Справа № 11-cc/824/5610/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер: 761/20456/21 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 303 КПК
28 вересня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року, -
за участю:
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.08.2021 рокувідмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 29.03.2021 року у кримінальному провадженні № 12019100000000289, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, захисник ОСОБА_6 подала в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.08.2021 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 , зобов'язати компетентну посадову особу прокуратури м. Києва вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні № 12019100000000289, про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що у даному кримінальному провадженні з різних експертних установ отримано два висновки, які є взаємовиключними, надаючи відповіді на одні й ті ж самі питання.
Захисник вважає, що у даній ситуації орган досудового розслідування повинен був врахувати презумпцію не винуватості та врахувати, що всі сумніви мають трактуватися на користь підозрюваного.
Слідчий звертався з клопотанням про продовження строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, при цьому не провівши за 6 місяців жодної процесуальної дії та слідчої дії, про які зазначав у клопотанні та склав 29.03.2021 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 без достатніх на те доказів.
Повідомлення про підозру не містить жодної конкретики, як того вимагає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, достатніх доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення з матеріалів провадження не вбачається.
Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий суддя дійшов хибного висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
В судове засідання у справі прокурор не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні СУ ГУ НП м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12019100000000289 внесене до ЄРДР 14.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
29.03.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
03.06.2021 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_9 . І в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 29.03.2021 року у кримінальному провадженні № 12019100000000289, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Мотивуючи її тим, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра ґрунтується лише на показах свідка ОСОБА_10 , які жодними доказами не підтверджуються, а наявні висновки судово-почеркознавчих експертиз наявні в матеріалах провадження суперечать один одному.
Також, захисник зазначає, що у пред'явленій ОСОБА_7 підозрі відсутні фактичні обставини події, як того вимагає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, а також відсутня конкретизація його діянь, що характеризують об'єктивну сторону кримінального правопорушення та обставини виникнення умислу, мотиву, мети злочину, що характеризують його суб'єктивну сторону, що є обов'язковим елементом предмета доказування відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.08.2021 рокувідмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 29.03.2021 року у кримінальному провадженні № 12019100000000289, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ст. 279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені ст. 278 КПК України. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
Відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів, 29.03.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК Україниу спосіб, передбачений кримінально - процесуальним законом для вручення повідомлень.
Щодо доводів захисника про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України в діях ОСОБА_7 , що свідчить про передчасність оголошеної підозри, можна зазначити наступне.
Згідно повідомлення про підозру від 29.04.2020 року, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого останній підозрюється та докази, на які посилається орган досудового розслідування, які, відповідно, стали підставою для повідомлення про підозру, у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри слід визнати безпідставними.
Частина 1 ст. 58 КПК України визначає доказами в кримінальному провадженні фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснено у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом та його зміст відповідає вимогам КПК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК України.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.08.2021 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення, оскільки наведені захисником доводи не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування вказаного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 29.03.2021 року у кримінальному провадженні № 12019100000000289, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3