28 вересня 2021 р.Справа № 440/2511/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 28.05.21 року по справі № 440/2511/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Салекс Абсолют") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2021 року № № 00014530701, 00014540701, 00014550701.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00014540701 від 17.03.2021.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00014550701 від 17.03.2021.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00014530701 від 17.03.2021 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 377211,72 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 301 769,38 грн та за штрафними санкціями - 75 442,34 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют" витрати зі сплати судового збору в розмірі 9971,74 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, з викладенням висновків, які не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та норми права, покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Наводить правові позиції Верховного Суду, викладені постановах від 15.04.2021 у справі № 520/12379/19, від 24.09.2019 у справі № 808/6309/13-а, від 09.12.2019 у справі № 804/1752/17.
За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Полтавській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються матеріалами справи. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Учасники справи повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки та у сферах матеріального виробництва, торгівлі і послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Полтавській області Кукановою Оленою Євгенівною, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки та у сферах матеріального виробництва, торгівлі і послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Полтавській області Чупайдою Наталею Леонідівною, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки та у сферах матеріального виробництва, торгівлі і послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Полтавській області Назаренко Мар'яною Олександрівною, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок фінансових установ управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Полтавській області Іщенко Тетяною Вікторівною, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Бондаренко Сергієм Віталійовичем, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Бандур Тетяною Валентинівною з 12.02.2020 по 11.03.2020 проводилась документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Салекс Абсолют» (код ЄДРПОУ 36345921) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 31.04.2017 по 30.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
Термін проведення перевірки був продовжений на 10 робочих днів з 12.03.2020 по 25.03.2020, згідно наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 06.03.2020 за № 681.
З 18.03.20 перевірка була призупинена відповідно до Закону України від 17.03.2020 за № 533-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 522, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.
Наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 09.02.2021 за № 283-П «Про забезпечення проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Салекс Абсолют» поновлено проведення перевірки у межах невикористаного строку, а саме на 6 робочих днів, починаючи з 09.02.2021.
За результатами перевірки складено Акт № 1027/16-31-07-01-10/36345921 від 23.02.2021 (далі - Акт перевірки), яким зафіксовано позивачем такі порушення:
- п. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України від 02.12.2010 за № 2755-VI, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 за № 996-ХІУ, п. б Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього в розмірі 358156 грн, в т.ч. за 2-4 кв. 2017 в сумі 48409 грн, в т.ч. за 2 кв. 2017-34200 грн, 4 кв. 2017-14209 грн, за 2018 - 162902 грн, в т.ч. 2 кв. 2018 - 50323 грн., 3 кв. 2018 - 41531грн., 4 кв. 2018 - 71048 грн., 9 місяців 2019 - 146845 грн, в т.ч. 1 кв. 2019 - 31645 грн, 2 кв. 2019 - 38533 грн, 3 кв. 2019 - 76667 грн.;
- п. 198.1, п. 198.3 198.6 ст. 198, п 201.1, 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010, в результаті чого встановлено завищення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся на загальну суму 226076 грн, в т.ч. за червень 2017- 64500 грн., липень 2017 - 12375 грн., серпень 2017 - 2167 грн., вересень 2017 - 41875 грн., листопад 2017 - 8333 грн., січень 2018 - 12251 грн., липень 2018 - 9950 грн., вересень 2018 - 9950 грн., листопад 2018 - 19900 грн., лютий 2019 - 19900 грн., липень 2019 - 19900 грн., вересень 2019 - 4975 грн.;
- п. 198.1, п. 198.3 198.6 ст.198, п 201.1, 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації) в сумі 4975 грн, в т.ч. за вересень 2019 - 4975 грн.
Підставою для викладених вище висновків контролюючого органу стали господарські операції ТОВ «Салекс Абсолют» з ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» (п. н. 37459371), ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 , не платник ПДВ), ТОВ «ПРОТТОН» (п.н. 38271642) та завищення задекларованих ТОВ «Салекс Абсолют» показників по рядку 2050 «Собівартість реалізованих товарів, робіт (послуг)» ф. 2 Звіту про фінансові результати» за період з 01.04.17 по 30.09.19 при розрахунку суми амортизації.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області) прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 00014530701 від 17.03.2021 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 447 695 грн, у тому числі 89 539 грн штрафні санкції;
- № 00014540701 від 17.03.2021 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 282 595 грн, у тому числі 56 519 грн - штрафні санкції;
- № 00014550701 від 17.03.2021 про зменшення від'ємного значення з ПДВ в розмірі 4975 грн.
Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Салекс Абсолют» звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не довів правомірності оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень від 17.03.2021 за № 00014540701, № 00014550701, а також за № 00014530701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 377211,72 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 301 769,38 грн та за штрафними санкціями - 75 442,34 грн, що є підставою для часткового задоволення позову.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює норму, згідно якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 вказаної статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Також цим підпунктом встановлено вимоги до податкової накладної. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі також - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Водночас, дослідженню підлягають всі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій створює наслідки для податкового обліку платника податків.
Проте, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Такі висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 02.04.2019 у справі № 826/14331/13-а, від 10.04.2020 у справі № 823/1389/16.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 по справі № 820/2665/16, зазначеній судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Отже, відповідно до наведеного нормативного регулювання податкових правовідносин, у цій справі суд апеляційної інстанції перевіряє реальність господарських правовідносин позивача з його контрагентами з урахуванням поданих сторонами доказів, щодо оцінки яких виник спір, протягом періоду, який перевірявся контролюючим органом.
Судовим розглядом установлено, що відповідачем перевірка ТОВ «Салекс Абсолют» проведена з питань дотримання вимог податкового законодавства України, у тому числі щодо взаємовідносин: з ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» (п. н. 37459371), ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 , не платник ПДВ), ТОВ «ПРОТТОН» (п.н. 38271642).
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 .
07.05.2018 між ТОВ «Салекс Абсолют» та ФОП ОСОБА_1 для виконання поточних ремонтних робіт укладено договір підряду № 7.05/18 /т. № 2, а.с. 85-89/ та додаткову угоду № 1 від 11 грудня 2018 року /т. № 2, а.с. 90/.
За умовами договору ФОП ОСОБА_2 зобов'язався виконати за плату капітальні та поточні ремонтні роботи на загальну суму 500 000,00 грн.
Як встановлено перевіркою, за результатами господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1 складено акти виконаних робіт форми КБ - 2в за червень, серпень, вересень, листопад 2018 року та березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2019 року, які перелічені на 13 аркуші Акта перевірки.
Також до перевірки надані технічні завдання, локальні кошториси, додаток № 1 - замовлення, акти про використання матеріалів замовника, акти приймання - передачі ТМЦ, що відображено на 14 аркуші Акта перевірки.
Розрахунки між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Салекс Абсолют» здійснювались в безготівковій формі, на розрахунковий рахунок постачальника в сумі 942512,60 грн, станом на 30.09.2019 кредиторська заборгованість склала 47 485,50 грн, що відображено на 14 аркуші Акта перевірки.
Для виконання робіт на території ТОВ «Салекс Абсолют» ФОП ОСОБА_1 згідно з актами прийому-передачі були надані матеріально технічні ресурси для цільового використання без передачі прав власності для виконання підрядних робіт згідно договору. Переміщення будівельних матеріалів від Замовника до Виконавця послуг на території підприємства, що не призводило до змін в структурі активів та зобов'язань балансу, оформлювалось актами прийому - передачі. Списання матеріалів проводилось після виконання робіт на підставі актів про використання матеріалів замовника.
На період виконання ФОП ОСОБА_1 ремонтних робіт керівництвом ТОВ "Салекс Абсолют" надавалися дозволи на перебування його працівників на території товариства на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено листи ФОП ОСОБА_1 з відповідними погодженнями /т. № 2, а.с. 91, 92/.
На підтвердження наявності у ФОП ОСОБА_1 найманих працівників та матеріально технічної бази, необхідних для виконання підрядних робіт, позивачем до матеріалів справи надано листи-підтвердження, складені ФОП ОСОБА_1 .
Також позивачем до матеріалів справи надано акти прийому-передачі, згідно з якими ТОВ "Салекс Абсолют" передало ФОП ОСОБА_1 матеріали, необхідні для проведення ремонтних робіт, та акти списання товарів.
Придбання матеріалів, переданих ФОП ОСОБА_1 , підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, чеками.
На підтвердження здійснення оплати за надані ФОП ОСОБА_1 послуги позивачем до матеріалів справи долучено також платіжні доручення.
Отже, як податковою перевіркою, так і матеріалами справи підтверджено наявність необхідних первинних документів, що були підставою для віднесення ТОВ «Салекс Абсолют» зазначених витрат до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг (рядок 2050 ф. № 2) в розмірі 989998 грн.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що ФОП ОСОБА_1 у вказаних відносинах здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ «Салекс Абсолют» з метою штучного формування податкового кредиту.
Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними та наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій у 2018 та 2019 роках.
Факт реальності спірних господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які оформлені відповідно до приписів чинного законодавства України. Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Салекс Абсолют» є свідченням про те, що господарські операції призвели до реальних змін майнового стану платника податків і, відповідно, свідчить про реальність (фактичність) таких операцій.
Долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів містять дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Посилання контролюючого органу на те, що позивачем не надано документального підтвердження щодо кількості та ідентифікації працівників, які заходили на територію ТОВ «Салекс-Абсолют» та виконували роботи від імені ФОП ОСОБА_1 колегія суддів відхиляє, адже відсутність таких документів жодним чином не впливає на оподаткування спірних господарських операцій з ремонту приміщень позивача.
Посилання контролюючого органу на відомості про відсутність у контрагента умов необхідних для проведення відповідної господарської та економічної діяльності, зокрема технічного персоналу, колегією суддів також відхиляється, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагента добросовісного платника матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.04.2021 у справі № 804/3736/16, яка зазначена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Салекс-Абсолют» п.п. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 , п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року; п. 4. П(С)БО 1 від 31.03.1999 за N 87 "Загальні вимоги до фінансової звітності", п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 за N 996-ХІУ у вигляді завищення загальновиробничих витрат на загальну суму 989 998 грн є помилковим.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ХАРКІВПРОМПОСТАЧ".
Як установлено перевіркою, у період, що перевірявся ТОВ «Салекс Абсолют» здійснювало виробництво та реалізацію борошняних кондитерських виробів, виробництво сухарів і сухого печива, тортів і тістечок тривалого зберігання, при виробництві яких був використаний матеріал «Сілапен» марки В.
Матеріал «Сілапен» марки В представляє собою з'ємний антипригарний силіконовий матеріал, який дозволений до контакту з харчовими продуктами.
Такий матеріал використовують для процесу випікання тістових заготовок борошняних кондитерських виробів при виготовленні продукції ТОВ «Салекс Абсолют».
Між ТОВ "Салекс Абсолют" та ТОВ "ХАРКІВПРОМПОСТАЧ" укладено договори № 01/04/16 від 31.04.2016 та № 2018/0305-1 від 03.05.2018 щодо придбання сілапена марки В на загальну суму 823800 грн, в т.ч. ПДВ 137300 грн.
Факт здійснення позивачем придбання сілапену марки В у ТОВ "ХАРКІВПРОМПОСТАЧ" підтверджується видатковими накладними, експрес - накладними ТОВ "Нова пошта", податковими накладними ТОВ "Нова пошта" з доказами їх реєстрації в ЄРПН, подорожніми листами вантажного автомобіля ТОВ "Салекс Абсолют", актами прийому - передачі та накладними на переміщення сілапену, а також актами вибуття малоцінних та швидкозношувальних предметів, податковими накладними, складеними ТОВ "ХАРКІВПРОМПОСТАЧ" з доказами їх реєстрації в ЄРПН, реєстрами виданих довіреностей за 2018, 2019 роки, платіжними дорученнями /т. № 1, а.с. 167- 252, т. № 2, а.с. 1 - 83/.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені господарські операції є реальними і відсутні будь-які законні підстави для висновку, що у ТОВ "ХАРКІВПРОМПОСТАЧ" вказаних відносинах здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для ТОВ «Салекс Абсолют» з метою штучного формування податкового кредиту.
Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними та наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій у 2018 та 2019 роках.
Факт реальності спірних господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які оформлені відповідно до приписів чинного законодавства України. Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Салекс Абсолют» є свідченням про те, що господарські операції призвели до реальних змін майнового стану платника податків і, відповідно, свідчить про реальність (фактичність) таких операцій.
Долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів містять дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Разом з тим, податковою перевіркою встановлено оформлення первинних документів з порушенням чинного законодавства: для перевірки не надано сертифікатів відповідності та паспортів технічної безпеки на сілапен, тобто зазначено про відсутність можливості встановити походження сілапена, як того вимагає п. 4.9 Договору № 2018/0305-1, де зазначено, що товар, який поставляється за Договором, за якістю повинен відповідати вимогам, що застосовуються відповідним технічним умовам до певної групи товару.
Проте, сертифікат, паспорт технічної безпеки не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товару та не є обов'язковими при формуванні платником додатку витрат та податкових зобов'язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє платника податку права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої видаткової та податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 810/1068/16, зазначеною судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
02 березня 2021 ТОВ «Салекс Абсолют» зверталося до директора ТОВ "ХАРКІВПРОМПОСТАЧ" листом з проханням підтвердити інформацію щодо фактичного здійснення господарських операцій між підприємствами, надати інформацію щодо перевірки фінансово - господарських операцій підприємства за період з 2016 по 2019 роки та включення суми ПДВ з вище зазначених фінансово господарських операцій з ТОВ «Салекс Абсолют» до декларації з ПДВ.
04.03.2021 позивачем отримано відповідь про те, що поставка товару в 2017-2019 роках сілапену марки В вітчизняного виробництва здійснювалася відповідно до договорів та додаткових угод; запитів щодо взаємовідносин з ТОВ «Салекс Абсолют» від органів ДПС підприємство ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» не отримувало, зустрічні перевірки також не здійснювались; суми податкових зобов'язань з ПДВ від фінансово господарських операцій з ТОВ «Салекс Абсолют» за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними включені підприємством в декларації з ПДВ за відповідні періоди в повному обсязі.
Згідно з базою даних АІС «Податковий блок ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» (п. н. 37459371), знаходиться на обліку в ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ХАРКІВСЬКИЙ Р-Н), Стан 0 - основний платник, вид діяльності - 46.75-ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ХІМІЧНИМИ ПРОДУКТАМИ, згідно з фінзвітом за 2018 рік, основні фонди на 31.12.2018 - відсутні, середня кількість працівників - 2 особи.
Аналізом даних ЄРПН не встановлено декларування ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» отримання послуг на оренду приміщення, зберігання товарів, опалення, водо-, тепло- постачання, зв'язок, транспортування (в періоді взаємовідносин з ТОВ «Салекс Абсолют») тощо.
Також, перевіркою встановлено формування витрат та податкового кредиту ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» за рахунок фінансово - господарських операцій з підприємствами, які мають ознаки фіктивності (відсутні ОФ, трудові ресурси), а саме: згідно з ЄРПН в 2016 - 2017, січні, червні, вересні, листопаді 2018, січні - травні 2019 не придбавало сілапен марки В. В серпні 2019 року постачальником сілапена марки В було: ТОВ «ФРЕЙЗЕР ТРЕЙД», п.н. 42517691, зареєстроване в ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛ., стан - 0, вид діяльності 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ, звітність Ф.1 не подана, кількість працюючих- відсутні, згідно ЄРПН не декларує отримання послуг на оренду приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв'язок. Згідно ЄРПН ТОВ «ФРЕЙЗЕР ТРЕЙД», придбавав сілапен марки В у ТОВ «КОРТЕЙН ФІТЧ КОМПАНІ", податковий номер 42959147, яке згідно ЄРПН не декларує придбання сілапену марки В (в податковому кредиті є придбання ляльок, іграшок, морозива, курчат бройлерів, скумбрії та інше) та не подає податкову звітність за 2019 рік.»
Таким чином, в ході дослідження діяльності постачальника щодо документального оформлення руху ідентифікованого товару за певним ланцюгом, установлено документально оформлені господарські операції з придбання товарів у ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ», неможливість здійснення яких, на думку контролюючого органу, підтверджується відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг або реально задекларованого виробництва.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію відносно контрагентів позивача, як підтвердження неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, є безпідставним, оскільки така інформація, призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, носить виключно інформативний характер і не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 18.12.2019 у справі № 825/3891/14 та від 22.11.2019 у справі № 817/2887/14.
Наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Вказана позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 808/3412/16.
Процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальниками товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зокрема, в постановах від 18.05.2018 у справі № П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі № 2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі № 826/9039/16, від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17, від 18.11.2019 у справі № 808/3356/17, від 17.09.2019 у справі № 500/2733/18.
Отже, з огляду на обставини справи, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що згідно з чинним законодавством позивач як платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками чи покупцями товару (робіт, послуг) у ланцюгу вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо (у тому числі щодо придбання товарів ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ») і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків від можливої неправомірної діяльності контрагента.
Згідно із підпунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Водночас, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.
Доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог КАС України надано не було.
Не подано ГУ ДПС у Полтавській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Салекс Абсолют» як платника податку на додану вартість, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Салекс Абсолют» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Салекс Абсолют» та ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Потреба в укладенні згаданих правочинів обумовлена необхідністю здійснювати господарську діяльність з урахуванням видів діяльності ТОВ «Салекс Абсолют».
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок контролюючого органу про заниження ТОВ «Салекс Абсолют» фінансового результату до оподаткування за рахунок завищення витрат за взаємовідносинами з ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» в розмірі 686500 грн та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 137300 грн є помилковим та спростовується матеріалами справи.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Проттон".
Судовим розглядом установлено, що між ТОВ "Салекс Абсолют" (як Покупцем) та ТОВ "Проттон" (як Продавцем) укладено договір поставки від 19.05.2014 за № 14 /т. № 1, а.с. 49-51/. За умовами цього договору Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцю продукцію (іменовану надалі разом або окремо „Товар"), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити за цінами, в кількості і асортименті, визначеними умовами даного Договору (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору ціни на Товари, що продаються за цим Договором, вказані в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що умови передачі Товару викладаються Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів « 1НКОТЕРМС» (редакція 2010 року).
Передача Товару відбувається за домовленістю Сторін (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.4 Договору Продавець надає на адресу Покупця на кожну партію товару, який передається згідно з видатковою накладною, такі товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, посвідчення про якість та ветеринарне свідоцтво - для продуктів тваринного походження, документ, передбачений діючим законодавством, що підтверджує наявність або відсутність в складі сировини генетично модифікованих організмів.
За результатами постачання позивачу сухих інгредієнтів та сумішей (агар-агар, караген, сухий яєчний білок) ТОВ "Проттон" складено та зареєстровано податкові накладні. Факт поставки товару засвідчено видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Транспортування здійснювалось ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладними. На підтвердження оплати позивачем надано платіжні доручення /т. № 4, а.с. 37-206/.
На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності позивачем надані: подорожні листи; витяги з журналу обліку сировини /т. № 4, а.с. 63-78/; обороти по рахунку 201 /т. № 4, а.с. 59-62/; акти прийому-передачі товарів.
Крім того, позивачем надано довіреність на отримання товару, копії сертифікатів якості товару та висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на придбаний товар.
Також, на підтвердження обставин походження придбаного у ТОВ "ПРОТТОН" товару позивачем надано лист ТОВ "СИНТЕКС ІНГ" № 8 від 17.01.2018, в якому останнє повідомило, що компанія є українським виробником сухих інгредієнтів і сумішей для харчового виробництва, а компанія ТОВ "ПРОТТОН" є її офіційним дистриб'ютором. ТОВ "СИНТЕКС ІНГ" має власні зареєстровані виробничі потужності і виготовляє свою продукцію згідно з ТУ України 15.8-37769516-001:2011 /т. № 4, а.с. 39/.
Обґрунтовуючи порушення ТОВ "Салекс Абсолют" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 ПК України внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 93751 грн за результатами операцій з ТОВ "ПРОТТОН", контролюючий орган посилається на те, що згідно з податковими накладними ТОВ "Салекс Абсолют" придбано у ТОВ "ПРОТТОН" АГАР-АГАР 1200 гідроколоїд функціональний, КАРАГЕНАН SRC 20 гідроколоїд функціональний, порошок яєчного білка з кодом УКТ ЗЕД в кількості 1800 кг.
Згідно з базою даних АІС "Податковий блок" ТОВ "ПРОТТОН" є імпортером, проте протягом 2017 року підприємство не імпортувало товар з кодом УКТ ЗЕД 2106, натомість згідно ЄРПН ТОВ "ПРОТТОН" придбало товар з кодом УКТЗЕД 2106 в кількості 200 кг з назвою супро 548 Ай Пі у ТОВ "ШАФРАН СПАЙС".
Отже, на думку контролюючого органу, ТОВ "Салекс Абсолют" віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, в яких невірно зазначено код УКТ ЗЕД. При цьому, відповідач посилається на абзац 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, за приписами якого помилки в реквізитах, визначених пунктом 20.1 статті 201 ПК (крім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкової накладної у електронному вигляді.
Надаючи оцінку такому висновку контролюючого органу, колегія суддів зауважує, що за змістом процитованої норми Податкового кодексу України помилки у коді УКТ ЗЕД товару можуть бути причиною неприйняття податкової накладної в електронному вигляді, а не зменшення податкового кредиту з ПДВ. За результатами господарських операцій з ТОВ "ПРОТТОН" позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ та підставі зареєстрованих податкових накладних складених постачальником, що відображено на 26 аркуші Акту перевірки.
Крім того, висновок відповідача про імпортування АГАР-АГАР 1200 гідроколоїд функціональний, КАРАГЕНАН SRC 20 гідроколоїд функціональний, порошок яєчного білка спростовується встановленими судом обставинами справи.
Отже, ТОВ "Салекс Абсолют" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 93751 грн за результатами операцій з ТОВ "ПРОТТОН". Відтак, висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Салекс Абсолют" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 ПК України є помилковим.
За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок контролюючого органу про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації) в сумі 4975 грн (порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010) за взаємовідносинами з ТОВ «ХАРКІВПРОМПОСТАЧ» та ТОВ «Протон» є також помилковим.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Полтавській області № 00014540701 від 17.03.2021 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 282 595 грн, у тому числі 56 519 грн - штрафні санкції; № 00014550701 від 17.03.2021 про зменшення від'ємного значення з ПДВ в розмірі 4975 грн, а також податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00014530701 від 17.03.2021 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 377211,72 грн, в тому числі податкове зобов'язання - 301 769,38 грн та штрафні санкції - 75 442,34 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірності оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень у зазначеній частині, що є підставою для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, зміст апеляційної скарги, яка частково дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб'єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а також не зазначено в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог відсутні.
З правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 15.04.2021 у справі № 520/12379/19, від 24.09.2019 у справі № 808/6309/13-а, від 09.12.2019 у справі № 804/1752/17, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, зазначені висновки узгоджуються та їм не протирічать.
Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржується.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 по справі № 440/2511/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 07.10.2021 року