Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
08 жовтня 2021 р. Справа № 520/1601/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру його пенсії з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, відмови в здійсненні з 01.04.2019 року перерахунку його пенсії з врахуванням надбавок та премії, а саме: надбавка за особливості проходження служби (78%), надбавка за кваліфікацію - майстер (7%), премія (35%), та щодо не проведення виплати йому з 01.01.2018 року 100% від сум підвищення пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок його пенсії із розрахунку основного розміру пенсії 71% грошового забезпечення, здійснити з 01.04.2019 року перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром, з врахуванням надбавок та премії, а саме: надбавка за особливості проходження служби (78%), надбавка за кваліфікацію - майстер (7%), премія (35%), на підставі довідки від 05.10.2020 року № ФХ- 97134 про розмір грошового забезпечення відповідної посади станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області виплатити йому з 01.01.2018 року 100% від суми підвищення пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), з урахуванням різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2018 року та місячним розміром пенсії, отриманої ним за період з 01.01.2018 року, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії, призначеної на умовах Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова КМУ № 103) відповідачем проведений перерахунок його пенсії.
Також, позивач зазначив, що після скасування п. 1, 2 постанови КМУ № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 постанови КМУ № 45, у нього виникли підстави для нового перерахунку пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки він має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст. 10 Закону 2011-ХІІ, без обмеження максимальним розміром.
Крім того, позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року частково задоволено його адміністративний позов та зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти і подати до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку його пенсії оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 року із зазначенням надбавок із сум грошового забезпечення та премії. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року по адміністративній справі № 520/9697/2020, ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку його пенсії супроводжуючий лист від 08.10.2020 року № ФХ- 97134/2951/ВСЗ та оновлену довідку від 05.10.2020 року № ФХ-97134 про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 року із зазначенням надбавок із сум грошового забезпечення та премії. Однак, отримав від ГУ ПФУ у Харківській області відмову у здійсненні перерахунку його пенсії № 9670-14484/Б-02/8-2000/20 від 25.11.2020 року.
Також, позивач зазначив, що зміна його максимального розміру пенсії з 71 % до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення є незаконною, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, позивач зазначив, що його право на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності» і відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати «майном» у значенні цього положення, отже невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 , у відзиві на адміністративний позов ГУ ПФУ у Харківській області вказує, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII та постанови КМУ № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704) на підставі довідки, виданої уповноваженим органом. Виплата пенсії проводилась відповідно до п. 2 постанови КМУ № 103.
Також, відповідач вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-XII були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.01.2018 року. Розмір пенсії позивача після проведених перерахунків збільшився. Таким чином, умови його пенсійного забезпечення не погіршилися, позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром.
Крім того, відповідач зазначив, що розмір пенсії позивача не досягає встановленого законом максимального розміру та, відповідно, не обмежується у зв'язку з чим спір щодо обмеження пенсії максимальним розміром ще не виник, позовна вимога щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасною. З цих же причин не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виплати суми перерахунку однією сумою, оскільки пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, відповідачем на час звернення позивача до суду нараховані та виплачені не були.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 із розрахунку основного розміру пенсії 71% грошового забезпечення.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 однією сумою.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року по довідці Харківського обласного військового комісаріату № ФХ-97134 від 05.10.2020 року, викладене у листі від 25.11.2020 року № 9670-14484/Б-02/8-2000/20.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум грошового забезпечення зазначених в довідці Харківського обласного військового комісаріату від 05.10.2020 року № ФХ- 97134.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1816 грн.
Судове рішення вмотивоване тим, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Також, суд зазначив, що на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 року Постанова № 103 була чинною та не скасованою, відтак, дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % та 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року до 04.03.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання Постанови № 103, чинної до 05.03.2019 року.
Крім того, суд зазначив, що у даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Стосовно вимоги позивача здійснити виплату невідкладно, суд зазначив, що виключний перелік судових рішень, які виконуються негайно визначений ст. 371 КАС України. Так, відповідно до п.1 ч. 1 зазначеної статті негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначив, що у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем по справі у будь-який спосіб буде зменшено суму перерахованої пенсії, тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки заявлена наперед та стосуються правовідносин, які ще не склались.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ГУ ПФУ в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяву.
На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , колишній інженер інженерно-авіаційної служби інструкторського бомбардувального авіаційного полку військової частини НОМЕР_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та до 01.01.2018 року отримував пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону №2262-ХІІ, розмір якої обраховувався, виходячи з розміру 71% грошового забезпечення.
