ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2021 року м. Київ № 640/27775/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер паспорта НОМЕР_1 )
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 18 червня 2021 року №80112300008670 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні серія НОМЕР_2 від 16.11.2006 року, видану ВГІРФО УМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 , у зв'язку з непридатністю посвідки для подальшого використання.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Крім того, в силу вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Також приписами ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд звертає увагу позивача, що копії документів, доданих до позовної заяви не завірені належним чином, що унеможливлює їх використання у якості доказів в розумінні Глави 5 Розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставлення нижче реквізиту.
Додати до позовної заяви мають бути завірені особистим підписом позивача та/або його представником.
Відповідно до частини першої та частини другої ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Аналіз вказаних положень, структури норми, у тому числі у взаємозв'язку з положеннями частин першої та другої статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" дають підстави для висновку, що Законом встановлено п'ятиденний строк для звернення до суду.
Позивач оскаржує рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 18.06.2021 року №80112300008670, про яке йому стало відомо після отримання відповіді від 26.07.2021 №8010.6.1-32190/80.2-21 на адвокатський запит.
Проте доказів на підтвердження дати отримання такої відповіді позивач суду не надав.
Із позовною заявою до суду позивач звернувся 25.09.2021 року (відповідно до інформації, вказаної на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду ), таким чином суд вважає, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду.
Заяви про поновлення строк звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску такого звернення, позивач суду не надав.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
- двох примірників засвідчених належним чином паперових копій документів, що додані до позову як письмовий доказ оригіналам, які знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк у десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху до для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.4 ст. 169 КАСУ.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, і не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська