Справа № 673/1194/21
Провадження № 2-з/673/30/21
08 жовтня 2021 р. м. Деражня
Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Ягодіна Т.В., ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 , поданою в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову,
встановила:
07.10.2021 року представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно на підставі договору іпотеки таким, що не підлягає виконанню.
Тоді ж представником подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса від 20.12.2018 року, реєстровий номер 2280 та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
В означеній заяві представник констатує факт звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору при подачі заяви про забезпечення позову в силу ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак суд відхиляє вказані доводи сторони заявника та при цьому вказує на наступне.
Згідно вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від сплати судового збору, за подання позовів, апеляційної/касаційної скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені від сплати судового збору лише в разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів, наприклад за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості, що відповідає змісту статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що предметом позову є визнання виконавчого напису про звернення стягнення на майно на підставі договору іпотеки, таким, що не підлягає виконанню. Тобто у зазначених правовідносинах ОСОБА_2 не є споживачем, а виступає як боржник за виконавчим написом, у зв'язку з чим необгрунтованими є посилання представника заявника на те, що виконавчий напис був винесений на підставі договору споживчого кредиту.
З огляду на викладене, при подачі заяви про забезпечення позову у даній категорії справ, заявнику слід сплатити судовий збір в порядку та розмірі передбачених ст.ст. 4, 6 Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.153 ч.10 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, заяву представника ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст.151,153,185 ЦПК України, суддя,-
ухвалила:
Заяву представника ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена 08.10.2021 року
Суддя: Т. В. Ягодіна