ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28350/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Подільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 , в інтересах своєї неповнолітньої доньки ( ОСОБА_2 ) з позовом до Подільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання відповдача внести зміни в актовий запис про народження №04 від 11.05.2019, складений Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а саме: зазначити місце народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - «держава Ізраїль, місто Тель-Авів», з видачою повторного свідоцтва про народження у відповідності до зміненого запису.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Загальні вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.
Зокрема, ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У свою чергу нормами ч. 1 і 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, у силу положень абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи зміст наведених норм КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі за позовом Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Ознайомившись із текстом поданої позовної заяви суддя встановив, що про порушення прав, свобод чи інтересів своєї доньки (зокрема, права на оформлення паспорту громадянина України) ОСОБА_1 мало бути відомо ще наприкінці жовтня 2019 року. Зокрема, позивачка у своєму позові зазначила, що 11.05.2019 до актового запису №04 про народження дитини позивача ОСОБА_4 Подільським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві були внесені зміни щодо прізвища останньої, а саме - з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». У зв'язку з цим, 25.07.2019 Подільським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві видано повторне свідоцтво про народження ОСОБА_2 (доньки позивача). При цьому, в даному актовому записі №04 від 11.05.2019 у графі «місце народження» не була внесена інформацію щодо фактичного місця народження дитини, а проставлений прочерк. 29.10.2019 ОСОБА_2 звернулася до Управління (Центру) надання адміністративних послуг Подільської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про оформлення паспорта громадянина України. У відповідь на вказану заяву отримано рішення Подільського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 21.11.2019 про відмову в оформленні паспорта громадянина України. За змістом цього рішення ОСОБА_2 відмовлено в оформленні паспорта на підставі пп. 5 п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302. А саме, як зазначено безпосередньо в тексті рішення від 21.11.2019 (копію якого долучено до позовних матеріалів), до паспорта вноситься серед іншого інформація про місце народження особи, разом з тим згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, графі 3 поновленого актового запису про народження ОСОБА_2 («місце народження») не заповнена в зв'язку з відсутністю даних у рішенні суду, на підставі якого було поновлено актовий запис.
Таким чином, про виникнення труднощів в оформленні паспорта громадянина України доньці з причини не внесення свого часу до актового запису №04 від 11.05.2019 інформації про місце народження дитини, позивачці було відомо з тексту рішення Подільського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 21.11.2019. Відповідно із цим позовом позивачка повинна була звернутися до суду у строк до кінця травня 2020 року. Однак до адміністративного суду із вказаною позовною заявою позивачка фактично звернулася лише 05.10.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У тексті свого позову (в т.ч. у прохальній частині) позивачка про поновлення їй строку звернення до суду із таким позовом не заявляла, та жодних пояснень про причини пропуску строку звернення до суду не навела.
Враховуючи наведене та беручи до уваги приписи ст. 123 КАС України, суддя дійшов висновку про необхідність надання позивачці строку для звернення до суду із нормативно та документально обґрунтованою заявою про поновлення позивачці строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачці належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, разом із документальними доказами поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачці десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивачку про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута їй відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок