29 вересня 2021 р.Справа № 520/13153/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, по справі № 520/13153/2020
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківської області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківської області (далі-відповідач), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, в якій просила суд:
-визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати судді Московського районного суду м. Харкова суддівської винагороди за період з18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату суддівської винагороди судді Московського районного суду м. Харкова за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов'язкових податків та зборів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 задоволено позов.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату суддівської винагороди судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов'язкових податків та зборів.
Звернуто до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 року закрито апеляційне провадження по справі № 520/13153/2020 за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 520/13153/2020 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила суд змінити порядок та спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі № 520/13153/2020 в порядку стягнення з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 520/13153/2020 - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд дійшов невірних висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі №520/13153/2020 скасувати, прийняти нову, якою задовільнити заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №520/12980/2020 та замінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі № 520/13153/2020, встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, а саме: із бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація, на користь судді Московського районного суду м. Харків Мамалуй М.В. нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 по 28 серпня 2020 року у розмірі 100769,20 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказав, що ТУ ДСА України у Харківській області здійснює всі нарахування виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, які затверджує Державна судова адміністрація України. На рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501150 «Виконання рішення судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, 29.09.2020 ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд: визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату суддівської винагороди судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов'язкових податків та зборів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 27.11.2020 по справі № 520/13153/2020, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання чинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату суддівської винагороди судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов'язкових податків та зборів. Звернуто до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення порядку і способу виконання вказаного судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду від 27.11.2020. Тобто, з заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу, є порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.
Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.
21.08.2021 року від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області надійшло пояснення до апеляційної скарги в якому зазначено, що відповідач добровільно виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі №520/13153/2020 в частині, яка підлягала негайному виконанню та здійснило нарахування та виплату неотриманої суддівської винагороди за квітень 2020 року у розмірі 12801,89 грн. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та на рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501150 «Виконання рішення судів на користь суддів та працівників апаратів судів» за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області покладено обов'язок провести перерахунок та здійснити виплату суддівської винагороди судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов'язкових податків та зборів; звернуто до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявник просив встановити порядок виконання вказаного судового рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, а саме: із бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація, на користь судді Московського районного суду м. Харків Мамалуй М.В. нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 по 28 серпня 2020 року у розмірі 100769,20 грн.
Колегія суддів зазначає, що рішення суду на користь позивача має зобов'язальний характер, однак, зміна способу його виконання запропонованим позивачем чином, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в поданій заяві просить стягнути суддівську винагороду із бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація, проте Державна судова адміністрація не є стороною в даній справі, а тому розгляд такої заяви призводить до порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи викладені вище правові норми колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява, яка подана ОСОБА_1 стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті зазначеного рішення суду від 27.11.2020.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Також, колегією суддів враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 520/13153/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 08.10.2021 року