Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 вересня 2021 р. Справа № 520/10963/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Король Д.О.,
за участі представників:
позивача - Комарової О.М., відповідача - Коробкової Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №00028040101 від 17.03.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що по справі № 820/1291/16 з АТ «Харківобленерго» було стягнуто податковий борг у розмірі 46 372 711,37 грн. Цей борг складається з податку на додану вартість в розмірі 34 560 842,16 грн. та з податку на прибуток у розмірі 11 811 869,21 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/16 виконання вказаної вище постанови було розстрочене, та зобов'язано позивача у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, з яких по ПДВ у загальному розмірі 1 280 031,22 грн., де 1 279 875,40 грн. - розстрочена сума ПДВ, а 155,79 грн. - розстрочена сума пені з ПДВ. На виконання рішення суду позивачем було сплачено 27.12.2018 та 30.11.2018 суму 1 279 875,40 гривень. Проте відповідач зарахував сплачені суми розстроченого податкового боргу не у період, в який вони були сплачені, а у листопаді та грудні 2019 року. Позивач зазначає, що сплачував щомісячні нарахування розстроченого боргу своєчасно, без порушення встановлених судом строків оплат. Але через те, що податковим органом неправильно була визначена саме черговість погашення розстрочених сум з урахуванням періоду виникнення такого розстроченого боргу, сплачені кошти спрямовувались в погашення боргу, який виник пізніше. Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу великих платників ДПС до АТ "Харківобленерго" про стягнення з рахунків товариства у банківських установах податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. Судом встановлений порядок стягнення такого боргу, однак не зазначено про його розстрочення та не зобов'язано контролюючий орган відобразити дані щодо стягнення в інтегрованій картці платника податків (далі - ІКП) АТ "Харківобленерго". Невідображення даних щодо стягнення податкового боргу в ІКП, на думку позивача, спричинило порушення ним термінів сплати грошових коштів.
Зважаючи на наведене, АТ "Харківобленерго" вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №00028040101 від 17.03.2021 року незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання. Відповідачу запропоновано, у разі невизнання адміністративного позову, подати до суду відзив на позов разом з доказами, які підтверджують його правову позицію.
Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на приписи п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до яких, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Податковий борг погашається першочергово з погашення податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. При розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов'язку. Враховуючи норми ПК України, контролюючим органом були нараховані штрафні санкції як зі сплати грошових зобов'язань з ПДВ так і за рішенням суду про розстрочення податкового боргу, оскільки в ПК України відсутні норми, які звільняють платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату поточних грошових зобов'язань за деклараціями при наявності ухвали про розстрочення податкового боргу або перенесення строків сплати за деклараціями до моменту повного погашення податкового боргу на підставі рішення суду про розстрочення.
Вказані порушення слугували підставою для винесення Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №00028040101 від 17.03.2021 року.
На підтримку своєї правової позиції, викладеної у позовній заяві, позивачем надано відповідь на відзив, а відповідачем заперечення на відповідь на відзив.
Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та, керуючись нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена камеральна перевірка АТ "Харківобленерго" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ:
по податковій декларації за звітний період жовтень 2018 року №9257042312 від 20.11.2018;
по податковій декларації за звітний період листопад 2018 року №9285314469 від 20.12.2018;
по податковій декларації за звітний період грудень 2018 року №9308335962 від 22.01.2019;
по податковій декларації за звітний період січень 2019 року №9026624139 від 20.02.2019;
по податковій декларації за звітний період лютий 2019 року № 9051314206 від 20.03.2019;
по податковій декларації за звітний період березень 2019 року № 9079502152 від 22.04.2019
по податковій декларації за звітний період квітень 2019 року № 9103805402 від 20.05.2019;
по податковій декларації за звітний період травень 2019 року № 9131353079 від 20.06.2019;
по податковій декларації за звітний період червень 2019 року № 9158662890 від 22.07.2019;
по податковій декларації за звітний період липень 2019 року № 9186582096 від 20.08.2019;
по податковій декларації за звітний період серпень 2019 року № 9215717639 від 20.09.2019;
по податковій декларації за звітний період вересень 2019 року № 9244946025 від 21.10.2019;
по податковій декларації за звітний період жовтень 2019 року № 9276123083 від 20.11.2019;
по податковій декларації за звітний період листопад 2019 року№9306947200 від 20.12.2019;
по податковій декларації за звітний період грудень 2019 року № 9332043588 від 20.01.2020;
по податковій декларації за звітний період січень 2020 року № 9030235565 від 20.02.2020;
по податковій декларації за звітний період лютий 2020 року № 9058533593 від 20.03.2020;
по податковій декларації за звітний період березень 2020 року № 9084906944 від 21.04.2020;
по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року № 9180469580 від 14.08.2019;
по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року № 9180472472 від 14.08.2019;
по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2019 року № 9246115875 від 22.10.2019;
по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2019 року № 9246115893 від 22.10.2019;
по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16.
За результатами перевірки складено акт № 48/35-00-04-01-01-12/00131954 від 12.02.2021, яким встановлено затримку сплати АТ "Харківобленерго" узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ по зазначеним податковим деклараціям, уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16, чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України.
На підставі висновків акту камеральної перевірки від 12.02.2021 48/35-00-04-01-01-12/00131954 відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання в розмірі 183 497 387 грн. 68 копійок.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як з'ясовано під час судового розгляду справи, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається, по-перше, на порушення контролюючим органом черговості погашення розстрочених сум податкового боргу за рішенням суду по справі № 820/1291/16 з урахуванням періоду виникнення такого розстроченого боргу; по-друге, на невідображення контролюючим органом в ІКП відомостей щодо податкового боргу, стягненого за рішенням суду по справі № 520/11487/19, що стало причиною наявності в ІКП податкового боргу, та дало змогу контролюючому органу застосовувати положення п.87.9 ст.87 ПК України під час сплати підприємством податкових зобов'язань, та нарахувати штрафні санкції у розмірі 50% за порушення строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що камеральною перевіркою AT «Харківобленерго» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість контролюючим органом встановлено затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ:
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період жовтень 2018 року вх. №9257042312 від 20.11.2018, граничний термін сплати зобов'язання - 30.11.2018; фактично сплачено 29.11.2019;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період листопад 2018 року вх. №9285314469 від 20.12.2018. граничний термін сплати зобов'язання - 30.12.2018; фактично сплачено у період з 29.11.2019 по 30.01.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період грудень 2018 року вх. №9308335962 від 22.01.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.01.2019; фактично сплачено 30.01.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період січень 2019 року вх. № 9026624139 від 20.02.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 01.03.2019; фактично сплачено 28.02.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період лютий 2019 року вх. № 9051314206 від 20.03.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.03.2019; фактично сплачено у період з 28.02.2020 по 30.03.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період березень 2019 року вх. № 9079502152 від 22.04.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.04.2019; фактично сплачено у період з 30.03.2020 по 30.04.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період квітень 2019 року вх. № 9103805402 від 20.05.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.05.2019; фактично сплачено 30.04.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період травень 2019 року вх. № 9131353079 від 20.06.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.06.2019; фактично сплачено 29.05.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період червень 2019 року вх. № 9158662890 від 22.07.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.07.2019; фактично сплачено у період з 29.05.2020 по 30.06.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період липень 2019 року вх. № 9186582096 від 20.08.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.08.2019; фактично сплачено у період з 30.06.2020 по 06.07.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період серпень 2019 року вх. № 9215717639 від 20.09.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.09.2019; фактично сплачено 06.07.2020
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період вересень 2019 року вх. № 9244946025 від 21.10.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.10.2019; фактично сплачено 06.07.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період жовтень 2019 року вх. № 9276123083 від 20.11.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.11.2019; фактично сплачено у період з 06.07.2020 по 28.08.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період листопад 2019 року вх. №9306947200 від 20.12.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 30.12.2019; фактично сплачено у період з 14.09.2020 по 30.09.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період грудень 2019 року вх. № 9332043588 від 20.01.2020, граничний термін сплати зобов'язання - 30.01.2020; фактично сплачено у період з 30.09.2020 по 30.10.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період січень 2020 року вх. № 9030235565 від 20.02.2020, граничний термін сплати зобов'язання - 01.03.2020; фактично сплачено у період з 09.11.2020 по 30.11.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період лютий 2020 року вх. № 9058533593 від 20.03.2020, граничний термін сплати зобов'язання - 30.03.2020; фактично сплачено у період з 30.11.2020 по 10.12.2020;
- по податковій декларації з ПДВ за звітний період березень 2020 року вх. № 9084906944 від 21.04.2020, граничний термін сплати зобов'язання - 30.04.2020; фактично сплачено у період з 10.12.2020 по 27.01.2021;
- по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року вх. № 9180469580 від 14.08.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 14.08.2019; фактично сплачено 30.06.2020;
- по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року вх. № 9180472472 від 14.08.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 14.08.2019; фактично сплачено 30.06.2020;
- по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2019 року вх. № 9246115875 від 22.10.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 22.10.2019; фактично сплачено 06.07.2020;
- по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2019 року вх. №9246115893 від 22.10.2019, граничний термін сплати зобов'язання - 22.10,2019; фактично сплачено 06.07.2020;
- по Рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16, граничний термін сплати зобов'язання - 28.11.2018; фактично сплачено у період з 05.11.2019 по 29.11.2019;
- по Рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16, граничний термін сплати зобов'язання - 31.12.2018; фактично сплачено 30.01.2020
у розмірі 366 994 775,36 грн., чим порушено п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 ПК України.
Зведені дані по затримці сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ наведено в додатку № 1 до акту від 12.02.2021 № 48/35-00-04- 01-01-12/00131954.
У зазначений період підприємство здійснило платежів на суму 366 994 775,36 грн. на рахунок податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
По інтегрованій картці платника з ПДВ зазначені платежі погасили недоїмку на суму 366 994 775,36 грн.: по податковій декларації за звітний період жовтень 2018 року № 9257042312 від 20.11.2018; по податковій декларації за звітний період листопад 2018 року № 9285314469 від 20.12.2018; по податковій декларації за звітний період грудень 2018 року № 9308335962 від 22.01.2019; по податковій декларації за звітний період січень 2019 року № 9026624139 від 20.02.2019; по податковій декларації за звітний період лютий 2019 року № 9051314206 від 20.03.2019; по податковій декларації за звітний період березень 2019 року № 9079502152 від 22.04.2019 по податковій декларації за звітний період квітень 2019 року № 9103805402 від 20.05.2019; по податковій декларації за звітний період травень 2019 року № 9131353079 від 20.06.2019; по податковій декларації за звітний період червень 2019 року № 9158662890 від 22.07.2019; по податковій декларації за звітний період липень 2019 року № 9186582096 від 20.08.2019; по податковій декларації за звітний період серпень 2019 року № 9215717639 від 20.09.2019; по податковій декларації за звітний період вересень 2019 року № 9244946025 від 21.10.2019; по податковій декларації за звітний період жовтень 2019 року № 9276123083 від 20.11.2019; по податковій декларації за звітний період листопад 2019 року № 9306947200 від 20.12.2019; по податковій декларації за звітний період грудень 2019 року № 9332043588 від 20.01.2020 по податковій декларації за звітний період січень 2020 року № 9030235565 від 20.02.2020; по податковій декларації за звітний період лютий 2020 року № 9058533593 від 20.03.2020; по податковій декларації за звітний період березень 2020 року № 9084906944 від 21.04.2020; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року № 9180469580 від 14.08.2019; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року № 9180472472 від 14.08.2019; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2019 року № 9246115875 від 22.10.2019; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2019 року № 9246115893 від 22.10.2019; по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16.
Стосовно своєчасності слати розстрочених сум податкового боргу за рішенням суду по справі № 820/1291/16 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 378 КАС України передбачено можливість суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
При цьому слід враховувати, що саме положеннями ст.ст.87-102 ПК України передбачено порядок, умови та інші особливості погашення податкового боргу платників податків.
Так, п. 100.1 ст.100 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Зі змісту ст.100 ПК України та ст.ст.372, 378 КАС України слідує, що розстрочення сплати податкового боргу, тобто перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов'язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням.
Таким чином, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов'язку.
Положеннями розділу VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881), передбачено порядок, умови та особливості відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до пп. 1 п. 3 Порядку №422, надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов'язань (податкового боргу) відображаються в ІКП як зменшення суми грошових зобов'язань (податкового боргу).
Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим рішенням суду.
Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі № 820/1291/16 стягнуто з АТ "Харківобленерго" з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46 372 711,37 грн., що складається з податку на додану вартість в розмірі 34 560 842,16 грн. та податку на прибуток у розмірі 11 811 869,21 гривень.
Одночасно встановлено порядок виконання рішення шляхом стягнення податку на додану вартість з усіх з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу у сумі 46 372 711,37 грн (34 560 842,16 грн з податку на додану вартість та 11 811 869,21 грн з податку на прибуток підприємств) строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 17 17 507,83 грн (1 280 031,19 грн. з податку на додану вартість та 437 476,64 грн з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1 717 507,79 грн (1 280 031,22 грн з податку на додану вартість та 437 476,57 грн з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018.
Сторони не заперечують, що після надання судом розстрочення боргу по справі № 820/1291/16 контролюючим органом було внесено відповідні дані до інформаційної системи ДПС та у відповідності до вимог Порядку № 422 грошові зобов'язання, по яким надано розстрочення, було зменшено у жовтні 2016 року. Нарахування платежу здійснюється щомісячно відповідно до графіку погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Позивач стверджує про своєчасну сплату розстроченої суми податкового боргу у розмірі 1 279 875,40 грн. з граничним терміном сплати 28.11.2018 та 31.12.2018, які було сплачено 30.11.2018 та 27.12.2018 відповідно, та посилається на порушення відповідачем порядку зарахування таких коштів. Однак, матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження сплати розстрочених сум податкового боргу в зазначені граничні терміни.
Натомість, відповідно до даних ІКП АТ "Харківобленерго" встановлено, що розстрочена сума податкового боргу у розмірі 1 279 875,40 грн. з граничним терміном сплати 28.11.2018 фактично сплачена у період з 05.11.2019 по 29.11.2019; з граничним терміном сплати 31.12.2018 - фактично сплачена 30.01.2020.
Водночас, порядок зарахування контролюючим органом податкового боргу визначений нормами п. 87.9 ст. 87 ПК України, згідно з якими у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
При цьому, слід вказати, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з календарною черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.
Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2020 у справі №826/12529/18.
Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Системний аналіз усіх зазначених законодавчих положень дає змогу зробити висновок, що фактично у разі прийняття рішення про розстрочення податкового боргу відбувається зміна граничних термінів сплати відповідних сум і, як наслідок, встановленим строком сплати таких сум є саме строк, визначений рішенням про розстрочення, а тому контролюючий орган правомірно направив кошти, сплачені позивачем на погашення зобов'язань згідно із черговістю настання строків сплати узгоджених грошових зобов'язань.
Крім того, платник податків за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 124 ПК України, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу. Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.
Суд зауважує, що застосування контролюючим органом міри юридичної відповідальності у вигляді штрафу не може залежати від рішення суду про розстрочення чи відстрочення виконання раніше винесеного судом рішення про стягнення податкового боргу, адже рішення суду про розстрочення не змінює, і, в силу закону, не здатне змінити, строку оплати узгоджених податкових зобов'язань, котрі вже трансформувались у податковий борг.
Таким чином, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 820/1291/16 про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 46 372 711,37 грн. не звільняє позивача від відповідальності згідно зі ст. 124 ПК України, а лише визначає строки періодичних платежів з погашення податкового боргу, стягнутого за рішенням суду.
Наведений висновок узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.02.2020 у справі №819/441/16.
Щодо доводів позивача стосовно невідображення контролюючим органом в ІКП відомостей щодо податкового боргу, відповідно до рішення суду по справі № 520/11487/19 суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №5 20/11487/19 задоволено позов Офісу великих платників ДПС до АТ "Харківобленерго" про стягнення з рахунків платника у банківських установах податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 гривень. Водночас, судом встановлений порядок його виконання, а саме вказано періоди і суми податкового боргу рівними частинами, що підлягають сплаті до кінця кожного місяця.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №520/11487/19 набрало законної сили 21.01.2020. Однак, зважаючи на невстановлення зазначеним рішенням способу стягнення боргу шляхом прийняття рішення про його розстрочення, контролюючий орган вважав неможливим виконання такого рішення суду, посилаючись на порушення, в такому випадку, порядку відображення в ІКП зменшення стягнутого податкового боргу.
