07 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12316/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року (суддя Луніна О.С.) у справі №160/12316/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , через уповноваженого представника, звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу фізичної особи ОСОБА_1 періодів його роботи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу фізичної особи ОСОБА_1 наступні періоди його роботи:
- у господарському об'єднанні ЕНКО Дніпродзержинського міськкому ЛКСМУ з 11.12.1990 року по 25.02.1991 (записи у трудовій книжці за №№15-15);
- у підприємстві «Геркон» з 04.03.1991 року по 03.09.1992 року (записи у трудовій книжці За №№ НОМЕР_1 );
- у Торгово-комерційній фірмі «Святкова» з 10.04.1993 року по 30.03.1996 року (записи у трудовій книжці за №№21-22).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків - 10 робочих днів з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням обґрунтування підстав для поновлення та відповідних доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду, в якому навів обґрунтування, які за його позицією, свідчать про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовлено, позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції
для продовження розгляду. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права; є такою, що встановлює штучне обмеження у доступі до правосуддя та обмежує реалізацію права на доступ до правосуддя у такий спосіб, та до такої міри, що суть самого права була знівельована.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення із позовом до суду, суд першої інстанції правильно виходив з того, що такий строк визначений статтею 122 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказуючи на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, суд першої інстанції виходив з того, що про порушене право позивач дізнався у серпні 2020 року, оскільки Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №126488 від 28.07.2020 про відмову у призначенні пенсії позивач отримав саме у серпні 2020 року. З цим позовом до суду позивач звернувся 22.07.2021 року, тобто поза межами шестимісячного строку, що визначений наведеними нормами процесуального закону.
В той же час, суд першої інстанції не врахував наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивача з цим позовом до суду стали наступні обставини.
02.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив призначити пенсію за віком (а.с.71-72).
23.10.2020 року позивач знов подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком (а.с.73-74).
Листом №126488 від 28.07.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до поданої ним заяви від 02.07.2020 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком (а.с.54-56).
Отже, даним Листом надано відповідь на перше звернення (заяву) ОСОБА_1 від 02.07.2020 року, який, як правильно встановив суд першої інстанції і не заперечується позивачем, останнім отримано у серпні 2020 року.
В той же час суд першої інстанції не встановив, та матеріали справи не містять, того, що позивач отримував відповідь на своє звернення (заяву) від 23.10.2020 року.
У свою чергу матеріали свідчать про те, що під час розгляду першого звернення (заяви) позивача від 02.07.2020 відповідач заперечував можливість зарахування певних періодів роботи позивача до загального стажу.
Так, згідно змісту Листа №126488 від 28.07.2020 загальний стаж роботи позивача на дату звернення становить 18 років 11 місяців 20 днів. Певні періоди роботи позивача (всього сім періодів, перелік яких та причини не зарахування наведено у Листі) до загального стажу не зараховані.
Разом з тим, під час розгляду звернення (заяви) позивача від 23.10.2020 відповідачем до загального стажу позивача вже враховано деякі періоди роботи (чотири з семи), про які ним зазначалось у Листі №126488 від 28.07.2020. Про вказане свідчить розпорядження про розрахунок стажу позивача (дата розрахунку 29.10.2020, дата звернення 23.10.2020), що наданий відповідачем на адвокатський запит (а.с.58-59). За даним розрахунком страховий стаж позивача становить 24 роки 7 місяців 5 днів.
Саме правомірність незарахування відповідачем цих трьох періодів роботи до страхового стажу позивача (з 11.12.1990 по 25.02.1991; з 04.03.1991 по 03.09.1992; з 10.04.1993 по 30.03.1996) і є предметом розгляду у цій справі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав у серпні 2020 року, оскільки спірні правовідносини між сторонами тривали і після серпня 2020 року, про що свідчить повторне звернення позивача із заявою від 23.10.2020 та подальші дії відповідача з приводу цього звернення, про які зазначено вище.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року по справі №160/12316/21 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 07.10.2021р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк