Головуючий І інстанції: Л.М. Опімах
08 жовтня 2021 р. Справа № 480/227/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/227/21
за позовом ОСОБА_1
до Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості
про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості щодо призначення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на період з 16.03.2020 р. по 10.03.2021 р.;
- скасувати наказ Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 15.10.2020 р. № НТ201015;
- зобов'язати Тростянецьку районну філію Сумського обласного центру зайнятості призначити виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на період з 16.03.2020 р. по 19.12.2021 р. у визначеному законом розмірі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 16 березня 2020 року вона звернулася до Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості у пошуках роботи, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" їй було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю на період з 23.03.2020 р. по 09.12.2021 р. У жовтні 2020 року відповідач повідомив її про скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю до 270 днів, яке обгрунтовує тим, що з 12.03.2020 р. Урядом запроваджено карантинні заходи, а на облік її узято в період карантину. У зв'язку з цим на підставі п. 3-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" для позивача як особи, яка втратила роботу в період карантину, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 270 календарних днів.
Вважає, що відповідач протиправно застосував до неї зазначену норму, оскільки вона погіршує її становище як особи передпенсійного віку, яка має статус безробітного, а тому такі його дії порушують її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості щодо призначення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на період з 16.03.2020 р. по 10.03.2021 р.
Скасовано наказ Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 15.10.2020 р. № НТ201015.
Зобов'язано Тростянецьку районну філію Сумського обласного центру зайнятості призначити виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на період з 16.03.2020 р. по 19.12.2021 р. у визначеному законом розмірі.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.
В задоволенні вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що пунктом 14 р. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ (далі - Закон України від 13.04.202 №553-1Х) внесені зміни до п. 3 розділу VIII Закону, які встановлюють, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для осіб, які втратили роботу в період кара піп ну, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п'ятої стат ті 31 цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги но безробіттю для таких осіб не може перевищувані 270 календарних днів. Карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 21 1 (зі змінами) з 12.03.2020. Оскільки позивачці було надано статус безробітного з дати звернення за пошуком роботи до Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості, а саме з 16.03.2020 р., та відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначено допомогу по безробіттю з 23.03.2020 р. по 09.12.2021 р. В подальшому у зв'язку із внесенням змін до зазначеного Закону згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 р. N 553-IX позивачці було призначено допомогу по безробіттю з 16.03.2020 р. по 10.03.2021 р.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 березня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості у пошуках роботи (а.с.9,10).
З 16.03.2020 р. позивачці надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю на період з 23.03.2020 р. по 09.12.2021 р.
Наказом Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 15.10.2020 р. № НТ201015 позивачці призначено допомогу по безробіттю з 16.03.2020 р. по 10.03.2021 р. (а.с.12).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність наказу Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 15.10.2020 р. № НТ201015.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон).
На підставі ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.
Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю визначені у статті 22 Закону.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 22 Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час звернення до відповідача у пошуках роботи є особою передпенсійного віку, з 16.03.2020 р. набула статусу безробітного, допомога по безробіттю їй призначена з 23.03.2020 р. по 09.12.2021 р. (а.с.4,12).
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 р.
Пунктом 3-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;
виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв'язок, електронні засоби тощо);
для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п'ятої статті 31 цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів.
У даному випадку позивач набула статус безробітного 16.03.2020 р., тобто в період карантину. Отже, на підставі п. 3-2 Прикінцевих положень Закону допомога по безробіттю їй належить з першого дня надання статусу безробітного.
У свою чергу, установлена даним пунктом норма щодо загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю, яка не може перевищувати 270 календарних днів, не підлягає застосуванню до позивача з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 5 квітня 2001 року N 3-рп/2001 у справі N 1-16/2001 зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (п. 4 Рішення).
У даному випадку розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" доповнено пунктом 3-2 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. N 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р. Тобто даний Закон був прийнятий та набрав чинності після того, як позивач отримала статус безробітного та почала отримувати допомогу по безробіттю, відповідно, він є таким, що погіршує становище особи, а відтак не може бути застосований до спірних правовідносин.
Таким чином, скоротивши тривалість виплати позивачці допомоги по безробіттю, відповідач керувався нормою, яка не підлягає застосуванню до неї як до особи передпенсійного віку та яка має право на отримання допомоги по безробіттю до 09.12.2021 р. - дня досягнення пенсійного віку - в силу чинності норми про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст. 58 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та приписи наведених вище положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року по справі № 480/227/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тростянецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 480/227/21 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий