30 вересня 2021 р.Справа № 820/4476/16
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,
представників сторін: позивача - Маленко Ю.А., відповідача - Шамілової Л.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року, повний текст складено 06.03.2017 року, головуючий суддя І інстанції: Нуруллаєв І.С., м. Харків, по справі № 820/4476/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про скасування податкових повідомлень-рішень
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкантех» (далі - позивач, платник, ТОВ «Балкантех») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Центральна ОДПІ м. Харкова), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення- рішення:
- № 000971401 від 03.08.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток, на суму 52823,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 36751,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціямина суму 16072,50 грн.;
- № 000991401 від 03.08.2016 року, яким зменшено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 909 371 грн., та зменшено суму податкового кредиту податку на додану вартість на суму 909 371 грн. ;
- № 000981401 від 03.08.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, на суму 296 691,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 197794,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 98897,00 грн. - як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на правомірність формування даних податкового обліку за результатами господарських операцій із ТОВ «Мульти-мастер», ТОВ «Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон груп», ТОВ «Будтранс-сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «ВФ «Укрводспецочистка», ТОВ «Схід-Опт Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс» ТОВ «ТД «Струм», ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Біоконд Україна», ПП «Євробуд-груп», ТОВ «Еліс Груп» у періоді, що перевірявся, та безпідставність викладених в акті перевірки висновків про порушення ТОВ «Балкантех'вимог податкового законодавства.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від01.03.2017 по справі №820/4476/16 адміністративний позовТовариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області №000971401 від 03.08.2016 року.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області №000991401 від 03.08.2016 року.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області №000981401 від 03.08.2016 року.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкантех» (код ЄДРПОУ 38279165) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 32523 (тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 85 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39859805).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем первинні документи підтверджують правомірність формування ТОВ «Балкантех» даних податкового обліку за результатами реальних господарських операцій із зазначеними контрагентами, а відповідачем в свою чергу не надано доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про заниження позивачем за спірний період суми доходу, фінансового результату до оподаткування, податку на прибуток, податку на додану вартість, завищення витрат у складі собівартості придбаних товарів, послуг, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недотримання судом першої інстанції при його прийнятті ст.159 КАС України, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 по справі № 820/4476/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Мульти-мастер», ТОВ «Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон груп», ТОВ «Будтранс-сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «ВФ «Укрводспецочистка», ТОВ «Схід-Опт Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «ТД «Струм», ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Біоконд Україна», ПП «Євробуд-груп», ТОВ «Еліс Груп», ТОВ «Євробуд-груп», які або не відбулися або відбулися не за тим їх змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, що є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку ТОВ «Балкантех». Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на даних актів про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ «Мульти-мастер» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин та повноти відображення в обліку за грудень 2013 року № 491/04-62-22-3/34915634 від 03.04.2014, з ТОВ «Сетмаркет» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з01.01.2014 по 31.01.2014 № 1511/26-55-22-07/38388380 від 29.05.2014, з ТОВ «Агатоптторг'по взаємовідносинам з платниками податків за травень-липень 2014 року № 2949/05-81-22-02-10-2 від 09.02.2015, з ТОВ «НТЦ «Айріс'з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий-березень 2014 року № 272/20-36-22-02-07/38880197 від 13.05.2014, іншої податкової інформації щодо взаємовідносин з ТОВ «Сталь-Україна», ТОВ «Бізон груп», за якою встановлено, що придбаний позивачем у вказаних контрагентів товар станом на кінець періоду, що перевірюється, не реалізовано, даних про незнаходження за юридичною адресою ТОВ «ТД «Комплект Торг», матеріалах документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Голден Торг Центр», узагальненої податкової інформації від 11.03.2016 № 90/20-31-22-03 по ТОВ «Схід-Опт Торг», від 11.02.2016 № 2194/7/26-55-11-06 по ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», від 22.01.2016 № 15/10-13-22-05/39808038 по ТОВ «Сартана-М», від 08.04.2016 № 210/20-40-14-08-12/36226089 по ТОВ «Еліс Груп», від 25.09.2015 № 176/11-23-22-02/35720463 по ТОВ «Євробуд-груп».
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Харківський апеляційний адміністративний суд зазначив, що при укладанні спірних господарських договорів сторонами не було погоджено їх істотних умов, зокрема, предмет, ціну та строк дії договору, що свідчить про відсутність у сторін на момент укладання договорів мети фактичного їх виконання.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.06.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкантех» задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року скасовано. Справу №820/4476/16 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про непідтвердження реальності господарських операцій внаслідок порушення Товариством істотних умов договорів, а відтак нікчемності правочинів.
Так, Верховний Суд зазначив, що визнання під час перевірки податковим органом нікчемними правочинів знаходиться за межами здійснення ним контролю дотримання податкового законодавства. За наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання. Зазначена позиція є усталеною, наведена постановою Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову, помилково висновувався лише на нікчемності договору, яка має бути встановлено у судовому порядку.
За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, не забезпечив при цьому повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
За висновками Верховного Суду під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції необхідно встановити, зокрема, чи придбавався фактично позивачем товар у контрагентів за спірними операціями та чи здійснювалася платником подальша його реалізація.
Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.
Представник позивача у надісланих до суду апеляційної інстанції, посилаючись на первинну документацію, виклав обставини щодо придбання ТОВ «Балкантех» товарів, послуг у ТОВ "Мульти-мастер", ТОВ "Сталь-Україна", ТОВ "Сетмаркет", ТОВ "Бізон груп", ТОВ "Будтранс-сервіс", ТОВ "Агатоптторг", ТОВ "ТД "Комплект Торг", ТОВ "Голден Торг Центр", ПП "ВФ "Укрводспецочистка", ТОВ "Схід-Опт-Торг", ТОВ "НТЦ "Айріс", ТОВ "ТД "Струм" ТОВ "Укр-імпорт-сервіс", ТОВ "Сартана-М", ТОВ "Біоконд Україна", ТОВ "Євробуд-груп", ТОВ "Еліс Груп" та подальшої їх реалізації. Наполягав на реальності господарських операцій, здійснених з вказаними контрагентами та, як наслідок на неправомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 по справі № 820/85/18 замінено відповідача - Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту- відповідач).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від 20.07.2016 №2727/20-30-14-01/38279165 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Балкантех» вимог:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму доходу на 4831658 грн, у тому числі за 2013 рік на 28714,00 грн, за 2014 рік на 2411347,00 грн, за 2015 рік на 2391597,00 грн, завищено суму адміністративних витрат, в наслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на 2417185,00 грн;
- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ «Балкантех» витрат у складі собівартості придбаних товарів, послуг, які отримані від ТОВ «Мульти-Мастер», ТОВ «ТД Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон Груп», ТОВ «Будтранс- Сервіс», ТОВ «Агатопт торг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «Виробнича фірма «Укрводспецочистка», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «Схід-ОПТ ТОРГ» на загальну суму 2618643,00 грн, у тому числі за 2013 рік - 28714,00 грн, за 2014 рік - 2589929,00 грн та заниження податку на прибуток за 2013-2015 роки на загальну суму 36751,00 грн, у тому числі за 2014 рік на 32145,00 грн, за 2015 рік на 4606,00 грн;
- пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ «Балкантех» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 909371,00 грн, зокрема, за грудень 2013 року - 5743,00 грн, січень 2014 року - 13408,00 грн, лютий 2014 року - 11730,00 грн, березень 2014 року - 74161,00 грн, квітень 2014 року - 45376,00 грн, травень 2014 року - 186067,00 грн, червень 2014 року - 45050,00 грн, серпень 2014 року - 91411,00 грн, листопад 2014 року - 15067,00 грн, листопад 2015 року - 1100,00 грн, грудень 2015 року - 20071,00 грн, січень 2016 року - 61267,00 грн, березень 2016 року - 338920,00 грн;
- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит на загальну суму 1107167,00 грн, зокрема, за грудень 2013 року - 5743,00 грн, за січень 2014 року - 13408,00 грн, за лютий 2014 року - 11730,00 грн, за березень 2014 року - 74161,00 грн, за квітень 2014 року - 45376,00 грн, за травень 2014 року - 186067,00 грн, за червень 2014 року -45050,00 грн, за серпень 2014 року - 91411,00 грн, за листопад 2014 року - 50783,00 грн, за березень 2015 року - 13047,00 грн, за травень 2015 року - 464173,00 грн, за вересень 2015 року - 1671,00 грн, за жовтень 2015 року - 2830,00 грн, за листопад 2015 року - 1100,00 грн, за грудень 2015 року - 617,00 грн, за березень 2016 року - 100000,00 грн; занижено податок на додану вартість на загальну суму 197794,00 грн, зокрема, за листопад 2014 року на 35716,00 грн, за травень 2015 року на 56960,00 грн, за вересень 2015 року на 1671,00 грн, за жовтень 2015 року на 2830,00 грн, за грудень 2015 року на 617,00 грн, за березень 2016 року на 100000,00 грн.
На підставі Акта перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення від 03.08.2016:
- №000971401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52823,50 грн, з яких за основним платежем - 36751,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -16072,50 грн);
- №000991401, яким ТОВ «Балкантех» зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 909371,00 грн та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 909371,00 грн;
- №000981401, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 296691,00 грн, з яких за основним платежем - 197794,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 98897,00 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх правомірності, оскільки наданими позивачем документами первинного бухгалтерського та податкового обліку повністю підтверджено реальність господарських операцій ТОВ «Балкантех» з вищевказаними контрагентами, що свідчить про обґрунтованість формування показників податку на прибуток та по податку на додану вартість за спірний період та, як наслідок, відсутність підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Як слідує з пояснень відповідача донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість здійснено у зв'язку з виключенням зі складу витрат та податкового кредиту собівартості придбаних товарів, послуг, вартості робіт, товарів, послуг, отриманих позивачем від ТОВ "Мульти-мастер", ТОВ "Сталь-Україна", ТОВ "Сетмаркет", ТОВ "Бізон груп", ТОВ "Будтранс-сервіс", ТОВ "Агатоптторг", ТОВ "ТД "Комплект Торг", ТОВ "Голден Торг Центр", ПП "ВФ "Укрводспецочистка", ТОВ "Схід-Опт-Торг", ТОВ "НТЦ "Айріс", ТОВ "ТД "Струм" ТОВ "Укр-імпорт-сервіс", ТОВ "Сартана-М", ТОВ "Біоконд Україна", ТОВ "Євробуд-груп", ТОВ "Еліс Груп", враховуючи непідтвердження в ході перевірки реальності здійснення господарських операцій з вищевказаними постачальниками, що в свою чергу призвело до заниження суми доходу,фінансового результату до оподаткування та заниження податку на прибуток, у зв'язку з чим також встановлено завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що потягло заниження податку на додану вартість.
У свою чергу, вищенаведені висновки контролюючого органу ґрунтуються на податковій інформації (актах про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ «Мульти-мастер»,ТОВ «Сетмаркет»,ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «НТЦ «Айріс» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин,матеріалах документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Голден Торг Центр», узагальненої податкової інформації по ТОВ «Схід-Опт Торг», ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Еліс Груп», ТОВ «Євробуд-груп»), яка містить висновки про не підтвердження поставок товарів підприємства покупцям), отриманій від податкових органів, на обліку яких знаходяться (знаходились) контрагенти ТОВ «Балкантех», а також з посиланням на данні перевірки, за якими придбаний позивачем у ТОВ «Сталь-Україна», ТОВ «Бізон груп'товар станом на кінець періоду, що перевірюється, не реалізовано.
За таких обставин, відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «Балкантех» пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, 138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції від 01.01.2015) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (в редакції, що була чинною до 01.01.2015) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У свою чергу, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України (в редакції, що була чинною до 01.01.2015) встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БО 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.
Пунктом 6 П (С) БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно до п.7 П (С) БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно з п.10 П (С) БО 16 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
Пунктом 11 П (С) БО 16 встановлено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту) (п.12 П (С) БО 16).
Отже, до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).
При цьому, як вбачається з аналізу положень наведених вище норм, зокрема, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, як в редакції чинній до 01.01.2015 так і після 01.01.2015, правомірність включення платником податків того чи іншого виду витрат при визначенні об'єкту оподаткування, пов'язано безпосередньо з підтвердженням останнім реальності господарських операцій, зі здійсненням яких такі витрати пов'язані.
Тобто, визначення суми витрат у складі собівартості придбаних товарів, суми адміністративних витрат, що в свою чергу впливає на заниження фінансового результату до оподаткування, напряму залежить від підтвердження платником податків первинними бухгалтерськими документами (документами фінансової звітності) реальності здійснення господарських операції з придбаних товарів, послуг, зокрема.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Положеннями пункту 198.2 статті 198 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу приписів пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Також, за змістом норм пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції від 01.01.2015) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, що була чинною до 01.01.2015) було встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Після 01.01.2015 за змістом вказаної норми права платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 ПК України).
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Колегією суддів встановлено, що згідно договору поставки №2/12-МБ від 02.12.2013 року, укладеного між ТОВ «Балкантех» (покупець) та ТОВ «Мульті-мастер» (продавець) (т. 2 а.с.5-6)останній зобов'язується передати товар у власність покупця відповідно до його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. За пунктом 1.3 договору видаткова накладна на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції. Відповідно до п. 7.4 та 7.5 договор упередача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки: м. Харків. Доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок.
На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача надано до суду первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: рахунок-фактура №1226/02 від 26.12.2013 року (т. 2 а.с. 7), видаткова накладна №1226/02 від 26.12.2013 року (т. 2 а.с. 9), ТТН №1226/02 від 26.12.2013 року (т.2 а.с.10), податкова накладна №135 від 26.12.2013 року (т. 2 а.с. 8), платіжні доручення №104 від 13.02.2014 року, №167 від 17.03.2014 року (т.2 а.с.11-12), які також були предметом перевірки.Будь-яких зауважень щодо форми та змісту вказаних документів Акт перевірки не містить.
Придбані у ТОВ «Мульті-мастер» на підставі договору поставки №2/12-МБ від 02.12.2013 року товари в подальшому були реалізовані на користь ТОВ «ІТЄУ» на підставі договору №0111/13/20 ЕІН від 01.11.2013 року між ТОВ «Балкантех» та ТОВ «ІТЄУ» (т. 4 а.с. 1-3), що також підтверджено наданими до матеріалів справи рахунком на оплату №127 від 26.12.2013 року (т.4 а.с. 4), податковою накладною №33 від 26.12.2013 року (т.4 а.с. 5), видатковою накладною №97 від 26.12.2013 року (т.4 а.с. 6), ТТН від 26.12.2013 року (т.4 а.с. 7) та відображено в Акті перевірки.
