ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 жовтня 2021 року м. Київ № 320/6953/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Обставини справи:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі у тексті - позивач) з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі у тексті - ДПП НПУ, патрульна поліція, відповідач), в якому просить:
- стягнути заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року в сумі 6 459 гривень 41 коп;
- стягнути заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 19 лютого 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно в сумі 3 000 гривень 00 коп.;
- стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1 500 гривень 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період проходження ним служби на посаді інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькі області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за період з 19 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року він відпрацював 155 нічних змін. Однак, доплату за службу в нічний час не отримав. Крім того, відповідачем протиправно не виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення.
Позивач не погоджується із розміром виплаченого заробітку та вважає, що з вини відповідача ним недоотримано 6 458 гривень 41 коп. доплати за службу у нічний час та 3005 гривень 00 коп. - індексації грошового забезпечення. При цьому, надає відповідні розрахунки зазначених сум.
Порушення прав позивача внаслідок невиплати його грошового забезпечення у належному розмірі, стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року адміністративну справу № 320/6953/18 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Скориставшись правом на подання відзиву, 14 березня 2020 року представником відповідача направилено до суду відповідний відзив.
У відзиві ДПП НПУ проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи заперечення обґрунтовує тим, що грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. За період проходження служби позивачу виплачувалось грошове забезпечення в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат встановлених відповідним наказом керівника в межах чинного законодавства.
Також зазначає про відсутність правових підстав для стягнення індексації грошового забезпечення, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена змінами внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, які вступили в дію з 18 жовтня 2017 року, відтак її виплата має здійснюватися після зазначеної дати.
Водночас, відповідач заперечує щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, на його думку, розмір витрати є неспівмірним зі складністю цієї справи, а клопотання про стягнення судових витрат повинно подаватися самим позивачем, а не адвокатом Мазуром О. В., оскільки саме позивачем понесено відповідні витрати.
Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини, встановлені судом:
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, лейтенант ОСОБА_1 з 19 лютого 2016 року по даний час проходить службу в поліції на посаді інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Відповідно до розстановки сил та засобів несення служби особовим складом Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції за період з 19 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року ОСОБА_1 відпрацював 155 нічних змін. Однак, у вказаний період роботи, як вказує позивач, йому не виплачувалась доплата за службу в нічний час, у зв'язку із чим 28 серпня 2018 року з метою досудового врегулювання спору він звернувся до начальника Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Усеінова Р. СМ. із рапортом щодо вирішення питання нарахування та виплати доплати за службу в нічний час та заборгованості індексації грошового забезпечення. відповідачем на адресу УПП у Вінницькій області було направлено лист від 01 жовтня 2018 року про відсутність підстав для нарахування і виплати доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права, у якому ставив вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року у сумі 6 459 гривень 41 коп. та заборгованості індексації грошового забезпечення за той же період в сумі 3005 гривень 00 коп.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі у тексті - Постанова № 988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 постановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі у тексті - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання), визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх прав України від 06 квітня 2016 року № 669/28799 (далі у тексті - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 3 Розділу І зазначеного Порядку, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, за період з 16 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року включно, позивач відпрацював в УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції 155 нічних змін, що підтверджується наявним у матеріалах адміністративної справи листом Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП НПУ від 13 червня 2018 року вих. № 20Аз/41/21/01-2018.
Тому, з урахуванням пункту 11 Розділу ІІ Порядку № 260 йому підлягала до виплати доплата за службу в нічний час за період з 19 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року, зокрема:
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 168 кількість годин фактичного часу служби у лютому 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,70 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 2 нічні зміни позивача у лютому 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 82,33 гривні;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14, 11 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у березні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 316, 16 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,70 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 7 нічних змін позивача у квітні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 288,17 гривень.;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 152 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 16,25 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у травні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 364,00 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у червні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 15, 53 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у червні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 347, 97 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у липні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,70 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 6 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 6 нічних змін позивача у липні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 247, 00 грн.;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у серпні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,11 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 5 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 5 нічних змін позивача у серпні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 197, 60 грн.;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,03 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 7 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 7 нічних змін позивача у вересні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 275, 07 грн.;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,03 гривні (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у листопаді 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 314, 36 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,03 гривні (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у грудні 2016 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 314, 36 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,53 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 6 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 6 нічних змін позивача у січні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 260, 98 грн.;
- 2470 гривень. (посадовий оклад позивача) поділити на 160 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,44 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 7 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 7 нічних змін позивача у лютому 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 302, 58 гривень;
- 2470 гривень. (посадовий оклад позивача) поділити на 152 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 16,25 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у квітні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 364, 00 грн.;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,53 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 7 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 7 нічних змін позивача у травні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 304, 48 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у червні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,53 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 7 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 7 нічних змін позивача у червні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 304, 48 грн.;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у липні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,70 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у липні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 329, 33 гривні.
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у серпні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,11 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у серпні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 316,16 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,70 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 7 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 7 нічних змін позивача у вересні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 288,17 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 167 (кількість годин фактичного часу служби у жовтні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,79 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у жовтні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 331,31 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,03 гривні (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 6 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 6 нічних змін позивача у листопаді 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 235,77 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 160 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,44 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у грудні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 345,80 гривень;
- 2470 гривень (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,70 гривень (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 8 годин (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) помножити на 8 нічних змін позивача у січні 2017 року з них 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 329,33 гривень;
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за вищевказаний період становить у загальній сумі 6 459 гривень 41 коп., тому в цій частині позов підлягає до задоволення у перерахованому судом розмірі.
Посилання представника відповідача на те, що позивачу виплачувалося грошове забезпечення в межах його граничних розмірів, зокрема, здійснено виплату посадового окладу, доплату за спеціальне звання, за вислугу років, щомісячну премію, не приймається до уваги, оскільки у відповідності до Постанови № 988 та положень Порядку № 260 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988.
Вирішуючи спір позивача в частині стягнення заборгованості з виплати індексації грошового забезпечення за період з 19 лютого 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно в сумі 3 000 гривень 00 коп., суд зазначає наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. За інформацією, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103, 5 відсотка. Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «По індексацію грошових доходів населення» для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення реалізовано Кабінетом Міністрів України у постанові від 17 липня 2003 року № 1078, до якої постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 внесено зміни та включено до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, поліцейських.
В контексті наведеного, суд відхиляє посилання представника відповідача стосовно проведення індексації грошового забезпечення поліцейських після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Законів України «Про Національну поліцію» та «Про індексацію грошових доходів населення».
Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку із зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауваживши, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, з урахуванням викладеного, вимог Закону та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача щодо відсутності на його рахунках коштів для виплати індексації грошового забезпечення, що не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат, які передбачені законом. А отже, відповідач не здійснивши нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення в період з червня 2016 року по жовтень 2017 року, порушив вимоги Законів України «Про Національну поліцію» та «Про індексацію грошових доходів населення'Ю а також - Порядку № 1078.
Відтак, загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 3 005, 00 гривень.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, критерій прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення відображає принцип обґрунтованості рішення та вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Проаналізувавши обставини справи на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 КАС України під час відмови ОСОБА_1 у здійсненні виплати заборгованості у вигляді доплати за службу у нічний час, а також заборгованості із виплат індексації грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що відповідач вчинив протиправні дії стосовно невиплати заборгованості позивачу у зв'язку з чим його право підлягає захисту.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).
В силу частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи у сукупності встановлені у даній справі обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів та аргументів позивача та їх підтвердження належними та достатніми доказами, які містяться в матеріалах справи, виходячи з чого, вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог, у той час як відповідачем правомірність його дій не доведена.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від слати судового збору, з огляду на що такий збір не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 34 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, згідно з пунктом 2.3.1 договору про надання правової допомоги від 05 травня 2018 року, укладеного між адвокатом Мазуром О.В. та ОСОБА_1 клієнт зобов'язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та становить 1500 гривень.
Як вбачається із детального опису робіт наданої правничої допомоги від 17 грудня 2018 року, а також акту виконаних робіт та наданих послуг від 10 липня 2019 року адвокатом надано правову допомогу наступного характеру:
- збір доказів та подача адвокатських запитів, пов'язана із необхідністю отримання таких доказів, на що витрачено 0, 5 години часу;
- підготовка проекту рапорту для досудового врегулювання спору;на що витрачено 0,5 години часу;
- розрахунок розміру доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, що витрачено 1 годину часу;
- підготовка і подача до суду позовної заяви, заяв і клопотань, на що витрачено 4 години часу.
Вартість однієї годин адвоката - 250 гривень.
Відтак, вартість наданих правових послуг адвоката становить: 1500 грн.
Фактична оплата послуг адвоката підтверджується квитанцією № 31/18 від 05 травня 2018 року.
Надаючи оцінку співмірності цих витрат із складністю справи, суд зауважує, що неспівмірність цих витрат відповідачем не доведено, натомість витрати, понесені позивачем є співмірними, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у заявленому обсязі.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243- 246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 40108646) про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з19 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року в сумі 6 459 гривень 41 коп. (шість тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 41 копійок).
3. Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 19 лютого 2016 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 3 005 гривень 00 коп. (три тисячі п'ять гривень 00 копійок).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1 500 гривень 00 коп. (одна тисяча п'ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда