Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 жовтня 2021 р. справа № 520/13603/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою спрощеного провадження клопотання представника позивача - адвоката Волошина А.В., з питання відшкодування судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 р. позов - задовольнити частково з виходом за межі позову. Зобов'язано Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області на першому пленарному засіданні після набуття законною силою рішення суду у справі №520/13603/21 із дотриманням вимог абзацу 3 ч.2 ст.59 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняти за зверненням ОСОБА_1 від 11.06.2021р. або рішення про затвердження проєкту землеустрою відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6324881300:01:000:0777 або рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6324881300:01:000:0777. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
22.09.2021 року від представника позивача - адвоката Волошина А.В., надійшло клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 10000,00 грн.
Відповідачем подано заперечення на клопотання про відшкодування судових витрат з посиланням на вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Період відпустки з 20.09.2021р. по 26.09.2021р. зумовив розгляд поданого клопотання - 08.10.2021р.
З огляду на положення ст.252 КАС України судовий розгляд даного клопотання суд здійснює у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, зміст поданого клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що Рішення по справі №520/13603/21 прийнято судом 27.09.2021 року в порядку розгляду справи за правила спрощеного провадження, заяву разом з документами на підтвердження понесених витрат подані адвокатом до суду 22.09.2021 року, отже в межах строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України.
Так, Рішенням по справі №520/13603/21 суд вийшов за межі позову та зобов'язав Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області на першому пленарному засіданні після набуття законною силою рішення суду у справі №520/13603/21 із дотриманням вимог абзацу 3 ч.2 ст.59 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняти за зверненням ОСОБА_1 від 11.06.2021р. або рішення про затвердження проєкту землеустрою відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6324881300:01:000:0777 або рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6324881300:01:000:0777.
При цьому, позов задоволено частково з інших мотивів та підстав, ніж заявлено позивачем у позовній заяві.
Разом з тим, в Рішенні по справі №520/13603/21 судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання розподілу судових витрат з правничої допомоги, суд зазначає наступне.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем, адвокатом Волошиним А.В., надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги №18-07/07-А від 20.07.2021р., який укладений між Адвокатським Бюро «Артема Волошина» в особі керуючого бюро Волошина А.В. (Бюро) та Легеньким А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 (Клієнт); копію додаткової угоди №1 від 20.07.2021р.; копію рахунку-фактури №1 від 09.08.2021р. на оплату за надання правничої допомоги в Харківському окружному адміністративному суді на суму 10000,00 грн.; копію акту прийому передачі виконаних робіт від 15.09.2021 року за надання правничої допомоги при розгляді справи №520/13603/21; копію квитанції від 11.08.2021р. про сплату наданих послуг на суму 10000,00 грн.; копію меморіального ордеру на надання правової допомоги від 11.08.2021р.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).
Відповідно до ч.3, ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 ст.134 КАСУ).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі 826/1216/16 вбачається, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.
Частиною 5 статті 242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З наданих представником позивача документів неможливо встановити конкретні послуги надані представником позивача, скільки часу витрачено адвокатом на надання вказаних послуг та вартість 1 години наданих послуг.
Крім того, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, до того ж сама по собі причина виникнення спору не вимагає вжиття будь-яких додаткових зусиль для з'ясування обставин фактичної дійсності.
Також, дана справа ухвалою суду від 29.07.2021р. була віднесена до малозначних та слухалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позов задоволено частково з інших мотивів та підстав, ніж заявлено позивачем у позовній заяві, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з питання відшкодування судових витрат по справі та ухвалення додаткового судового рішення по справі №520/13603/21.
Частиною 4 ст. 252 КАС України встановлено, що про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 252, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Клопотання представника позивача - адвоката Волошина А.В., з питання відшкодування судових витрат по справі №520/13603/21 - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя О.В. Старосєльцева