29 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20806/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: Кредитора (представник ТОВ "УБМ-Груп) - Ткаченко В.М. (посв. № 4132/10 від 22.10.2009); Скаржника (представник ТОВ "Північно-український будівельний альянс") - Сєтов М.О. ( посв. № 3852/10 від 25.12.2008)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс"
про відкриття провадження у справі про банкрутство, -
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
1. У грудні 2020 року ТОВ "УБМ-Груп" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Північно-український будівельний альянс", в обґрунтування якої кредитор посилається на неспроможність боржника погасити наявну значну безспірну кредиторську заборгованість, що складає 32 546 472,46 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за укладеними із кредитором договорами про надання послуг.
1.2. На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду із заявою про ініціювання процедури банкрутства боржника, заявник, серед іншого, посилався на судові рішень про стягнення заборгованості, копії постанов про відкриття виконавчих провадження з примусового виконання цих рішень, а також інформаційні довідки про хід виконавчих проваджень.
1.3. Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2021 року у справі №910/20806/20 прийнято заяву ТОВ "УБМ-Груп" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Північно-український будівельний альянс" та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
2. Боржником подано відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, з проханням відмовити у відкритті провадження у справі з таких підстав:
2.1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, за наслідками розгляду якої, ухвалою від 08.02.2021 року №910/965/21 вказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.02.2021, введено мораторій на задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс", що включені до плану санації.
3. У подальшому, Боржником подано до суду відомості, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/965/21 затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" (ідентифікаційний код 35129952) до відкриття провадження у справі про банкрутство. При цьому, судом досліджено вступну та резолютивну частину вказаної ухвали в діловодстві спеціалізованого суду. Окрім цього, до матеріалів справи боржником долучено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс", з якого судом першої інстанції встановлено, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Групп" включено до затвердженого плану санації у розмірі 29 606 055,62грн.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. За результатами розгляду в підготовчому засіданні поданої заяви, ухвалою місцевого господарського суду від 03.03.2021 року відмовлено ТОВ "УБМ-Груп" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Північно-український будівельний альянс" у зв'язку із відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
4.1. Суд першої інстанції мотивував своє рішення таким:
4.1.1. Зважаючи на той факт, що умовами затвердженого судом плану санації передбачено погашення вимог кредиторів у загальній сумі 1 950 052 318,10грн, у тому числі і вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 29 606 055,62грн. за рахунок отримання грошових коштів від діяльності боржника, стягнення дебіторської заборгованості, тощо, а тому відкриття провадження у справі про банкрутство, в даному випадку, призведе до неможливості виконання боржником вимог затвердженого плану санації, що в свою чергу порушить баланс захисту публічного та приватного інтересів кредиторів, вимоги яких повинні погашатись у відповідності до умов затвердженого судом 01.03.2021 у справі №910/965/21 плану санації.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 у справі №910/20806/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2021 року у справі №910/20806/20 задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2021 року у справі №910/20806/20 скасовано. Справу №910/20806/20 направлено до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
5.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий господарський суд неправильно розтлумачив ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (Далі -КУзПБ), а також застосував ст. 37 наведеного Кодексу, яка на відповідній стадії не підлягала застосуванню, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Північно-український будівельний альянс".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021, з проханням її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у цій справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначив, що касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме (ст. ст. 37, 39 КУзПБ).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. ТОВ Фірма «УБМ-Груп» подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, оскаржувану постанову без змін.
Провадження у Верховному Суді
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/20806/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.06.2021.
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2021 (прийнятою у складі колегії суддів: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.), відкрито касаційне провадження у справі № 910/20806/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 у даній справі, розгляд справи призначено на 18.08.2021 о 12:45 год.
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/20806/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 до 08 вересня 2021 року о 14:00 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
12. У зв'язку із відпусткою судді Білоуса В.В. склад суду змінено, відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.
13. У судовому засіданні 08.09.2021 оголошено перерву до 29.09.2021 та ознайомлено із цією інформацією учасників судового провадження.
14. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, судове рішення місцевого господарського суду залишити в силі, виходячи з такого.
15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16.
16. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
17. 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019.
18. Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
19. Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес.
20. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).
21. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
22. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
23. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
24. При цьому, відповідно до положень цього Кодексу, на відміну від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відмовився від таких умов відкриття провадження у справі про банкрутство, як обґрунтування ініціюючим кредитором (чи декількома кредиторами у випадку подання єдиної заяви про відкриття процедури банкрутства) доказів відкриття виконавчого провадження не менше трьох місяців до моменту відкриття процедури банкрутства, а також мінімального сукупного розміру безспірних вимог кредитора (кредиторів), що становив не менше трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат.
25. Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що:
- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
26. Положення частин першої-п'ятої статті 39 КУзПБ передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
27. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов'язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
28. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
29. Слід звернути увагу, що можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства.
30. Відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
31. Як встановлено судом першої інстанції, Боржником подано відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з проханням відмовити у відкритті провадження у справі, з огляду на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, за наслідками розгляду якої, ухвалою від 08.02.2021 року №910/965/21 вказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.02.2021, введено мораторій на задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс", що включені до плану санації.
32. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що станом на день розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/965/21 затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" до відкриття провадження у справі про банкрутство.
33. Окрім того, судом першої інстанції, із наданого Боржником до матеріалів справа плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс", встановлено, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Групп" включено до затвердженого плану санації у розмірі 29 606 055,62 грн. Решта суми, яку не включено до плану санації боржника, затвердженого ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/965/21, є штрафними санкціями.
34. Отже, слід погодитись із висновками місцевого господарського суду, що зважаючи на той факт, що умовами затвердженого судом плану санації передбачено погашення вимог кредиторів у загальній сумі 1 950 052 318,10грн, зокрема і вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 29 606 055,62грн, за рахунок отримання грошових коштів від діяльності боржника, стягнення дебіторської заборгованості, тощо, то відкриття провадження у справі про банкрутство, в цьому випадку, призведе до неможливості виконання боржником вимог затвердженого плану санації, що в свою чергу порушить баланс захисту публічного та приватного інтересів кредиторів, вимоги яких повинні погашатись у відповідності до умов затвердженого судом 01.03.2021 у справі №910/965/21 плану санації.
35. Слід додати, що відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
36. У зв'язку з наведеним, немає підстав стверджувати, що у боржника відсутня можливість виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість, з огляду на затверджений ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/965/21 План санації, який передбачає погашення кредиторських вимог, зокрема ініціюючого кредитора у цій справі.
37. Крім того, передбачені у затвердженому ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/965/21 Плані санації строки погашення кредиторської заборгованості, дають підстави зробити висновки, що у боржника ще не настав строк виконання грошових зобов'язань перед ініціюючим кредитором у цьому випадку.
38. Апеляційний господарський суд, ухвалюючи рішення про скасування ухвали місцевого господарського суду від 03.03.2021 у цій справі, на наведене уваги не звернув, обмежившись посиланням на неправильне застосування місцевим господарським судом приписів ч.ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ, ст. 37 КУзПБ та не реалізував у повній мірі всі надані йому законодавством права і повноваження, внаслідок чого покладені в основу спірного рішення висновки ґрунтуються на застосуванні занадто формального підходу до визначення наявності правових підстав стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс".
39. У зв'язку з неведеним, слід звернути увагу на те, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами ініціюючого кредитора, без надання правового аналізу поданих боржником заперечень щодо вимог заявника, зокрема, відзиву на заяву про відкриття провадження у справі, порушує принцип змагальності господарського судочинства та створює загрозу відкриття провадження у справі про банкрутство, яке порушує як права кредиторів з обґрунтованими грошовими вимогами, так і права боржника у справі про банкрутство.
40. У цьому спорі, апеляційний господарський суд, проігнорував принцип змагальності сторін та відповідний цьому принципу стандарт доказування - переваги більш вагомих доказів, врахувавши здебільшого доводи ініціюючого кредитора, чим порушив приписи статей 86, 236, 269 ГПК України.
41. З огляду на встановлені судами обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд вважає, що у цьому спорі саме місцевий господарськи суд, надавши оцінку на предмет доведеності та існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, та, відповідно, існування перешкод для подальшого руху у справі про банкрутство, дійшов правильного висновку що правові підстави для відкриття провадження у справі №910/20806/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» відсутні у зв'язку із чим відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «УБМ-Групп» у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
42. Доводи, викладені у касаційній скарзі, знайшли підтвердження та є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
44. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
45. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені під час розгляду справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід скасувати та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду від 03.03.2021 у цій справі.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 у справі №910/20806/20 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/20806/20 залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Г. Пєсков