29 вересня 2021 р.Справа № 440/1958/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/1958/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2020 №2184196/3512409760 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 23.11.2020;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.11.2020 №9, датою її фактичного подання.
Рішенням Полтавського окружного административного суду від 28.05.2021р. адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2020 №2184196/3512409760.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 23.11.2020, видану та подану на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована з 06.11.2018 як фізична особа-підприємець, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25780000000002210, з 06.11.2018 перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Полтавській області (Решетилівська ДПІ), основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), що не заперечується сторонами у справі та підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.10/.
ОСОБА_2 є платником ПДВ з 01.01.2019, що підтверджується витягом №1916254500004 з реєстру платників ПДВ /а.с.13/.
11.07.2020 ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 (актовий запис від 11.07.2020 №322) та після державної реєстрації шлюбу обрала прізвище " ОСОБА_4 ", про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 /а.с.12/, та 02.12.2020 внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у частині прізвища позивача з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_4 ", що підтверджено відповідною випискою /а.с.11/.
12.11.2020 між ФОП ОСОБА_6 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу №12/11 (Договір), згідно з пунктом 1.1 якого перевізник зобов'язується по найкоротшому, вказаному замовником, раціональному маршруту доставляти транспортним засобом довірений йому замовником вантаж з місця відправлення до пункту призначення та передавати замовнику або іншому вантажоодержувачу, визначеному замовником, а замовник зобов'язується сплатити плату за здійснення перевезення вантажу. Надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.3 Договору). Оплата послуг здійснюється замовником в наступному порядку: протягом 3 днів 100 % вартості отриманих замовником послуг відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг та оригіналів належним чином оформлених ТТН, що підтверджують факт належного надання послуг за даним Договором (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 Договору) /а.с.28-32/.
На виконання договору перевезення вантажу №12/11 від 12.11.2020 сторонами Договору, відповідно до Реєстру перевезень за період з 16 листопада 2020 року по 22 листопада 2020 року /а.с.35-36/, складено акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг №54 від 23.11.2020 про те, що згідно з Договором перевезення вантажу №12/11 від 12.11.2020 перевізником надано послуги з перевезення вантажу за період з 16.11.2020 по 22.11.2020 на суму 173525,18 грн, у тому числі ПДВ 28920,86 грн /а.с.40/.
За першою подією - надання послуг з перевезення вантажу за актом приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг №54 від 23.11.2020 позивачем складено податкову накладну №9 від 23.11.2020 на суму 173525,18 грн, у тому числі ПДВ 28920,86 грн, яка направлена на реєстрацію у ЄРПН 26.11.2020 /а.с.14-16/.
Після надіслання наведеної податкової накладної на реєстрацію платником податку отримано квитанцію від 26.11.2020 /а.с.15-16/, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію вищенаведеної податкової накладної зупинено, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області (Решетилівська ДПІ) (за місцем перебування на обліку) повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 26.11.2020 /а.с.176/, до якого додано: пояснення /а.с.177-178/; виписку з ЄДР /а.с.179/; свідоцтва про реєстрацію ТЗ /а.с.174/; договір перевезення вантажу №12/11 від 12.11.2020 (не у повному обсязі) /а.с.172-173/; договір оренди ТЗ з екіпажем №1/ОР від 05.06.2020 /а.с.170/; договір оренди ТЗ з екіпажем №2/ОР від 05.06.2020 /а.с.171/; платіжне доручення №79 від 25.09.2020 про сплату орендної плати за авто /а.с.169/; Реєстр виконаних перевезень з 16.11.2020 по 22.11.2020 /а.с.175/; акт виконаних робіт №54 від 23.11.2020 /а.с.169 зворотній бік; наказ на прийняття водієм ОСОБА_7 /а.с.168 зворотній бік/.
Із витягу з протоколу засідання ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2020 №241 слідує, що ОСОБА_8 повідомила, що в ході опрацювання копій первинних документів, наданих ФОП ОСОБА_2 до податкової накладної №9 від 23.11.2020 на послуги вантажних перевезень ФОП надано договір перевезення вантажу від 12.11.2020 не у повному обсязі та платіжне доручення/банківську виписку з особового рахунку на оплату замовником наданих послуг. ОСОБА_8 запропонувала прийняти рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 23.11.2020 /а.с.183/.
Комісією Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №2184196/3512409760 від 30.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 23.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с.182/.
Підставою для прийняття вищенаведеного спірного рішення визначено ненадання платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому у рішенні міститься додаткова інформація, що на послуги вантажних перевезень ФОП надано договір перевезення вантажу від 12.11.2020 не у повному обсязі та платіжне доручення/банківську виписку з особового рахунку на оплату замовником наданих послуг.
01.12.2020 ФОП ОСОБА_2 подано до ДПС України скаргу на рішення №2184196/3512409760 від 30.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 23.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с.20-21/.
Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги на рішення №2184196/3512409760 від 30.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 23.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення - без змін. Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси /а.с.22/.
Позивач, не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2184196/3512409760 від 30.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 23.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірної у даній справі податкової накладної визначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Водночас, зазначена квитанція не містять інформації або ж зазначення переліку документів, які платник повинен надати до контролюючого органу для поновлення їх реєстрації. Тобто у квитанції заведена формальна пропозиція для платника надати бухгалтерські документи без зазначення їх предметного та вичерпного переліку, надання якого є достатніми підставами для поновлення реєстрації податкових накладних.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Однак, як вбачається з доданого до матеріалів справи, оскаржуваного спірного рішення комісії, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної, а в якості підстави визначено ненадання платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому у рішенні міститься додаткова інформація, що на послуги вантажних перевезень ФОП надано договір перевезення вантажу від 12.11.2020 не у повному обсязі та платіжне доручення/банківську виписку з особового рахунку на оплату замовником наданих послуг.
При цьому, матеріалами справи встановлено, що податкова накладна №9 від 23.11.2020 складена за першою подією - надання послуг з перевезення вантажу за актом приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг №54 від 23.11.2020.
Акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг №54 від 23.11.2020 був доданий позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 26.11.2020.
Отже, вищенаведений акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг №54 від 23.11.2020 є достатнім для підтвердження факту першої події для складення податкової накладної №9 від 23.11.2020.
Таким чином, позивачем підтверджено наявність підстав для складення податкової накладної №9 від 23.11.2020.
Посилання ГУ ДПС у Полтавській області щодо ненадання платником розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, судова колегія оцінює критично, оскільки фактом першої події для складення податкової накладної №9 від 23.11.2020 було саме постачання послуг з перевезення вантажу, а не факт оплати товару, про що зазначено і в поясненнях позивача /а.с, 189 - 190/, поданих до податкового органу, разом із відповідними документами після зупинення реєстрації податкової накладної.
Крім того, на дату складання податкової накладної №9 від 23.11.2020 оплату за договором перевезення вантажу №12/11 від 12.11.2020 ФОП ОСОБА_6 не здійснював, натомість, часткова оплата послуг з перевезення вантажу за цим Договором здійснена 24.12.2020 відповідно до платіжного доручення №881 на суму 144604,32 грн. /а.с.43/, тобто після прийняття спірного рішення.
Стосовно тверджень ГУ ДПС у Полтавській області щодо подання позивачем договору перевезення вантажу від 12.11.2020 не в повному обсязі, слід зазначити, що надана позивачем до податкового органу копія договору від 12.11.2020 дійсно не містить повного тексту з пункту 5.3. по пункт 9.7. /а.с. 172 - 173/, які, як слідує з копії договору, наданої до суду /а.с. 28 - 32/, знаходяться у розділах 5 "Ціна договору та порядок розрахунків", 6 "Відповідальність сторін за порушення договору", 7 "Суперечки та розбіжності", 8 "Форс-мажорні обставини", 9 "Інші умови".
Разом з тим, підставою для складення податкової накладної №9 від 23.11.2020 слугував акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг №54 від 23.11.2020, і пунктом 4.3. договору від 12.11.2020, текст якого був наявний у податкового органу, визначено, що надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
За наведених обставин відсутність у податкового органу тієї частини тексту договору, що стосувалася розрахунків, відповідальності сторін, інших умов договору, за умови подання платником акту №54 від 23.11.2020 та інших документів, не могла бути самостійною і достатньою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.
Відтак, доводи ГУ ДПС у Полтавській області, покладені в обґрунтування спірного рішення, а саме, ненадання платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, є безпідставними.
Таким чином, відсутність у квитанціях про припинення реєстрації податкових накладних переліку документів необхідніх для підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, які платник повинен надати до контролюючого органу для поновлення їх реєстрації, при фактичному наданні платником до контролюючого органу та судового органу документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, є підставою для скасування рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Такої позиції дотримується Верховний Суд у рішеннях від 14.03.2019 по справі №813/2012/18, від 10.04.2019 №0940/1801/18.
Наведене є підставою для висновку про невідповідність спірного рішень критерію обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, що визначений частиною другою статті 2 КАС України.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.11.19 у справі №560/279/19.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вказані обставини свідчать про протиправність рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2020 №2184196/3512409760.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.11.2020 №9, подану ФОП ОСОБА_2 , датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи позивача, є саме зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 23.11.2020, видану та подану на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі № 440/1958/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 08.10.2021 року