ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 вересня 2021 року Справа № 923/834/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітран", м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування", м. Каховка, Херсонська область
про стягнення заборгованості в сумі 1189121,59 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Карась Б.О. - адвокат
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дітран" (код ЄДРПОУ 42324375) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" (код ЄДРПОУ 00213993) про стягнення відповідно до договору № 1240 від 07.12.2018 року суми боргу в розмірі 1 099 971 (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) гривня 01 копійка, інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 21 685 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять) гривень 44 копійки, 3% річних в розмірі 67 465 (шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 14 копійок.
Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті за надані послуги не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021 року, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.06.2021 відкрито провадження у справі № 923/834/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.07.2021 о 11:00.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.07.2021 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 09.09.2021 о 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.07.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/834/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.09.2020 о 12:00.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Матеріали справи свідчать, що 7 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дітран" (далі - Позивач, Виконавець) та Приватним акціонерним товариством Каховський завод електрозварювального устаткування (далі по тексту - Відповідач, Замовник) укладено договір № 1240 (далі по тексту - Договір).
Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.
Таким чином, Договір поставки є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1.1.1 Договору Відповідач доручає, а Позивач бере на себе зобов'язання по наданню послуг з впровадження сервісу "Clobbі" (надалі - Програмний комплекс) (налаштування Програмного комплексу, тобто конфігурування Програмного комплексу таким чином, що він функціонував в рамках інформаційної системи Відповідача, навчальне консультування по Програмному комплексу, консультування по функціонуванню Програмного комплексу, моделювання бізнес-процесів Відповідача для виконання налаштування, організації впровадження тощо).
У силу п. 2.1 Договору вартість послуг, що підлягають наданню відповідно до Договору згідно з Кошторисом-специфікацією на дату укладення Договору становить: вартість послуг без ПДВ 2 865 510 грн, ПДВ 573 102 грн, вартість послуг з урахуванням ПДВ 3 438 612 грн.
Згідно з п. 3.2.2 Договору з урахуванням п. 5 додаткової угоди № 1 від 21 грудня 2018 року до Договору документами, що підтверджують факт надання Позивачем та прийняття Відповідачем у повному обсязі послуг за цим Договором є технічні акти наданих послуг, які підписуються в кінці кожного етапу кожного підпроекту.
За твердженням Позивача були надані, а Відповідачем були прийняті послуги, що підтверджується актами приймання-передачі робіт (послуг):
- Акт № 1240/017 від 31.01.2019 на суму 501 074,16 грн.;
- Акт № 1240/035 від 05.02.2019 на суму 7 137,12 грн.;
- Акт № 1240/058 від 28.02.2019 на суму 379 192,14;
- Акт № 1240/080 від 29.03.2019 на суму 184 777,92 грн.;
- Акт № 1240/134 від 30.04.2019 на суму 324 530,46 грн.;
- Акт № 1240/145 від 03.05.2019 на суму 1 992,60 грн.;
- Акт № 1240/196 від 31.05.2019 на суму 226 251,36 грн.;
- Акт № 1240/227 від 30.06.2019 на суму 186 451,20 грн.;
- Акт № 1240/311 від 31.07.2019 на суму 49 406,58 грн.;
- Акт № 1240/352 від 31.08.2019 на суму 198 095,40 грн.;
- Акт № 1240/355 від 04.09.2019 на суму 5 103,79 грн.
Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості додаткового підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31 грудня 2019 року. До вказаного акту звірки включено один акт № 1353/534 від 29 листопада 2019 року на суму 17 184,96 грн, який не входить у розмір заборгованості за спірним Договором.
За період з 7 грудня 2018 року до дня подання позовної заяви Відповідач здійснив оплату наданих послуг за Договором на загальну суму 964 041,72 грн.
Позивач стверджує, що Відповідач в порушення умов Договору своєчасно не оплатив вартість наданих послуг, внаслідок чого за Відповідачем обліковується заборгованість в сумі 1 099 971,01 грн.
Водночас п. 2.4.2 Договору визначено, що оплата послуг з впровадження Програмного комплексу здійснюється наступним чином: 100% передоплати відповідно до Графіку платежів (Додаток № 4 до Договору).
Позивач стверджує, що згідно з Графіком платежів (Додаток № 4 до Договору) Відповідач мав сплатити Позивачу до 15 квітня 2019 року черговий авансовий платіж розміром 500 850 грн. Натомість у рахунок означеної суми сплачено лише 9129,72 грн. Разом з цим, до 15 травня 2019 року Відповідач мав сплатити Позивачу 216 582 грн, до 15 червня 2019 року - 216 588 грн, до 15 серпня 2019 року - 193 710 грн тощо. Відтак, наявна заборгованість Відповідача виникла в терміни, що вказані вище.
З метою досудового врегулювання спору, Позивач направляв на адресу Відповідача претензію № 32 від 18 лютого 2021 року. Проте вказана претензія залишена Відповідачем без реагування.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.
Зокрема, згідно з приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що відповідачем допущено порушення статті 193 ГК України у вигляді несплати коштів за отриманий товар у загальній сумі 654 447,33 грн. у встановлений строк та прострочив виконання зобов'язання на цю суму.
Таким чином, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем Договор, а також вищевказані приписи чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у сумі 1 099 971,01 грн. - є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач у зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань нарахував суму 3% річних в розмірі 64 465,14 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21 685,44 грн.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо клопотання позивача, яке викладене в четвертому пункті прохальної частини позовної заяви - "Зазначити в рішенні у справі за цим позовом про нарахування 3 % річних на суму боргу у розмірі 1 099 971,01 до моменту виконання рішення суду за правилами, визначеними у рішенні суду", то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, приписи ч.10 ст. 238 ГПК України, згідно яких суд має вказане право, а не обов'язок, та ті обставини, що у разі задоволення вказаного клопотання, є значна ймовірність того, що під час виконання рішення суду в даній частині, у стягувача виникнуть труднощі з його виконанням, які пов'язані з недосконалим законодавчим врегулюванням даного питання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.
Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" (код ЄДРПОУ 00213993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітран" (код ЄДРПОУ 42324375) заборгованість за договором № 1240 від 07.12.2018 в розмірі 1 099 971, 01 грн, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 21 685,44 грн, 3% річних в розмірі 67 465,14 грн та суму судових витрат в розмірі 17836,82 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Дата складання повного тексту рішення - 08.10.2021.
Суддя В.П.Ярошенко