ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2021 року м. Київ № 640/27996/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправними дій та скасування постанови ВП №63771999, -
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державного виконавця Бочковського Т.О. щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 27.08.2021, винесену по ВП №63771999 у розмірі 5 100,00 грн. в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих документів.
Позивачем до позовної заяви не надано доказів надіслання позовної заяви для відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі і порядку, визначених законодавством.
Проте, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вказане клопотання мотивоване тим, що Пенсійний фонд України та його територіальні управління позбавлені можливості вносити до свого бюджету витрати на сплату судового збору або отримувати грошові дотації на витрати не передбачені ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Виходячи з цього, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення суб'єкта владних повноважень, юридичної особи з адміністративним позовом майнового характеру стягується судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (22700,00 грн.).
Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Як видно з доданих до позовної заяви документів останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частинами першою, другою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, позивачем оскаржується постанова державного виконавця від 27.08.2021, яку Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві отримало 01.09.2021, однак даний позов поданий 04.10.2021, тобто з пропуском десятиденного строку за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 2270,00 грн.;
2) заяви про поновлення строку звернення до суду;
3) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача;
4) доказів надіслання позовної заяви для відповідача.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, --
1.Залишити позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві без руху .
2.Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності.
Суддя Я.І. Добрянська