Справа № 441/1516/19 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 22-ц/811/1542/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 82
05 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Жукровської Х.І.
з участю представника відповідача БандирськогоА.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Львівгаз" на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання незаконними та скасування рішення комісії з розгляду актів та рішення комісії про донарахування вартості спожитого природного газу, -
встановив:
У серпні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного Акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ПАТ «Львівгаз», в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природнього газу Кодексу газорозподільчих систем Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ПАТ «Львівгаз» від 13 лютого 2019 року (витяг з протоколу 11/02-Н); визнати незаконним та скасувати донарахування необлікованого та донарахованого об'єму та обсягу природного газу і його вартість згідно акту розрахунку від 13 лютого 2019 року, яким донараховано 81 592 грн. 48 коп. заборгованості за газ за період з 21.12.2017 по 04.05.2018.
Вимоги обґрунтовувала тим, що має у власності житловий будинок в АДРЕСА_1 , який з 21 вересня 1991 року підключений до системи газопостачання. Оплата послуг з газопостачання здійснюється нею регулярно та в обсягах використаного природного газу за показаннями лічильника.
04 травня 2018 року представниками ПАТ «Львівгаз» складено акт №18 нас-286/02 про порушення Кодексу газорозподільних систем, згідно якого в неї виявлено несанкціонований відбір газу шляхом несанкціонованого газопроводу, який знаходиться на видному та в доступному місці.
У лютому 2019 року отримала акт-розрахунок складений згідно рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу, не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу за період з 21.12.2017 по 04.05.2018 в сумі 81592 грн.48 коп.
Вважає, що відповідачем незаконно складено акти про порушення, а також ухвалено незаконне рішення щодо нарахування штрафних санкцій за несанкціоноване підключення.
Оскаржуваним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу Кодексу газорозподільних систем Публічного Акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ПАТ «Львівгаз» від 13 лютого 2019 року (витяг з протоколу № 11/02-Н).
Визнано незаконним та скасовано донарахування об'єму та обсягу природного газу і його вартості згідно акту-розрахунку від 13 лютого 2019 року, яким ОСОБА_1 донараховано 81592 грн.48 коп. заборгованості за газ за період з 21.12.2017 по 04.05.2018.
Стягнуто із Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Львівгаз» у користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення суду оскаржив відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим внаслідок неповного та неправильного встановлення судом обставин, які мають значення для справи, неправильного дослідження та оцінки доказів, неправильного визначення правовідносин.
В обгрунтування вимог покликається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що актом про порушення не встановлено несанкціонованого відбору природнього газу позивачем.
Згідно із актом про порушення №18нас-286/02 від 04.05.2018 представники відповідача встановили факт вчинення позивачем порушення, яке передбачене пп.1 п.1 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГРМ - наявність несанкціонованого газопроводу, яке кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу). Позивач підписав акт про порушення від 04.05.2018, тобто визнав порушення та у графі «зауваження» зазначив, що претензій до працівників АТ «Львігаз» немає. Вчинення позивачем вказаного порушення підтверджується також матеріалами фото та відеофіксації.
Відтак, природний газ, який споживався газовою колонкою (водонагрівачем) ВПГ «Вайлант», не обліковувався лічильником газу, оскільки газова колонка, яка була під'єднана до несанкціонованого газопроводу, знаходилась перед газовим лічильником.
Та обставина, що водонагрівач був підключений перед приладом обліку газу визнається і самим позивачем у позовній заяві (ст. 2 абз.6).
Щодо аргументів суду про відсутність пошкоджень пломби на газовому лічильнику, звертає увагу на те, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, яке, зокрема, може полягати в пошкодженні пломб на лічильнику - це самостійний вид порушення, який передбачений п.3 п.1 глави розділу ХІ Кодексу ГРМ, та який не має жодного відношення до порушення - наявність несанкціонованого газопроводу, яке передбачене пп.1 п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Також, не погоджується із висновком суду про протиправне донарахування об'єму природного газу, оскільки такий розрахунок проведено відповідачем відповідно до абз. 1 п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, які визначені у додатку 15 Кодексу ГРМ. Вказаний розрахунок здійснений відповідно до норм Кодексу ГРМ та є правильним.
Звертає увагу на те, що судом неправильно визначено правовідносини, що виникли між сторонами.
Звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються, зокрема, договором розподілу природнього газу, типова форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, а також Законом України «Про ринок природного газу» та затвердженим відповідно до даного закону Кодексом газорозподільних систем.
Фактом приєднання позивача до умов Типового договору розподілу природного газу є фактичне споживання природного газу, що не заперечується сторонами по справі.
Просить скасувати рішення Городоцького районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник відповідача Бандирський А.С. апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в сдове засідання не прибули, судова повістка направлена судом на адресу зареєстрованого місця проживання позивачки, а також на електронну адресу представника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає вимогам ч. 6 ст. 128 ЦПК України.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримку доводів скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом встановлено, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1 .
Вказаний вище житловий будинок підключений до системи газопостачання, про що свідчить робочий проект, який виконаний на підставі технічних умов № 210/г від 31.01.1991 (а.с.23, 24).
Також встановлено, що 04 травня 2018 року представниками ПАТ «Львівгаз» здійснено перевірку стану обліку та споживання природного газу у домоволодінні позивача, в результаті якої виявлено несанкціоноване втручання в систему газопостачання та складено акт про порушення № 18-НАС-286/02 від 04.05.2018, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціонований газопровід врізаний у вхідний газопровід перед газовим лічильником. На момент перевірки до несанкціонованого газопроводу під'єднано ВПГ - 1 шт. (а.с. 12).
13 лютого 2019 року за результатом засідання комісії по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем зроблено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу на суму 81592 грн.48 коп. (а.с. 11- 14).
Розглядаючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Актом про порушення не встановлено несанкціонованого відбору споживачем ОСОБА_1 природного газу. Опис суті порушення взагалі не вказує навіть на припущення про можливість споживання газу без обліку чи з некоректним обліком. З акту вбачається, що виявлено видимий несанкціонований газопровід врізаний у ввідний газопровід перед газовим лічильником, однак чи впливав вказаний газопровід на споживання без обліку не підтверджено, пломби на газовому лічильнику не порушено.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що не може приймати рішення на припущеннях.
Окрім того, суд звернув увагу на те, що з наданого відповідачем акту-розрахунку від 13 лютого 2019 року неможливо встановити, на підставі яких цін на природний газ та норм споживання здійснено розрахунок вартості необлікованого об'єму природного газу.
Відтак вважав, що ПАТ «Львівгаз» неправомірно здійснив нарахування боргу за особовим рахунком на ім'я ОСОБА_1 за період з 21.12.2017 по 04.05.2018.
Розглядаючи даний спір та перевіряючи законність оскаржуваного рішення згідно вимог ЦПК України, судова колегія враховує таке.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
На час виникнення спірних правовідносин діяв Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс), затверджений постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494.
Пунктом 3 розділу 1 Глави І Кодексу визначено, що дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під'єднання несанкціонованого газопроводу.
Згідно абзацу 3 п. 5 глави 2 розділу 1 Кодексу взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього кодексу.
Правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються, зокрема, договором розподілу природнього газу, типова форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, а також Законом України «Про ринок природного газу» та затвердженим відповідно до даного закону Кодексом газорозподільних систем.
Пунктом 1.3 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 встановлено, що Договір розподілу газу є договором приєднання, який укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634,641,642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору ( акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання.
Таким чином, згідно встановлених вимог позивач ОСОБА_1 приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року шляхом підписання заяви-приєднання та взяла на себе відповідні права та обов'язки, визначені цим договором. Тому позивач знаходиться у правовідносинах з ПАТ «Львівгазз», як з Оператором ГРМ виключно з санкціонованого доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об'єкту і тільки з санкціонованого відбору газу споживачем.
Згідно із пунктом 4 розділу 1 Глави І Кодексу надано визначення, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під'єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.
Відповідно до наданих визначень, несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Несанкціонований газопровід - самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об'єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Глави ХІ Кодексу норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу.
У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу (пункт 1 розділу 5 Глави ХІ Кодексу).
Згідно із пунктом 2 розділу 5 Глави ХІ Кодексу Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Як встановлено матеріалами справи, 04 травня 2018 року працівниками ПАТ «Львівгаз» складено Акт про порушення №18нас-286/01 (003213). За змістом даного акту встановлено, що несанкціонований газопровід (видимий), врізаний у ввідний газопровід перед газовим лічильником. На момент перевірки до несанкціонованого газопроводу під'єднано ВПГ «Вайлант» - 1 шт. . На дату складання Акта відсутні відповідні засоби для ліквідації несанкціонованого газопроводу. За виявленими порушеннями споживачу необхідно бути присутньою на комісії з розгляду даного Акта. У «зауваженнях споживача до цього Акту про порушення» ОСОБА_1 вказала, що претензій до працівників Львівгазу немає.
13 лютого 2019 року відбулось засідання центральної комісії по розгляду актів про порушення.
За результатами даного засідання прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення №003213 від 04.05.2018.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскільки за наслідками виявленого порушення, у присутності споживача ОСОБА_1 , складено Акт про порушення про порушення, який підписано особисто споживачем, без жодних претензій до працівників Львівгазу, а тому цей Акт є чинним та доводить факт несанкціонованого газопроводу.
Факт несанкціонованого газопроводу підтверджується також проведеним ПАТ «Львівгаз» фото- та відеофіксації порушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Висновок суду про те, акт про порушення не підтверджує несанкціонований відбір природного газу є помилковим, оскільки зазначений акт складений у відповідності до норм глави 5 розділу XI Кодексу ГРС.
Як зазначалось вище, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу.
Разом з тим, відповідачем не спростованого наявність несанкціонованого газопроводу, встановленого представниками ПАТ «Львівгаз».
Оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що ОСОБА_1 , яка є споживачем природного газу, було допущено порушення, передбачене п.п. 1 п. 1 гл.2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, то це є підставою для відшкодування завданих збитків відповідачу.
Відповідно до п.п.8,11,12,13 гл.5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії). Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.Якщо об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою. Акти про порушення реєструються в журналі реєстрації актів про порушення оператора ГРМ. Журнал повинен бути пронумерований, прошитий, скріплений печаткою (за наявності) оператора ГРМ. Строк зберігання журналу становить три роки від дати останнього в ньому запису. Акт про порушення, акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, а також документи, які підтверджують факт їх отримання споживачем (несанкціонованим споживачем), та інші документи, пов'язані з актом про порушення, зберігаються оператором ГРМ не менше трьох років від дати оформлення акта про порушення.
У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
На виконання п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем відповідачем складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу за період з 18 вересня 2017 року по 18 березня 2018 року у розмірі 7667, 27 куб м. на загальну суму 81 592 грн. 48 коп., який позивачем не спростовано.
Таким чином, аргументи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню у відповідності до ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Приймаючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Оскільки позивач звернулась до суду із позовом про захист прав споживача, тому відповідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, відтак судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп. за подачу апеляційної скарги необхідно компенсувати ПАТ «Львівгаз» за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 141 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 381,382 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Львівгаз" задовольнити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природнього газу Кодексу газорозподільчих систем Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ПАТ «Львівгаз» від 13 лютого 2019 року (витяг з протоколу 11/02-Н), визнання незаконним та скасування донарахування необлікованого та донарахованого об'єму та обсягу природного газу і його вартість згідно акту розрахунку від 13 лютого 2019 року, яким донараховано 81 592 грн. 48 коп. заборгованості за газ за період з 21.12.2017 по 04.05.2018 - відмовити.
Судові витрати у розмірі 1261 гривень 20 копійок за подачу апеляційної скарги компенсувати Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2021року.
Головуючий А.В.Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М.Копняк