 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу представника ТзОВ «Луцьккомунбуд» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2021 року про накладення арешту на майно,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
апелянта - адвокат ОСОБА_6
встановила:
ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_8 , погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42020140000000126 від 06.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що перебуває у власності ТзОВ «Луцьккомунбуд», власником якого згідно установчих документів з часткою в статутному фонді 90% являється підозрюваний ОСОБА_9 , із забороною відчуження та розпорядження, перетворення, передачі чи продажу іншім особам, зокрема на - автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 .
Своє рішення, слідчий суддя мотивує тим, що злочин, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_9 (ч. 5 ст. 191 КК України) передбачає конфіскацію майна, обставини кримінального правопорушення та здобуті під час досудового розслідування докази, а також той факт, що ОСОБА_9 являється фактичним розпорядником вказаного майна згідно установчих документів, на даний час в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у разі незастосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження майно, що перебуває у користуванні та розпорядженні їх власника (законних користувачів) можуть бути перереєстроване чи продане третім особам, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження.
Зазначає, що на даний час достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, з метою забезпечення кримінального провадження, таке клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник ТзОВ «Луцьккомунбуд» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2021 року, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що відсутні правові підстави, передбачені ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, для накладення арешту на транспортний засіб. Вказує, що слідчий суддя не врахував приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких юридична особа не відповідає за особисті зобов'язання засновника та навпаки, засновник не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи.
Апелянт наголошує, що даний транспортний засіб не належить ОСОБА_9 , а належить ТзОВ «Луцьккомунбуд», що вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.06.2018. ОСОБА_9 належить лише частка у статутному капіталі Товариства, що не є тотожним поняттям.
Звертає увагу, що ухвала від 09.09.2021 була винесена без участі власника майна, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 172 КПК України. 10.09.2021 року було подано заяву до Галицького районного суду м. Львова, від представника ТзОВ «Луцьккомунбуд» - адвоката ОСОБА_6 , з проханням повідомити час та дату розгляду клопотання про арешт майна. Та лише 20.09.2021 електронною поштою було отримано ухвалу, що оскаржується.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката та прокурора, перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 404 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Статтею 171 КПК України встановлено обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати клопотання про арешт майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При винесенні ухвали судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього доказів у матеріалах клопотання про арешт майна.
Як з'ясовано в суді першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції по кримінальному провадженню № 42020140000000126 від 06.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України (а.с. 8).
08.09.2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкції статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від сими до 12 років з конфіскацією майна (а.с. 69-105).
08.09.2021 в ході проведення обшуку автомобіля TOYOTA LANDCRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 вказаний автомобіль було вилучено та поміщено на відповідальне зберігання за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Загородня, 5а. Вказаний автомобіль згідно реєстраційних відомостей належить ТзОВ «Луцьккомунбуд», власником якого з часткою в статутному фонді 90 % являється підозрюваний ОСОБА_9 (а.с 106).
Слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого мотивуючи ухвалу тим, що це необхідно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Таким чином, всі наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, слідчим суддею першої інстанції були враховані. Правових підстав для скасування арешту на автомобіль, на підставі вимог ст. 170 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції накладено арешт на тимчасово вилучене майно - автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 , що перебуває у власності ТзОВ «Луцьккомунбуд» із забороною відчуження та розпорядження, перетворення, передачі чи продажу іншім особам, однак не заборонено користуватись таким майном.
Колегія суддів не вбачає будь-якої невідповідності висновку суду першої інстанції нормам КПК України та фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТзОВ «Луцьккомунбуд» - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ТзОВ «Луцьккомунбуд» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2021 року про накладення арешту на майно - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді: