ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
08 жовтня 2021 року справа №640/17589/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області)
прозобов'язання відповідача здійснити списання безнадійного податкового боргу відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправною відмову відповідача у списанні податкового боргу ОСОБА_1 , який виник відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406, у зв'язку з тим, що станом на момент звернення позивача із заявою до ГУ ДПС у Київській області вказаний податковий борг набув статусу безнадійного, стосовно якого минув строк давності 1095 днів.
Ухвалою від 10 серпня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/17589/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами та зазначає про правомірність відмови у списанні податкового боргу позивача, який виник відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406 як безнадійного, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку та набуло статусу податкового боргу 21 вересня 2017 року, а тому строк позовної давності 1095 днів станом на момент звернення позивача із заявою про списання податкового боргу як безнадійного не минув; крім того відповідачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом направлення на адресу позивача податкової вимоги та звернення до суду з позовом про стягнення з позивача податкового боргу. Крім того, позивач вказав, що визнання боргу безнадійним відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
У відповіді на відзив позивач вказав, що датою виникнення грошового зобов'язання є видача органами податкового повідомлення-рішення, а відповідач не здійснив жодних дій щодо примусового стягнення по цей час.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406 до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 23 966,40 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Як зазначає позивач у позовній заяві, у червні 2020 року він звернувся до ГУ ДПС у Київській області із заявою про списання податкового боргу як безнадійного.
У відповідь на таке звернення позивача відповідач у листі від 09 липня 2020 року №22275/М/ (далі не видно через неякісність копії) «Про розгляд заяви» повідомив, що фінансова відповідальність за податковим повідомленням-рішенням від 23 травня 2017 року №0018781406 є чинною та підлягає сплаті, оскільки при застосуванні штрафних санкцій працівники відповідача діяли відповідно до вимог законодавства.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Відповідно до пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
При цьому, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк давності - 1095 календарних днів.
У свою чергу пункт 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Таким чином, після спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, і з цього моменту контролюючий орган втрачає право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому у числі й винесення податкової вимоги.
Механізм списання податкового боргу визначається Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (далі по тексту - Порядок).
Згідно із пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 4.3-4.5 розділу 4 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, має здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі №813/4430/16 (адміністративне провадження №К/9901/47255/18).
Таким чином, податковий борг є безнадійним та підлягає списанню після закінчення наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, з урахуванням чого суду належить встановити дату факт наявності у позивача податкового боргу, дату його виникнення та закінчення граничного строку.
Як встановлено вище, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406 до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 23 966,40 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Зміст позовної заяви свідчить, що позивач визнає наявність податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 23 травня 2017 року №0018781406 у розмірі 23 966,40 грн.
За даними інтегрованої картки платника податків за штрафними санкціями станом на 30 вересня 2017 року обліковується заборгованість на суму 23 966,40 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406.
Відповідач також надав суду копію податкової вимоги від 03 липня 2020 року №24143-17, згідно з якою сума податкового боргу ОСОБА_1 становить 27 305,44 грн.
Наведене свідчить, що за позивачем обліковується податковий борг на суму 27 305,44 грн.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Однак, суд звертає увагу, що у справі відсутні докази, з яких суд міг би достовірно встановити дату виникнення податкового боргу ОСОБА_1 та, відповідно, дату, коли сплив строк давності в 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Враховуючи викладене, позивач не довів, що податковий борг на підставі податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406 є безнадійним та підлягає списанню.
При цьому суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 13 листопада 2018 року у справі №805/528/17-а, згідно з принципом змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
У зв'язку і тим, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити списання безнадійного податкового боргу відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406.
При цьому, судом не приймаються до уваги надані ГУ ДПС у Київській області копії позовної заяви зі списком згрупованих поштових відправлень без зазначення дати, оскільки вказані документи є належними доказами, які підтверджують вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність оскаржуваної поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судового збору не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління ДПС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А; ідентифікаційний код 43141377).
Суддя В.А. Кузьменко