07 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2197/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"
про зобов'язання повернути майно
за участю Державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнового Павла Вікторовича,
27.09.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 916/2197/20, подана 23.09.2021.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 916/2197/20 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі №916/2197/20, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021, повністю задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" повернути балансоутримувачу державне нерухоме майно, а саме: ділянку даху дев'ятиповерхової будівлі гуртожитку № 2, інв. № 10331019, площею 25 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, 2, шляхом підписання акта приймання-передачі (повернення).
26.04.2021 Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулося до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнового Павла, в якій відповідач просив суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо ігнорування (бездіяльності) у відношенні до клопотань-повідомлень про поважні причини скаржника; визнати неправомірною постанову державного виконавця про накладення штрафу від 08.04.2021 ВП64770940; визнати неправомірною вимогу державного виконавця від 08.04.2021 ВП 64770940; зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про накладення штрафу від 08.04.2021 ВП 64770940; зобов'язати державного виконавця скасувати вимогу від 08.04.2021 ВП 64770940; зобов'язати державного виконавця винести постанову про повернення виконавчого документу, а саме: наказу №916/2197/20 від 18.11.2021, виданого Господарським судом Одеської області (про повернення державного нерухомого майна шляхом підписання акта приймання передачі (повернення), як такого, що не підлягає виконанню з підстав відсутності в ньому особи (її реквізитів), на користь якої має бути повернуто орендоване майно та підписаний акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі №916/2197/20 у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" відмовлено повністю.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" залишено без руху (скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження та не порушувалось питання про його поновлення; скаржником не додано жодних доказів сплати судового збору), встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня її вручення для усунення недоліків.
Оскаржуваною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі №916/2197/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 та додані до неї документи повернуто без розгляду, оскільки скаржник не усунув недоліки поданої апеляційної скарги у встановлений строк.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.09.2021 від Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" надійшов лист, до якого додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, яке мотивоване тим, що копія оскаржуваної ухвали суду надійшла на адресу відповідача лише 05.08.2021 та оригінал платіжного доручення № 10179093 від 27.08.2021 на суму 2 270 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши отримані матеріали, встановила, що вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 в частині подання клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржником виконані.
Проте реквізити, за якими перераховано судовий збір, згідно платіжного доручення № 10179093 від 27.08.2021, не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання апеляційних скарг та заяв до Південно-західного апеляційного господарського суду, оскільки розрахунковий рахунок отримувача зазначено «UA068999980313151206082015008» замість належного рахунку отримувача «UA928999980313171206082015758», та невірний код отримувача: зазначено « 38016923», замість належного « 37607526».
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнав, що вищевказане платіжне доручення не може вважатись належним доказом підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку.
Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 про залишення апеляційної скарги без руху була вручена скаржнику 25.08.2021, що підтверджується відповідним повідомлення про вручення поштового відправлення, отже строк для усунення недоліків сплив 06.09.2021.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У зв'язку з тим, що у встановлений строк з моменту отримання ухвали скаржник не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 916/2197/20, суд апеляційної інстанції ухвалою від 08.09.2021 повернув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.07.2021.
Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину 2 статті 260 та частину 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України шляхом повернення апеляційної скарги у зв?язку з тим, що скаржник у строк, визначений судом, не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги.
За змістом частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).
Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 916/2197/20, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 916/2197/20.
2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 17 (сімнадцяти) аркушах повернути скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді: Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай