07 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6618/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд"
до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: КОНКЛАВЕКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Приватне підприємство "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС",
про визнання правовідносин припиненими,
18.08.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі № 910/6618/19, подана 26.07.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2021 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, адже до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі та доводи, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження визнані неповажними. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.
28.09.2021до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" про усунення недоліків касаційної скарги з наданням відповідних доказів сплати судового збору та із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій скаржник навів ті ж самі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які колегія суддів раніше визнала неповажними, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено дистанційну форму роботи працівників, що передбачає виконання посадових обов'язків у віддаленому режимі (вдома з використанням телефонного та електронних засобів зв'язку в режимі реального часу через Інтернет) на період дії карантину.
При цьому, оскільки фізичне перебування працівників Юридичного департаменту у приміщенні Фонду гарантування суттєво обмежене, то збір доказів та інформації зі структурних підрозділів Фонду гарантування для підготовки процесуальної позиції у справі та з'ясування всіх обставин, пов'язаних зі судовою справою (в т. ч. підготовка обґрунтованої касаційної скарги), є вкрай ускладненим, а сам процес запиту та отримання необхідної інформації та письмових доказів є досить тривалим.
06.10.2021 до Суду надійшло клопотання від Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" про залишення касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку без руху, оскільки скаржник неправильно вказав поштові адреси учасників справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги ст. 292 Господарського процесуального кодексу України не передбачають залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з неправильним зазначенням поштових адрес учасників справи.
Розглянувши подану заяву Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Предметом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 (повний текст складено 16.12.2020), строк для оскарження якої сплив 05.01.2021.
Відповідач подав касаційну скаргу 26.07.2021, що підтверджується конвертом Укрпошти, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку більше ніж сім місяців.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку по-винна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У вищевказаному клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено жодних інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, які судом могло б бути розцінено як поважні підстави для поновлення строку. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що скаржник у заяві про усунення недоліків інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, які б не залежали від його волі, не навів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/6618/19 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі №910/6618/19.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі №910/6618/19.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі платіжне доручення № 96461від 22.09.2021 на суму 38 420,00 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай