Дата документу 08.10.2021 Справа № 336/1645/20
Єдиний унікальний №336/1645/20 Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В.
Провадження № 22-ц/807/2151/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«08» жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Гончар М.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (не облікованого) об'єму природного газ,
В березні 2020 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (не облікованого) об'єму природного газ.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 08 лютого 2018 року на об'єктів споживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками АТ «Запоріжгаз» виявлено позаштатний режим роботи ПГЛ, несанкціоноване втручання в роботу ПГЛ, про що було складено акт про порушення №0600174967 від 08 лютого 2018 року.
За результатами розгляду акту про порушення, було прийнято рішення про його задоволення та складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно якого донараховано 66255,84 грн.
На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вартість донарахованого не облікованого об'єму та обсягу природного газу в розмірі 66255,84 грн. і витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» донарахований (не облікований) об'єм та обсяг природного газу і його вартість у сумі 66255,84 гривень та судовий збір у сумі 2102 гривень.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що пломби на лічильнику не були пошкоджені, що свідчить про неможливість втручання в лічильник, його не було повідомлено про проведення експертизи лічильника, експертна комісія була сформована з порушеннями, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що в акті про порушення зазначено про дату проведення та місце проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення, порушення підтверджено актом експертизи та протоколом повірки, експертиза проведена належним складом комісії, за збереження і цілісність комерційних та дублюючих вузлів обліку газу та пломб відповідає власник, нарахування заборгованості відповідачем не оспорено.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2021 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснюється газопостачання на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою обліку обсягу спожитого природного газу на об'єкті було встановлено лічильник газу G-4 Callus №06725299 (далі - ЗВТ).
02 лютого 2018 року при контрольному огляді вузла обліку газу (далі - ВОГ) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 272, працівниками АТ «Запоріжгаз» було встановлено: позаштатний режим роботи ПГЛ, несанкціоноване втручання в роботу ПГЛ, про що було складено акт про порушення № 0600174967 від 08 лютого 2018 року (а.с. 10-11).
Вказаний лічильник був демонтований та направлений на експертизу, що підтверджується протоколом № 001082 від 08 лютого 2018 року направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу (а.с. 14).
Після зняття лічильника ЗВТ упаковано в пакет, опломбовано пломбою Оператора ГРС з унікальним номером С42245023.
При цьому в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку визначено: найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка; відповідальним за доставку ЗВТ визначено Оператора ГРС.
Згідно з актом експертизи лічильника газу № 243 від 21 лютого 2018 року, виявлено несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ шляхом прихованих заходів: порушення цілісності конструктивних елементів вихідного патрубка, наявний сторонній отвір у вихідному патрубку, створений шляхом термічного прожигу. Позаштатний режим роботи ЗВТ, повірочна пломба не порушена, лічильник не придатний до подальшої експлуатації (а.с.15).
З урахуванням виявлення факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення прийнято рішення про задоволення повністю акту про порушення №0600174967 від 08 лютого 2018 року, що відображено у протоколі №540 від 16 березня 2018 року (а.с.12-13).
Відповідачу здійснено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з 08 лютого 2017 року по 07 лютого 2018 року з урахуванням усіх газових приладів - газова плита - 1шт., газовий котел - 1 шт.), зареєстрованої 1 особи, та опалюваної площі 73,5 кв.м. Вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу склала 66255,84 грн. (а.с.19, 22-28).
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Згідно з пункту 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРС чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), в присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРС з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРС складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони).
Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРС несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРС, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (пункт 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС).
Пунктом 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС визначено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до пункту 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРС, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправлення разом із супровідним листом, що оформлюється в довільній формі. Якщо об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за не облікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Приховані заходи - це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Актом експертизи лічильника газу № 243 від 21 лютого 2018 року встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ саме прихованими засобами, а саме: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника в вихідному патрубку лічильника - наявний сторонній отвір, створений шляхом термічного прожигу, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв клопотання про призначення в справі відповідної судової експертизи на підтвердження своїх доводів про неможливість здійснення втручання в лічильник з огляду на непошкодження пломб.