На підтвердження оплати по договору поставки №0111/13/20 ЕІН від 01.11.2013 року позивачем надано заключну виписку за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 (т. 11, а.с.88-91).
Висновки про неможливість підтвердити реальність господарських операцій згідно договору поставки №2/12-МБ від 02.12.2013 року ґрунтуються виключно на даних акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мульті-мастер» щодо підтвердження реальності господарських відносин, повноти відображення в обліку за грудень 2013 року № 491/04-62-22-3/34915634 від 03.04.2014, яким зафіксовано неможливість провести податкову перевірку вказаного Товариства по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «ІДС-Україна» за грудень 2013 року внаслідок незнаходження суб'єктів господарювання за юридичною адресою та ненадання первинних документів.
Дослідивши зміст Акту перевірки колегією суддів з'ясовано, що будь-яких порушень контролюючим органом в частині недотримання порядку заповнення рахунків-фактури, видаткових накладних,товарно-транспортних накладних (незазначення інформації про вантажо-розвантажувальні роботи, реквізити довіреностей, що уповноважують водіїв отримати товар), ненадання документів щодо відповідності поставленого товару показникам ГОСТ, відсутність розрахунків між сторонами, на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, виявлено не було.
На виконання умов рахунку-фактури №СФ-00000235 від 03.11.2014 року (т.2 а.с.13) ТОВ «Балкантех» придбано у ТОВ «ТД «Сталь-Україна» товар (труба), який передано на підставі в податкових накладних №5 від 12.11.2014 року, №8 від 18.11.2014 року (т.2 а.с.15, 19), видаткової накладної №РН-000000090 від 18.11.2014 року (т.2 а.с. 16) та отримано за ТТН №РН-000000090 від 18.11.2014 року (т.2 а.с. 17); сплата за придбаний товар підтверджена платіжними дорученнями №531 від 12.11.2014 року, №568 від 01.12.2014 року (т.2 а.с.14, 18).
На підтвердження здійснення подальшої реалізації придбаного у ТОВ «ТД «Сталь-Україна» вказаного товару на адресу ТОВ ТПК«ВОСТОК» позивачем надано копії договору поставки №2015/09/03-01 від 03.09.2015 року зі специфікацією (т. 4 а.с.16, 17), відповідно до умов якого покупець сплачує, а постачальник поставляє покупцю товар відповідно доспецифікації, які є невід'ємною частиною договору, рахунку на оплату №726 від 09.09.2015 року (т. 4 а.с. 18), податкових накладних №67 від 16.09.2015 року, №77 від 21.10.2015 року (т.4 а.с.20, 23), видаткової накладної №784 від 22.10.2015 року (т.4 а.с.25), довіреності №088427 (т.4 а.с.26), ТТН №17 від 22.10.2015 року (т.4 а.с.27), платіжних доручень №133 від 16.09.2015 року, №153 від 20.10.2015 року (т.4 а.с.19, 22).
Позивачем надано до матеріалів справи пояснення, відповідно до яких поставлені відповідно до видаткової накладної № 784 від 22.10.2015 огородження 1080.33.12-5 у кількості 6 штук та обойми перевідних муфт 1080.30.07 у кількості 12 шт. були виготовлені підрядником на підставі договору підряду № 01/10/15 від 01.10.2015 (т.10, а.с.198-199), укладеного з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на замовлення позивача з металевих труб, придбаних у ТОВ «ТД «Сталь-України», а також сталі, придбаної у ТОВ «Пром-Восток» та отриманої за видатковою накладною №ПВ-297 від 09.04.2015 (т.10, а.с.197).
На підтвердження виконання робіт по виготовленню зазначених вище обойм та огороджень позивачем надано до суду акт надання послуг №1 від 22.10.2015 (т.10, а.с. 200), акт надання послуг № 2 від 22.10.2015 (т.11, а.с. 75).
Колегією суддів з'ясовано, що під час перевірки контролюючим органом порушень щодо порядку заповнення рахунків-фактури, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (неможливості встановити інформацію про автоперевізника товару), ненадання документів, що засвідчують відрядження директора для отримання товару у м.Дніпро, документів щодо понесення витрат на переміщення труб, відсутність розрахунків між сторонами в Акті перевірки не зафіксовано. Наявне лише посилання на податкову інформацію та нереалізацію придбаного товару станом на кінець періоду, що перевірявся.
Також, відповідно до умов договору поставки з №351 від 03.09.2013 року, укладеногоміж ТОВ «Балкантех» (покупець) та ТОВ «Сетмаркет» (продавець) (т.2 а.с. 20-21)продавець зобов'язується передати товар у власність покупця відповідно до його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. За змістом пункту 1.3 договору сторони погодилися, що видаткова накладна на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції. Згідно з п. 6.2 договору оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі. Згідно з п. 7.4 та п. 7.5 договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки: м. Харків. Доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок.
На підтвердження виконання умов вказаного договору поставки представником позивача надано до суду первинні документи бухгалтерського обліку, складені між сторонами, а саме: рахунки-фактури №СФ-12106 від 04.12.2013 року, №СФ-12156 від 05.12.2013 року, №СФ-12206 від 06.12.2013 року (т.2 а.с.22, 27, 32), видаткові накладні №РН-12106 від 04.12.2013 року, №РН-12156 від 05.12.2013 року, №РН-12206 від 06.12.2013 року (т.2 а.с.24, 29,34), ТТН №1 від 04.12.2013 року,№2 від 05.12.2013 року, №1 від 05.12.2013 року, №2 від 06.12.2013 року, №б/н від 06.12.2013 року (т.2 а.с.25, 28, 30, 31, 35), податкові накладні №106 від 04.12.2013 року, №156 від 05.12.2013 року, №206 від 06.12.2013 року (т.2 а.с.23,28,33).
Щодо оплати товару за договором поставки №351 від 03.09.2013 представник позивача пояснив, що через фінансові труднощі, вартість придбаного товару своєчасно сплачено не було. Вимоги про оплату від постачальника не надходило. А умовами договору поставки № 351 від 03.09.2019 термін виконання зобов'язання з оплати товару покупцем не встановлено.
Також зауважив, що у зв'язку із несплатою позивачем вартості отриманого за договором поставки № 351 від 03.09.2013 товару і відсутністю вимоги постачальника щодо її сплати, в бухгалтерському обліку позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Сетмаркет», що відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, яка наявна в матеріалах справи (т.10 а.с.201, 202).
В подальшому придбані у ТОВ «Сетмаркет» на підставі договору поставки №351 від 03.09.2013 року товари були реалізовані на користь ТОВ «Центр збору вторинної сировини» на підставі договору купівлі-продажу вторинної сировини №23 від 20.11.2013 року (т.4 а.с. 28-30), що також підтверджено наданими до матеріалів справи копіями рахунків на оплату №90 від 04.12.2013 року, №91 від 05.12.2013 року, №92 від 06.12.2013 року (т.4 а.с.31, 36, 41), видаткових накладних №73 від 04.12.2013 року, №74 від 05.12.2013 року, №75 від 06.12.2013 року (т.4 а.с.33, 38, 43), ТТН №Р73 від 04.12.2013 року, №Р74 від 05.12.2013 року, №Р75 від 06.12.2013 року (т.4 а.с.34, 39, 44), платіжних доручень № 489 від 03.12.2013 року, № 493 від 05.12.2013 року, № 494 від 06.12.2013 року (т.4 а.с. 35, 40, 45), податкових накладних №4 від 04.12.2013 року, №5 від 05.12.2013 року,№8 від 06.12.2013 року (т.4 а.с. 32, 37, 42) та відображено в Акті перевірки.
Разом з цим, в Акті перевірки з посиланням на акт ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сетмаркет» за періоди з 01.12.2013 по 31.12.2013 № 1843/26-55-22-07/38388380 від 03.07.2014 та з 01.01.2014 по 31.01.2014 № 1511/26-55-22-07/38388380 від 29.05.2014 зафіксовано, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, оскільки встановити місцезнаходження вказаного суб'єкта господарювання неможливо, а за наявною податковою інформацією у нього відсутні складські приміщення, транспорт, устаткування, трудові ресурси, дозвільні документи.
Дослідивши зміст Акту перевірки слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом в частині порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних (незазначення відомостей про місце навантаження, інформації про вантажо-розвантажувальні роботи), відсутності оплати за договором постачання від 03.09.2013 № 351, документів, що підтверджують гарантію якості на ТМЦ, невідображення в рахунках-фактури та видаткових накладних відомостей про особу, що її виписала, місце складання та ким отримано товар,на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, виявлено не було.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Балкантех», в якості покупця, мало взаємовідносини з ТОВ «Бізон груп», в якості продавця. На підтвердження придбання у ТОВ «Бізон груп» товарно-матеріальних цінностей до суду надано копії первинних документів бухгалтерського обліку, а саме: рахунки на оплату №1410 від 14.11.2014 року, №01410 від 17.11.2014 року (т. 2 а.с.36, 40), видаткові накладні №196 від 14.11.2014 року, №197 від 17.11.2014 року (т. 2 а.с.38, 42), ТТН №Р196 від 14.11.2014 року, №Р197 від 17.11.2014 року (т.2 а.с.39, 43), платіжні доручення №537 від 18.11.2014 року, №538 від 18.11.2014 року (т. 2 а.с.44,45), податкові накладні №3 від 14.11.2014 року, №4 від 17.11.2014 року (т.2 а.с. 37, 41).
Представником позивача у наданих до письмових пояснення вказано, що придбаний у ТОВ «Бізон груп» товарв подальшому не було реалізовано. Як вбачається з наданої до суду картку рахунку 281 на 29.07.2021 (т.10 а.с.203) вказані товарно-матеріальні цінності зберігаються на складі підприємства, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Тахіаташська, 3.
В обґрунтування доводів про нереальність вказаної господарської операції відповідач в Акті перевірки посилається на розбіжність в даних податкового обліку за листопад 2014 року, внесення до ЄДР щодо ТОВ «Бізон груп» запису про відсутність підтвердження відомостей, прийняття податкової декларації за листопад 2014 року «до відома» та нереалізацію в подальшому товару.
Виходячи зі змісту Акту перевірки будь-яких порушень в частині недотримання порядку заповнення рахунків-фактури, видаткових накладних (невідображення відомостей про особу, що її виписала, місце складання та ким отримано товар), товарно-транспортних накладних (незазначення інформації про вантажо-розвантажувальні роботи, реквізити довіреностей, що уповноважують водіїв отримати товар), відсутності розрахунків між сторонами, на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, контролюючим органом виявлено не було.
Відповідно до умов договору поставки №0108/14-1 від 01.08.2014 року, укладеного між ТОВ «Балкантех» (покупець) та ТОВ «Будтранс-сервіс» (продавець) (т.2 а.с. 46-47), продавець зобов'язується передати товар у власність покупця за його замовленням, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. За пунктом 1.3 договору сторони погоджуються, що видаткова накладнанапередану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції. Згідно з п. 6.2 договору оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки: м. Харків. Доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок (п. 7.4 та п.7.5 договору).
На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача надано до суду копії первинних документів бухгалтерського обліку, а саме: рахунки фактури №89 від 04.08.2014 року, №115 від 12.08.2014 року, №95 від 13.08.2014 року, №99 від 15.08.2014 року, №100 від 18.08.2014 року (т.2 а.с.48, 52,56, 60,64), видаткові накладні №89 від 04.08.2014 року, №115 від 12.08.2014 року, №95 від 13.08.2014 року, №99 від 15.08.2014 року, №100 від 18.08.2014 року (т.2 а.с.50, 54, 58, 62, 66), ТТН №89 від 04.08.2014 року, №115 від 12.08.2014 року, №95 від 13.08.2014 року, №99 від 15.08.2014 року, №100 від 18.08.2014 року (т.2 а.с. 51, 55, 59, 63, 67), податкові накладні №89 від 04.08.2014 року, №115 від 12.08.2014 року, №95 від 13.08.2014 року, №99 від 15.08.2014 року, №100 від 18.08.2014 року (т.2 а.с.49, 53, 57, 61, 65).
Щодо оплати товару за договором поставки № 0108/14-1 від 01.08.2014 представник позивача пояснив, що через фінансові труднощі, вартість придбаного товару своєчасно сплачено не було. Враховуючи, що умовами договору поставки № 0108/14-1 від 01.08.2014 термін виконання зобов'язання з оплати товару покупцем не встановлено, а вимоги про оплату від постачальника не надходило, в бухгалтерському обліку позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Будтранс-сервіс», що відображено воборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, яка наявна в матеріалах справи (т.11 а.с.76).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що реалізація придбаного ТОВ «Балкантех» у ТОВ «Будтранс-сервіс» товару в подальшому здійснювалася на користь наступних контрагентів :
ПП «Транстехмет» на підставі укладеного договору №140526 від 26.05.2014 року зі специфікацією (т.4 а.с.46-47), рахунку на оплату №461 від 04.08.2014 року (т.4 а.с. 48), видаткової накладної №383 від 04.08.2014 року (т.4 а.с. 50), ТТН №Р383 від 04.08.2014 року (т.4 а.с. 51), податкової накладної №10 від 04.08.2014 року (т.4 а.с. 49) та платіжних доручень №44 від 14.08.2014 року, №55 від 08.09.2014 року,№56 від 10.09.2014 року (т. 4 а.с.56, 57,58);
ТОВ «ІТЕУ» на підставі договору №НФ-021213/21 від 02.12.2013 року (т.4 а. с.59-60), рахунків на оплату №473 від 12.08.2014 року, №479 від 15.08.2014 року, №482 від 18.08.2014 року (т.4 а.с.61, 65,69), видаткових накладних №399 від 12.08.2014 року, №413 від 15.08.2014 року, №416 від 18.08.2014 року (т.4 а.с. 63,67, 71), ТТН №Р399 від 12.08.2014 року, №Р413 від 15.08.2014 року, №Р416 від 18.08.2014 року (т. 4 а.с.64, 68,72), податкових накладних №26 від 12.08.2014 року, №30 від 15.08.2014 року, №37 від 18.08.2014 року (т.4 а.с.62, 66,70), платіжних доручень, а також заключної виписки за період з 01.08.2014 по 31.08.2014(т.4 а.с.175-225, т.11, а.с. 104-109).
ТОВ «Харківський м'ясокомбінат» на підставі укладеного договору№03.02/1 від 03.02.2014 року (т.5, а.с. 1-2,), рахунків на оплату №440 від 30.07.2014 року, №466 від 07.08.2014 року (т. 5 а.с. 3, 8), видаткових накладних №406 від 13.08.2014 року, №407 від 13.08.2014 року (т.5 а.с.5, 10), довіреності №920 від 13.08.2014 року (т.5 а.с. 6), ТТН №Р405/1 від 13.08.2014 року (т.5 а.с.7), податкових накладних №13 від 06.08.2014 року, №18 від 08.08.2014 року (т. 5 а.с. 4, 9), платіжних доручень №9003 від 06.08.2014, №9021 від 08.08.2014, а також заключної виписки за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 (т.5 а.с.41,42, т. 11 а.с.104-109).
Доводи про нереальність придбання у ТОВ «Будтранс-сервіс» товару мотивовані в Акті перевірки з посиланням на розбіжність в даних податкового обліку за серпень 2014 року внаслідок неподання податкової декларації за цей період, внесення до ЄДР щодо ТОВ «Будтранс-сервіс» запису про відсутність за місцемзнаходження та анулюванням свідоцтва платника ПДВ 08.10.2014.
Виходячи зі змісту Акту перевірки будь-яких порушень в частині недотримання порядку заповнення рахунків-фактури, видаткових накладних (невідображення відомостей про особу, що її виписала, місце складання), товарно-транспортних накладних (зазначення місце навантаження м. Київ, а не м. Харків, незазначення інформації про вантажо-розвантажувальні роботи, реквізити довіреностей, що уповноважують водіїв отримати товар), на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, контролюючим органом виявлено не було.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до укладеного між ТОВ «Балкантех» (покупець) та ТОВ «Агатоптторг» (продавець) договору поставки №314 від 03.01.2014 року (т.2 а.с.68-71) продавець зобов'язується передати товар у власність покупця відповідно до його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. За пунктом 1.3 договору сторони погодилися, що видаткова накладна на передачу продукції є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції. Згідно з п. 6.2 договору оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі. Відповідно до п. 7.4 та п. 7.5 передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки: м. Харків. Доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок.
На підтвердження виконання умов договору поставки №314 від 03.01.2014 року представником позивача надано до суду копії первинних документів бухгалтерського обліку, а саме: рахунки-фактури №0508/23 від 08.05.2014 року, №0512/24 від 12.05.2014 року, №0513/25 від 13.05.2014 року, №0516/24 від 16.05.2014 року,№0519/07 від 19.05.2014 року, №0522/22 від 20.05.2014 року, №0523/27 від 23.05.2014 року, №0523/25 від 23.05.2014 року, №0523/26 від 23.05.2014 року, №0527/28 від 27.05.2014 року, №0530/03 від 30.05.2014 року, №б/н від 02.06.2014 року, № б/н від 03.06.2014 року, № б/н від 04.06.2014 року, № б/н від 05.06.2014 року, № б/н від 06.06.2014 року, (т. 2 а.с.72, 76, 80, 84, 88, 92, 96, 99, 103, 106, 110, 114, 118, 122, 126,130),податкові накладні №616 від 08.05.2014 року, №617 від 12.05.2014 року, №618 від 13.05.2014 року, №619 від 16.05.2014 року, №31 від 19.05.2014 року, №620 від 20.05.2014 року, №623 від 23.05.2014 року, №621 від 23.05.2014 року, №622 від 23.05.2014 року, №183 від 27.05.2014 року, №308 від 30.05.2014 року, №2 від 02.06.2014 року, №26 від 03.06.2014 року, №27 від 04.06.2014 року,№28 від 05.06.2014 року, №29 від 06.06.2014 року (т.2 а.с. 73, 77, 81, 85, 89, 93, 97, 100, 104, 107, 111, 115, 119, 123, 127, 131), видаткові накладні №0508/23 від 08.05.2014 року, №0512/24 від 12.05.2014 року, №0513/25 від 13.05.2014 року, №0516/24 від 16.05.2014 року, №0519/07 від 19.05.2014 року, №0522/22 від 20.05.2014 року, №0523/27 від 23.05.2014 року, №0523/25 від 23.05.2014 року, №0523/26 від 23.05.2014 року, №0527/28 від 27.05.2014 року, №0530/03 від 30.05.2014 року, №0602/01 від 02.06.2014 року, №б/н від 03.06.2014 року, №б/н від 04.06.2014 року, №б/н від 05.06.2014 року, №б/н від 06.06.2014 року(т.2 а.с. 74, 78, 82, 86, 90, 94, 98, 101, 105, 108, 112, 116, 120, 124, 128, 132),ТТН №0508/23 від 08.05.2014 року, №0512/24 від 12.05.2014 року, №0513/25 від 13.05.2014 року, №0516/24 від 16.05.2014 року, №0519/07 від 19.05.2014 року,№0522/22 від 20.05.2014 року,№0523/25 від 23.05.2014 року, №0527/28 від 27.05.2014 року,№0530/03 від 30.05.2014 року, №0206/01 від 02.06.2014 року, №0306/01 від 03.06.2014 року,№0406/01 від 04.06.2014 року, №0506/01 від 05.06.2014 року, №0606/01 від 06.06.2014 року(т.2 а.с. 75, 79, 83, 87, 91, 95, 102, 109, 113, 117, 121, 125, 129, 133).
На підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 20/12-АО від 20.12.2014, право вимоги погашення кредиторської заборгованості, яка виникла за договором № 314 від 03.01.2014, було відступлено на користь ТОВ «Промисловий союз».
Щодо оплати товару за договором поставки № 314 від 03.01.2014 представник позивача пояснив, що через фінансові труднощі, вказану кредиторську заборгованість на користь нового кредитора своєчасно погашено не було. Враховуючи, що погашення вказаної заборгованості новий кредитор не вимагав, в бухгалтерському обліку позивача обліковувалася кредиторська заборгованість позивача спочатку перед ТОВ «Агатоптторг»,потім - ТОВ «Промисловий союз», що відображено воборотно-сальдових відомостях по рахунку 631, копії яких надані до матеріалів справи (т.10 а.с.206-208).
У наданих до суду письмових поясненнях представником позивачем зазначено, що придбаний позивачемза договором поставки №314 від 03.01.2014 року у ТОВ «Агатоптторг» товар було реалізовано в подальшому на користьТОВ «Бучацький цукровий завод», ТОВ «Фірма Електросервіс», ПП «СТК 58», ТОВ «Центральна районна аптека №16», ТОВ «Харківський м'ясокомбінат», ТОВ «ІТЕУ» на підставі відповідних договорів.
Так, за наявними в матеріалах справи документами колегією судів встановлено, що між ТОВ «Балкантех» (Постачальник) та ТОВ «Бучацький цукровий завод» (Покупець) укладено договір поставки ТМЦ №06/03-1 від 06.03.2014 року та специфікація (т.5 а.с.49-52), відповідно до п.1.1 умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві товар (товари) окремою партією (окремими партіями), а покупець, зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар на умовах, встановлених цим договором. Порядок та строки розрахунків визначені розділом 2 договору. Умови поставки передбачені сторонами у розділі 3 договору.
На підтвердження виконання умов договору поставки ТМЦ №06/03-1 від 06.03.2014 року до суду надано копії таких документіва: специфікація (т.5 а.с.53), рахунок на оплату №92 від 06.03.2014 року (т. 5 а.с.54), платіжні доручення №5062 від 08.05.2014 року, №5415 від 30.05.2014 року (т.5 а.с.55,59), податкові накладні №8 від 08.05.2014 року, №52 від 30.05.2014 року (т.5 а.с. 56, 60), видаткові накладні №275 від 08.05.2014 року, №276 від 30.05.2014 року (т.5 а.с. 57, 61), ТТН №Р275 від 08.05.2014 року, №Р276 від 30.05.2014 року (т.5 а. с.58, 62).
На виконання умов договору купівлі-продажу №02/09-КП від 02.09.2013 року (т.5 а.с.63-64), відповідно до умов якого ТОВ «Балкантех», як продавець зобов'язується передати у власність покупця, ТОВ «Фірма Електросервіс», а останній прийняти та оплатити на нижченаведених умовах товар у асортименті та кількості вказаних у рахунках або специфікаціях, долучених до договору.
На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу №02/09-КП від 02.09.2013 року до суду надано копії таких документів: рахунки на оплату №278 від 12.05.2014 року, №305 від 19.05.2014 року (т.5 а.с.65, 70), податкові накладні №29 від 12.05.2014 року, №62 від 21.05.2014 року, №66 від 23.05.2014 року, №65 від 23.05.2014 року (т. 5 а.с.66, 71, 76, 79), видаткові накладні №223 від 12.05.2014 року, №288 від 21.05.2014 року, №292 від 23.05.2014 року, №291 від 23.05.2014 року (т.5 а.с. 67, 72, 77, 80), довіреності №12/05-2 від 12.05.2014 року, №19/05-1 від 19.05.2014 року (т.5 а.с.68, 73), ТТН №Р223 від 12.05.2014 року, №Р288 від 21.05.2014 року, №Р292 від 23.05.2014 року, №Р291 від 23.05.2014 року (т.5 а.с. 69, 74,75, 78, 81), платіжні доручення №171 від 20.05.2014, №320 від 26.11.2014, №134 від 20.06.2016,№189 від 12.06.2014, №234 від 13.08.2014, №252 від 03.09.2014, №299 від 12.11.2014, а також заключні виписки за періоди з 01.05.2014 по 31.05.2014, з 01.06.2014 по 30.06.2014, з 01.08.2014 по 31.08.2014, з 01.09.2014 по 01.09.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014 (т.5 а.с.109-115, т.11, а.с.92-124).
Відповідно до умов, укладеного договору поставки № 140430 від 30.04.2014 року зі специфікаціями (т.5 а.с. 119-121)між ТОВ «Балкантех», як постачальником, та ПП «СТК 58», покупцем, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі товар, згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору.
На підтвердження виконання умов вказаного договору до суду надано копії документів: рахунок на оплату №269 від 30.04.2014 року (т.5 а.с.122), податкова накладна №26 від 13.05.2014 року(т.5 а.с.123), видаткова накладна №208 від 13.05.2014 року (т.5 а.с.124), довіреність №3/14 від 13.05.2014 року (т.5 а.с. 125), ТТН №Р208 від 13.05.2014 року (т.5 а.с.126).
На підтвердження оплати за поставлений товар на підставі договору №140430 від 30.04.2014 позивачем надано копії платіжних доручень №182 від 14.05.2014 (т.5 а.с.130).
Відповідно до укладеного між ТОВ «Балкантех» та ТОВ «Центральна районна аптека №16» договору поставки №14/02 від 14.02.2014 року (т.5 а.с.138-139), продавець зобов'язується передати товар у власність покупця відповідно до його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. Пунктом 1.3 договору поставки №14/02 від 14.02.2014 року визначено, що сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції.
На підтвердження виконання умов договору поставки №14/02 від 14.02.2014 року до суду надано: рахунки на оплату №283 від 23.05.2014 року, №284 від 23.05.2014 року (т.5 а.с.140, 145), податкові накладні №35 від 23.05.2014 року, №36 від 23.05.2014 року (т.5 а.с.141, 146), видаткові накладні №226 від 23.05.2014 року, №227 від 23.05.2014 року (т.5 а. с. 142,147), ТТН №Р226 від 23.05.2014 року, №Р227 від 23.05.2014 року (т.5 а.с.143, 148), платіжні доручення №1094 від 27.06.2014 року №1095 від 27.06.2014 року (т.5 а.с. 144, 149).
Також за наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що придбаний ТОВ «Балкантех» за договором поставки №314 від 03.01.2014 року у ТОВ «Агатоптторг» товар був зокрема реалізований на користь ТОВ «Харківський м'ясокомбінат» в рамках виконання укладеного договору поставки №03.02/01 від 03.02.2014 року. (т. 5 а.с.1-2), на підтвердження чого до суду надано: рахунок на оплату №216 від 24.04.2014 року (т.5 а.с.11), податкову накладну №56 від 29.04.2014 року (т. 5 а.с.12), видаткову накладну №210 від 16.05.2014 року (т.5 а.с.13), довіреність №506 від 16.05.2014 року (т.5 а.с.14), ТТН №211/1 від 16.05.2014 року (т.5 а.с.15), платіжне доручення №4111 від 29.04.2014 (т.5 а.с.43).
А також частково придбаний у ТОВ «Агатоптторг» товар реалізовувався на користь ТОВ «ІТЕУ» за договором поставки №НФ-021213/21 від 02.12.2013 року (т.4 а. с.59-60), на підтвердження чого до суду надано копії таких документів: рахунки на оплату №280 від 19.05.2014 року, №308 від 30.05.2014 року, №309 від 30.05.2014 року, №311 від 30.05.2014 року, №318 від 02.06.2014 року, №321 від 03.06.2014 року, №330 від 04.06.2014 року, №331 від 05.06.2014 року, №332 від 06.06.2014 року (т.4 а.с.73, 76, 80,83, 86, 90, 98, 103), податкові накладні №31 від 19.05.2014 року, №53 від 30.05.2014 року,№54 від 30.05.2014 року, №56 від 30.05.2014 року, №2 від 02.06.2014 року, №15 від 03.06.2014 року, №16 від 04.06.2014 року, №17 від 05.06.2014 року, №19 від 06.06.2014 року (т.4 а.с.74, 77, 81, 84, 87, 91, 95, 100, 104), видаткові накладні №224 від 19.05.2014 року, № 244 від 30.05.2014 року, № 245 від 30.05.2014 року, № 247 від 30.05.2014 року, №252 від 02.06.2014 року, №268 від 03.06.2014 року, №270 від 04.06.2014 року, №271 від 05.06.2014 року, №277 від 06.06.2014 року (т.4 а.с.75, 78, 82, 85, 88, 92, 96, 101, 105), ТТН №Р222 від 19.05.2014 року, №Р244 від 30.05.2014 року, №Р246 від 30.05.2014 року, №Р252 від 02.06.2014 року, №Р268 від 03.06.2014 року, №Р270 від 04.06.2014 року, №Р271 від 05.06.2014 року, №Р277 від 06.06.2014 року (т.4 а.с.127, 79, 135,89, 93, 97-98, 102, 106), платіжні доручення №263 від 28.05.2014, №264 від 29.05.2014, №265 від 29.05.2014,№269 від 30.05.2014 року, №268 від 30.05.2014 року, №267 від 30.05.2014 року, №278 від 03.06.2014 року, №280 від 04.06.2014 року, №281 від 05.06.2014 року, №285 від 06.06.2014 року, №284 від 06.06.2014 року, №286 від 06.05.2014 року, №288 від 11.06.2014 року, №287 від 10.06.2014 року, №289 від 11.06.2014 року (т. 4 а.с. 179, 181, 180, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 198, 199, 200), платіжні доручення, а також заключні виписки за періоди з 01.05.2014 по 31.05.2014, з 01.06.2014 по 30.06.2014 (т.4 а.с.175-225, т.11 а.с.104-109).
Доводи про нереальність придбання позивачем у ТОВ «Агатоптторг» товару мотивовані в Акті перевірки посиланням на отримання податкової інформації про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агатоптторг» по взаємовідносинам з платниками податків за травень -липень 2014 року, з огляду на направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням (стан 9); відсутність інформації щодо наявності необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; доведенням до відпрацювання як СГД, задіяних у схемах мінімізації податкових зобов'язань; встановленням маніпулювання даними податкової звітності; реєстрацією податкових накладних, номенклатура товарів яких не є ідентичною.
Дослідивши зміст Акту перевірки слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом в частині порушення порядку заповнення рахунків-фактури, видаткових накладних (невідображення відомостей про особу, що її виписала, місце складання), товарно-транспортних накладних (зазначення місце навантаження м. Київ, а не м. Харків, незазначення інформації про вантажо-розвантажувальні роботи, реквізити довіреностей, що уповноважують водіїв отримати товар), на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, виявлено не було.
Щодо реальності господарських операцій за договором поставки №38 від 03.01.2014 року (т.2 а.с.134-135), укладеним між ТОВ «Балкантех» (покупець) та ТОВ «ТД «Комплект торг» (продавець) колегією суддів встановлено, що відповідно до умов п.1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати товар у власність покупця за його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується тприймат ита оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. На підставі пункту 1.3 договору сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції. Згідно з п. 6.2 договору оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі. Відповідно до п.7.1 продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та/або упаковці у спосіб, який забезпечує схоронність товару за звичайних умов зберігання і транспортування. Передача (приймання-здача) товару здійснюється покупцем в пункті поставки: м. Харків за власний рахунок (п. 7.4 та п.7.5).
На підтвердження виконання умов договору поставки №38 від 03.01.2014 року представником позивача надано до суду первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: рахунки на оплату №0207/04 від 07.02.2014 року, №0212/04 від 12.02.2014 року, №0207/01 від 07.02.2014 року, №0505/01 від 05.05.2014 року, №0508/01 від 08.05.2014 року, №0512/01 від 12.05.2014 року,№0514/01 від 14.05.2014 року, №0541/01 від 14.05.2014 року, №0515/01 від 15.05.2014 року, №0516/06 від 16.05.2014 року, №0519/02 від 19.05.2014 року, №0519/03 від 19.05.2014 року, №0519/04 від 19.05.2014 року, №0519/24 від 19.05.2014 року, №0519/01 від 19.05.2014 року, №0522/10 від 22.05.2014 року, №0522/11 від 22.05.2014 року, №0523/01 від 23.05.2014 року, №0526/02 від 26.05.2014 року, №0529/02 від 29.05.2014 року, №0530/04 від 30.05.2014 року, №0404/01 від 04.04.2014 року, №0408/01 від 08.04.2014 року, №0410/01 від 10.04.2014 року, №0429/02 від 29.04.2014 року (т.2 а.с.136, 140, 144, 148, 152, 156,160,164,167, 171, 175, 178, 181, 184,187, 191, 194, 198, 202, 206, 210, 214,218, 222, 226); податкові накладні №61 від 07.02.2014 року, №64 від 12.02.2014 року, №7 від 07.02.2014 року, №1 від 05.05.2014 року, №6 від 08.05.2014 року, №11 від 12.05.2014 року, №22 від 14.05.2014 року, №240 від 14.05.2014 року, №23 від 15.05.2014 року, №244 від 16.05.2014 року, №25 від 19.05.2014 року, №26 від 19.05.2014 року, №27 від 19.05.2014 року, №245 від 19.05.2014 року, №24 від 19.05.2014 року, №252 від 22.05.2014 року, №253 від 22.05.2014 року, №63 від 23.05.2014 року, №56 від 26.05.2014 року, №95 від 29.05.2014 року, №111 від 30.05.2014 року, №5 від 04.04.2014 року, №6 від 08.04.2014 року, №16 від 10.04.2014 року, №37 від 29.04.2014 року (т.2 а.с. 137, 141, 145, 149,153,157, 161, 165, 168, 172, 176,179,182, 185,188, 192,195, 199,203,207, 211, 215,219, 223,227); видаткові накладні №0207/04 від 07.02.2014 року, №0212/04 від 12.02.2014 року, №0207/01 від 07.02.2014 року, №0505/01 від 05.05.2014 року, №0508/01 від 08.05.2014 року, №0512/01 від 12.05.2014 року,№0514/01 від 14.05.2014 року, №0514/01 від 14.05.2014 року, №0515/01 від 15.05.2014 року, №0516/06 від 16.05.2014 року, №0519/02 від 19.05.2014 року, №0519/03 від 19.05.2014 року, №0519/04 від 19.05.2014 року, №0519/24 від 19.05.2014 року, №0519/01 від 19.05.2014 року, №0522/10 від 22.05.2014 року, №0522/11 від 22.05.2014 року, №0523/01 від 23.05.2014 року, №0526/02 від 26.05.2014 року, №0529/02 від 29.05.2014 року, №0530/04 від 30.05.2014 року, №0404/01 від 04.04.2014 року, №0408/01 від 08.04.2014 року, №0410/01 від 10.04.2014 року, №0429/02 від 29.04.2014 року (т.2 а.с. 138, 142, 146, 150, 154,158,162, 166, 169, 173, 177, 181, 183, 186, 189, 193, 196, 200, 204, 208, 212, 216, 220, 224, 228); ТТН №0207/04 від 07.02.2014 року, №0212/04 від 12.02.2014 року, №0207/01 від 07.02.2014 року,№0505/01 від 05.05.2014 року, №0508/01 від 08.05.2014 року, №0512/01 від 12.05.2014 року, №0505/01 від 14.05.2014 року, №0515/01 від 15.05.2014 року, №0516/06 від 16.05.2014 року, №0519 від 19.05.2014 року, №0522 від 22.05.2014 року, №0523/01 від 23.05.2014 року, №0526/02 від 26.05.2014 року, №0529/02 від 29.05.2014 року, №0530/04 від 30.05.2014 року,№0404/01 від 04.04.2014 року, №0408/01 від 08.04.2014 року, №0410/01 від 10.04.2014 року, №0429/02 від 29.04.2014 року (т. 2 а.с. 139, 143, 147, 151, 155, 159, 163, 170, 174, 190, 197, 201, 205, 109, 213, 217, 221, 225, 229).
Щодо оплати товару за договором поставки №38 від 03.01.2014 року представник позивача пояснив, що оскільки за умовами вказаного договору термін виконання зобов'язання з оплати товару покупцем не встановлено, а сплату вартості отриманого позивачем товару постачальник не вимагав, в бухгалтерському обліку позивача обліковується кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «ТД «Комплект торг», що відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, яка міститься в матеріалах справи (т.10 а.с.209).
З наданих представником позивача письмових пояснень судом встановлено, що придбаний позивачем за договором поставки №38 від 03.01.2014 року у ТОВ «ТД «Комплект торг» товар було реалізовано ТОВ «Фірма «Електросервіс», ТОВ «ІТЕУ», ТОВ «Гірничі машини - Горлівський машинобудівник», ВКФ-ТОВ «ТАНА», ТОВ «Конкріт-бетон», ТОВ «Харківський м'ясокомбінат», ПП «СТК-58».
Так, з матеріалів справи вбачається, що товар, отриманий позивачем за договором №38 від 03.01.2014 року, позивачем частково було реалізовано на користь ТОВ «Фірма «Електросервіс» на підставі укладеного договору купівлі-продажу №02/09-КП від 02.09.2013 року (т. 5 а.с.63-64).
На підтвердження чого до суду надано копії: рахунків на оплату №60 від 07.02.2014 року, №61 від 12.02.2014 року, №305 від 19.05.2014 року (т.5 а.с. 82, 87, 70), податкових накладних №10 від 07.02.2014 року, №11 від 12.02.2014 року, №64 від 22.05.2014 року, №63 від 22.05.2014 року (т. 5 а.с. 83, 88, 92, 100), видаткових накладних №37 від 07.02.2014 року, №38 від 12.02.2014 року, №290 від 22.05.2014 року, №289 від 22.05.2014 року (т.5 а.с. 84, 89, 93, 97), довіреностей №07/02-1 від 07.02.2014 року, №12/02-1 від 12.02.2014 року (т.5 а.с. 85, 90), ТТН №Р37 від 07.02.2014 року, №Р38 від 12.02.2014 року, №Р290 від 22.05.2014 року, №Р289 від 22.05.2014 року (т.5 а.с.86, 91, 94, 98), платіжних доручень №234 від 13.08.2014 року, №252 від 03.09.2014 року, №299 від 12.11.2014 року, 189 від 12.06.2014 року (т.5 а.с.112-115).
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що частково придбаний товар реалізовано на користь ТОВ «ІТЕУ» на підставі укладеного договору поставки №НФ-021213/21 від 02.12.2013 року (т.4 а. с.59-60), на підтвердження чого до суду надано копії рахунків на оплату №57 від 07.02.2014 року, №247 від 08.05.2014 року, №251 від 12.05.2014 року, №270 від 14.05.2014 року, №271 від 19.05.2014 року, №299 від 26.05.2014 року, №310 від 30.05.2014 року, №312 від 30.05.2014 року, №172 від 04.04.2014 року, №193 від 10.04.2014 року (т.4 а.с.107, 112, 116, 120, 124, 128, 132,136, 139, 143); податкових накладних №7 від 07.02.2014 року, №6 від 08.05.2014 року,№12 від 12.05.2014 року, №22 від 14.05.2014 року, №16 від 19.05.2014 року, №44 від 26.05.2014 року, №55 від 30.05.2014 року,№58 від 30.05.2014 року, №9 від 04.04.2014 року, №21 від 10.04.2014 року (т.4 а.с.108, 113, 117, 121, 125, 129, 133, 137, 140, 144); видаткових накладних №35 від 07.02.2014 року, №195 від 08.05.2014 року, №199 від 12.05.2014 року,№204 від 14.05.2014 року, №222 від 19.05.2014 року, №234 від 26.05.2014 року,№246 від 30.05.2014 року, №251 від 30.05.2014 року, №132 від 04.04.2014 року, №151 від 10.04.2014 року (т.4 а.с.109, 114, 118, 122, 126, 130, 132, 138, 141,145); ТТН №35 від 07.02.2014 року, №Р195 від 08.05.2014 року, №Р199 від 12.05.2014 року, №Р204 від 14.05.2014 року, №Р222 від 19.05.2014 року, №Р234 від 26.05.2014 року, №Р246 від 30.05.2014 року, №Р132 від 04.04.2014 року, №Р151 від 10.04.2014 року, (т.4 а.с. 110-111, 115, 119, 123, 127, 131, 135, 142, 146), платіжних доручень, а також заключних виписок за періоди з 01.05.2014 по 31.05.2014, з 01.01.2014 по 31.01.2014 (т.4 а.с.175-225,т.11 а.с.92-103).
З матеріалів справи вбачається, що частково товар, отриманий позивачем за договором №38 від 03.01.2014 року, було реалізовано на користь ТОВ «Гірничі машини - Горлівський машинобудівник» на підставі укладеного договору №59/274 від 01.10.2013 року зі специфікаціями (т.5 а.с. 150-153), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.
На підтвердження виконання умов договору №59/274 від 01.10.2013 року до суду надано копії рахунків на оплату №232 від 30.04.2014 року, №167 від 04.04.2014 року (т.5 а.с. 154, 159), податкових накладних №1 від 05.05.2014 року, №13 від 08.04.2014 року (т.5 а.с. 155, 160 ), видаткових накладних №186 від 05.05.2014 року, №135 від 08.04.2014 року (т.5 а.с. 156, 161), ТТН №Р186 від 05.05.2014 року, №Р135 від 08.04.2014 року (т.5 а.с. 157, 163), довіреностей №732 від 02.04.2014 року (т.5 а.с. 162), платіжних доручень №349 від 21.07.2014 року, №437 від 19.06.2014 року, №500 від 02.07.2014 року (т.5 а.с. 158, 164, 165), заключних виписок за періоди з 01.06.2014 по 30.06.2014, з 01.07.2014 по 31.07.2014 (т.11 а.с. 97-103).
Також ,в подальшому товар, отриманий позивачем за договором №38 від 03.01.2014 року, частково було реалізовано на користь ВКФ-ТОВ «ТАНА» на підставі усного договору поставки, на підтвердження чого до суду надано копії рахунку на оплату №257 від 14.05.2014 року (т.5 а.с.166), податкової накладної №24 від 15.05.2014 року (т.5 а.с. 167), видаткової накладної №207 від 15.05.2014 року (т.5 а.с. 168), довіреності №181 від 15.05.2014 року (т.5 а.с. 169), платіжного доручення №874 від 15.05.2014 року (т.5 а.с. 170).
При цьому, у наданих до суду письмових поясненнях представником позивача вказано, що вказані вище ТМЦ вивозилися покупцем самостійно.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усного договору частково позивачем було реалізовано товар на користьТОВ «Конкріт-бетон», на підтвердження чого до суду надано копії рахунку на оплату №224 від 28.04.2014 року (т.5 а.с. 171), податкової накладної №55 від 29.04.2014 року (т.5 а.с. 172), видаткової накладної №183 від 29.04.2014 року (т.5 а.с. 173), довіреності №292 від 29.04.2014 року (т.5 а.с. 174), ТТН №Р183 від 29.04.2014 року (т.5 а.с. 175), платіжного доручення №1920 від 29.04.2014 року (т.5 а.с. 176).
За наявними в матеріалах справи доказами реалізація придбаного ТОВ «Балкантех» у ТОВ «ТД «Комплект торг» товару також здійснювалась на користь ТОВ «Харківський м'ясокомбінат» на підставі укладеного договору№03.02/1 від 03.02.2014 року (т.5, а.с. 1-2).
На підтвердження здійснення реалізації придбаного товару до суду надано копії таких документів: рахунок на оплату №239 від 07.05.2014 року, №252 від 13.05.2014 року, №253 від 13.05.2014 року, №254 від 13.05.2014 року, №169 від 07.04.2014 року, №264 від 15.05.2014 року (т.5 а.с. 16, 19, 23, 26, 29, 32); податкові накладні №11 від 08.05.2014 року, №19 від 14.05.2014 року, №20 від 14.05.2014 року, №21 від 14.05.2014 року, №35 від 22.04.2014 року, №28 від 16.05.2014 року(т.5 а.с. 17, 20, 24, 27, 30, 33); видаткові накладні №213 від 16.05.2014 року, №216 від 19.05.2014 року, №217 від 19.05.2014 року, №218 від 19.05.2014 року, №220 від 19.05.2014 року, №235 від 23.05.2014 року (т.5 а.с. 18, 21, 25, 28, 31, 34), платіжні доручення №4138 від 08.05.2014 року, №8279 від 14.05.2014 року, №8091 від 22.04.2014 року, №4175 від 16.05.2014 року (т.5 а.с. 44, 45, 46, 47); ТТН №Р211/1 від 16.05.2014 року, №Р214/1 від 19.05.2014 року, №Р235/1 від 23.05.2014 року (т.5 а.с. 15, 22, 35).
Частково придбаний ТОВ «Балкантех» у ТОВ «ТД «Комплект торг» товар в подальшому реалізовано на користь ПП «СТК-58» на підставі укладеного договору №140430 від 30.04.2014 року (т.5 а.с. 119-121), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти оплатити на умовах, викладених у договорі товар, згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору.
На підтвердження відчуження придбаних товарів представником позивача до суду надано копії документів: рахунок-фактура №269 від 30.04.2014 року (т.5 а.с. 122); податкова накладна №27 від 14.05.2014 року (т.5 а.с. 127), видаткова накладна №209 від 14.05.2014 року (т.5 а.с. 128), ТТН №Р209 від 14.05.2014 року. (т.5 а.с. 129), платіжне доручення №182 від 14.05.2014 року (т.5 а.с. 130).
Доводи про нереальність придбання позивачем у ТОВ «ТД «Комплект торг» товару мотивовані в Акті перевірки посиланням на отримання податкової інформації про: неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Комплект торг» по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2014 по 30.04.2014; ненадання постачальником відповіді на запити контролюючих органів з питань придбання товарів (послуг) у грудні 2013 року, лютому, березні, квітні 2014 року; відсутність підприємства за податковою адресою; неможливість відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі-продажу у просторі і часі; неможливість здійснення господарської діяльності контрагентами постачальника; відсутність інформації щодо наявності необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фонді, технічний персонал, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; непідтвердження первинними документами фінансово-господарських відносин ТОВ «ТД «Комплект торг» з контрагентами - постачальниками; неподання ТОВ «ТД «Комплект торг» декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року; встановлення в акті від 16.01.2015 № 51/08-27-22-03/38931534 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Комплект торг'за період з 01.01.2014 по 31.10.2014 порушення податкового законодавства в частині нарахування та перерахування до бюджету сум податку на додану вартість.
Дослідивши зміст Акту перевірки слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом в частині порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних (незазначення відомостей про місце навантаження, інформації про вантажо-розвантажувальні роботи),відсутність документів, що підтверджують гарантію якості на ТМЦ, невідображення в рахунках-фактури та видаткових накладних відомостей про особу, що її виписала, місце складання та ким отримано товар, на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, виявлено не було.
Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «Балкантех» та ТОВ «Голден торг центр» колегією суддів встановлено, між позивачем (покупець) та вказаним контрагентом (продавець) укладено договір поставки №26/05/14-1 від 26.05.2014 року (т.3 а.с. 1-2), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця за його замовленням протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. Пунктом 1.3 договору визначено, що сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також остаточно узгоджує сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції. Згідно з п. 6.2 договору оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі. Відповідно до п.7.1 договору продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та/або упаковці у спосіб, який забезпечує схоронність товару за звичайних умов зберігання і транспортування. Передача (приймання-здача) товару здійснюється покупцем за власний рахунок в пункті поставки: м. Харків (п. 7.4 та п.7.5 договору).
На підтвердження виконання умов договору поставки №26/05/14-1 від 26.05.2014 року представником позивача до суду надано копії первинних документів:рахунки-фактури №0526/03 від 26.05.2014 року, №0527/03 від 27.05.2014 року,№0526/03 від 11.06.2014 року, №0613/02 від 13.06.2014 року, №0616/01 від 16.06.2014 року,№0627/02 від 27.06.2014 року, (т.3 а.с. 3, 7, 11, 15, 19, 23), податкові накладні №11 від 26.05.2014 року, №12 від 27.05.2014 року, №14 від 11.06.2014 року, №30 від 13.06.2014 року, №31 від 16.06.2014 року, №105 від 27.06.2014 року(т.3 а.с. 4, 8, 12, 16, 20, 24), видаткові накладні №0526/03 від 26.05.2014 року, №0527/03 від 27.05.2014 року, №0526/03 від 11.06.2014 року, №0613/02 від 13.06.2014 року,№0616/01 від 16.06.2014 року, №0627/02 від 27.06.2014 року (т.3 а.с. 5, 9, 17, 21, 25), ТТН №0526/03 від 26.05.2014 року, №0527/03 від 27.05.2014 року, №0526/03 від 11.06.2014 року, №0613/02 від 13.06.2014 року,№0616/01 від 16.06.2014 року, №0627/02 від 27.06.2014 року (т.3 а.с. 6, 10, 14, 18, 22, 23). Враховуючи, що оплата за придбаний товар своєчасно здійснена не була в бухгалтерському обліку позивача обліковується кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Голден торг центр», що відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, яка міститься в матеріалах справи (т.10 а.с.211).
З наданих представником позивача письмових пояснень судом апеляційної інстанції встановлено, що придбані позивачем товари за договором поставки №26/05/14-1 від 26.05.2014 року у ТОВ «Голден торг центр» було реалізовано в подальшому на користь ПП «СТК-58», ПП «Транстехмет», ТОВ «Криворожспецремтранс», ТОВ «Альянс індустрія холдінг», ТОВ «ІТЕУ», ТОВ «Харківський м'ясокомбінат» на підставі укладених договорів, що в свою чергу знайшло своє відображення в акті перевірки.
Щодо подальшої реалізації придбаного у ТОВ «Голден торг центр» товару колегією суддів встановлено, що частково, на підставі укладеного договору №140430 від 30.04.2014 року (т.5 а.с. 119-121), товар реалізовано на користь ПП «СТК-58», що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями: рахунку на оплату №316 від 26.05.2014 року (т.5 а.с. 131), податкової накладної №59 від 26.05.2014 року (т.5 а.с. 132), видаткової накладної №262 від 26.05.2014 року (т.5 а.с. 133), ТТН №Р262 від 26.05.2014 року (т.5 а.с. 134), платіжних доручень від 02.06.2014 року, від 25.07.2014 року, від 25.07.2014 року (т.5 а.с. 135, 136, 137), заключної виписки за періоди з 01.06.2014 по 30.06.2014, з 01.07.2014 по 31.07.2014 (т.11 а.с.97-103).
Частково, в подальшому, на підставі укладеного договору №140526 від 26.05.2014 року (т.4 а.с. 46-47) товар реалізовано позивачем на користь ПП «Транстехмет», що підтверджується наданими до суду копіями: рахунку на оплату №327 від 28.05.2014 року (т.4 а.с. 52), податкової накладної №60 від 28.05.2014 року (т.4 а.с. 53), видаткової накладної №263 від 28.05.2014 року (т.4 а.с. 54), ТТН №Р263 від 28.05.2014 року (т.4 а.с. 55), платіжного доручення №44, від 14.08.2014 року, № 55 від 08.09.2014, №56 від 10.09.2014 (т.4 а.с. 56, 57, 58), заключної виписки за періоди з 01.08.2014 по 31.08.2014, з 01.09.2014 по 30.09.2014 (т.11 а.с.104-117).
Також придбаний у ТОВ «Голден торг центр» на підставі укладеного договору поставки №0505м від 05.05.2014 року та підписаної сторонами специфікації (т.5 а.с. 177-179) реалізовано позивачем на користь ТОВ «Криворожспецремтранс». На підтвердження виконання умов зазначеного договору до суду надано копії рахунку на оплату №279 від 20.05.2014 року (т.5 а.с. 180), податкової накладної №45 від 27.05.2014 року (т.5 а.с. 181), видаткової накладної №238 від 27.05.2014 року (т.5 а.с. 182), довіреності №747 від 27.05.2014 року (т.5 а.с. 183),ТТН №Р238 від 27.05.2014 року (т.5 а.с. 184), платіжного доручення від 04.06.2014 року (т.5 а.с.185).
За наявними в матеріалах справи доказами придбаний позивачем товар частково реалізовано на підставі усного договору на користь ТОВ «Альянс індустрія холдінг», на підтвердження чого до суду надано копії рахунку на оплату №329 від 06.06.2014 року (т.5 а.с. 186), податкової накладної №20 від 10.06.2014 року (т.5 а.с. 187), видаткової накладної №278 від 11.06.2014 року (т.5 а.с. 189), платіжного доручення від 10.06.2014 року (т.5 а.с. 188). Відповідно до письмових пояснень представника позивача придбані у позивача товари вивозилися ТОВ «Альянс індустрія холдінг» самостійно.
Також судом встановлено, що частково придбаний товар був реалізований на користь ТОВ «ІТЕУ» на підставі укладеного договору поставки №НФ-021213/21 від 02.12.2013 року (т.4 а.с. 59-60), на підтвердження чого до суду надано копії рахунків на оплату №348 від 13.06.2014 року, №375 від 27.06.2014 року (т.4 а. с.147, 151), податкових накладних №28 від 13.06.2014 року, №51 від 27.06.2014 року (т.4 а.с. 147, 152), видаткових накладних №285 від 13.06.2014 року, №312 від 27.06.2014 року (т.4 а.с.149, 153), ТТН №Р285 від 13.06.2014 року, №Р312 від 27.06.2014 року (т.4 а. с.150, 154), платіжних доручень, а також заключної виписки за періоди з 01.06.2014 по 31.06.2014, з 01.07.2014 по 30.07.2014 (т.4 а.с.175-225, т.11 а.с.97-103).
В іншій частині придбаний позивачем товар, на підставі укладеного з ТОВ «Харківський м'ясокомбінат» договору №03.02/1 від 03.02.2014 року (т.5а.с. 1-2) було реалізовано на користь останнього, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями рахунку на оплату №326 від 06.06.2014 року (т.5 а.с. 36), податкової накладної №21 від 10.06.2014 року(т.5 а.с. 37), видаткової накладної №286 від 16.06.2014 року(т.5 а.с. 38), довіреності№ 638 від 16.06.2014 (т.5, а.с. 39), ТТН №Р286/1 від 16.06.2014 року (т.5 а.с. 40), платіжного доручення від 10.06.2014 року (т.5 а.с. 48).
Доводи про нереальність придбання позивачем у ТОВ «Голден Торг Центр» товару мотивовані в Акті перевірки посиланням на отримання податкової інформації про встановлення в акті ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 16.01.2015 № 50/08-27-01/39152608 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Голден Торг Центр'за період з 28.03.2014 по 31.10.2014 порушення податкового законодавства в частині нарахування та перерахування до бюджету сум податку на додану вартість, у зв'язку з ненаданням до перевірки документів фінасово-господарської діяльності, що підтверджують дані податкових деклараційз ПДВ.
Дослідивши зміст Акту перевірки слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом в частині порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних (незазначення відомостей про місце навантаження, інформації про вантажо-розвантажувальні роботи), відсутності оплати за договором постачання №26/05/14-1 від 26.05.2014 року, документів, що підтверджують гарантію якості на ТМЦ, невідображення в рахунках-фактури та видаткових накладних відомостей про особу, що її виписала, місце складання та ким отримано товар, на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, виявлено не було.
Щодо взаємовідносин ТОВ «Балкантех» з ПП «Виробнича фірма «Укрводспецочистка» колегією суддів встановлено, що 12.11.2014 року міжпозивачем (покупець) та вказаним контрагентом укладено договір поставки №1211/14-01 від 12.11.2014 року зі специфікаціями (т.3 а.с. 68-73), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця за його замовленням, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. Асортимент та ціна продукції, яка поставляється передається у власність покупця попередньо погоджується сторонами та визначається специфікаціями, що є додатком до даного договору. Ціна та вартість товару визначена сторонами у розділі 6 договору. Умови поставки передбачені урозділі 7 договору.
На підтвердження виконання умов договору поставки №1211/14-01 від 12.11.2014 року представником позивача до суду надано копії таких документів як: рахунки-фактури №1711/14 від 17.11.2014 року, №2511/14-2 від 25.11.2014 року, №2711/14-2 від 27.11.2014 року (т.3 а.с. 74, 78, 82), податкові накладні №4 від 17.12.2014 року, №9 від 25.12.2014 року, №11 від 27.12.2014 року (т.3 а.с. 75, 79, 83), видаткові накладні №1711/14 від 17.11.2014 року, №2511/14-2 від 25.11.2014 року, №2711/14-2 від 27.11.2014 року (т.3 а.с. 76, 80, 84), ТТН №1711-1 від 17.11.2014 року, №2511-2 від 25.11.2014 року, №2711-2 від 27.11.2014 року (т.3 а.с. 77, 81, 85), сертифікати якості №105-14, №170-2014-Н, №171-2014-Н (т.3 а.с. 86, 87, 88), платіжні доручення №636 від 19.12.2014 року, №589 від 08.12.2014 року, №588 від 08.12.2014 року (т.3 а.с. 89, 90, 91).
З наданих представником позивача письмових пояснень та за наявними в матеріалах справи доказами колегією суддів встановлено, що в подальшому придбаний позивачем у ПП «Виробнича фірма «Укрводспецочистка» товар було реалізовано на користь ПП «Прайм стайл»,на підставі договору поставки №1011/14 від 10.11.2014 року зі специфікаціями (т.5 а.с. 236-237б), що підтверджується копіями: рахунків на оплату №730 від 17.11.2014 року, №741 від 25.11.2014 року, №743 від 27.11.2014 року (т.5 а.с. 238, 240, 244), податкових накладних №29 від 17.11.2014 року, №56 від 25.11.2014 року, №57 від 27.11.2014 року (т.5 а.с. 238а, 241, 245), видаткових накладних №613 від 17.11.2014 року, №624 від 25.11.2014 року, №626 від 27.11.2014 року (т.5 а.с. 238б, 242, 246), ТТН №1711-1 від 17.11.2014 року, №2511-2 від 25.11.2014 року, №2711-2 від 27.11.2014 року (т.5 а.с. 239, 243, 247),платіжних доручень №178 від 19.12.2014 року, №166 від 08.12.2014 року (т.5 а.с. 239а, 248), які містяться в матеріалах справи.
Доводи про нереальність придбання позивачем у ПП «ВФ «Укрводспецочистка'товару мотивовані в Акті перевірки посиланням на отримання податкової інформації про: встановлення факту відсутності передачі товарів, у зв'язку з відсутністю (ненаданням) документів, що засвідчують фактичне транспортування до підприємств-покупців та зберігання товарів; здійснення постачальником діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам; встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у контрагентів-постачальників, та операціях з продажу цих товарів по ланцюгу постачання за листопад 2014 року.
Дослідивши зміст Акту перевірки слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом не ставилось питання щодо відсутності факту поставки пилу антрацитового відповідно до товарно-транспортних накладних на адресу позивача та переадресації такого товару іншим контрагентам-покупцям, а також невідповідності документів (сертифікатів якості), що підтверджують гарантію якості на ТМЦ, на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду.
Щодо реальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Схід-Опт-Торг» колегією суддів встановлено, що ТОВ «Балкантех», як покупцем, на підставі усного договору придбано у ТОВ «Схід-Опт-Торг» товарно-матеріальні цінності, на підтвердження чого до суду надано первинні документи, а саме: рахунки на оплату №28097 від 28.09.2015 року, №Т056 від 02.10.2015 року, №Т067 від 08.10.2015 року, №Т079 від 19.10.2015 року (т.3 а.с.92, 98, 104, 110), податкові накладні №70 від 29.09.2015 року, №37 від 07.10.2015 року, №52 від 09.10.2015 року, №88 від 20.10.2015 року (т.3 а.с. 93, 99, 105, 111), видаткові накладні №29091 від 29.09.2015 року, №51010 від 05.10.2015 року, №9102 від 09.10.2015 року, №20102 від 20.10.2015 року (т.3 а.с. 95, 101, 107, 113), ТТН №Р29091 від 29.09.2015 року, №Р51010 від 05.10.2015 року, №Р9102 від 09.10.2015 року, №Р20102 від 20.10.2015 року(т.3 а.с. 96, 102, 108, 114), платіжні доручення №1545 від 29.09.2015 року, №147 від 05.10.2015 року, №181 від 09.10.2015 року, №209 від 20.10.2015 року (т.3 а.с. 97, 103, 109, 115).
Представником позивача до суду апеляційної інстанції надані пояснення, в яких вказав, що станом на час проведення перевірки відповідачем і станом на час розгляду цієї справи судом першої інстанції товар, придбаний у ТОВ «Схід-Опт-Торг», ще не було реалізовано, вказані товарно-матеріальні цінності зберігались на складі позивача.
Також представник позивача зазначив, що станом на час розгляду цієї справи Другим апеляційним адміністративним судом вказаний вище товар, а також товар, придбаний у інших контрагентів, частково реалізовано у 2018 році на користь ПП «Донремсервіс», ТОВ «Пула», ТОВ «Ретел» .
Колегією суддів встановлено, що поставка придбаного позивачем у ТОВ «Схід-Опт-Торг» товару на користь ПП «Донремсервіс» була здійснена на підставі договору постачання №02/07-18 від 02.07.2018р. (т.11, а.с. 47) та видаткової накладної №1670 від 18.10.2018р (т.10, а.с.213). Заборгованість ПП «Донремсервіс» перед позивачем за поставлений товар було погашено шляхом проведення позивачем з даним контрагентом зарахування зустрічних вимог на підставі акту взаємозаліку №15 (т.11, а.с. 51).
Поставка придбаного позивачем у ТОВ «Схід-Опт-Торг» товару на користь ТОВ «Пула» була здійснена на підставі договору постачання №01/06-1 від 01.06.2018р. (т.11, а.с.52) та видаткової накладної №677 від 08.06.2018р (т.10, а.с. 214). Вартість отриманого покупцем товару було сплачено 07.06.2018р., про що свідчить виписка руху грошових коштів по поточному рахунку за червень 2018 року (т.11, а.с. 56).
Поставка придбаного позивачем у ТОВ «Схід-Опт-Торг» товару на користь ТОВ «Ретел» була здійснена на підставі усного договору поставки та видаткової накладної №659 від 30.05.2018р. Вартість отриманого покупцем товару частково було сплачено 11.06.2018р. в сумі 30100,00 грн, про що свідчить виписка руху грошових коштів по поточному рахунку за червень 2018 року (т.11, а.с. 56).В іншій частині сума заборгованості за товар, поставлений позивачем на користь ТОВ «Ретел», останнім не сплачено, внаслідок чого в бухгалтерському обліку позивача обліковується як дебіторська заборгованість, що відображено у наданій позивачем оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 (т.11, а.с.60).
Частина товару, придбаного позивачем у ТОВ «Схід-Опт-Торг», станом на цей час не реалізована і знаходиться (зберігається) на складі позивача за адресою вулиця Беркоса, 86-А. м. Харків. Вказаний товар обліковується в бухгалтерському обліку позивача за рахунком 281, про що свідчить надана позивачем оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 станом на липень 2021 року (т.10, а.с. 216).
Доводи про нереальність придбання позивачем у ТОВ «Схід-Опт-Торг» товару мотивовані в Акті перевірки посиланням на отримання податкової інформації про відсутність власних основних засобів (складських приміщень, транспортних засобів, тощо).
Дослідивши зміст Акту перевірки слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом порушень в частині відсутності документів щодо використання у господарській діяльності придбаного товару, порядку заповнення товарно-транспортних накладних (незазначення відомостей про місце навантаження, інформації про вантажо-розвантажувальні роботи), невідображення в рахунках-фактури та видаткових накладних відомостей про особу, що її виписала, місце складання та ким отримано товар, на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду, виявлено не було.
З наявних матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Балкантех» (покупець) та ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» (продавець) укладено договір поставки №0301-14 від 03.01.2014 року (т.3 а.с. 116-117), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця відповідно до його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. За визначенням, наведеним у пункті 1.3 договору сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції. Згідно з п. 6.2 договору оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі. Відповідно до п.7.1 продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та/або упаковці у спосіб, який забезпечує схоронність товару за звичайних умов зберігання і транспортування. Доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок в пункті поставки: м. Харків (п.7.4 та п.7.5).
На підтвердження виконання умов договору поставки №0301-14 від 03.01.2014 року представником позивача до суду надано копії первинних документів: рахунки-фактури №АС-0000088 від 04.02.2014 року, №АС-0000087 від 18.02.2014 року, №АС-0000053 від 26.02.2014 року, №АС-0000018 від 03.02.2014 року, №АС-0000089 від 28.02.2014 року, №АС-0000097 від 04.03.2014 року, №АС-0000122 від 05.03.2014 року, №АС-0000078 від 06.03.2014 року, №АС-0000123 від 12.03.2014 року, №АС-0000125 від 18.03.2014 року, №АС-0000127 від 19.03.2014 року, №АС-0000131 від 21.03.2014 року (т.3 а.с. 118, 122, 126, 130, 134, 138, 142, 146, 150, 154, 158, 162),податкові накладні №204002 від 04.02.2014 року, №218001 від 18.02.2014 року, №126002 від 26.02.2014 року, №203001 від 03.02.2014 року, №228004 від 28.02.2014 року, №304001 від 04.03.2014 року, №305002 від 05.03.2014 року, №306001 від 06.03.2014 року, №312001 від 12.03.2014 року, №318001 від 18.03.2014 року, №319001 від 19.03.2014 року,№321001 від 21.03.2014 року (т.3 а.с. 119, 123, 127, 131, 135, 139, 143, 147, 151,155, 159, 163), видаткові накладні №АС-0000088 від 04.02.2014 року, №АС-0000087 від 18.02.2014 року, №АС-0000053 від 26.02.2014 року, №АС-0000018 від 03.02.2014 року, №АС-0000089 від 28.02.2014 року, №АС-0000097 від 04.03.2014 року, №АС-0000122 від 05.03.2014 року, №АС-0000078 від 06.03.2014 року, №АС-0000123 від 12.03.2014 року, №АС-0000125 від 18.03.2014 року, №АС-0000127 від 19.03.2014 року,№АС-0000131 від 21.03.2014 року (т.3 а.с. 120, 124, 128, 132, 136, 140, 144, 148, 152, 156, 160, 164), ТТН №РАС-0000088 від 04.02.2014 року, №АС-0000087 від 18.02.2014 року, №АС-0000053 від 26.02.2014 року, №АС-0000018 від 03.02.2014 року, №АС-0000089 від 28.02.2014 року, №АС-0000097 від 04.03.2014 року, №АС-0000122 від 05.03.2014 року, №АС-0000078 від 06.03.2014 року, №АС-0000123 від 12.03.2014 року, №АС-0000125 від 18.03.2014 року, №АС-0000127 від 19.03.2014 року, №АС-0000131 від 21.03.2014 року (т.3 а.с. 121, 125, 129, 133, 137, 141, 145, 149, 153, 157, 161, 165).
Представник позивача пояснив, що вартість придбаного позивачем у ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» товару була частково сплачена позивачем у сумі 70000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 264 від 02.06.2014 та №272 від 06.06.2014 (т.11, а.с.84, 85). Залишок вартості товару, придбаного позивачем у ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» у сумі 376938,74 грн позивачем не сплачено. Враховуючи, що за умовами договору поставки №0301-14 від 03.01.2014 року термін виконання зобов'язання з оплати товару покупцем не встановлено, а постачальник не вимагав сплати вартості товару, отриманого позивачем за договором №0301-14 від 03.01.2014 року, в бухгалтерському обліку позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс», що відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, яка міститься в матеріалах справи (т.10 а.с.220).
З наданих представником позивача письмових пояснень колегією суддів встановлено, що придбаний позивачем у ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» в подальшому було реалізовано на користь ТОВ «Фірма «Електросервіс», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Виробничо-монтажне підприємство «Буденерго», ТОВ «Аксітерм», ТОВ «ІТЕУ».
Так, частина придбаного у ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» реалізовано позивачем на підставі договору купівлі-продажу №02/09-КП від 02.09.2013 року (т.5 а.с. 63-64), укладеного між ТОВ «Балкантех» (продавець) та ТОВ «Фірма «Електросервіс» (покупець), що підтверджується наданими до суду копіями первинних документів, а саме: рахунками на оплату №59 від 04.02.2014 року, №81 від 28.02.2014 року (т.5 а.с.99, 104), податковими накладними №9 від 04.02.2014 року, №35 від 28.02.2014 року (т.5 а.с.100, 105), видатковими накладними №36 від 04.02.2014 року, №60 від 28.02.2014 року (т.5 а.с.101, 106), довіреностями №04/02-2 від 04.02.2014 року, №28/02-1 від 28.02.2014 року (т.5 а.с.102, 107), ТТН №Р36 від 04.02.2014 року, №Р60 від 28.02.2014 року (т.5 а.с.103, 108), платіжними дорученнями №37 від 06.02.2014 року, №153 від 29.04.2014 року, №65 від 28.02.2014 року (т.5 а.с.116, 117, 118).
Також, частина товару, придбаного у ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс», реалізована ТОВ «Балкантех» на підставі усного договору на користь ФОП ОСОБА_2 шляхом фактичного передання товару покупцю, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями: рахунку на оплату №58 від 12.02.2014 року (т.6 а.с. 1), податкової накладної №24 від 18.02.2014 року (т.6 а.с. 2), видаткової накладної №51 від 18.02.2014 року (т.6 а.с. 3), платіжного доручення №11 від 18.02.2014 року. (т.6 а.с. 4).
Крім того, частково придбані у ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» товари, на підставі усного договору, реалізовані ТОВ «Балкантех» на користь ФОП ОСОБА_3 шляхом фактичного передання товару покупцю, що підтверджується наданими до суду копіями: рахунку на оплату №86 від 04.03.2014 року (т.6 а.с. 5), податкової накладної №2 від 04.03.2014 року (т.6 а.с. 6), видаткової накладної №62 від 04.03.2014 року(т.6 а.с. 7), довіреності №13 від 04.03.2014 року (т.6 а.с. 8), ТТН №Р62 від 04.03.2014 року (т.6 а.с. 9), платіжного доручення №1044 від 04.03.2014 року (т.6 а.с. 10).
За наявними в матеріалах справи доказами колегією суддів встановлено, що на підставі усного договору частково реалізовано придбаний товар на користь ТОВ «Виробничо-монтажне підприємство «Буденерго», що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями первинних документів: рахунку на оплату №83 від 28.02.2014 року (т.6 а.с. 11), податкової накладної №6 від 05.03.2014 року (т.6 а.с. 12), видаткової накладної №81 від 05.03.2014 року (т.6 а.с. 13), платіжного доручення №68 від 05.03.2014 року (т.6 а.с. 14), ТТН №Р81 від 05.03.2014 року (т.6 а.с. 15,16).
Частково придбані у ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» товари, на підставі усного договору реалізовані ТОВ «Балкантех» на користь ТОВ «Аксітерм», що підтверджується наданими до суду копіями: рахунку на оплату №103 від 11.03.2014 року (т.6 а.с. 17), податкової накладної №13 від 12.03.2014 року (т.6 а.с. 18), видаткової накладної №80 від 13.03.2014 року (т.6 а.с. 19), довіреності №12 від 12.03.2014 року (т.6 а.с. 20), платіжного доручення №1461 від 12.03.2014 року (т.6 а.с. 21).
Інша частина придбаногоТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» товару реалізована на користь ТОВ «ІТЕУ» на підставі укладеного договору поставки №НФ-021213/21 від 02.12.2013 року (т.4 а. с.59-60), на підтвердження чого до суду надано копії: рахунків на оплату №84 від 26.02.2014 року, №51 від 03.02.2014 року, №98 від 06.03.2014 року, №126 від 19.03.2014 року, №127 від 21.03.2014 року, №118 від 18.03.2014 (т. 4 а.с.155, 159, 163, 167, 171, 12); податкових накладних №33 від 26.02.2014 року, №3 від 03.02.2014 року, №11 від 06.03.2014 року, №28 від 19.03.2014 року,№36 від 21.03.2014 року, №23 від 18.03.2014 (т. 4 а.с. 156, 160, 164,168, 172, 13); видаткових накладних №59 від 26.02.2014 року, №31 від 03.02.2014 року, №68 від 06.03.2014 року, №92 від 19.03.2014 року, №96 від 21.03.2014 року, №86 від 18.03.2014 (т.4 а.с. 157, 161, 165, 169, 173, 14); ТТН №Р59 від 26.02.2014 року, №Р31 від 03.02.2014 року, №Р68 від 06.03.2014 року, №Р92 від 19.03.2014 року, №Р96 від 21.03.2014 року, №Р86 від 18.03.2014 (т.4 а.с.158, 162, 166, 170, 174, 15); платіжних доручень, а також заключну виписку за період з 01.03.2014 по 31.03.2014(т.4 а.с.175-225).
Доводи про нереальність придбання позивачем у ТОВ «НТЦ «Айріс» товару мотивовані в Акті перевірки посиланням на отримання податкової інформації про: неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НТЦ «Айріс» по взаємовідносинам з платниками податків; ненадання постачальником відповіді на запити контролюючих органів; відсутність за податковою адресою; неможливість здійснювати постачальником господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного; неможливість здійснення господарської діяльності контрагентами постачальника; відсутність інформації щодо наявності необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фонді, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
Колегією суддів з'ясовано, що під час перевірки контролюючим органом порушень щодо порядку заповнення рахунків-фактури, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (зазначення місце навантаження смт. Дніпропетровської області, а не м. Харків, не визначення інформації про навантажувально-розвантажувальні роботи, реквізити довіреностей), відсутністьдокументів, що підтверджують гарантію якості на ТМЦ, невідображення в рахунках-фактури та видаткових накладних відомостей про особу, що її виписала, місце складання та ким отримано товар, на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду), виявлено не було.
За наявними в матеріалах справи доказами колегією суддів встановлено, що на підставі усної домовленості ТОВ «Балкантех»,як покупцем, придбано у ТОВ «ТД СТРУМ», продавця, товарно-матеріальні цінності, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями: рахунку на оплату №645 від 26.10.2015 року (т.3 а.с.27), податкової накладної №21 від 05.11.2015 року (т.3 а.с.28), видаткової накладної №606 від 11.11.2015 року (т.3 а.с.30), ТТН №Р37 від 11.11.2015 року (т.3 а.с.31), платіжного доручення №1723 від 05.11.2015 року (т.3 а.с.32).
В подальшому придбаний у ТОВ «ТД СТРУМ» товар позивачем було реалізовано на користь ТОВ «А.С. Груп», про що свідчить наявні в матеріалах справи копії: рахунку на оплату №991 від 05.11.2015 року (т.5 а.с. 190), платіжних доручень №270 від 06.11.2015 року, №157 від 18.11.2015 року (т.5 а.с. 191, 194), податкових накладних №36 від 06.12.2015 року, №80 від 18.11.2015 року (т.5 а.с. 192, 195), видаткової накладної №894 від 18.11.2015 року (т.5 а.с. 197), довіреності №31 від 17.11.2015 року (т.5 а.с. 198), ТТН №00000000056 від 18.11.2015 року (т.5 а.с. 199-200).
Також за спірний період між ТОВ «Балкантех», як покупцем, та ТОВ «ЕЛІС ГРУП», як продавцем, укладено договір поставки №01/12-2014/02 від 01.12.2014 року (т.3 а.с.33-34), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у договорі, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар. Ціна, найменування, асортимент, кількість (об'єм) кожної партії товару погоджуєтьсясторонами в додатках (видаткових накладних) до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Ціна та вартість товару визначена сторонами у розділі 3 договору. Умови поставки передбачені урозділі 5 договору.
На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача до суду надано копії документів: рахунку на оплату №19 від 21.01.2016 року (т.3 а.с. 35),податкової накладної №15 від 21.01.2016 року (т.3 а.с. 36), платіжних доручень №452 від 21.01.2016 року, №453 від 21.01.2016 року, №454 від 21.01.2016 року, №455 від 21.01.2016 року, №456 від 21.01.2016 року (т.3 а.с. 38, 39, 40, 41,42).
Придбані у ТОВ «ЕЛІС ГРУП» позивачем товари, як пояснив представник позивача, не були реалізовані, останні знаходяться на складі, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку позивача по рахунку 281, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до умов договору, укладеного між ТОВ «Балкантех», як замовником, та ТОВ «УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС», як виконавцем, про надання послуг №0141 від 04.12.2015 року (т.3 а.с. 43,44), замовник доручає, а виконавець бере на себезобов'язанняпровести комплекс дійз отриманняна ім'я замовникасертифікатів відповідності або протоколів випробувань від спеціальних акредитованих лабораторійабо інших органів, уповноважених на підготовку та видачу відповідної документації по сертифікації товарів народногоспоживання.
На підтвердження виконання умов договору поставки №0141 від 04.12.2015 року представником позивача до суду надано копії первинних документів: рахунку-фактури №0141/1 від 04.12.2015 року, №0141/2 від 09.12.2015 року, (т.3 а.с. 45, 50), податкових накладних №23 від 07.12.2015 року, №66 від 10.12.2015 року,(т.3 а.с.46, 51), актів здачі-приймання робіт №0141/1, №0141/2 (т.3 а.с.48, 53), платіжних доручень №327 від 07.12.2015 року, №1862 від 10.12.2015 року (т.3 а.с.49, 54).
Колегією суддів встановлено, що отримання вказаних послуг було необхідно для підтвердження якості продукції, реалізованоїна користь ТОВ «Сервісний центр «Металург», на підставі укладеного договору поставки №8310Р2034 від 06.11.2014 року (т.5 а.с. 201-205), про що свідчать надані до суду копії: рахунку на оплату №1170 від 11.12.2015 року (т.5 а.с. 206), податкової накладної №69 від 11.12.2015 року (т.5 а.с. 207), видаткової накладної №1002 від 11.12.2015 року (т.5 а.с. 209), довіреності №2465 від 09.12.2015 року (т.5 а.с. 210), ТТН №Р1002 від 11.12.2015 року (т.5 а.с.211), платіжного доручення №6748 від 28.12.2015 року (т.5 а.с. 212).
Щодо реальності господарських відносин між ТОВ «Балкантех» та ТОВ «Сартана-М» колегією суддів встановлено, що відповідно до укладеного договору про надання послуг №190 від 28.08.2015 року (т.3 а.с.55, 56), замовник (ТОВ «Балкантех») доручає, а виконавець (ТОВ«Сартана-М») бере на себе зобов'язання провести комплекс дій з отримання на ім'я замовника сертифікатів відповідності або протоколів випробувань від спеціалізованих та акредитованих лабораторій або інших органів, уповноважених на підготовку та видачу відповідної документації по сертифікації товарів народного споживання.
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до суду надано копії: рахунку-фактури №190/1 від 28.08.2015 року (т.3 а.с. 57), податкової накладної №1 від 01.09.2015 року (т.3 а.с. 58,59), акту здачі прийняття робіт/послуг №190/1 (т.3 а.с. 60), платіжне доручення №1417 від 01.09.2015 року (т.3 а.с. 61).
Представник позивача пояснив, що отримання вказаних послуг було необхідно для підтвердження якості продукції, яка в подальшому була реалізована на користь ТОВ «Сателіт» на підставі укладеного договору поставки №ТВАІ945/012.2/163 від 09.10.2014 року з додатковими угодами та специфікаціями (т.5 а.с. 213-217), про що свідчать надані до суду копії: акту приймання-передачі товару (т.5 а.с. 218), рахунку на оплату №242 від 28.04.2015 року (т.5 а.с. 219), платіжного доручення №2073 від 29.04.2015 року (т.5 а.с. 220), податкової накладної №71 від 29.04.2015 року (т.5 а.с. 221, 223), видаткової накладної №334 від 19.06.2015 року (т.5 а.с. 225), довіреності №698 від 15.06.2015 року (т.5 а.с. 226), ТТН №Р334 від 19.06.2015 року (т.5 а.с. 227), платіжного доручення №3168 від 25.06.2015 року (т.5 а.с. 228).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості ТОВ «Балкантех», як покупцем, придбано у ТОВ «БІОКОНД Україна», продавця, товарно-матеріальні цінності, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: рахунку на оплату №20315-1 від 02.03.2015 року (т.3 а.с.62), податкової накладної №1 від 02.03.2015 року (т.3 а.с. 63), видаткової накладної №37 від 03.03.2015 року (т.3 а.с. 65), ТТН №00000000015 від 03.03.2015 року (т.3 а.с. 66), платіжного доручення №777 від 02.03.2015 року (т.3 а.с. 67).
В подальшому придбаний позивачем товар у ТОВ «БІОКОНД Україна» було реалізовано на користь ТОВ «Комфорт та Комунікації», на підставі: рахунку на оплату №1232 від 30.12.2015 року (т.5 а.с. 229), податкової накладної №161 від 30.12.2015 року (т.5 а.с. 230), видаткової накладної №1105 від 30.12.2015 року(т.5 а.с. 232), довіреність №263 від 30.12.2015 року (т.5 а.с. 233), ТТН №Р1105 від 30.12.2015 року (т.5 а.с. 234), платіжного доручення №1174 від 15.01.2016 року (т.5 а.с.235).
На підтвердження виконання укладеного між ТОВ «Балкантех» (покупець) та ПП «Євробуд-груп» (продавець) договору поставки №Є05051 від 05.05.2015 року (т.3 а.с. 166-167), за яким продавець зобов'язується передати товар у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриманий товар на умовах, зазначених у цьому договорі (сторони погоджуються, що видаткова накладна н апереданий товар є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції), представником позивача до суду надано копії таких документів: податкові накладні №41 від 29.05.2015 року, № 40 від 29.05.2015 року, №39 від 29.05.2015 року, №38 від 29.05.2015 року, №36 від 29.05.2015 року (т.3 а.с. 171, 179, 191, 193, 197), видаткові накладні №41 від 29.05.2015 року, №40 від 29.05.2015 року, №39 від 29.05.2015 року, №38 від 29.05.2015 року, №36 від 29.05.2015 року (т.3 а.с. 173, 180, 192, 194, 198), ТТН №Р41 від 29.05.2015 року, №Р41-1 від 02.06.2015 року, №Р41-2 від 04.06.2015 року, №Р41-3 від 08.06.2015 року, №Р41-4 від 10.06.2015 року, №Р40 від 01.06.2015 року, №Р40-1 від 02.06.2015 року, №Р40-2 від 03.06.2015 року, №Р40-3 від 04.06.2015 року, №Р40-4 від 05.06.2015 року, №Р40-5 від 08.06.2015 року, №Р40-6 від 09.06.2015 року, №Р40-7 від 10.06.2015 року, №Р40-8 від 11.06.2015 року, №Р40-9 від 12.06.2015 року, №Р38 від 12.06.2015 року (т.3 а.с. 174, 175, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 195, 196, 199-200).
З наданих представником позивача письмових пояснень судом встановлено, що придбаний позивачем у ПП «Євробуд-груп» товар, який знаходився на відповідальному зберіганні у покупця відповідно до договору №290514 від 29.05.2015 року, укладеного між ТОВ «Балкантех» (поклажодавець) та ПП «Євробуд-груп» (зберігач), додаткової угоди № від 17.05.2016 року та акту приймання-передачі (т.3 а.с.168-170), в подальшому було реалізовано на користь ТОВ «ІНВОКС-АЗОВ», ТОВ «Будівельна компанія «Креатор», ТОВ «УНИКА-БУД».
Так, на підтвердження укладеного між ТОВ «Балкантех», як постачальником, та ТОВ «ІНВОКС-АЗОВ», як покупцем, договору поставки №2701/16ЮЯ від 27.01.2016 року (т.6 а.с. 22-24), представником позивача до суду надано копії первинних документів: рахунок на оплату №54 від 29.01.2016 року (т.6 а.с. 25), податкову накладну №48 від 29.12.2016 року (т.6 а.с. 26), видаткова накладна №48 від 29.01.2016 року (т.6 а.с. 28), розрахунок коригувань к/в показників до податкової накладної №48 (т.6 а.с. 29), квитанцію про реєстрацію коригувань к/в показників до податкової накладної №48 (т.6 а.с. 30), зворотну накладну від покупця №2 від 25.02.2016 року (т.6 а.с. 31).
Також на підтвердження виконання укладеного між ТОВ «Балкантех», як постачальником, та ТОВ «Будівельна компанія «Креатор», як покупцем, договору поставки №01-03/16М від 01.03.2016 року (т.6 а.с.32-33), представником позивача надані копії таких первинних документів: акт прийому-передачі векселя від 29.03.2016 року (т.6 а.с. 34), рахунок на оплату №174 від 24.03.2016 року (т.6 а.с. 35), податкова накладн №53 від 24.03.2016 року (т.6 а.с. 36), квитанція про реєстрацію податкової накладної №53 (т.6 а.с. 37), видаткова накладна №146 від 24.03.2016 року (т.6 а.с. 38), ТТН №146 від 24.03.2016 року (т.6 а.с. 39).
Частково придбані позивачему ПП «Євробуд-груп» товари, були реалізовані на підставі укладеного між ТОВ «Балкантех», як постачальником, та ТОВ «УНИКА-БУД», як покупцем, договору поставки №2503П від 25.03.2015 року зі специфікацією (т.6 а.с. 40-42), що підтверджується наданими до суду копіями: податкової накладної №100 від 08.12.2015 року (т.6 а.с. 43), квитанцієї про реєстрацію податкової накладної №100 (т.6 а.с. 44),видаткової накладної №1054 від 08.12.2015 року (т.6 а.с. 45), ТТН №000000000054 від 08.12.2015 року (т.6 а.с. 46), платіжного доручення №197 від 05.01.2016 року (т.6 а.с. 47).
Проведення оплат за вказаними договорами підтверджено наявними в матеріалах справи копіями оборотно-сальдових відомостей по рахунках 361, 632, 281, 631, наданих до суду за період 2013-2016 року (т.7 а.с. 88-215).
Доводи про нереальність придбання позивачем у ТОВ «ТД Струм», ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Біоконд Україна», ТОВ «Євробуд-груп», ТОВ «Еліс Груп» товару мотивовані в Акті перевірки посиланням на отримання узагальненої податкової інформації про: періоди декларування ПДВ за періоди фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств; відсутність інформації щодо наявності необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність за податковою адресою ТОВ «Сартана»; неможливість підтвердити ланцюг постачання.
Колегією суддів з'ясовано, що під час перевірки контролюючим органом порушень щодо не надання документів щодо використання у господарської діяльності придбаного поліетилену у ТОВ «Еліс Груп», відсутності за податковою адресою ТОВ «Євробуд-груп», неможливість встановлення походження товару, придбаного у ТОВ «ТД Струм», у зв'язку з відсутністю технічних паспортів та сертифікатів, невідображення в рахунках-фактури та видаткових накладних відомостей про особу, що її виписала, місце складання та ким отримано товар, , на які відповідач посилався в додаткових поясненнях, наданих до суду), виявлено не було
Наявність орендованих приміщень у позивача для збереження нереалізованої продукції підтверджується наданими до матеріалів справи договорами суборенди приміщення №2804АР від 28.04.2016 року, №01/04-А від 01.04.2015 року, №02/06-Авід 02.06.2014 року, договором оренди нежитлового приміщення №Юк/1/Ар від 01.10.2013 року, які укладені між ТОВ «Балкантех» та ПП «Укрросконтрактбуд», а також актами приймання-передачі приміщення, актами здачі-приймання приміщення, складеними між вказаними підприємствами та платіжними дорученнями на підтвердження оплати за вказаними договорами (т.7 а.с. 4-36).