За таких обставин, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії по стягненню боргу у сумі 319 977 984,59 гривень (справа № 520/10317/2020).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021, позов задоволено. Зобов'язано контролюючий орган скласти графік погашення податкового боргу АТ "Харківобленерго" та занести відповідну інформацію про встановлений спосіб та порядок виконання рішення суду від 18.12.2019 у справі №520/11487/19 до інформаційних систем органів ДПС України.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 01.04.2021 року.
Аналізуючи наведені судові рішення суд приходить до висновку, що обов'язок відповідача стосовно відображення в ІКП даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 виник лише з 01.04.2021 (з дати набрання законної сили судовим рішенням по справі № 520/10317/2020), тобто пізніше, ніж відбувалося зарахування коштів позивача згідно з черговістю виникнення податкових зобов'язань.
Крім того, сам факт затримки сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ контролюючим органом встановлено ще до прийняття судового рішення у справі № 520/10317/2020, а отже, судове рішення по справі №520/11487/19 на час проведення перевірки не могло вплинути на порядок та черговість зарахування сплачених податкових зобов'язань.
За таких обставин, контролюючим органом правомірно зараховувалися кошти на погашення податкового боргу згідно з календарною черговістю його виникнення незалежно від призначення платежу, визначеного платником у платіжних дорученнях, що відповідає вимогам п. 87.9. ст. 87 ПК України.
Крім того, суд враховує, що у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штрафні санкції у залежності від терміну затримки.
Наведений висновок узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №808/2290/17, від 11 вересня 2018 року у справі №809/165/17, від 4 квітня 2018 року у справі №815/5491/16, від 2 жовтня 2018 року у справі №820/1824/17, від 05 березня 2020 року у справі №826/12529/18.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства України суд погоджується з висновком податкового органу, що позивачем допущено несвоєчасне погашення узгоджених сум грошових зобов'язань.
Однак суд не може погодитися з застосуванням до АТ "Харківобленерго" фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.124.3 ст.124 ПК України.
Статтею 67 Конституції України, закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ІІК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Статтею 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Як з'ясовано під час судового розгляду, актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України, що полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Нормами п.124.2 та 124.3 ст.124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно.
Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених п. 119.3 ст. 119, пунктами 123.2 - 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 ст. 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Податковим правопорушенням, за приписами п.109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.
Отже, ПК України на контролюючий орган покладено обов'язок доведення вини, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.
Слід відмити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п.109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених п. 119.3 ст. 119, пунктами 123.2 - 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.
В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов'язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
Аналізуючи зазначені законодавчі положення, суд приходить до висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 124.3 ст. 124 ПК України, є обов'язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що акт камеральної перевірки не містить жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п.57.1 ст.57 ПК України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених п. 124.3 ст. 124 ПК України.
Крім того, суд не вбачає можливим встановлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків. Адже згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об'єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.
Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11.11.2019 по справі №803/1672/16 свідчить про обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, та у випадку встановлення правомірності нарахування частини суми грошового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за основним платежем та за наявності можливості обрахунку розміру такої суми, суд, в силу наданих процесуальним законом повноважень, не позбавлений можливості скасувати податкове повідомлення-рішення у відповідній частині. Зазначене твердження випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого у частині 4 ст. 9 КАС України.
Отже, податковим органом доведені факти несвоєчасної сплати податкових зобов'язань, які в ході судового розгляду позивачем не спростовані, проте правова норма, на підставі якої позивача притягнуто до фінансової відповідальності обрана необґрунтовано, без дотримання всіх вимог, визначених ч.2 ст.2 КАС України - штраф застосований без доведення наявності умислу та вини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визначення штрафу АТ "Харківобленерго", передбаченого п.124.1 ст.124 ПК України з урахуванням терміну прострочення, а саме, - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954, адреса: вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658, адреса: вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №00028040101 від 17.03.2021 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 146797910 (сто сорок шість мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот десять) грн. 14 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) судові витрати в розмірі 18160 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2021 року.
Суддя Шевченко О.В.