18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 жовтня 2021 року м. Черкаси справа № 12/4669
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 12/4669 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдкрейшн” до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 393467 грн. 40 коп.,
15.09.2021 року боржник - ОСОБА_1 , звернувся в господарський суд Черкаської області з клопотанням (вх. № 14816/21), в якому просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.10.2008 року у справі № 12/4669 у виді накладення арешту на грошові суми відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на його рахунках, а в разі їх відсутності - на його майно в межах суми ціни позову і судових витрат (355378,60+3672) 359250 грн. 60 коп.
Клопотання обґрунтоване тим, що під час прийняття рішення від 17.12.2008 року суд не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 30.10.2008 року. Разом з тим, 30.07.2009 року виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 29.12.2008 року у цій справі закінчено. Крім того, 05.03.2015 року заявник припинив підприємницьку діяльність, про що наявний запис № 20030060005000162 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Заявник вважає, що стягувач позбавлений можливості повторно звернутись до виконавчої служби, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання минув, виконавче провадження знищене у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а боржник позбавлений можливості вільно розпоряджатись та користуватись своїм майном.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.09.2021 року розгляд клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 20.09.2021 року, призначено у судовому засіданні на 05.10.2021 року.
Стягувач в особі свого представника подав суду 05.10.2021 року засобами електронного зв'язку заяву (вх. № 15918/21), в якій просив відмовити в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки боржник лише частково сплатив заборгованість, визначену у рішенні суду від 17.12.2008 року, решта заборгованості не сплачена, відповідно відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
В судове засідання 05.10.2021 року сторони явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, заявник подав суду 05.10.2021 року засобами електронного зв'язку заяву (вх. № 15921/210, в якій підтримав вимоги клопотання про скасування заходів забезпечення позову, просив його розгляд провести без його участі.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення у справі без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами. Датою постановлення ухвали є дата складення її повного тексту.
Дослідивши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2008 року, матеріали справи № 12/4669, суд відмовляє у задоволенні клопотання з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдкрейшн” звернулось в Господарський суд Черкаської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 393467 грн. 40 коп.
Ухвалою суду від 17.09.2008 року позовну заяву було прийнято до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 12/4669.
Ухвалою суду від 30.10.2008 року, за заявою позивача, накладено арешт на грошові суми відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на його рахунках, а в разі їх відсутності - на його майно в межах суми ціни позову і судових витрат (355378,60+3672) 359250 грн. 60 коп.
Рішенням суду від 17.12.2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдкрейшн” задоволено повністю, стягнено з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 393467 грн. 40 коп. боргу, 4072 грн. судових витрат.
29.12.2008 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2008 року видано наказ.
Відповідно до акта № 18, затвердженого головою Господарського суду Черкаської області 28.07.2014 року, у зв'язку із закінченням строків зберігання господарська справа позовного провадження № 12/4669 знищена, зі справи вилучено оригінали судових рішень та внесено до опису справ постійного зберігання № 2, спр. № 404.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 вбачається запис від 05.03.2015 року № 20030060005000162 про припинення ним підприємницької діяльності на підставі власного рішення.
За результатами розгляду звернення авоката ОСОБА_2 про наявність виконавчих проваджень щодо заявника начальник відділу Жашківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повідомив, що на виконанні Жашківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_1 :
№ 9875877 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.10.2008 року у справі № 12/4669 про накладення арешту на все майно боржника, за яким 05.11.2008 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадженні та 20.11.2008 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у відповідній редакції);
№ 11904202 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 29.12.2008 року у справі № 12/4669 про стягнення з боржника 397539 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдкрейшн” , за яким 06.03.2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадженні та 30.07.2009 року - про повернення виконавчого документу стягувачу.
Із інформаційної довідки № 271565322 від 20.08.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо фізичної особи ОСОБА_1 вбачається, що в Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна існує тип обтяження: арешт нерухомого майна за № 8161758, що зареєстрований 07.11.2008 року реєстратором Черкаської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 30.10.2008 року у справі № 12/4669 за заявою Відділу державної виконавчої служби Жашківського районного управління юстиції, об'єкт обтяження: все майно, яке належить ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України "Про виконавче провадження", Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Конституції України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 129 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.ст. 18, 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V) правова позиція Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 року у справі № 905/707/16.
В рішенні Європейського суду «Пономарьов проти України» зазначено, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та такими, що підлягають виконанню, рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що:
виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (ст. 1);
державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (ч. 1, ст. 11);
примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч.1 ст. 17);
державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження (ч.ч. 1-3 ст. 19);
виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: є письмова заява стягувача; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.п. 1-2 ч.1 ст. 47);
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.ч. 4-5 ст. 47).
Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 4 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 1 ГПК громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх прав.
Згідно зі статтею 609 ЦК зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною третьою статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
ФОП, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову», господарським судам роз'яснено: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики та враховуючи, що рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2008 року, для забезпечення виконання якого вживалися заходи забезпечення позову, набрало законної сили, звернене до виконання, однак виконано частково, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, оскільки рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2008 року повністю боржником не виконано, відповідно заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду від 30.10.2008 року діють до повного виконання судового рішення.
Твердження заявника про відсутність відкритого виконавчого провадження щодо нього не є встановленим фактом повного виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2008 року.
Крім того відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Враховуючи викладене, фізична особа - ОСОБА_1 є належним боржником у даній справі та зобов'язаний і надалі виконувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2008 року повністю.
Керуючись ст.ст. 138, 145, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вх. № 14816/21 від 15.09.2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2021 року.
Суддя В.М. Грачов