П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2093/21
Категорія: 111031101 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О. М.
Час і місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Поварчук В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 р. № 0214720-5005-1403,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 №0214720-5005-1403, винесене ГУ ДПС у Миколаївській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, що у свою чергу призвело до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 №0214720-5005-1403, винесене ГУ ДПС у Миколаївській області.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3209,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильно встановлені обставини справи та порушення норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що сам строк затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для його скасування та звільнення платника податків від обов'язку зі сплати суми податку. Також вказав, що відсутність розрахунку до податкового повідомлення-рішення не є підставою для його скасування.
Позивачем, до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу. В якому зазначено, що об'єкт оподаткування - комплекс, ферма для качок, загальною площею 7688,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 що належав позивачу, за договором з виконання робіт з технічної інвентаризації - знищено, а отже зазначає про відсутність у позивача обов'язку сплачувати податок.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 21.04.2020 ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 7688,7 м2.
Відповідачем 31.08.2020 прийняте податкове повідомлення-рішення №0214720-5005-1403, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2019 рік у розмірі 320849,45 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за 2019 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не дотримано вимоги статті 58 ПК України в частині не надання до спірного податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання, а тому дійшов висновку про невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак вказав, що воно підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
У силу вимог п.п. 10.1 та 10.2 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Таким чином, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст. 12 ПК України.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), було введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно п.п. 266.5, 266.6, 266.7 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів “а” або “б” підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів “а” або “б” підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту “в” підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів “б” і “в” цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів “а” - “г” цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі, нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його частка.
Водночас, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.1, п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 31.08.2020 №0214720-5005-1403 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік у сумі 320849,45 грн., об'єкт оподаткування загальною площею 7688,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , ставка податку визначена згідно рішення Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 25.05.2017 року № 11.
Водночас, згідно наявних в матеріалах справи інформації, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що об'єкт нерухомого майна закрито 20.02.2020 року та підставою вказано знищення об'єкта нерухомого майна згідно довідки ТОВ “Укрюртех” від 01.09.2017 року.
Тобто, об'єкт нерухомого майна - комплекс, ферма для качок, загальною площею 7688,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , що належав позивачу, станом на момент обстеження, 01.09.2017 року за договором з виконання робіт з технічної інвентаризації - знищено.
Зазначені обставини свідчать про відсутність об'єкта оподаткування - комплексу, ферми для качок, загальною площею 7688,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно про відсутність підстав для сплати позивачем податку на нерухоме майно за вказаний об'єкт у 2019 році, а тому, оскаржуване податкове повідомлення - рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за вказаний об'єкт за 2019 рік підлягає скасуванню.
Водночас, оскільки, згідно інформації, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про закриття об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та припинення права власності внесені 20.02.2020 року, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним оскаржуваного ППР, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з посиланням на не дотримання вимоги статті 58 ПК України в частині не надання до спірного податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання, оскільки не надіслання розрахунку позивачу разом із спірним податковим повідомленням-рішенням, як того вимагають положення п. 58.1 ст. 58 ПК України, не може однозначно свідчити про неправомірність прийняття самого податкового повідомлення-рішення, що підтверджується правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 820/5357/17.
А отже судом першої інстанції помилково в основу оскаржуваного рішення суду покладено не дотримання вимоги статті 58 ПК України в частині не надання до спірного податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання.
При цьому, колегія суддів також зазначає, що сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку. Порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, не впливає на його законність.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.02.2018 року по справі № 820/1975/17.
Водночас, з урахуванням встановлених обставин справи та наданих доказів, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення з підстав відсутності об'єкта оподаткування, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, на підставі ст. 317 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст, 308, 313,315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 р. № 0214720-5005-1403 задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 №0214720-5005-1403, винесене ГУ ДПС у Миколаївській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 07 жовтня 2021 року
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І.Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова