08 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/5637/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судом строку на подання відповідачем звіту про виконання судового рішення у справі № 620/5637/21 за його адміністративним позовом до Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,,
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа 620/5637/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
30.09.2021 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судом строку на подання відповідачем звіту про виконання судового рішення у справі № 620/5637/21, яка мотивована тим, що рішенням суду від 06.09.2021, серед іншого, допущено до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення, що є виплатою заробітної плати за один місяць, з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів, але на виконання вказаного рішення відповідач сплатив на користь позивача, з урахуванням утриманих податків і зборів лише 2277,59 грн, що на думку позивача є неналежним виконання рішення суду у цій частині.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю, у якій просить відмовити у її задоволенні з підстав її необґрунтованості, оскільки рішення суду в частині негайного виконання виконане в повному обсязі шляхом перерахування позивачу коштів в межах суми, яка підлягає стягненню, за один місяць.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі № 620/5637/21 позов задоволено повністю, визнано протиправним ненарахування Чернігівською обласною прокуратурою грошової компенсації за невикористані 255 календарних днів відпустки, при звільненні ОСОБА_1 5 березня 2020 року з посади заступника прокурора Чернігівської області та органів прокуратури, стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 255 календарних днів відпустки в розмірі 478687,08 грн, з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів, допущено негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення, що є виплатою заробітної плати за один місяць, з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн.
13.09.2021 позивачу направлено виконавчий лист щодо стягнення з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 255 календарних днів відпустки в розмірі 478687,08 грн, з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів, в межах суми стягнення за один місяць..
Як вбачається з банківської виписки, доданої до заяви про надання звіту, на виконання рішення суду в частині негайного виконання у даній справі, починаючи відповідач сплатив на користь позивача, з урахуванням утриманих податків і зборів кошти у сумі 2277,59 грн, яка є не співмірною з місячною сумою стягнення грошової компенсації за невикористані 255 календарних днів відпустки, яка загалом складає 478687,08 грн.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Ромашов проти України” від 27.07.2004, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 в частині негайного виконання, у справі № 620/5637/21 залишається не виконаним Чернігівською обласною прокуратурою.
Враховуючи викладене заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/5637/21 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судом строку на подання відповідачем звіту про виконання судового рішення у справі № 620/5637/21 - задовольнити.
Зобов'язати Чернігівську обласну прокуратуру подати протягом семи днів з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі № 620/5637/21 в частині негайного виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.В. Лобан