36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без руху
06.10.2021 Справа № 917/1520/21
Суддя Паламарчук В.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про визнання неплатоспроможним боржника - фізичної особи
01.10.2021р. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення заяви без руху, з огляду на такі обставини.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Судом встановлено, що до заяви ОСОБА_1 не подано доказів сплати авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Заявник додав до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність договір №2709/2021 від 27.09.2021р. відповідно до якого арбітражний керуючий зобов'язується у відповідності кодексу України з процедур банкрутства виконувати повноваження у процедурі неплатоспроможності фізичної особи, що буде ініційована Боржником, а боржник, зобов'язується оплатити винагороду на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).
Згідно із п. 3.2 Договору сторони домовились про розстрочення авансованої винагороди Боржником арбітражному керуючому строком на 6 (шість) місяців з щомісячним платежем у сумі 5947,50 грн. Боржник зобов'язаний в продовж 6 (шести) місяців сплачувати винагороду Арбітражному керуючому. Сторони домовились, що винагорода у сумі 35685,00 грн. не вноситься на депозитний рахунок суду (п. 3.3, 3.4 Договору).
Проаналізувавши вказане, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно із до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Таким чином, грошова винагорода арбітражного керуючого є заробітною платою за виконання ним своїх повноважень.
Разом із цим, суд зазначає, що безоплатна праця забороняється Конституцією України та прирівнюється до рабства, в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та інших міжнародних актів.
Частиною 2 ст. 30 КУзПБ, зокрема, встановлено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 116 Кодексу).
Отже, обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Таким чином, порядок сплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією чітко врегульований ч.2 ст.30 Кодексу і не допускає подвійного тлумачення.
Водночас, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу).
У свою чергу, із змісту наданого договору, а саме, п.п. 3.1, 3.2, 3.3, вбачається, що винагорода арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією) відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, тобто 11895,00 грн. за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, тобто 11895,00 грн за кожен місяць, що у сумі за 3 місяці виконання повноважень складає 35685,00 грн. Сторони домовились про розстрочення авансованої винагороди Боржником арбітражному керуючому строком на 6 (шість) місяців з щомісячним платежем у сумі 5947,50 грн. Боржник зобов'язаний в продовж 6 (шести) місяців сплачувати винагороду Арбітражному керуючому. Сторони домовились, що винагорода у сумі 35685,00 грн. не вноситься на депозитний рахунок суду (п. 3.3, 3.4 Договору)
Проаналізувавши зазначені положення договору, суд дійшов висновку, що заявник та арбітражний керуючий фактично домовились про розстрочення сплати грошової винагороди, що як зазначалось вище, ані Кодексом, ані іншими діючими нормами законодавства не передбачено.
До того ж, за змістом ст. 123 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів, а відтак, положення договору про те, що оплата грошової винагороди здійснюється до моменту прийняття комітетом кредиторів певного рішення, яке також не передбачено приписами ч. 8 вказаної статті, є таким що не відповідає чинному законодавству України.
Отже, зважаючи на те, що заявником не надано суду відповідних доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд дійшов висновку про недотримання заявником положень п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
- Крім того, п. 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000,00грн.
Отже, розмір прострочених зобов'язань заявника перед кредитором (кредиторами) повинен становити не менше 180 000,00грн (6 000х30=180 000).
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 , вказує на те, що остання має заборгованість перед шістьма фінансовими установами та однією фізичною особою у загальному розмірі 561184,94грн.
На підтвердження зазначеної обставини, заявником надано суду скріншоти заборгованості по банківських картках АТ "Приватбанк" та АТ "Пумб" на загальну суму 61401,36 грн, проте, зазначені документи не можуть братись судом до уваги, як такі, що самостійно підтверджують вищевказану підставу звернення до суду (п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу), оскільки із їх змісту неможливо встановити розмір саме простроченого зобов'язання, прослідкувати, що дана картка належить боржнику, по інших скріншотах не можливо встановити фінансову установу. Таким чином боржником не надано доказів заборгованості боржника перед фінансовими установами, переліченими у списку кредиторів. Так само не надано договору позики укладеного між боржником та ОСОБА_2
- заявником не надано суду доказів, які підтверджують обставини, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців ( п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу).
- Пунктом 3 ч. 2 ст. 115 Кодексу передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.
Проте, заявником не надано суду ані відповідної постанови державного (приватного) виконавця про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення, ані доказів, які б вказували на відсутність такої постанови.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених ст. 116 КУзПБ.
Згідно ч. 1 ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником було подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 , час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Запропонувати заявнику протягом трьох днів з дня отримання ним цієї ухвали усунути недоліки заяви, що вказані в мотивувальній частині даної ухвали.
3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст..ст.235,255 ГПК України).
Суддя В.В. Паламарчук