08 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/2093/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021
за позовом ГУ ДПС у Київській області
до приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" в особі голови ліквідаційної комісії Шкоди Андрія Сергійовича
про зобов'язання вчинити дії,
07.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ГУ ДПС у Київській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 911/2093/20, а рішення господарського суду Київської області від 12.01.2021 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2021: касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 911/2093/20 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, визначено, що скаржнику необхідно: чітко вказати пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення та слід навести висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України; чітко обґрунтувати, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій; надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; надати суду оригінали документів, що підтверджують надсилання іншим учасниками справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, а саме описів вкладення; надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме у сумі - 4 204 грн.
Ухвала Верховного Суду від 04.08.2021 отримана скаржником 12.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101616418948, а, отже, строк, до якого скаржник мав усунути недоліки касаційної скарги, - 25.08.2021.
25.08.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ГУ ДПС у Київській області звернулося до Касаційного господарського суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги, у якому, зокрема, скаржник просить поновити строк на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 911/2093/20 та відстрочити сплату судового збору.
Дослідивши матеріали касаційної скарги з доданими до неї документами, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Зі змісту клопотання про усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України, скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо природи виникнення та підстав звернення до суду із позовом про зобов'язання голови ліквідаційної комісії включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, але в порушення вимог статті 290 ГПК України не вказує чіткого визначення, щодо застосування якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду.
ГУ ДПС у Київській області лише викладено обставини справи № 911/2093/20 в обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Водночас скаржник у клопотанні, посилаючись на обставини, пов'язані з блокуванням його рахунків у зв'язку із безспірним списанням коштів відповідно до запитів ГУ ДКСУ у Київській області, зазначає про відсутність можливості сплати судовий збір у строк, визначений ухвалою Касаційного господарського суду від 04.08.2021.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Наявності передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити сплату судового збору, заявником у поданій касаційній скарзі не обґрунтовано та належними доказами не підтверджено.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2021 визначено, зокрема, що касаційна скарга подана після закінчення строків, визначених статтею 288 ГПК України, а тому ГУ ДПС у Київській області необхідно надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази, які підтверджують отримання зазначеної постанови суду апеляційної інстанції, зокрема, поштовий конверт з трек-номером, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повертається до відповідного суду після вручення судового рішення та долучається до матеріалів справи.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/2093/20 прийнята 01.06.2021, дата складання повного тексту постанови - 08.06.2021, а тому строк на її оскарження закінчився 29.06.2021.
Касаційна скарга подана 07.07.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 отримана ним 11.06.2021.
Як доказ отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції 11.06.2021 скаржником додано до касаційної скарги копію першої сторінки оскаржуваної постанови із зазначенням на першому аркуші вхідного номера та дати її отримання скаржником "11.06.2021 № 21066/5", проте вхідний штамп скаржника не може вважатися доказом отримання оскаржуваної постанови саме в цей день, оскільки відповідний штамп проставляється самим скаржником. При цьому навіть виходячи з указаного скаржником дня отримання оскаржуваної постанови - 11.06.2021, встановлений законом строк на касаційне оскарження також було пропущено.
Оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 911/2093/20 задоволенню не підлягає.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи з викладеного, суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 911/2093/20.
Керуючись статтями 234, 292, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 911/2093/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов