Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
07 жовтня 2021 рокуСправа № 912/2295/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2295/21
за позовом Першого заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури, вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27400, в інтересах держави в особі
1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030
2. Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Центральна, 24, с. Суботці, Знам'янський район, Кіровоградська область, 27444
до відповідача Фермерського господарства "Пацеля", вул. Тараса Карпи, 84, кім. 411-Б, м. Кропивницький, 25006
про стягнення 146 048,70 грн
Представники сторін:
від прокуратури - Володіна А.Г., довіреність №б/н від 01.09.21 прокурор відділу, посвідчення №058745 видане 17.12.2020;
від позивачів - участі не брали;
від відповідача - Сміщук В.В., довіреність № б/н від 01.09.21 юрисконсульт.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Фермерського господарства "Пацеля" про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 146 048,70 грн, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем завдано шкоду державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву - родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на земельній ділянці площею 100,0026 га розташованої на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в ненадходженні коштів до місцевого бюджету України, а сільською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, попри наявність повноважень, не вживаються заходи до стягнення такої шкоди.
Ухвалою від 09.08.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2295/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.09.2021 та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
20.08.2021 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області надійшла письмова позиція №10-11-0.6-5005/2-21 від 19.08.2021, за змістом якої позивачем 1. підтримано позовні вимоги прокурора у повному обсязі.
У поданих суду поясненнях зазначено, що земельна ділянка використовується ФГ "Пацеля" в особі голови Пацелі Ірини Семенівни без правовстановлюючих документів на землю. При цьому голова фермерського господарства Пацеля Ірина Семенівна не заперечує що саме її фермерське господарство використовує зазначену земельну ділянку та вважає, що оскільки справа щодо подовження договору оренди землі знаходиться в суді, то господарство може використовувати ділянку.
Факт відсутності договорів оренди та зареєстрованого права підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та фактично визнається та не оспорюється позивачем про що ним особисто зазначено у позові.
Крім того, повідомлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2020 №912/881/18 відмовлено у задоволення позову Фермерського господарства «Пацеля» до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 35222282600:02:000:9011 поновленим.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 №404/4235/20 залишено без змін. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 № 404/4235/20 відмовлено в задоволенні позову.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 Державним інспектором нараховано шкоду в розмірі 146 048,70 грн.
09.09.2021 від Фермерського господарства "Пацеля" до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідачем зазначено, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.
Про недоведення позивачем вини відповідача у заподіянні школи самовільним зайняттям земельної ділянки, на думку відповідача, свідчить наступне: до адміністративної відповідальності голова ФГ "Пацеля" не притягувався, що підтверджується постановою про закриття адміністративної справи від 08.07.2020 N 609-ДК/0128По/08/01/-20; вироку у кримінальній справі, який набрав законної сили, надані позивачем матеріали не містять.
Відповідач зазначає, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки), оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 01.07.2020 року № 609- ДК/438/АГІ/09/01 /-20 не може бути належним доказом самовільного користування відповідачем спірною земельною ділянкою, з огляду на те, що на виконання вимог Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. N 312 така перевірка не була проведена і акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства з додержанням вимог пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 5.6 не складався, а тому вказаний акт від 01.07.2020 р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства не може бути належним доказом у справі. В порушення пункту 4.1 Порядку перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилася, як без присутності представника землекористувача земельної ділянки, так і без залучення двох свідків. Також, в порушення пункту 5.6 Порядку, план-схема місця розташування земельної ділянки не складалась, то ж не вказано прив'язку до місцевості, не зазначено суміжних землекористувачів.
Протокольною ухвалою від 02.09.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.09.2021 о 11:45 год.
08.09.2021 від Знам'янської окружної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив від 06.09.2021.
У поданій суду відповіді на відзив, прокурором звернуто увагу, що голову ФГ "Пацеля" не притягнуто до адміністративної відповідальності виключно у зв'язку з тим, що в його діях вбачалися ознаки злочину, а не через відсутність складу адміністративного правопорушення.
На підтвердження викладеного, повідомлено, що за фактом самовільного зайняття ФГ "Пацеля" земельних ділянок Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області 27.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12020120000000289 за ознаками ч.2 ст. 197-1 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.
Більш того, не погодившись з рішенням державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Пацеля І.С. звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просила визнати незаконною та скасувати постанову про закриття справи № 609-ДК/0128По/08/01/-20 від 08.07.2020 року відносно ФГ "Пацеля" в особі голови Пацелі І.С., а справу закрити.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №404/4235/20 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі №404/4235/20 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 залишено без змін.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 19.03.2021 року. Тобто, з 19.03.2021 у ФГ "Пацеля" виник обов'язок щодо сплати шкоди, заподіяної самовільним зайняттям землі в сумі 146048,70 грн.
13.09.2021 від Суботцівської сільської ради до суду надійшла письмова позиція від 07.09.2021 №03-16/1900, за змістом якої позивачем 2. підтримано позовні вимоги прокурора в повному обсязі.
У вказаній письмовій позиції зазначено, що Фермерське господарство "Пацеля" починаючи з 07.08.2019 (дата винесення Постанови Центрального апеляційного господарського суду) не мало правових підстав для користування земельною ділянкою загальною площею 100,0026 га з кадастровим номером 3522282600:02:000:9011 і зазначеним порушенням спричинено шкоду у розмірі 146 048,70 грн.
Ухвалою від 16.09.2021 закрито підготовче провадження у справі №912/2295/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2021 о 09:00 год.
У судовому засіданні 07.10.2021 був присутній прокурор та представник від відповідача.
Позивачі не скористалось правом на участь повноважних представників у засіданні суду, проте були належним повідомлені про призначене засідання, що підтверджується розпискою про вручення ухвали від 16.09.2021 позивачу 1. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу 2.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 07.10.2021 за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 07.10.2021 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Знам'янською окружною прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12020120000000289 від 27.08.2020 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України встановлено обставини щодо завдання відповідачем шкоди державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву - родючого шару ґрунту без спеціального дозволу .
Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, позивачі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області підтримують позовні вимоги прокурора.
Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету. У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Неотримання коштів відповідно до розрахунку шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
З огляду на викладене порушено інтереси держави в особі Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Разом з тим, відповідно до Постанови Верховної ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" та Розпорядження Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Кіровоградської області" територія Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області увійшла до складу Суботцівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області.
Згідно рішення Суботцівської сільської ради від 08.12.2020 №20 Суботцівська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Казарнянської сільської ради.
Таким чином, одним із позивачів у даній позовній заяві є Суботцівська сільська рада, як правонаступник Казарнянськоїї сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14 січня 2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до п. 3 вказаного Положення, основними завданнями Держгеокадастру є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з пп. "а" п. 25-1 ч. 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Таким чином, державним органом, що здійснює функцію контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі за дотриманням органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке і виступає позивачем у цій справі.
Отже, згідно з положеннями от. 122 Земельного кодексу України, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у виниклих спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області.
Разом з тим, захист прав і законних інтересів держави відповідними органами не здійснено, тому відповідно до вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у даному випадку прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Згідно постанови Верховного Суду України від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Крім цього, суспільство, Український народ як сукупність окремих суб'єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1,3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішенні земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.
Відповідно до норм ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Звертаючись до суду із позовною заявою про захист державних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави у суді.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокуратурою 04.06.2021 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направлено лист № 12.52-70-1464ВИХ-21 з метою з'ясування вжитих заходів щодо стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, а також запропоновано останньому самостійно вжити заходів до захисту інтересів держави, шляхом звернення до суду. (а.с. 97 - 98)
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.06.2021 № 10-11-0.46-3848/2-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області заходи щодо стягнення заподіяної шкоди у судовому порядку не вживались через відсутність коштів на сплату судового збору. (а.с. 99 - 100)
З листа ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.06.2021 №10-11-0.6-4032/2-21, що надійшов на запит прокурора від 17.06.2021 вбачається, що останнє не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в суді у вказаній справі, що свідчить про те, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не має наміру самостійно захищати інтереси держави. (а.с. 110 - 112)
Листом № 12.52-70-1465ВИХ-21 від 04.06.2021 прокурором поінформовано і Суботцівську сільську раду про наявність кримінального провадження за фактом самовільного зайняття землі та шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 146048,70 грн, яка підлягає зарахуванню до сільського бюджету та запропоновано сільській раді самостійно вжити заходів до захисту інтересів держави, шляхом звернення до суду. (а.с. 101 - 102)
Листом від 10.06.2021 № 03 - 16/1059 сільська рада підтвердила наявність невідшкодованої шкоди, проте вказала, що заходів претензійно-позовного характеру нею не вжито. (а.с. 103 - 104)
Більш того, з листа Суботцівської сільської ради від 23.06.2021, що надійшов на запит прокурора від 17.06.2021 вбачається, що остання звертається з проханням до прокуратури звернутися до суду, що свідчить про те, що сільською радою навіть не планується самостійно захищати інтереси держави. (а.с. 105 - 106)
Слід зазначити, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 вказано, що «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Згідно постанови Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика палата дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Оскільки, використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів порушує зазначені державні інтереси, унеможливлює правомірне отримання коштів за таке користування та перешкоджає, законному розпорядженню земельними ділянками, компетентними органами не вжито заходів задля відновлення порушених інтересів держави, прокурор звернувся із вказаним позовом до суду.
У порядку встановленому п. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором направлено Головному управлінню Держегеокадастру у Кіровоградській області та Суботцівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області повідомлення про здійснення представництва в інтересах держави у справі. (а.с. 115 - 118)
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
Щодо суті спору господарським судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
01.07.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ №609 - ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" щодо проведення перевірки стосовно земельних ділянок, зокрема ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:9011, розташованих на території Казарнянської сільської ради колишнього Знам'янського району Кіровоградської області. (а.с. 23 - 24)
01.07.2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Кропивницькому, Олександрівському, Знам'янському районах та м. Кропивницькому Демешком В.В. та державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Кропивницькому, Олександрівському, Знам'янському районах та м. Кропивницькому Кириченко Я.І. проведена перевірка та складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 01.07.2020 року №609-ДК/438/АП/09/01/-20.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки встановлено, що на території Казарнярської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області земельна ділянка площею 100,0026 га (кадастровий номер 3522282600:02:000:9011) засіяна бобовою культурою, використовується Фермерським господарством "Пацеля" в особі голови Пацелі Ірини Семенівни без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено ч.1 ст.116, ст.ст.125, 126 Земельного Кодексу України, відповідальність за вчинене правопорушення передбачена пунктами б) частини першої ст. 211, частини першої ст.212 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Акт підписано особами, які проводили обстеження земельної ділянки. З даним актом ознайомлено представника юридичної особи Позненко Ю.В. (а.с. 27 - 28)
Відповідно до наявного у матеріалах справи Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який є Додатком № 1 до Повідомлення від 08.07.2020 № 609-ДК/0071ШК//11/01/-20, державним інспектором Демешко В.В. нараховано розмір заподіяної шкоди який склав 146 048,70 грн. Розрахунок заподіяної шкоди було отримано 08.07.2020 представником юридичної особи Позненко Ю.В. (а.с. 29 - 30)
08.07.2020 державним інспектором Демешко В.В. відносно Пацелі І.С. (голови ФГ "Пацеля") складений Протокол про адміністративне правопорушення №609-ДК/0127П/07/01/-20 встановлено, що на території Казарнянської сельської ради Знам'янського району Кіровоградської області земельна ділянка площею 100,0026 га (кадастровий номер 3522282600:02:000:9011) засіяна бобовою культурою, використовується ФГ "Пацеля" в особі голови Пацелі І.С. без правовстановлюючих документів на землю. Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду на с 146 048,70 грн. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена пунктом б) частини першої ст.211, статтею 53-1 КУпАП. (а.с. 31 - 32)
Державним інспектором Демешко В.В. винесено Постанову про закриття справи від 08.07.2020 року №609-ДК/0128По/08/01/-20, в якій зазначено про те, що головою ФГ "Пацеля" Пацелею І.С. порушено вимоги ч. 1 ст.116, статтей 125,126 Земельного кодексу України, відповідальність за вчинене правопорушення, передбачена п. б ч.1 ст.211, ч.1 ст.212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області земельна ділянка площею 100,0026 га (кадастровий номер 3522282600:02:000:9011) засіяна бобовою культурою, використовується ФГ "Пацеля" без правовстановлюючих документів на землю. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду на суму 146 048,70 грн. При розгляді справи зроблено висновок, що в порушенні щодо використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено частиною 1 статтею 197-1 Кримінального кодексу України, через що справу про адміністративне правопорушення закрито, а матеріали справи передані до ГУ Національної поліції в Кіровоградській області. (а.с. 33 - 34)
Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області 27.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12020120000000289 за ознаками ч.2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. (а.с. 35)
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №404/4235/20 в задоволенні позову Пацелі І.С., в інтересах якої діяв адвокат Позненко Ю.В., про визнання незаконною та скасувати постанову про закриття справи № 609-ДК/0128По/08/01/-20 від 08 липня 2020 року відносно Фермерського господарства "Пацеля" в особі голови Пацелі І.С., винесену Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охоронною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охоронною земель у Кропивницькому, Олександрівському, Знам'янському районах та м. Кропивницькому Демешко В.В. та закрити справу, відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі №404/4235/20 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 залишено без змін. (а.с. 41 - 55)
Тобто, як зазначено у позовній заяві, із 19.03.2021 у ФГ "Пацеля" виник обов'язок щодо сплати шкоди, заподіяної самовільним зайняттям землі в сумі 146 048,70 грн. Проте, шкода заподіяна самовільним зайняттям земельної ділянки залишається не сплаченою.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2019 у справі № 912/3349/18 за позовом ФГ "Пацеля" до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі від 18.02.2008, укладеного між Знам'янською районною державною адміністрацією та ФГ "Пацеля", зареєстрованого за № 040837100012 від 18.02.2008 в Знам'янському міськрайонному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" щодо земельної ділянки загальною площею 100,0026 га, кадастровий номер 3522282600:02:000:9011, розташованої на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області - позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 18.02.2008, укладеного між Знам'янською районною державною адміністрацією та ФГ "Пацеля", зареєстрованого за № 040837100012 від 18.02.2008 в Знам'янському міськрайонному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" щодо земельної ділянки загальною площею 100,0026 га, кадастровий номер 3522282600:02:000:9011, розташованої на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у справі №912/3349/18, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФГ "Пацеля" повністю відмовлено.
Постановою Верховного суду від 12.08.2020 у справі №912/3349/18 касаційну скаргу ФГ "Пацеля" залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07 серпня 2019 року у справі № 912/3349/18 залишено без змін.
З огляду на викладені позовні вимоги, ФГ "Пацеля" починаючи з 07.08.2019, тобто від дати постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019, якою останньому повністю відмовлено у задоволені його позовних вимог не мало правових підстав для користування земельною ділянкою загальною площею 100,00 га, у тому числі рілля 100,00 га, з кадастровим номером 3522282600:02:000:9011, яка розташована на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Розглядаючи поданий позов, господарський суд враховує наступні норми права.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у справі №912/3349/18 визначено наступне: "колегія суддів приходить до висновку, що за загальним правилом із закінченням строку договору оренди землі, орендована земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцю, що відповідає суті поняття «строкове користування землею». Виключення з цього правила становить лише випадки передбачені ст. 33 Закону. При цьому подовження строку дії договору оренди в порядку переважного права можливе лише у випадку передачі земельної ділянки іншій особі ніж орендодавець, що відповідає суті поняття «переважне право». В інших випадках подовження дії договору оренди землі можливе за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди або в порядку передбаченому ч. 6 ст. 33 Закону. Місцевим господарським судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів того, що орендодавець спірну земельну ділянку передав, або навіть мав намір передати землю в оренду іншій особі, що унеможливлює задоволення позовних вимог в порядку частин 1-5 ст. 33 Закону. При цьому, у судовому засіданні, яке відбулось у режимі відеоконференції, сторони зазначили, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача і за актом приймання-передачі відповідачу не передавалася. Тобто позивач продовжує користуватися земельною ділянкою без договору, але, як зазначалося вище, матеріально-правовою підставою позову є частини 1-5 ст. 33 Закону, а тому питання поновлення договору оренди в порядку ч. 6 ст. 33 Закону, колегія суддів не досліджує."
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 12.08.2020 у справі №912/3349/18 зазначив: "В контексті викладеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити також і про те, що апеляційним господарським судом було частково неправильно розтлумачено приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" позаяк, як слушно зауважує скаржник, порушенням переважного права на поновлення строку дії договору оренди є не тільки факт чи спроба укладення договору з іншим орендарем, а і недобросовісна поведінка орендодавця, що проявляється, зокрема, у явному зволіканні в укладенні додаткової угоди, безпідставності та необґрунтованості заперечень щодо поновлення договору. Проте, враховуючи, що відповідні висновки господарського суду апеляційної інстанції в цілому не вплинули на правильність прийнятого рішення, вони не можуть бути підставою для його скасування, адже в силу положень частини 2 статті 309 ГПК України не може бути скасовано правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань."
За ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи встановлені обставини у справі № 912/3349/18 Договір оренди землі від 18.02.2008, укладений між Знам'янською районною державною адміністрацією та ФГ "Пацеля", зареєстрований за № 040837100012 від 18.02.2008 в Знам'янському міськрайонному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" щодо земельної ділянки загальною площею 100,0026 га, кадастровий номер 3522282600:02:000:9011, розташованої на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області припинив свою дію 07.08.2019, а тому правові підстави у позивача для користування спірною земельною ділянкою відсутні.
В силу вимог до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
За ч. 1, 4 ст. 124 земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно висновків у справі № 912/3349/18 судами не виявлено підстав для поновлення Договору оренди землі від 18.02.2008 зареєстрованого за № 040837100012 від 18.02.2008 в Знам'янському міськрайонному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" щодо земельної ділянки загальною площею 100,0026 га, кадастровий номер 3522282600:02:000:9011 на новий строк.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Будь-які інші документи, які б підтверджували наявність права власності або права користування у ФГ "Пацеля" на земельну ділянку загальною площею 100,0026 га, кадастровий номер 3522282600:02:000:9011 у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Отже, відповідно до вимог законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 910/810/18 від 05.12.2019.
Зважаючи на відсутність у ФГ "Пацеля" правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною площею 100,0026 га, кадастровий номер 3522282600:02:000:9011, господарський суд приходить до висновку, що встановлені обставини свідчать про самовільне зайняття спірної земельної ділянки.
Положеннями ст. 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Згідно ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Відповідно до до п. а) та д) ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Згідно ст. 9 вказаного Закону Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України "Про охорону земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
За ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Згідно п. 1 Положення про Головне управління держгеокадастру у Кіровоградській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 21.05.2021 № 248 (далі - Положення) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
За п. 8 Положення Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Пунктом 9 Положення визначено, що Головні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, на відповідній території.
З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначається іншими нормативно-правовими актами.
Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11 статті 4 Закону).
Частиною 1 статті 7 Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання приписів наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 01.07.2020 №609 - ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Кропивницькому, Олександрівському, Знам'янському районах та м. Кропивницькому Демешком В.В. та державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Кропивницькому, Олександрівському, Знам'янському районах та м. Кропивницькому Кириченко Я.І. 01.07.2020 року проведена перевірка та складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 01.07.2020 року №609-ДК/438/АП/09/01/-20, яким встановлено факт використання ФГ "Пацеля" в особі голови Пацелі Ірини Семенівни земельної ділянки площею 100,0026 га (кадастровий номер 3522282600:02:000:9011) без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено ч.1 ст.116, ст.ст.125, 126 Земельного Кодексу України.
Згідно положень частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Таким чином, наведеними вище положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та з аналізу змісту наявного у матеріалах справи Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 01.07.2020 року №609-ДК/438/АП/09/01/-20, судом встановлено відповідність змісту останнього вказаним законодавчим вимогам.
Отже, твердження відповідача викладені у відзиві на позов щодо не проведення перевірки та невідповідності складеного Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 01.07.2020 року №609-ДК/438/АП/09/01/-20 вимогам Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороню земель затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312 не заслуговують на увагу, оскільки останній втратив чинність від 02.04.2013 року та регулюються на сьогодні "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідальність за порушення земельного законодавства визначена Земельним кодексом України, зокрема за п. б) ч. 1 ст. 211 якого громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Частиною 3 ст. 211 наведеної статті встановлено, що Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Так, предметом вказаного позову є стягнення із ФГ "Пацеля" на користь Суботцівської сільської ради шкоди заподіяної державі самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 146 048,70 грн.
Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:
Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.
Із наявного у матеріалах справи розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки вбачається, що останній здійснено за наведеною вище формулою, який склав 146 048,70 грн.
Вказаний розрахунок отримано 08.07.2020 представником ФГ "Пацеля" Позненко Ю.В. Жодних заперечень щодо здійсненого розрахунку не застережено ані при його отриманні, ані під час судового розгляду справи.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.
Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.
Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.
Тобто у деліктних правовідносинах саме відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (постанова Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі № 3-51гс14, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі 910/5858/17).
Як стверджує відповідач у відзиві на позов, позивачем не доведено наявність вини відповідача, оскільки останнього не притягнуто до адміністративної відповідальності та у кримінальному провадженні відсутній вирок, який набрав законної сили.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (презумпція вини).
Господарський суд зазначає, що у матеріалах справи наявний Протокол про адміністративне правопорушення від 08.07.2020 № 609-ДК/0127П/07/01/-20 за наслідками розгляду якого винесено Постанову про закриття справи від 08.07.2020 № 609-ДК/0128По/08/01/-20, якою вирішено справу про адміністративне правопорушення, яке вчинене ФГ "Пацеля" в особі голови Пацелі Ірини Семенівни закрити та матеріали справи передати до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Суд враховує також, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №404/4235/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасувати постанову про закриття справи № 609-ДК/0128По/08/01/-20 від 08 липня 2020 року та закрити справу, відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі №404/4235/20 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 залишено без змін.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відкрито кримінальне провадження за № 12020120000000289 про вчинення посадовою особою ФГ "Пацеля" кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197 - 1 Кримінального кодексу України.
Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подано заяву від 01.09.2020 № 10-11-0.63-8270/2-20 слідчому СУ ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенанту поліції Віталію Вовку про залучення Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в якості потерпілого у кримінальному провадженні. (а.с. 36)
Слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенантом поліції Віталієм Вовком винесено постанову від 02.09.2020 якою постановлено визнати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області потерпілим у кримінальному провадженні №12020120000000289 від 27.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197 - 1 КК України. (а.с. 37 - 38)
У матеріалах справи наявний протокол допиту представника потерпілого від 02.11.2020. (а.с. 39 - 40)
Проте, господарський суд зазначає, що відсутність вироку у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, не спростовує відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки у цивільному праві діє принцип презумпції вини та відповідач повинен довести, що вчинив усі залежні від нього заходи для запобігання завданню шкоди землевласнику. Твердження відповідача повідомлені у засіданні суду щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у період до проведення перевірки не беруться до уваги судом, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні докази на їх підтвердження.
Разом з тим, постанова Центрального апеляційного господарського суду у справі № 912/3349/18 набрала законної сили 07.08.2019, отже із вказаної дати право ФГ "Пацеля" на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522282600:02:000:0011 вважається припиненим. Даний факт є загальновідомим, оскільки судові рішення публікуються у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним на просторах мережі інтернет, а отже унеможливлює відсутність обізнаності відповідача про такі обставини.
Крім того, суд враховує, що перевірка була проведена 01.07.2020 за наслідками якої виявлено факт використання земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:0011 без правовстановлюючих документів. Отже, відповідач знаючи про відповідне рішення суду у період із 07.08.2019 до 01.07.2020 використовував спірну земельну ділянку, при цьому знаючи про відсутність у нього правових підстав на таке користування, що свідчить про наявність у його діях умислу.
Враховуючи встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем у справі доказів на відсутність його вини у заподіянні шкоди не надано.
При цьому наявні в матеріалах проведеної позивачем перевірки документи відповідачем не визнані недійсними та не скасовані у встановленому порядку, тобто, вони з достовірністю свідчить про зафіксовані в них факти та обставини.
Докази відшкодування шкоди відповідачем у зазначеному вище розміри у матеріалах справи також відсутні.
Відтак, судом перевірено здійснений позивачем розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, та встановлено, що вказаний розрахунок є вірним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
У зв'язку із реорганізацією Казарнянської сільської ради шляхом її приєднання до Суботцівської сільської ради згідно рішення Суботцівської сільської ради від 08.12.2020 № 20 "Про початок процедури реорганізації Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області" земельна ділянка з кадастровим номером 3522282600:02:000:0011 увійшла до території Суботцівської сільської ради та в подальшому поділена на 49 земельних ділянок із присвоєнням їм інших кадастрових номерів. (а.с. 103 - 104, 107 - 109)
За ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.
Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, поділу або об'єднання земельних ділянок.
Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 3522282600:02:000:0011 припинила своє існування як об'єкт цивільних прав, а отже щодо неї не можуть виникати цивільні правовідносини.
Оскільки, станом на момент існування правопорушення щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:0011 було порушено права землевласника в особі Суботцівської сільської ради, збитки заподіяні самовільним зайняттям земельної ділянки у порядку ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України повинні бути зараховані на її рахунок.
Судовий збір за положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Пацеля" (вул. Тараса Карпи, 84, кім. 411-Б, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 32571511) на користь Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Центральна, 24, с. Суботці, Знам'янський район, Кіровоградська область, 27444, ідентифікаційний код 04365106, р/р UA438999980314080611000011529 в ГУК у Кіровоградській області/тг с. Суботці, код платежу 24062200, МФО 37918230) збитки в сумі 146 048,70 грн за самовільне зайняття земельної ділянки, а також 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Знам'янській окружній прокуратурі на електронну пошту znamyanka@kir.gp.gov.ua, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області на поштову адресу, Суботцівській сільській раді на поштову адресу, відповідачу на поштову адресу 25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кім. 411-Б, Кіровоградській обласній прокуратурі на електронну пошту oblprokuratura@kir.gp.gov.ua.
Повне рішення складено 08.10.2021.
Суддя В.Г. Кабакова