Справа № 11-cc/824/5559/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/30735/21
27 вересня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року, -
за участі:
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.09.2021 року задоволено клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «Volkswsgen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,) який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись з таким висновком слідчого судді, представник ОСОБА_7 подав в інтересах власника майна ОСОБА_6 апеляційну скаргу, у якій просив ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.09.2021 року скасувати, у задоволенні клопотання про арешт майна ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021110000000581 від 25.08.2021 року - відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, власник майна зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, не ґрунтується на матеріалах досудового розслідування та порушує норми процесуального права.
В судове засідання у справі прокурор не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Подав клопотання, у якому просив розгляд справи відкласти у зв'язку із занятістю в слідчих (розшукових) діях, проте будь-яких документів на підтвердження вказаного не надав. Враховуючи викладене, а також з метою недопущення затягування апеляційного розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, оскільки вказане не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна та власника майна, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили залишити її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, на досудовому розслідуванні слідчих ГУ НП в Київської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021110000000581 від 25.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
При цьому досудовим розслідуванням встановлено, що 24.08.2021 року приблизно о 22 год. водій автомобіля «Mazda 3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , рухаючись на 21 км. автодороги М-05 «Київ-Одеса» в напрямку м. Київ, здійснив наїзд на невстановленого пішохода чоловічої статі (близько 40 років), який перебігав проїзну частину зліва на право відносно напрямку руху автомобіля. В подальшому на невстановленого пішохода здійснив наїзд автомобіль «Volkswsgen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_3 , який також рухався в напрямку до м. Київ. В результаті пригоди невстановлений пішохід загинув на місці події.
Підчас огляду місця ДТП на підставі ч.7 ст. 237 КПК України, 25.08.2021 автомобіль марки «Volkswsgen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Обухівський р-н, с. Борисів, вул. Боженка, 23.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Volkswsgen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .
25.08.2021 року автомобіль марки «Volkswsgen Jetta» державний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
26.08.2021 року начальник відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що у зв'язку з виниклою необхідністю, з метою забезпечення доказів для розслідування кримінального провадження, зокрема проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, виникла потреба у накладенні арешту на вищевказаний транспортний засіб.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.09.2021 року задоволено клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «Volkswsgen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,) який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Обухівський р-н, с. Борисів, вул. Боженка, 23.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказаний транспортний засіб, оскільки останній відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України.
З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказаний автомобіль, оскільки він в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Проте, наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави не можуть бути визнані достатніми для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як саме клопотання не є доказом будь-яких обставин.
Таким чином, відповідно до матеріалів провадження, прокурор, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 від 25.08.2021 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, відповідно до якої автомобіль марки «Volkswsgen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 1202111000000581 від 25.08.2021 року, шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Інші доводи власника майна не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.09.2021 року, якою задоволено клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «Volkswsgen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,) який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4