З 01.01.2018 року розмір пенсії позивача пенсійним органом обраховується, виходячи з розміру 70% грошового забезпечення відповідно до положень постанови КМУ № 103.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року по справі № 520/9697/2020, що набрало законної сили 05.10.2020 року, частково задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, судовим рішенням визнані протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату щодо не складання та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді діючого військовослужбовця із зазначенням надбавок із сум грошового забезпечення для перерахунку його пенсії.
Харківський обласний військовий комісаріат зобов'язаний скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 року із зазначенням надбавок із сум грошового забезпечення та премії.
На виконання судового рішення Харківським обласним військовим комісаріатом 05.10.2020 року на адресу ГУ ПФУ в Харківській області скерована довідка № ФХ-97134 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії (а.с. 27).
Провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі означеної довідки відповідач відмовився, посилаючись на відсутність обов'язку проведення такого перерахунку згідно із судовим рішенням по справі № 520/9697/2020 та відсутність у пенсійного органу законодавчого обов'язку для проведення перерахунку пенсії позивача.
Частково погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
Так, у постанові від 09.04.2020 року (справа № 640/19928/18) Верховний Суд дійшов таких правових висновків:
“щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати позивачу лише 50% суми підвищення пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100% суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою № 704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови № 103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50%; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75%; з 01.01.2020 року - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 року у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року.
Разом з тим, скасування з 05.03.2019 року в судовому порядку пункту 2 постанови № 103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови №103 були діючими.
З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому лише 50% суми підвищення пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100% суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою № 704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови № 103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50% суми підвищення пенсії”.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі № 2540/2873/18.
Колегія суддів зазначає, що у зв'язку із визнанням протиправним та нечинним пункту 2 постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05.03.2019 року пенсія позивачу підлягала виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Враховуючи викладене, відповідач, виплачуючи з 05.03.2019 року перераховану пенсію позивача у розмірі 75% суми підвищення, діяв протиправно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року.
Разом з цим, 04.09.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі - постанова № 804), згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Вказана постанова № 804 є чинною, тому підлягає обов'язковому застосуванню.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині виплати 100% перерахованої пенсії підлягають задоволенню за період з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що з 01.01.2020 року відсутні такі обмеження щодо поетапності виплати підвищення перерахованих пенсій, особам яким пенсія призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 здійснити виплату суми перерахунку пенсії однією сумою, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, ч. 1 ст. 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
У даному випадку спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений.
Колегія суддів зазначає, що приписами статті 55 Закону № 2262-XII визначено за наявності вини пенсійного органу, не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.
При ухваленні судом рішення, суд зобов'язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, тому після набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав у зобов'язанні відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії виключно одним платежем.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі “Суханов та Ільченко проти України” (рішення від 26.06.2014 року, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Колегія суддів зауважує, що за обставинами справи законні сподівання позивача полягали не в тому, що йому буде однократно виплачена сума пенсії наперед за певний період, а в тому, що кожного місяця він буде отримувати пенсію з урахуванням повного обсягу підвищення.
Таким чином, у зазначеній частині рішення суду підлягає частковому скасуванню.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Крім того, колегія суддів зазначає, що за правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.08.2019 року, що прийнята за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову Верховного Суду від 17.12.2019 року по зразковій справі № 160/3586/19, - “Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати ОСОБА_2 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Разом із цим до моменту отримання належної довідки від відповідача в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі - Постанова № 804), якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, не впливає на обов'язок Центру щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ та не встановлює інших умов і порядку для такого перерахунку.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд установив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року “Гайгузус проти Австрії”, у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі “Кечко проти України” (рішення від 8 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду визнає необґрунтованими посилання ПФУ на необхідність виділення з Державного бюджету України коштів в обсязі 42,2 млрд. грн як на підставу відмови в задоволенні позову, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Відмова Центру в наданні оновленої довідки та, як наслідок, відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними”.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки № ФХ-97134, що видана Харківським обласним військовим комісаріатом 05.10.2020 року є протиправною та доводи апеляційної скарги означених висновків суду не спростовують.
За визначенням, наведеним у п.п. 21 та 22 ч. 1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (п. 21); зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (22).
За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року, що прийнята за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову Верховного Суду від 04.02.2019 року по зразковій справі № 240/5401/18, - “Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню”.
Згідно із частиною третьою ст. 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі мають враховуватися судами при ухваленні рішення в типовій справі, яка відповідає ознакам та обставинам, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 року по зразковій справі № 240/5401/18.
Доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області означених висновків не спростовують.
Відхиляючи інші доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області, колегія суддів враховує п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року скасувати в частині, якою судом задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 та визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов'язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05 березня 2019 однією сумою, з прийняттям нового судового рішення про їх часткове задоволення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
В іншій частині означених вимог ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц