07 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 920/1075/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2021 (суддя Джепа Ю. А.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 (головуючий суддя Хрипун О. О., судді Коробенко Г. П., Шаптала Є. Ю.)
у справі № 920/1075/20
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таланпром"
про стягнення 543 432,70 грн,
29.04.2021 рішенням Господарського суду Сумської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021, у задоволенні позову відмовлено.
16.09.2021 скаржник подав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 920/1075/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.09.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 920/1075/20 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України та узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини.
Положеннями частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн (позов було подано у 2020 році).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є визнання стягнення 543 432,70 грн, що менше ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020 році (2 102 грн х 500 = 1 051 000 грн).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" і "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду, посилання на які містяться у касаційній скарзі, оскільки скаржник не зазначив чіткого формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посиланням на протилежний (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права в подібних правовідносинах, викладений у цих постановах. Крім того, висновки у справах, на які є посилання у касаційній скарзі, мають загальний характер і зроблені судами за інших встановлених обставин, які формують зміст правовідносин та зумовили прийняття відповідних судових рішень.
У цій справі суди виходили, зокрема, з того, що позачергова повірка лічильника проводилась за заявою споживача з метою усунення можливих змін в метрологічних характеристиках лічильника, пов'язаних з налаштуванням роботи дисплею.
Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що листом від 03.04.2020 завод виробник лічильника підтвердив, що вихід із ладу рідкокристалічного індикатора в ультразвуковому лічильнику газу "Курс-01" не впливає на працездатність вимірювального тракту і його метрологічні характеристики. При цьому на коректор поступають імпульси, за якими можливо визначити накоплений об'єм газу в робочих та стандартних умовах.
Судами встановлено, що позивач прийняв показники спожитого природного газу від відповідача за січень 2020 року.
Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України і це повністю узгоджується із положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 920/1075/20.
2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом із доданими до неї додатками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил