18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 жовтня 2021 року м. Черкаси справа № 925/475/20
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді О.Чевгуза, з секретарем судового засідання Л.Брус, за участю представників сторін:
від стягувача - Лоза Г.П. - адвокат,
від боржника - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Господарського суду Черкаської області в місті Черкаси
заяву Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 16.03.2021 про роз'яснення судового рішення та відстрочку виконання судового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс», м. Черкаси
до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, м. Черкаси
про скасування рішення та визнання договору укладеним,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» (також по тексту - Товариство) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (також по тексту - Департамент) про:
- визнання протиправним та скасування протокольного рішення від 21.04.2020 № 5 уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту про відміну процедури закупівлі "Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля", ідентифікатор в електронній системі закупівлі UА-2020-03-06-001337-b;
- визнання укладеним Департаментом та Товариством договору на закупівлю "Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля" ідентифікатор в електронній системі закупівлі UА-2020-03-06-001337-b (далі - Договір) у запропонованій редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протокольне рішення від 21.04.2020 № 5 уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту про відміну процедури закупівлі, є незаконним та повинно бути скасоване, оскільки визначення переможця процедури закупівлі - Товариства та оприлюднення повідомлення про намір укласти договір свідчить про прийняття (акцепт) пропозиції Товариства, отже, процедура закупівлі фактично завершується прийняттям замовником рішення про намір укласти договір, і після опублікування повідомлення про намір укласти договір не може бути відмінена або визнана такою, що не відбулася, у зв'язку з чим Договір є укладеним.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано протокольне рішення від 21.04.2020 № 5 уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту про відміну процедури закупівлі "Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля", ідентифікатор в електронній системі закупівлі UА-2020-03-06-001337-b. Визнано укладеним Департаментом та Товариством Договір у редакції рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020.
01 грудня 2020 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 видано наказ.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021, яка за своїм змістом та застосованими судом нормами процесуального законодавства фактично є ухвалою, апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Черкаської місцевої прокуратури (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (далі - Рада) на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту - ГПК України), оскільки Прокуратурою не доведено, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки Ради. Поновлено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 у справі № 925/475/20.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 заяву Товариства про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задоволено частково. Стягнуто з Прокуратури на користь Товариства 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
01 червня 2021 року на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 видано наказ, про стягнення Прокуратури на користь Товариства 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.08.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 925/475/20 закрито.
14 березня 2021 року (згідно з поштовими відмітками на конверті) боржник - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради подав в порядку ст. 245, 331 Господарського процесуального кодексу України заяву про:
- роз'яснення рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 по справі № 925/475/20 в частині визнання укладеним між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» договору на закупівлю «Код ДК 021:2015:03210000-6 Зернові культури та картопля» ідентифікатор в електронній системі закупівлі UА-2020-03-06-001337-b;
- відстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 по справі № 925/475/20 в частині визнання укладеним між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» договору на закупівлю «Код ДК 021:2015:03210000-6 Зернові культури та картопля» ідентифікатор в електронній системі закупівлі UА-2020-03-06-001337-b.
В обґрунтування заяви Департамент зазначив таке:
1) Вступна частина визначеної судом редакції договору містить формулювання щодо уповноваженого на підписання договору представника Департаменту, в особі фахівця з публічних закупівель Бобра Дениса Олександровича, який діє на підставі Довіреності б/н від 03.03.2020, одночасно, вказана особа не працює в Департаменті з квітня 2020 року та не може бути підписантом зазначеного договору від імені Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
2) Пункт 10.2 Договору не містить даних про дату закінчення терміну його дії.
3) Не зазначено якою датою вважати укладення зазначеного договору.
Вказане свідчить про недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.
4) Відповідно до п. 3.2 Договору визначено, що «ціна Договору становить 4 406 584,00 грн (чотири мільйони чотириста шість тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) з ПДВ. При цьому:
- фінансування 2020 року - 3 652 068 грн (три мільйона шістсот п'ятдесят дві тисячі шістдесят вісім гривень 00 коп.);
- фінансування 2021 року - 754 516 грн (сімсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот шістнадцять гривень 00 коп.)».
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України (також по тексту - БК України) головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Відповідно до частини 1 статті 23 БК України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетний кодекс України чітко визначає бюджетні повноваження кожного учасника бюджетного процесу, тобто права та обов'язки учасників бюджетного процесу з управління бюджетними коштами (ч. 3 ст. 19 БК України).
Згідно з ч. 1 ст. 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Водночас, закріплюючи принцип цільового використання бюджетних коштів законодавець визначив, що бюджетні кошти використовують тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (п. 8 ч. 1 ст. 7 БК України).
Зазначене кореспондується з вимогами п. 14 рішення Черкаської міської ради від 27.12.2019 № 2-5671 «Про міський бюджет на 2020 рік», відповідно до якого розпорядники коштів міського бюджету беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в управлінні Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області.
Обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлена ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно з ч. 1 ст. 2 БК України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Так, рішенням Черкаської міської ради від 27.12.2019 № 2-5671 «Про міський бюджет на 2020 рік» (додаток 3 вказаного рішення) виділено Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на організацію харчування дітей в дошкільних навчальних закладах міста Черкаси 27 691,9 тис. грн із загального фонду місцевого бюджету та 29 055,9 тис. грн зі спеціального фонду місцевого бюджету та визначено головним розпорядником вказаних коштів Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
Разом з тим, спірна редакція договору поставки визначена судом в п. 3 резолютивної частини рішення від 23.10.2020 переносить частину фінансування за договором (понад 17 % суми договору) на 2021 рік, що має виконуватися Замовником, як головним розпорядником коштів міського бюджету на забезпечення харчування дошкільних навчальних закладів міста, відповідно до ще не взятих на себе бюджетних призначень на наступний бюджетний рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 БК України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК України не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за бюджетні кошти. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства (п. 20 ч. 1 ст. 116 БК України).
Таким чином, Департамент вважає, що виконання спірної редакції договору поставки визначена судом в п. 3 резолютивної частини рішення від 23.10.2020 за рахунок бюджетних асигнувань на 2021 рік є прямим порушенням бюджетного законодавства та втручанням суду в дискреційні повноваження Черкаської міської ради, як органу місцевого самоврядування, який самостійно має визначати розміри та порядок фінансування підпорядкованих комунальних органів та установ на наступний бюджетний рік згідно рішення про місцевий бюджет.
Відповідно також підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою Верховного Суду від 02.10.2018 № К/9901/58824/18.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.09.2021 прийнято заяву боржника про роз'яснення та відстрочення виконання рішення до розгляду і призначено її розгляд у судовому засіданні на 30 вересня 2021 року.
В судове засідання боржник повноважного представника не направив.
30 вересня 2021 року стягувач надав до суду заперечення на заяву боржника.
В обґрунтування заперечень стягувач зазначив, що Департамент не описує та не обґрунтовує, в якій саме частині останньому не зрозуміло повно та чітко рішення суду, що саме в рішенні суду необхідно викласти більш повно та зрозуміло. До заяви про відстрочення виконання рішення суду не додані будь-які докази, які свідчать про неможливість виконання рішення суду в частині визнання договору укладеним; в частині стягнення коштів рішення суду виконано повністю.
При цьому, стягувач зауважує, що при вирішенні питання щодо ступеня вини відповідача необхідно звернути увагу на те, що ТОВ «Каштан-Плюс» неодноразово зверталося до суду з позовними вимогами про стягнення з Департаменту на свою користь заборгованості за поставлений на підставі договору на закупівлю "Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля" ідентифікатор в електронній системі закупівлі UА-2020-03-06-001337-b, товар (картоплю).
Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.05.2021 у справі № 925/207/21 позовні вимоги Товариства до Департаменту про стягнення 441 563,60 грн боргу за укладеним між сторонами за рішенням господарського суду Договором, за період поставки Товару з 04.01.2021 по 08.02.2021, задоволені повністю. Рішення суду набрало законної сили 11.06.2021 та було виконано.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01 вересня 2021 року відкрите провадження у справі № 925/1140/21 за позовом Товариства до Департаменту про стягнення заборгованості у розмірі 142 268,00 грн, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору.
Стягувач зазначає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 у справі № 925/475/20 набрало законної сили, зобов'язання ТОВ «Каштан-Плюс» щодо поставки Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради товару (картоплі) за Договором виконано повністю - поставлено встановлену в Договорі кількість товару на погоджену суму, у зв'язку з чим не зрозуміло, яким чином суд може відстрочити виконання рішення суду в частині визнання договору укладеним.
Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила головним чином через необґрунтованість, що саме на думку боржника в рішенні суду необхідно викласти більш повно та зрозуміло, недоведеність виключних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим; вважає, що боржник навмисно не виконує свої зобов'язання.
Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, Господарський суд Черкаської області дійшов до висновку, що заява про роз'яснення судового рішення та відстрочку виконання судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи із змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Ч. 2 ст. 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 4 ст. 245 ГПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Подібна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19.
Суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Зважаючи на встановлені обставини та наведені норми законодавства, зокрема, встановлення рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.05.2021 у справі № 925/207/21, що набрало законної сили, факту виконання Договору сторонами: позивач у період з 04.01.2021 по 08.02.2021 на підставі поданих йому дошкільними навчальними закладами відповідача заявками на поставку продуктів харчування за видатковими накладними передав дошкільним навчальним закладам відповідача, а останні прийняли передбачений договором товар - картоплю на загальну суму 441 563,60 грн; відповідач (Департамент), як сторона Договору і розпорядник бюджетних коштів, за рахунок яких фінансуються його дошкільні навчальні заклади, вказуючи на неправомірність поставки позивачем товару у період з 04.01.2021 по 08.02.2021, відсутність в бухгалтерському обліку Централізованої бухгалтерії №1 відповідача накладні, за якими поставлявся товар, та реєстрації органом казначейства бюджетних зобов'язань перед позивачем, самі факти поставки позивачем (Товариством) у період з 04.01.2021 по 08.02.2021 дошкільним навчальним закладам відповідача і прийняття ними картоплі на суму 441563,60 грн не заперечив, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви Департаменту про роз'яснення рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 у справі № 925/475/20. Рішення суду є чіткім, зрозумілим і роз'яснень не потребує.
Відповідно до ст. 160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).
Частиною 5 ст. 331 ГПК передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що боржник не подав до суду разом із заявою належних і допустимих доказів наявності саме обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, або роблять його виконання неможливим. Обставини, на які посилається заявник, зокрема щодо порушення судом бюджетного законодавства та втручанням суду в дискреційні повноваження Черкаської міської ради, як органу місцевого самоврядування, не є винятковими у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України. Заявником не вказано строку відстрочення та наразі минуло більше року з дня ухвалення рішення. З урахуванням інтересів обох сторін, суд вважає заяву про відстрочення виконання рішення безпідставною.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 234, 235, 245, 331, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про роз'яснення судового рішення та відстрочку виконання судового рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 по справі №925/475/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до вимог ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 08 жовтня 2021 року.
Суддя Олег ЧЕВГУЗ