08 жовтня 2021 р. Справа № 520/341/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.05.21 по справі № 520/341/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління з питань виплати пенсій №22 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.09.2017 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в розмірі 47678,17 (сорок сім тисяч шістсот сімдесят вісім грн 17 коп.);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути ОСОБА_1 загальну суму утриманих сум пенсії на підставі рішення від 26.09.2017 з грудня 2017 по день прийняття рішення по справі.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.09.2017 року на особистому прийомі працівник Слобожанського об'єднаного управління ПФУ Харківської області шляхом шантажу та залякування змусила ОСОБА_1 написати заяву про добровільне погашення боргу, який утворився з надміру виплачених сум пенсій, у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про працевлаштування за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 та з 07.03.2017 по 30.09.2017 року. На підставі заяви, відповідачем прийнято рішення про стягнення надміру виплачених сум пенсії, утримання яких провадиться з 01.12.2017 року в розмірі 20% пенсії щомісячно. Вважаючи, що таким рішенням та діями відповідач порушує її право на достатнє пенсійне забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.11.2017 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в розмірі 47678,17 грн. 17 коп.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути ОСОБА_1 загальну суму утриманих сум пенсії на підставі рішення від 24.11.2017 з грудня 2017 по день прийняття рішення по справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто до Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адмінісмтративного суду від 24.05.2021 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що з 01.08.2014 року позивача взято на облік в органах пенсійного фонду як пенсіонера, який отримує пенсію за віком Список №2. Позивач 26.09.2017 року звернувся до пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії - призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу". Згідно наданої трудової книжки встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посадах державного службовця з 31.10.2002 по 31.12.2016 та з 07.03.2017 року. Оскільки, згідно з положенням Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в редакції Закону від 02.03.2015 №213-VIII із змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII та від 06.12.2016 №1774-VIII, в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017, тимчасово у період з 01 квітня 2015 по 30 вересня 2017 року, особам, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", пенсії не виплачувались у зв'язку з чим у позивача в період з 01.04.2015 по 31.12.2016 та з 07.03.2017 по 30.09.2017 утворилась переплата пенсії як працюючому на посадах державного службовця у розмірі 47678,17 грн. Позивач був ознайомлений про переплату пенсії за період роботи на посадах державного службовця, у зв'язку з чим відповідно до ст.50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на підставі рішення від 24.11.2017 року №730 розпочато утримання переплати пенсії позивача в розмірі 20% пенсії щомісячно, а тому станом на 01.02.2021 залишок не погашеної переплати пенсії складає 22575,38 грн.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , з 01.09.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 01.08.2014 року отримує пільгову пенсію за віком за роботами відповідно до Списку №2, призначену відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
26 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Враховуючи, що з 01.04.2015 по 30.09.2017 пенсії посадовим особам контролюючих органів, у тому числі тим, яким присвоєні спеціальні знання, в період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", не виплачувались, а призначені пенсії з 01.10.2017 виплачуються у розмірі, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійну справу було приведено у відповідність згідно з чинним законодавством.
З матеріалів пенсійної справи встановлено, що за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 року та з 07.03.2017 по 30.09.2017 року утворилась переплата пенсії позивача як працюючому на посадах державного службовця у розмірі 47678,17 грн.
26 вересня 2017 року позивач ознайомлений про переплату пенсії за період роботи на посадах державного службовця, що підтверджується заявою за підписом позивача від 26.09.2017.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.11.2017 №730 про утримання надміру виплачених сум пенсій, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчасно не повідомив про працевлаштування, сума переплати 47678,17 грн., що утворилась за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 та з 07.03.2017 по 30.09.2017, підлягає поверненню. У разі не надходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення, утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісяця, починаючи з 01.12.2017 до повного погашення.
Вважаючи рішення відповідача про утримання надмірно виплачених сум пенсії протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що надмірно виплачена позивачу сума пенсії виникла саме внаслідок недобросовісності чи зловживань з боку пенсіонера або подання ним недостовірних даних, а отже суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого ним рішення від 24.11.2017 року №730 про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.11.2017 №730 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій, та як наслідок зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути ОСОБА_1 утриману частину пенсії, починаючи з 01.12.2017 року на підставі рішення від 24.11.2017 №730.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.04.2015 встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам.
В подальшому, Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а саме: пп.13-1 п. 19 Розділу І встановлено, що виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову та науково-технічну діяльність", з 1 жовтня 2017 року поновлюються у розмірах, що були встановлені відповідними законами.
У свою чергу, взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється органами доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
При цьому, пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) встановлено обов'язок повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
Відповідно до пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами) документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
У разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку, як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи-підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви.
Статтею 4 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI "Про зайнятість населення" передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Згідно із статтею 102 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Статтею 103 вказаного Закону №1788-XII визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що якщо після працевлаштування пенсіонер не повідомив про це територіальне управління за місцем проживання і внаслідок цього утворилась переплата пенсійних сум, управління Пенсійного фонду має право прийняти рішення про утримання з пенсії сум переплат в межах 20 відсотків пенсії щомісячно.
Так, при розгляді питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що призначає пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей песіонером, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону №1058-ІV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається лише у двох випадках - коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних відомостей.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.01.2019 у справі №489/5807/16-а, від 20.05.2019 у справі №161/3927/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджено, що з 01.08.2014 року позивачу як працюючому пенсіонеру призначена пільгова пенсія за віком відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яку ОСОБА_1 отримувала до 25.09.2017 року. З 26.09.2017 року позивач (за її заявою) переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Суд зауважує, що відповідач не заперечує факту обізнаності з тим, що позивач не припиняв своєї трудової діяльності з моменту звернення за призначенням пенсії, що підтверджується розрахунком та перерахунками пенсійних виплат, а також копією трудової книжки, період її трудової діяльності не переривався, поряд з тим відповідач стверджує, що в період з 01.04.2015 по 31.12.2016 та з 07.03.2017 по 30.09.2017 ОСОБА_1 безпідставно отримувала пенсійні виплати в силу дії тимчасового обмеження, встановлених Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в редакції Закону від 02.03.2015 №213-VIII із змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII та від 06.12.2016 №1774-VIII, в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 щодо виплати пенсій у період з 01 квітня 2015 по 30 вересня 2017 року, особам, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Таку правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року справа №155/1598/16-а, від 14 вересня 2021 року у справі №591/2669/16-а.
Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доказів недобросовісності позивача як набувача пенсії чи зловживань з його боку, або подання ним недостовірних даних, відповідачем не надано.
Поряд із цим, колегія суддів вказує, що в розрахунку при призначенні пенсії міститься відмітка про продовження трудової діяльності позивача, а отже суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого ним рішення від 24.11.2017 року №730 про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.
Проте, відповідачем з 01.12.2017 розпочато утримання з пенсії ОСОБА_1 по 20% щомісячно. Станом на 01.02.2021 року залишок не погашеної переплати пенсії складає 22575,38 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки під час розгляду справи не встановлено обставин, за яких допускається стягнення з пенсіонера зайво виплачених сум пенсій, а переплата пенсії відбулася внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків відповідно до законодавства, то у Пенсійного фонду відсутні підстави для утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.
Таким чином, суд першої інстнації дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.11.2017 №730 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій і зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути ОСОБА_1 утриману частину пенсії, починаючи з 01.12.2017 року на підставі рішення від 24.11.2017 №730.
Позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області припинити стягнення надмірно виплачених сум пенсії на підставі рішення від 24.11.2017 №730 поглинаються позовними вимогами щодо скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.11.2017 №730, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав задоволення позову в цій частині вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 520/341/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова