Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3475/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши заяву (вхідний № 15) Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами по справі
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет", м. Київ 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "АЕРОБУД", м. Київ
про стягнення 1618723,92 грн
за участю представників сторін:
позивача - Судаков Д.О., посвідчення № 3726
відповідача - Чекмарьов О.С., ордер №614826 від 07.12.2020 року
третьої особи - Цимбал І.О., наказ № 2-з від 20.02.2019 року
Харківська міська рада 28 жовтня 2019 року звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1.618.723,92грн. та судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18 січня 2020 року позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1520619,44 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 22809,29 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01 червня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Либідь-Маркет” залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2020 року у справі №922/3475/19 залишити без змін.
09 червня 2020 року по справі № 922/3475/19 було видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2020 року і постанову Східного апеляційного господарського суду від 01 червня 2020 року у справі № 922/3475/19 скасовано; справу №922/3475/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01 липня 2021 року позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1520619,44 грн та судовий збір у розмірі 22809,29 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" повернуто заявнику.
15 вересня 2021 року по справі № 922/3475/19 було видано відповідний наказ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою (вхідний № 15) про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01 липня 2021 року по справі № 922/3475/19 і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2021 року прийнято заяву (вхідний № 15) Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд заяви (вхідний № 15) Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами у судовому засіданні на 05 жовтня 2021 року на 10 годин.
27 вересня 2021 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано письмові пояснення (вхідний № 22547), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні наполягає на задоволенні заяви про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" у судовому засіданні підтримує заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Представник позивача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами заперечує, просить відмовити у її задоволенні.
Розглянувши матеріали справи та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами по справі, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Таким чином, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.
Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте).
Тобто на момент прийняття рішення господарським судом Харківської області у справі № 922/3475/19 (01 липня 2021 року) не існувало рішення у справі № 910/19020/20 (13 липня 2021 року).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ПІК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 910/12490/18.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачена ГПК України, не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, тому суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими відповідачем обставинами зазначено частинами 1, 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявленою обставиною відповідач визначає набрання рішення Господарського суду Харківської області від 13 липня 2021 року у справі № 910/19020/20 законної сили, яким було визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлова будівля літ. “А-2” загальною площею 1102,7 кв.м. по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові) недійним.
Тобто, відповідач вважає, що у зв'язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці, то відповідач не використовував спірну земельну ділянку та рішення Господарського суду Харківської області від 01 липня 2021 року у справі № 922/3475/19 підлягає перегляду та слугує відмові у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет".
Частина 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Суд зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3475/19 було прийнято 01 липня 2021 року, а рішення Господарського суду Харківської області у справі № 910/19020/20 прийнято 13 липня 2021 року.
Справа № 922/3475/19 розглядалася вже у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, після чого судом касаційної інстанції справа № 922/3475/19 була направлена на повторний розгляд до суду першої інстанції.
Тобто, дана справа слухається з 2019 року, однак, Приватним акціонерним товариством "АЕРОБУД" оскаржувався вказаний договір купівлі-продажу аж через два роки, після пред'явлення позову Харківської міської ради.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Тобто, після прийняття Господарським судом рішення у справі № 922/3475/19, з'явилися нові обставини (тобто було прийнято рішення Господарського суду Харківської області від 13 липня 2021 року у справі № 910/19020/20, яким було визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлова будівля літ. "А-2" загальною площею 1102,7 кв.м. по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові) недійним), які за своєю правовою природою є новими доказами, а не нововиявленими обставинами, тобто це не обставини, які існували до моменту прийняття рішення у справі № 922/3475/19, а обставини, які виникли вже після прийняття рішення у суді першої інстанції та які є новими доказами, які не будуть слугувати підставою перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 01 липня 2021 року у справі № 922/3475/19.
Суд зазначає, що сам факт визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі не породжує настання негативних наслідків у минулому, тобто, факт визнання недійним даного договору є на момент прийняття рішення Господарським судом Харківської області у справі № 910/19020/20, однак, не підпадає під позовний період Харківської міської ради, оскільки визнання недійсним вказаного договору відбулося 13 липня 2021 року (а в даному випадку пізніше, після набрання рішенням законної сили та після закінчення строку на апеляційне оскарження даного рішення), тобто не буде визнання недійсним договір купівлі-продажу в часі, а буде в конкретний момент, який не підпадає під позовний період та який не підпадає під час ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 01 липня 2021 року у справі № 922/3475/19.
Разом з цим, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Також, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Вказана правова позиція узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 815/6834/15.
В даній постанові Верховний Суд зазначив: "На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що оскільки постанова Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року у справі № 815/611/16 набула законної сили 08 червня 2016 року, то саме з цієї дати визнано неправомірним та скасовано наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 64 від 04 вересня 2015 року "СК" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт". Тобто обставина, яка помилково була визнана нововиявленою судом першої інстанції, не існувала під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме: на момент прийняття постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року. Відтак, за своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили 08 червня 2016 року, є новою, але не нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами у силу статті 245 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції в ухвалі від 18 вересня 2017 року."
Тобто, обставина визнання недійним Господарським судом Харківської області даного договору купівлі-продажу, а саме рішення господарського суду є новим доказом, а не нововиявленою обставиною, оскільки на момент прийняття рішення Господарським судом Харківської області у справі № 922/3475/19 дане рішення не існувало, отже, враховуючи це, дана обставина не буде підставою для перегляду рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3475/19.
Також, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 27 травня 2020 року у справі № 927/943/16 була сформована наступна позиція: "Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51 -52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала суду щодо прийнятності заяви №62608/00 "Агротехсервіс проти України"; пункти 42-44 рішення суду у справі "Желтяков проти України" від 09 червня 2011 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв 'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року)."
Відповідно з практикою Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137-15-ц Верховний Суд дійшов наступного висновку: "Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року)."
У справі №922/3475/19 стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою проводиться за період з 01 березня 2017 року по 30 вересня 2019 року.
При задоволенні позовних вимог у справі №910/19020/20 та визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, це буде вважатися фактом, що підтверджує невикористання відповідачем у спірний період земельної ділянки для обслуговування майна, яке станом на заявлений у позові період використовувалось та було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет".
Вказане юридичного значення у справі №922/3475/19 не матиме, оскільки не може свідчити про невикористання відповідачем земельної ділянки ретроспективно, а такий предмет позову навпаки свідчить про те, що майно, недійсність правочину якого оскаржується, перебувало у користуванні відповідача протягом всього періоду до набрання рішенням суду у справі №910/19020/20 законної сили.
Наявні в матеріалах справи докази надані позивачем дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду та входять в предмет доказування у справі.
Безумовно інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом "правової визначеності" та "правом на справедливий суд", але останній (з урахуванням того ж принципу "правової визначеності", в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, суспільний (публічний) інтерес є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб'єктами публічної адміністрації. Тобто суспільний (публічний) інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.
Відтак, судове рішення у даній справі, яке набуло законної сили, стосується відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо законного використання землі.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 826/13584/16, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
Згідно частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись частиною 2 статті 232, статтями 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. У задоволенні заяви (вхідний № 15) Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" про перегляд рішення суду від 01 липня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 01 липня 2021 року у справі № 922/3475/19 залишити в силі.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу складено та підписано 08.10.2021 року
Суддя П.В. Хотенець
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.