З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів, складених в ході господарських операцій між ТОВ «Балкантех» та ТОВ «Мульти-мастер», ТОВ «Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон груп», ТОВ «Будтранс-сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «ВФ «Укрводспецочистка», ТОВ «Схід-Опт-Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «ТД «Струм» ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Біоконд Україна», ТОВ «Євробуд-груп»,ТОВ «Еліс Груп» вбачається, що останні не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р.за №168/704, далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій, а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що нездійснення оплати позивачем за придбаний у ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Будтранс-сервіс», ТОВ «ТД «Комплект торг», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «Голден торг центр» та ТОВ «Науково-технічний центр «Айріс» товар, з огляду на відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку кредиторської заборгованості по вказаним контрагентам, не спричиняє наслідків нікчемності або нереальності правочинів та, як наслідок, не може слугувати підставою для зменшення позивачу витрат у складі собівартості придбаного товару. Матеріали справи не містять доказів визнання вказаної заборгованості позивача безнадійною.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів приходить до висновку, що реальність господарських операцій ТОВ «Балкантех» з ТОВ «Мульти-мастер», ТОВ «Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон груп», ТОВ «Будтранс-сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «ВФ «Укрводспецочистка», ТОВ «Схід-Опт-Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «ТД «Струм» ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Біоконд Україна», ТОВ «Євробуд-груп», ТОВ «Еліс Груп» у періоді, що перевірявся, підтверджено первинними документами, складання яких передбачене чинним законодавством, а також документами, що засвідчують подальшу реалізацію товару та використання у власній господарській діяльності, тобто, господарські операції як з придбання так і з подальшої реалізації мали реальний зміст та економічний ефект.
Щодо посилань відповідача на порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних (не зазначення інформації про вантажно-розвантажувальні роботи, реквізити довіреностей, що уповноважують водіїв отримати товар, неможливості встановити інформацію про автоперевізника товару) по господарським взаємовідносинам ТОВ «Балкантех» з ТОВ «Мульти-Мастер», ТОВ «ТД Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон Груп», ТОВ «Будтранс-Сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «Виробнича фірма «Укрводспецочистка», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «Схід-Опт-Торг», колегія суддів зауважує таке.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних вище правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з цим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність відомостей у деяких графах товаро-транспортної накладної не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Разом з цим, позивачем, окрім перелічених вище товарно-транспортних накладних, на підтвердження договорних відносин з перевізником ПП «Вегамакс», що здійснювало транспортування ТМЦ, придбаних ТОВ «Балкантех» у період, що перевірявся, до матеріалів справи надано договір на надання транспортно-експедиторських послуг №230713/01 від 23.07.2013 року, а також акти наданих послуг (т.7 а.с. 37-87).
Крім того, факт отримання ТМЦ, зазначених у товарно-транспортних накладних, підтверджено підписом службової особи підприємства-вантажоотримувача як у товарно-транспортних накладних, так і у видаткових накладних, номенклатура ТМЦ у яких співпадає з номенклатурою ТМЦ за товарно-транспортними накладними, в тому відсутність або не точне зазначення деяких реквізитів не є свідченням безтоварності господарських операцій з перевезення відповідних товарів між позивачем та його контрагентами.
Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.
Щодо посилань відповідача на порушення порядку заповнення рахунків-фактури, видаткових накладних (невідображення відомостей про особу, що їх виписала, місце складання), складених ТОВ «Балкантех» з ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон Груп», ТОВ «Будтранс-сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Сервіс», ТОВ «Схід-Опт-Торг», ТОВ «Сталь-Україна», колегія суддів зазначає наступне.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
З аналізу вказаних норм вбачається, що підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.
Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.
Між тим, як встановлено судовим розглядом, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами повністю підтверджено належним чином оформленими первинними документами.
Разом з цим, фактична наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати єдиною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.
Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.
Колегія суддів враховує, що в акті перевірки податковим органом було перевірено правильність відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку позивача та зауважень з цього приводу не зазначено.
Вказаний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року справа № 816/1118/17.
Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на ненадання до перевірки сертифікатів якості, інших документів щодо відповідності поставленого товару показникам ГОСТ, що придбавався у ТОВ «Мульті-мастер», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден торг центр», ТОВ «Укрводспецочистка», ТОВ «НТЦ «Айріс», колегія суддів зауважує, що такі документи не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, а тому саме по собі їх відсутність не є безперечним доказом безтоварності господарської операції.
Така позиція суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками, викладеними у Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 по справі № 320/2332/19, від 13 листопада 2018 року по справі №805/528/17-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №804/16486/15, від 21 жовтня 2020 року по справі № 620/846/19, від 16 жовтня 2020 року по справі № 810/4304/16.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, за якою будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Таким чином, інформація про контрагентів контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.
Як наслідок, посилання відповідача на податкову інформацію колегія суддів не вважає достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентом позивача спірних господарських операцій.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об'єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товару, адже у комерційній діяльності поставка товару не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Втім, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироків по кримінальним справі щодо контрагента позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з ТОВ «Балкантех'та ТОВ «Мульти-мастер», ТОВ «Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон груп», ТОВ «Будтранс-сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «ВФ «Укрводспецочистка», ТОВ «Схід-Опт-Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «ТД «Струм» ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Біоконд Україна», ТОВ «Євробуд-груп», ТОВ «Еліс Груп»), не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Балкантех» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
З приводу посилання відповідача на податкову інформацію, надану територіальними органами ДПІ по контрагентам позивача, щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Мульти-Мастер», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «Комплект Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс»,ТОВ «ТД «Струм» ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», ТОВ «Сартана-М», ТОВ «Біоконд Україна», ТОВ «Євробуд-груп» з платниками податків, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку №984, випливає, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Отже, зустрічна звірка суб'єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.
При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень у податковій інформації про неможливість проведення перевірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що податкова інформація про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мульті-Мастер», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «Комплект Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс» з платниками податків, на яку посилається відповідач в акті перевірки не є належним та допустимим доказом безтоварності господарських операцій з надання послуг вказаним контрагентом.
Слід відмітити, що якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.
Щодо тверджень відповідача про анулювання свідоцтва платника ПДВ у контрагента (постачальника) позивача ТОВ «Будтранс-Сервіс» колегія суддів зазначає, що з відомостей акту перевірки вбачається, що анулювання свідоцтва платника ПДВ вказаного контрагента відбулося пізніше ніж фактичне здійснення відповідних операцій, що у свою чергу не може свідчити про нереальність господарських операцій із вказаним контрагентом.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів щодо прийнятого рішення про анулювання свідоцтва вказаного платника ПДВ, а тому у суду відсутні підстави для врахування таких відомостей при прийнятті рішення.
Щодо посилань відповідача на те, що контрагенти (постачальники) позивача (ТОВ «Мульти-Мастер», ТОВ «Сетмаркерт», ТОВ «Будтранс-Сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «Комплект Торг», ТОВ «НТЦ «Айріс») не перебувають за місцезнаходженням, колегія суддів зазначає, що відсутність контрагента за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, свідчить лише про недотримання цим контрагентом порядку державної реєстрації або внесення змін до установчих документів, однак не доводить того, що товар насправді не поставлявся.
Більше того, Верховний суд України неодноразово наголошував, що при вирішенні даного виду спору суди повинні досліджувати первинні бухгалтерські документи та з'ясовувати інформацію щодо фактів здійснення господарських операцій між контрагентами, при цьому приймаючи до уваги лише довідки, а не акти про неможливість проведення зустрічних звірок у зв'язку з відсутністю платника податку за юридичною адресою (справа ВСУ №804/4663/15 постанова від 27.01.2016).
Посилаючись на нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мульти-Мастер», ТОВ «ТД Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон Груп», ТОВ «Будтранс-Сервіс», ТОВ «Агатоптторг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «Виробнича фірма «Укрводспецочистка», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «Схід-Орт-Торг» відповідач також наводить такі обставини, як відсутність технічного персоналу, дефектність складання товарно-транспортних накладних, відсутність власних та орендованих складських приміщень, невідповідність асортименту придбаних та реалізованих товарів по ланцюгу постачання.
Таким чином, як вказує відповідач, ним встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.
Разом з цим, відповідачем не надано ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об'єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товару, адже у комерційній діяльності поставка товару не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, наявності власних транспортних засобів, складських приміщень, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.
Припущення відповідача про відсутність у контрагента ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, є неприйнятним для висновку про нереальність господарських операцій без надання належних та допустимих доказів.
Як зазначалось вище, підґрунтям для висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами слугували відомості автоматичних баз даних ДПС та наявна у них податкова інформація щодо контрагентів позивача, з якої встановлено певні ознаки нереальності здійснення контрагентами позивача господарських операцій.
Проте, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки позивач як платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги (роботи) в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає практиці Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі “Інтерсплав проти України”; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) “Справа БУЛВЕС проти Болгарії”; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі “Бізнес Супорт Центр” проти Болгарії”.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел.
Отже, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації, акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.
Разом з тим, матеріали справи не містять аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.
Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.
Податкова інформація, яка міститься в інформаційних базах ДФС, без проведення відповідної податкової перевірки платника податку не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Вказаний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.
Посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача значних трудових ресурсів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єктів господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладеним ним договорам.
Крім того, враховуючи, що товар постачався силами позивача, недостатність у контрагентів найманих працівників, не є обставиною, яка може вказувати на сумнівний характер таких угод.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.9 КАС України не виявлено.
Слід зауважити, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
За приписами статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.
За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, в тому числі тим документам, що не були надані до перевірки, однак у своїй сукупності підтверджують реальний характер господарських операцій позивача та його контрагентів за спірний період.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість, викладених у акті перевірки обставин щодо порушення позивачем приписів підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму доходу на 4831658 грн, завищено суму адміністративних витрат, в наслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на 2417185,00 грн; підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до завищення ТОВ «Балкантех» витрат у складі собівартості придбаних товарів, послуг, які отримані від ТОВ «Мульти-Мастер», ТОВ «ТД Сталь-Україна», ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Бізон Груп», ТОВ «Будтранс-Сервіс», ТОВ «Агатопт торг», ТОВ «ТД «Комплект Торг», ТОВ «Голден Торг Центр», ПП «Виробнича фірма «Укрводспецочистка», ТОВ «НТЦ «Айріс», ТОВ «Схід-Опт-Торг» на загальну суму 2618643,00 грн та заниження податку на прибуток за 2013-2015 роки на загальну суму 36751,00 грн, оскільки встановлення факту їх порушення, в силу наведених норм, може мати місце лише у разі доведення податковим органом факту нереальності здійснення позивачем господарських операцій, що в даному випадку відсутнє.
З огляду на встановлені у цій справі обставини, враховуючи наявність у ТОВ «Балкантех» належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, колегія суддів вважає правомірним формування позивачем даних податкового обліку за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами у періоді, що перевірявся, а висновки контролюючого органу щодо порушення ТОВ «Балкантех» вимог - підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму доходу на 4831658 грн, у тому числі за 2013 рік на 28714,00 грн, за 2014 рік на 2411347,00 грн, за 2015 рік на 2391597,00 грн, завищено суму адміністративних витрат, в наслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на 2417185,00 грн; підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ “Балкантех” витрат у складі собівартості придбаних товарів, послуг, які отримані від ТОВ “Мульти-Мастер”, ТОВ “ТД Сталь-Україна”, ТОВ “Сетмаркет”, ТОВ “Бізон Груп”, ТОВ “Будтранс- Сервіс”, ТОВ “Агатопт торг”, ТОВ “ТД “Комплект Торг”, ТОВ “Голден Торг Центр”, ПП “Виробнича фірма “Укрводспецочистка”, ТОВ “НТЦ “Айріс”, ТОВ “Схід-ОПТ ТОРГ” на загальну суму 2618643,00 грн, у тому числі за 2013 рік - 28714,00 грн, за 2014 рік - 2589929,00 грн та заниження податку на прибуток за 2013-2015 роки на загальну суму 36751,00 грн, у тому числі за 2014 рік на 32145,00 грн, за 2015 рік на 4606,00 грн; пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ “Балкантех” податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 909371,00 грн, зокрема, за грудень 2013 року - 5743,00 грн, січень 2014 року - 13408,00 грн, лютий 2014 року - 11730,00 грн, березень 2014 року - 74161,00 грн, квітень 2014 року - 45376,00 грн, травень 2014 року - 186067,00 грн, червень 2014 року - 45050,00 грн, серпень 2014 року - 91411,00 грн, листопад 2014 року - 15067,00 грн, листопад 2015 року - 1100,00 грн, грудень 2015 року - 20071,00 грн, січень 2016 року - 61267,00 грн, березень 2016 року - 338920,00 грн; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит на загальну суму 1107167,00 грн, зокрема, за грудень 2013 року - 5743,00 грн, за січень 2014 року - 13408,00 грн, за лютий 2014 року - 11730,00 грн, за березень 2014 року - 74161,00 грн, за квітень 2014 року - 45376,00 грн, за травень 2014 року - 186067,00 грн, за червень 2014 року -45050,00 грн, за серпень 2014 року - 91411,00 грн, за листопад 2014 року - 50783,00 грн, за березень 2015 року - 13047,00 грн, за травень 2015 року - 464173,00 грн, за вересень 2015 року - 1671,00 грн, за жовтень 2015 року - 2830,00 грн, за листопад 2015 року - 1100,00 грн, за грудень 2015 року - 617,00 грн, за березень 2016 року - 100000,00 грн; занижено податок на додану вартість на загальну суму 197794,00 грн, зокрема, за листопад 2014 року на 35716,00 грн, за травень 2015 року на 56960,00 грн, за вересень 2015 року на 1671,00 грн, за жовтень 2015 року на 2830,00 грн, за грудень 2015 року на 617,00 грн, за березень 2016 року на 100000,00 грн. є такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що дає підстави стверджувати про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами у періоді, що перевірявся.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від № 000971401 від 03.08.2016 року, № 000991401 від 03.08.2016 року, № 000981401 від 03.08.2016 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для їх скасування.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 по справі № 820/4476/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 08.10.2021 року