За приписами пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, яким встановлено порядок визначення необлікованих об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу (фізичній особі), у разі виявлення Оператором ГРС несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.
Оскільки згідно з актом експертизи лічильника газу №243 від 21 лютого 2018 року встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими засобами, позивачем було обґрунтовано здійснено розрахунок заборгованості за приписами пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем з дня встановлення лічильника газу, але не більше 12 місяців, що підтверджується розрахунком не облікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості.
Відповідачем вказаний рахунок не спростовано, іншого розрахунку ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надавалося.
Главою 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем врегульовано порядок проведення експертизи ЗВТ та пломб.
Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРС з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРС складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: поштову адресу місця проведення експертизи; дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу" , Оператор ГРС зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб'єкта); контактний телефон особи Оператора ГРС (для уточнення інформації щодо проведення експертизи); сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу; дату останньої повірки ЗВТ.
Експертиза ЗВТ та/або пломби має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня складання протоколу (крім випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу").
Експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРС зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.
Крім того, Оператор ГРС офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора.
У разі відмови метрологічної служби або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі таких представників.
Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРС.
За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені представники виробника ЗВТ чи виробника пломби. Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою (за наявності), в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація.
Споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний бути присутнім під час проведення експертизи.
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.
У разі неприбуття споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу) або його уповноваженою особою. Якщо споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи.
Згідно з актом експертизи лічильника газу №243 від 21 лютого 2018 року склад комісії: провідний інженер відділу лабораторних вимірів ПАТ «Запоріжгаз» Доля А.А., інженер 1 категорії відділу економічної безпеки ПАТ «Запоріжгаз» Богуш О.В., головний юрисконсульт УПСП у Запорізькій області ЮД ТОВ «РГК» Бурдак О.В., майстер відділу інспектування ПАТ «Запоріжгаз» Кохан Н.С., провідний інженер з метрології ДП «Запоріжжястандартметрологія» ОСОБА_2 , був затверджений наказом № 02.4.1 НО-120-0717 від 25 липня 2017 року.
Зі змісту акту № 243 експертизи лічильника газу вбачається, що комісія була складена із 5 членів, є повноважною.
Акт експертизи лічильника проведено компетентною комісією, створеною у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем, рішення за результатами проведеного дослідження прийнято більшістю голосів членів комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРС.
ОСОБА_1 в суді першої інстанції не заявлялось клопотання про витребування для огляду вищезазначеного наказу АТ «Запоріжгаз» № 02.4.1 НО-120-0717 від 25 липня 2017 року про затвердження складу комісії. Відсутнє таке клопотання й в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про неповідомлення про проведення засідання комісії АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення спростовуються матеріалами справи, а саме реєстром відправленої кореспонденції з відміткою Укрпошти.
ОСОБА_1 не доведено належним чином, що вказаний лист не містив запрошення на засідання комісії.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
ОСОБА_1 04 жовтня 2021 року звернувся до суду із клопотанням про долучення доказів до справи: історія розрахунків (виписки про дійсні нарахування та оплату за особовим рахунком № НОМЕР_1 ), офіційне підтвердження балансу заборгованості, обґрунтовуючи поважність пропуску строку на подання доказів його реєстрацією в електронному сервісі 04 жовтня 2021 року.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За приписами ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Виходячи зі змісту вказаних норм ст.ст. 12, 367 ЦПК України, прийняття нових доказів за відсутності об'єктивних перешкод у особи отримати та подати їх до суду першої інстанції є порушенням принципу рівності сторін та диспозитивності, що не дозволяє в суді апеляційної інстанції прийняти такі нові докази.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 .
Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що дії АТ «Запоріжгаз» ґрунтуються на нормах права та відповідають встановленим обставинам справи, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідив надані сторонами докази у їх сукупності та зробив правильний та обґрунтований висновок про задоволення позову.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складений 08 жовтня 2021 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.М. Кримська
М.С. Гончар