Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3233/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Гадірова Турала Рафіг огли
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, б. 7, ідентифікаційний код 04059243) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 25610834),
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОК-КАПІТАЛ" (61058, м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12, ідентифікаційний код 36032503)
про стягнення 224070,08 грн
за участю представників учасників справи:
позивача - Замніус М.В. за довіреністю № 08-21/170/2-21;
3-ї особи - Замніус М.В. за довіреністю № 1/0/45-21 від 04.01.2021;
відповідача - адвоката Осьмак О.В. за довіреністю б/н від 01.08.202
Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОК-КАПІТАЛ", в якій позивач просить стягнути з відповідача до бюджету розвитку Харківської міської територіальної громади збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 224070,08 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3361,05 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що внаслідок ухилення відповідача від свого обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та перерахування коштів величини пайової участі до прийняття об'єкту в експлуатацію територіальна громада міста Харкова, в особі Харківської міської ради, не отримала кошти пайової участі, розмір яких підтверджується доданим до позову розрахунком Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3233/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14 вересня 2021 р. о 10:00 год.
01.09.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №20245), який приєднано судом до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов'язані сплачувати внески на розвиток інфраструктури відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в зв'язку реконструкцією приміщень, без зміни зовнішньої конфігурації, та як наслідок відсутності намірів забудови земельної ділянки та відповідач не зобов'язаний сплачувати внески на розвиток інфраструктури в зв'язку втратою чинності ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У судовому засіданні 14.09.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14.09.2021 про оголошення перерви до 28.09.2021 об 11:00 год.
23.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №22406), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначає, що в декларації про готовність об'єкта до експлуатації 01.06.2020 № ХК 141201531384, зареєстрованої органом архітектурно-будівельного контролю, відповідач є замовником реконструкції нежитлових (торгових) приміщень 1-го поверху № 11,11а,15,15а,16,16б,19,19а,20,22,22а,22б,22 в літ. "А-5" по просп. Науки, 9 в м. Харкові, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідачем були проведені будівельні роботи з реконструкції, що є одним з видів будівництва та відповідач в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виступає замовником будівництва та зобов'язаний взяти пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова.
У судовому засіданні 28.09.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 28.09.2021 про оголошення перерви до 06.10.2021 об 10:00 год.
01.10.2021 представник відповідача надав заперечення (вх. №23097), які приєднані судом до матеріалів справи.
У запереченнях відповідач, зокрема зазначає, що реконструкція сходів проводилася відповідачем без зміни геометричних розмірів об'єкту будівництва, без зміни його функціонального призначення та не пов'язана із забудовою земельної ділянки, а тому у відповідача відсутній обов'язок перераховувати до місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту. Також, відповідач вважає, що з 01.01.2020 у замовників відсутній обов'язок перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 922/267/20. Також, відповідач зазначає, що відповідно до Декларації та кошторису вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 198605,00 грн, а тому навіть при наявності обов'язку відповідача сплачувати кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, розмір пайової участі становив би 7944,20 грн.
Присутній представник позивача та 3-ої особи позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач у позовній заяві та відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації 01.06.2020 № ХК 141201531384, зареєстрованої відповідним органом архітектурно - будівельного контролю, ТОВ "СТОК-КАПІТАЛ" є замовником реконструкції нежитлових (торгових) приміщень 1-го поверху № 11,11а,15,15а,16,16б,19,19а,20,22,22а,22б,22 в літ. "А-5" по просп. Науки, 9 в м. Харкові, відомості про що розміщені на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в розділі "реєстр дозвільних документів" на час подання позову до суду.
Загальна площа об'єкта прийнятого в експлуатацію єдиним дозвільним документом складає 258,30 кв.м.
Введення даного об'єкта в експлуатацію після проведення будівельних робіт з реконструкції (01.06.2020) здійснювалося відповідачем, як замовником, відповідно до норм та у порядку передбаченому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-УІ, в редакції чинній на період дії правовідносин з регулювання належного прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будівельних робот з реконструкції.
Листами Департаменту економіки та комунального майна міської ради від 22.09.2020 № 1073/0/124-20 та від 19.11.2020 № 1262/0/124-20 відповідача повідомлено про необхідність виконання вимог законодавчих актів з пайової участі та запропоновано останнім листом розглянути питання щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова разом із розрахунком величини пайової участі при реконструкції об'єкта містобудування веденого відповідачем в експлуатації без виконання законодавчого обов'язку з пайової участі.
Позивач зазначає, що відповідач листом від 05.10.2020 проінформував Департамент економіки та комунального майна міської ради про відсутність у нього наміру взяття пайової участі та не надав документів на підтвердження вартості будівництва об'єкту, з техніко - економічними показниками.
Позивач вважає, що відмова відповідача є необґрунтованою та такими діями забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.
Отож, позивач зазначає, що територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради завдано збитки, внаслідок ухилення відповідача від свого обов'язку щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та перерахування коштів величини пайової участі до прийняття об'єкту в експлуатацію, розмір яких підтверджується доданим до позову розрахунком Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та становить 224070,08 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом та є предметом спору у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в 2020 році було здійснено реконструкцію нежитлових (торгових) приміщень 1-го поверху № 11, 11а, 15,15а, 16, 16б, 19, 19а, 20, 22, 22а, 22б в літ. А-5 по просп. Науки, 9.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (яка втратила чинність з 01.01.2020 на підставі Закону № 132-ІХ від 20.09.2019) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч.3 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Відповідно до статі 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси (п. 13 частини першої статті ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності").
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.
Зі змісту зазначених норм права вбачається, що законодавством передбачено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, шляхом перерахування коштів пайової участі, лише для суб'єктів містобудування, яким притаманні певні ознаки (тобто суб'єкт з чітко визначеними ознакам, які мають суттєве юридичне значення), а саме - власник або користувач земельної ділянки, який, у свою чергу, має намір здійснити забудову території.
Порядок забудови території визначено статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень, під час проектування і будівництва об'єктів.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних: розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Згідно з приписами ч.2 ст. 26-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір здійснити забудову території, в обов'язковому порядку повинен отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, на підставі яких розробляється проект будівництва.
Таким чином, визначальною ознакою того, що забудовник має зобов'язання взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" (яка втратила чинність з 01.01.2020 на підставі Закону № 132-ІХ від 20.09.2019), є власне забудова земельної ділянки, для якої необхідне отримання містобудівних умов та обмежень.
Однак вказані норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширюються на всі без винятку випадки реконструкції приміщень.
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06.11.2017 № 289 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
Пунктом 25 вказаного Наказу визначено, що під час реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються.
Пунктом 27 визначено, що, зокрема, у випадку реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, містобудівні умови та обмеження також не надаються.
Тобто зазначені вище випадки не є забудовою земельної ділянки.
Слід зазначити, що відповідачем здійснювалися роботи, що не потребують надання містобудівних умов та обмежень.
Даний факт підтверджується Повідомленням про початок виконання будівельних робіт об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за № ХК 061200660809, відповідно до якого ТОВ "Сток Капітал" є замовником саме реконструкції нежитлових (торгових) приміщень 1-го поверху № 11, 11а, 15,15а, 16, 16б, 19, 19а, 20, 22, 22а, 22б в літ. А-5 по просп. Науки, 9 у місті Харкові (арк.79-82).
У вказаному повідомленні зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не потрібні на підставі пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289.
Також відповідно до вказаного повідомлення реконструкція об'єкта будівництва здійснюється без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.
Тобто ТОВ "Сток Капітал", здійснюючи реконструкцію не здійснював забудову земельної ділянки, не отримував містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та не надавав документи, які посвідчують його право на користування - адже не змінював геометричні розміри і не виходив за межі фундаменту.
Відповідно Декларації від 01.06.2020 зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за № ХК 141201531384, про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (надалі Декларація) вбачається, що ТОВ "Сток Капітал" провело реконструкцію нежитлових (торгових) приміщень 1-го поверху № 11, 11а, 15,15а, 16, 16б, 19, 19а, 20, 22, 22а, 22б в літ. А- 5 по просп. Науки, 9 у місті Харкові.
Пунктом 22 Декларації, в якому має зазначатися сума коштів пайової участі та реквізити договору про пайову участь або зазначатися підстави для звільнення від залучення до пайової участі вказано:
"У зв'язку із реконструкцією приміщень, без зміни зовнішньої конфігурації, та як наслідок відсутності намірів забудови земельної ділянки зазначати інформацію щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не потрібно згідно із п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ".
Тобто Декларація, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, містить вказівку, що здійснена відповідачем реконструкція не підпадає під дію ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки відповідачем було здійснено реконструкцію об'єкту в його внутрішніх розмірах, без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, що не пов'язано з частиною території як земної поверхні (що у свою чергу виключає наміри забудови земельної ділянки), а відтак у відповідача відсутній обов'язок брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Суд погоджується з доводами ТОВ "Сток Капітал", що проведені роботи, які хоч і мають ознаки внутрішньої реконструкції та входять у загальне поняття будівельних робіт за класифікаторами видів будівельних робіт, проте не є саме такими роботами, за якими, виходячи зі змісту Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено обов'язок перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Отже, відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов'язані сплачувати внески на розвиток інфраструктури відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в зв'язку реконструкцією приміщень, без зміни зовнішньої конфігурації, та як наслідок відсутності намірів забудови земельної ділянки.
Також, судом встановлено, що відповідно до Повідомлення про початок виконання будівельних робіт об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ХК 061200660809 та Декларації № ХК 141201531384 від 01.06.2020 зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), ТОВ "Сток Капітал" провело реконструкцію нежитлових (торгових) приміщень 1-го поверху № 11, 11а, 15,15а, 16, 16б, 19, 19а, 20, 22, 22а, 22б в літ. А-5 по просп. Науки, 9 у місті Харкові в наступні строки: дата початку будівництва - 03.03.2020; дата закінчення будівництва - 10.03.2020; строк введення об'єкта в експлуатацію травень-червень 2020 р.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту - виключено. Вказана норма набула чинності з 01.01.2020.
Відповідно до статті 5 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується стосовно прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно з п. 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Тобто, з 01.01.2020 у замовників відсутній обов'язок перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 909/1143/19, від 30.09.2020 року у справі № 904/4442/19, від 13.01.2021 року у справі № 922/267/20, від 04.02.2021 року у справі № 904/2468/19.
Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 224 070, 00 грн позивач обґрунтовує спричиненням йому збитків, а саме наявністю упущеної вигоди, внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала в ігноруванні відповідачем повідомлення Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про необхідність визначення розміру пайової участі та укладенні договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (Лист від 22.09.2020 р. № 1073/0/124-20) та відмові від пропозиції про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (Лист від 19.11.2020 р. № 1262/0/124-20).
Однак, як вже зазначалося вище, відповідач не мав обов'язку, щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, оскільки не підпадає під дію ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка до речі втратила чинність з 01.01.2020 та відповідно не був зобов'язаний сплачувати внески на розвиток інфраструктури м. Харкова згідно вказаного закону, про що відповідач надав обґрунтовану відповідь на означені листи.
Отже не погоджуючись на укладення договору про пайову участь відповідач діяв правомірно.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.
Статтею 224 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 623 ЦК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому наслідки у виді упущеної вигоди повинні перебувати у безпосередньому причинному зв'язку із неправомірною поведінкою відповідача.
Частиною 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, збитками та вини.
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Однак як зазначалося вище, протиправної поведінки відповідачем допущено не було, а від так відсутній і склад цивільного правопорушення.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 224 070, 00 грн упущеної вигоди, не підлягає задоволенню оскільки така вимога є похідною від неіснуючого обов'язку відповідача щодо визначення розміру пайової участі та укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3361,05 грн слід покласти на позивача, оскільки у позові відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 3361,05 грн покласти на позивача.
Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, б. 7, ідентифікаційний код 04059243).
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 25610834).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОК-КАПІТАЛ" (61058, м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12, ідентифікаційний код 36032503).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "08" жовтня 2021 р.
Суддя І.О. Чистякова