06 жовтня 2021 року справа № 580/3619/21
10 годин 05 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Осадчого В.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 580/3619/21
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - не прибув]
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача - не прибув]
про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії, прийняв рішення.
04.06.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.01.2018 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з 74% грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням фактично виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою від 06.07.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.07.2021. Ухвалою від 13.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження, призначено розгляд справи на 09.09.2021, відкладено розгляд справи на 21.09.2021. Ухвалою від 21.09.2021 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду на 06.10.2021.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідачем здійснено відповідно до статті 13 Закону № 2262 із протиправним застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення замість 74%. Позивач вважає, що норма про обмеження максимального розміру пенсії до 70% на майно позивача не розповсюджується, а перерахунок повинен бути проведений із розрахунку 74% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідач позов не визнав, 21.07.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що стаття 13 Закону № 2262 у редакції станом на 01.01.2016 (на час настання права на перерахунок) передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Перерахунок пенсії позивача відбувся у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) з грошового забезпечення, виходячи з відсоткового розміру 70%, тому не відбулося звуження існуючих прав позивача. Представник відповідача у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи і доводи відповідача щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення від 14.01.2013 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років.
Згідно з інформацією про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 основний розмір пенсії визначено у розмірі 74% грошового забезпечення.
14.04.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 у розмірі 74% грошового забезпечення, на яку листом від 26.05.2021 № 2607-2591/В-03/8-2300/21 відповідач зазначив, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 із застосуванням відсоткового значення розміру 70%.
Не погоджуючись із зменшенням відсоткового значення розміру пенсії з 74 % до 70% позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Суд зазначає, що спірні правовідносини визначаються у правомірності зменшення пенсійним органом сум грошового забезпечення позивача до 70%, що було визначено позивачу у розмірі 74% грошового забезпечення за вислугу 28 років служби під час призначення пенсії.
Закон № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Згідно з частиною 3 статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії належать перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262 (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. До статті 13 Закону № 2262 внесено зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI відповідно до яких обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ внесено зміни до статті 13 Закону № 2262 - змінено максимальний розмір пенсії до 70% від сум грошового забезпечення. Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 № 900-VІІІ статтю 63 після частини 2 доповнено новою частиною такого змісту: «перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018, проте розмір перерахованої пенсії визначено 70% від суми грошового забезпечення, не зважаючи на те, що позивачеві було встановлено 74% від чуми грошового забезпечення на час призначення пенсії.
Суд зазначає, що під час перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. Застосуванню належить норма Закону № 2262 у редакції, за якою позивачу обчислювалась пенсія у розмірі 74% грошового утримання, позаяк під час прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому змінені норми частини 2 статті 13 Закону №2262 поширюється на відносини, що виникли після набуття ними чинності. Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що під час перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, що діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, позаяк процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Під час перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262 на підставі постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону № 2262, що застосовується саме під час призначення пенсії. Під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, що обчислювалося під час її призначення відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 та у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, що набрали законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював висновок, згідно з яким Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи дії відповідача щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення перерахунку розміру пенсії з 70% від грошового забезпечення позивача діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, встановлений законами України, а тому позовні вимоги у частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення грошового забезпечення у розмірі 74%, належить задовольнити.
У частині позовної вимоги щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру суд дійшов висновку, що вона не належить до задоволення, як така, що на час звернення позивача із позовом та на час ухвалення судового рішення є передчасною (заявленою на майбутнє), тому у цій частині позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє. Судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір відповідно до квитанції від 27.04.2021 № 111784851721, позов задоволено частково, а доказів понесення інших судових витрат сторонами не надано, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.01.2018 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 . згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з 74% грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_2 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].
Повне судове рішення складено 06.10.2021.
Суддя Л.В. Трофімова