29 вересня 2021 р.Справа № 480/585/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2021, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, по справі № 480/585/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,
19.01.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким (з урахуванням уточнень) просить:
- визнати протиправним рішення ГУ ДПС у Сумській області від 30.12.2020 року № 8876/В/18-28-24-02-10 про відмову у внесенні змін в базу оподаткування загальної площі та житлової площі об'єкту житлової нерухомості;
- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 17.08.2020 року отримане 05.12.2020 року про визначення податкового зобов'язання про сплату податку на нерухомість за податковий період 2019 року у сумі 2.353,57 грн та скасувати його;
- зобов'язати ГУ ДПС у Сумській області внести зміни в базу оподаткування загальної площі та житлової площі об'єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 на підставі даних уточнення житлової та загальної площі згідно з технічною інвентаризацією, проведеною 09.12.2020 року шляхом виключення з житлової площі 0,1 кв. м, з загальної площі будинку - 59,8 кв. м на підставі вказаних вище розрахунків: (195, 2 кв.м - 59,8 кв.м = 135,4 кв.м - 120 кв.м = 15,4 кв.м).
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що після завершення будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 позивач отримав свідоцтво про право власності на нього від 05.01.1999 року. У зв'язку з введенням з 01.01.2013 року в дію ст. 265 чинного на той час Податкового кодексу України (далі - ПК України) «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» позивач 18.11.2015 року на адресу тодішньої об'єднаної державної податкової інспекції надіслав звернення про нарахування податку на нерухоме майно на підставі даних технічної інвентаризації об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, розташованих за вказаною вище адресою, проведеної у 1999 року Сумським бюро технічної інвентаризації, яка визначила базу оподаткування 75, 2 кв.м (загальна площа будинку 195,2 кв. м - 120 ,00 кв.м = 75,2 кв.м). Як вказує позивач, 05.12.2020 року він засобами поштового зв'язку отримав податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області про сплату податку на нерухоме майно за податковий період 2019 року. При цьому, позивач звертає увагу, що у зазначеному податковому повідомленні-рішенні була вказана адреса: АДРЕСА_2 , за якою він не проживає більше 20 років. Як стверджує позивач, він 12.12.2020 року надіслав заяву на адресу відповідача про повернення вказаного ППР без оплати та просив внести зміни у базу оподаткування житлової та нежитлової нерухомості у зв'язку з уточненням розміру площ приміщень будинку за мінусом площі підвалу 59,8 кв.м із загальної площі будинку 195,2 кв.м на підставі даних повторно проведеної інвентаризації (195, 2 кв.м - 59,8 кв.м = 135,4 кв.м - 120 кв.м = 15,4 кв.м.).
Зважаючи на зазначені обставини, позивач 12.12.2020 року надіслав ГУ ДПС у Сумській області лист, в якому керуючись положення ст. 266.7.3 ПК України, просив провести перевірку правильності нарахування зазначеної суми податкового зобов'язання, однак жодної відповіді від контролюючого органу не отримав, жодних заходів щодо внесення зміни в базу оподаткування загальної площі та житлової площі об'єкту житлової нерухомості податковим органом здійснено не було.
Крім цього, позивач наголошує, що відповідно до пп. 267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Натомість, оскаржене податкове повідомлення-рішення, прийняте 17.08.2020 року та вручене йому лише 05.12.2020 року, тобто з порушенням строків, встановлених 267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України та невірно вказаною адресою об'єкта оподаткування.
У відзиві на адміністративний позов відповідач заперечував проти позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що органи ДПС не є розпорядниками інформації, зазначеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не здійснюють реєстраційних дій по об'єктах нерухомого майна, а тому нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам, які є власниками об'єктів житлової нерухомості здійснювалось у відповідності до ст. 266 ПК України в межах ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлених Садівською селищною радою на 01.01.2019 року.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним рішення ГУ ДПС у Сумській області від 30.12.2020 року № 8876/В/18-28-24-02-10 про відмову у внесенні змін в базу оподаткування загальної площі та житлової площі об'єкту житлової нерухомості контролюючий орган зазначив, що жодних таких рішень ним прийнято не було, а надавалась лише відповідь на звернення позивача від 12.12.2020 року та від 17.12.2020 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду м. Суми 02.06.2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Судове рішення вмотивоване тим, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом було правомірно взято до уваги відомості, які містилися у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та обґрунтовано сформовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2020 року № 0106603-5433-1815.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні наведеним у позовній заяві. Крім того, позивач зазначив, що база оподаткування була визначена контролюючим органом на підставі наданих ним даних технічної інвентаризації, проведеної у 1999 році Сумським бюро технічної інвентаризації, а не на підставі даних Держреєстру речових права на нерухоме майно, що, в свою чергу, дає підстави прийти до висновку, що висновок суду в частині тверджень, що контролюючий орган не наділений повноваженнями вносити зміни в базу оподаткування є незаконним та суперечить п.п. 266.7.3, п. 266.7 ст. 267 ПК України, яким суд першої інстанції не надав правової оцінки.
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області не скористалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не яке зареєстровано 05.01.1999 року на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок (а.с. 12).
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, загальна площа житлового будинку складає 195,2 кв.м..
17.08.2020 року ГУ ДПС у Сумській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0106603-5433-1815, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на загальну суму 2.353,57 грн (а.с. 30).
Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням позивач стверджує, що листом від 12.12.2020 року (а.с.33-36) він повернув зазначене повідомлення на адресу відповідача та просив здійснити перерахунок з урахуванням інвентаризації будинку, яку було проведено також у грудні 2020 року (а.с.14-15). З урахуванням інформаційної довідки об'єкту нерухомого майна від 17.12.2020 року № 167/20 загальна площа будинку становить 135.4 кв.м. А тому, на переконання позивача, відповідач мав вчинити (але не вчинив) заходів щодо внесення зміни в базу оподаткування загальної площі та житлової площі об'єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі даних уточнення житлової та загальної площі згідно з технічною інвентаризацією, проведеною 09.12.2020 року шляхом виключення з житлової площі 0,1 кв. м, з загальної площі будинку - 59,8 кв. м на підставі вказаних вище розрахунків: (195, 2 кв.м - 59,8 кв.м = 135,4 кв.м - 120 кв.м = 15,4 кв.м) (а.с.16-22).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із правомірності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається в тому числі із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК Україниє об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Згідно положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до ст. 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.6 статті 266 ПК України).
Порядок обчислення суми податку врегульовано положеннями пункту 266.7 статті 266 ПК України, згідно з яким обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Отже, зі змісту пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України випливає, що обчислюючи суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган визначає базу оподаткування саме на підставі наявних у нього офіційних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або згідно наданих платником податку доданих документів, в тому числі про право власності на таке майно.
Колегією суддів установлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 195,2 кв.м.. Такий об'єкт перебував у власності позивача на протязі усього звітного періоду 2019 року.
Крім того, 18.11.2015 року, у зв'язку із введенням з 01.01.2013 року в дію ст. 265 ПК України, якою визначено склад податку на майно, який, окрім інших, складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачем до контролюючого органу було надіслане звернення про нарахування податку на нерухоме майно на підставі даних технічної інвентаризації об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , проведеною у 1999 році Сумським бюро технічної інвентаризації, яка визначила базу оподаткування 75,2 кв.м. (загальна площа будинку 195,2 кв.м. - 120,00 кв. м = 75,2 кв.м). Дані обставини підтверджуються безпосередньо ОСОБА_1 у позовній заяві.
Відповідно до загальнодоступних відомостей, по Садівській селищній раді у 2020 році податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки, за житлову нерухомість, якою володіли громадяни у 2019 році, сплачується за ставками, визначеними станом на 2019 рік. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб по Садівській селищній раді встановлено у розмірі 0,75% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2019 року (4.173,00 грн) за 1 кв. м., тобто - 31,30 грн.
Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв. метра.
Відповідно до відомостей листа ГУ ДПС у Сумській області від 30.12.2020 року № 8876/В18-28-24-02-10 (а.с. 74-76), контролюючим органом розраховано суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки наступним чином: база оподаткування: 195,2 кв.м. - 120 кв.м. = 75.2 кв.м. на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Враховуючи наведені положення, суд вважає, що податковий орган при визначенні позивачу податкового зобов'язання за 2019 рік діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, позаяк обчислював суми податку виходячи із бази оподаткування (площі об'єкта житлової нерухомості), згідно офіційних даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким підтверджено перебування у власності позивача на протязі всього податкового (звітного) періоду 2019 року відповідного об'єкту нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 195,2 кв.м..
Щодо посилання позивача на те, що спірне податкове повідомлення-рішення було відправлено відповідачем за іншою адресою (за якою позивач не проживає більше 20 років), колегія суддів зазначає, що дана обставина не є правовою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки не звільняє його від обов'язку сплачувати податки та збори в порядку і розмірі, встановлених законом, що чітко передбачено ст. 67 Конституції України.
Крім того, колегія суддів зауважує, що за результатом винесення оскаржуваного податкового-повідомлення рішення від 17.08.2020 року № 0106603-5433-1815, контролюючим органом не застосовано до ОСОБА_1 жодних штрафних (фінансових) санкцій та пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Щодо позовної вимоги про обов'язання ГУ ДПС у Сумській області внести зміни в базу оподаткування загальної площі та житлової площі об'єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 на підставі даних уточнення житлової та загальної площі згідно з технічною інвентаризацією, проведеною 09.12.2020 року шляхом виключення з житлової площі 0,1 кв. м, з загальної площі будинку - 59,8 кв. м на підставі вказаних вище розрахунків: (195, 2 кв.м - 59,8 кв.м = 135,4 кв.м - 120 кв.м = 15,4 кв.м), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно приписів пп. 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою із сплати податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано належних доказів того, що ним надсилалась заява до податкового органу з метою ініціювання проведення звірки щодо зміни бази оподаткування. Більш того, навіть якщо податковий орган дійде висновку про наявність правових підстав для перерахунку нарахованого податку, даній події має перебувати процедура проведення звірки відповідних даних.
За відсутності доказів вжиття позивачем заходів на виконання положень пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача вживати заходи щодо нового обчислення бази оподаткування загальної площі та житлової площі об'єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, колегія суддів зазначає, станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.08.2020 року № 0106603-5433-1815, у контролюючого органу були відсутні відомості про зміну площі об'єкту оподаткування у відповідності до технічного паспорту будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 09.12.2020 року.
База оподаткування визначена п. 266.3 ст. 266 ПК України, а податковий орган, в свою чергу, не наділений повноваженнями щодо внесення змін до бази оподаткування визначеної законом та не є розпорядником інформації, зазначеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Податковий орган, в силу приписів ст. 266 ПК України, має повноваження щодо нового обчислення бази оподаткування у відповідності до поданих позивачем документів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для покладення обов'язку на контролюючий орган внести зміни до бази оподаткування.
Що стосується оскаржуваного позивачем рішення ГУ ДПС у Сумській області від 30.12.2020 року № 3376/8/18-28-24-02-10, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено прийняття відповідачем будь-якого рішення 30.12.2020 року.
Колегією суддів установлено, що листом від 30.12.2020 року № 8876/В/18-28-24-02-10 «Про надання відповіді» (а.с.74-76), контролюючим органом надано відповіді на звернення ОСОБА_1 від 12.12.2020 року та 17.12.2020 року (а.с.33-35, 36).
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судове рішення без змін.
Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 по справі № 480/585/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 08.10.2021 року