07 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 189/758/20 (2-а/189/77/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Битяк І.Г.) у справі №189/758/20 (2-а/189/77/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Серневича Євгена Вікторовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Серневича Євгена Вікторовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2789669 від 07.07.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2789669 від 07.07.2020 року за ч.1 ст. 132-1 КупАП є незаконною, оскільки позивача двічі було притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що порушує ст. 61 Конституції України. Крім того, під час зупинки транспортного засобу та винесення оскаржуваної постанови позивачем були надані працівнику поліції для перевірки всі необхідні документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України, зокрема і Дозвіл № 2020-13128901-536 НГ від 24.06.2020 року. Відповідно до вказаного дозволу позивач має право на перевезення вантажу, параметри якого не більше: ширина до 3,75 м, довжина - до 22 м, висота - до 4,49 м, загальною вагою до 40,00 т., навантаження на найбільш навантажену вісь до 11 т. і вантаж може виступати за задній габарит транспортного засобу не більше 3 м. Зокрема, він має право на проїзд по автомобільній дорозі М-29. Працівником поліції не надано жодних доказів дотримання процедури здійснення габаритно- вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам із складенням відповідного документу.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2789669 від 07.07.2020 року винесену інспектором роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Серневич Євгеном Вікторовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 07.07.2020 року закрито.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 07.07.2020 року інспектором патрульної поліції винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 132 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено про те, що останній керував транспортним засобом MAN TGX 28.480, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом TAD CLASSIС 40-3, державний номер НОМЕР_2 в Дніпропетровській області, Новомосковському районі, с. Вільне, на а/д М-29, 159 км, перевозив великогабаритний вантаж шириною 4 м, без спеціального узгодження з НПУ, чим порушив ч. 4 постанови КМУ № 30 від 18.01.2001 року. Скаржнитк зазначив, що пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях порушень складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності. Зазначив, що інспектор патрульної поліції розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.07.2020 року інспектором взводу №1 роти №3 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області Попруженко А.В. винесено постанову серії ДП18 № 790230 від 07.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 7).
За відомостями зі вказаної постанови, 07.07.2020 року о 03:00 год., ОСОБА_1 керував транспортним засобом з напівпричепом TAD НОМЕР_2 , перевозив вантаж комбайн шириною 3 м 90 см. маючи дозвіл № НОМЕР_3 параметри вантажу перевищують по ширині зазначені в дозволі.
Крім того, 07.07.2020 року інспектором роти № 4 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області Серневич Є.В. винесено постанову серії ЕАМ № 2789669 від 07.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 8).
За відомостями зі вказаної постанови, 07.07.2020 року о 05:55:20 год., с. Вільне дорога М-29, 159 км, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з напівпричепом TAD CLASSIC 40-3 державаний номер НОМЕР_2 , перевозив великогабаритний вантаж шириною 4 м., без спеціального узгодження з Національною поліцією України.
Правомірність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 № 790230 від 07.07.2020 року позивач не оспорює.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачами не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у інспектора виникло б право притягнення водія до адміністративної відповідальності. Крім того, позивача, всупереч положенням ч. 1 ст. 61 Конституції України, двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30.
За змістом пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил № 30). Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Тобто, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 №879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно підпунктів 1, 5 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - це процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволів на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку № 879)
Пунктом 18 Порядку №879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку № 879).
Відповідачем не надано жодних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам із складенням відповідного документу.
Відповідно до ч.1 ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з цим, основним документом, що надає право на рух великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, є дозвіл, що видається перевізнику Національною поліцією за наявності узгодження з дорожніми, комунальними підприємствами і організаціями.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді, позивач керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGХ 28.480 державний номер НОМЕР_1 з причепом марки TAD CLASSIC 40-3 державний номер НОМЕР_2 .
При цьому, матеріали справи містять копію дозволу № 2020-13128901-536 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, строк дії якого з 24.06.2020 року по 21.07.2020 року, згідно якого, вантажному автомобілю MAN TGХ 28.480, державний номер НОМЕР_1 , з причіпом TADCLASSIC40-3 державний номер НОМЕР_2 , дозволено перевозити вантаж - довжиною 22 м., шириною 3,75 м., висотою 4,49 м., загальною вагою 40,00 т., з навантаженням на найбільш навантажену вісь 11 т., вантаж виступає за задній габарит ТЗ 3,0 м. (а.с. 12).
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не надано судів доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо).
Відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується також і змістом оскарженої постанови, у якій не зазначено жодного доказу, який додається до цієї постанови. Не вказано про наявність таких доказів також у поясненнях на позов.
Колегія суддів зауважує, що саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б фіксували власне габаритні параметри транспортного засобу, яким керував позивач на момент його зупинки, що зумовлює неможливість встановлення фактичних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року у справі №189/758/20 (2-а/189/77/20) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак