вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" вересня 2021 р. Справа № 911/1523/21
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Справедливі справи»
про стягнення 38608,90 гривень
за участю представника позивача: Максюта Е.А. (згідно відомостей ЄДРПОУ)
25.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи" (далі - ТОВ "Справедливі справи"/відповідач) про стягнення 38 608,90 гривень, з яких: 3 263,10 гривень заборгованості з орендної плати, 194,89 гривень пені, 188,14 гривень інфляційних збитків, 34 962,77 неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період березень-квітень 2020 року у відповідача виникло 3 263,10 гривень заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7847 від 31.05.2017.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2021 у справі № 911/1523/21 прийнято позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.2021, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, у тому числі подання відповідачем відзиву - до 16.07.2021.
16.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Справедливі справи» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 16.07.2021 у справі № 911/1523/21, оголошено перерву в судовому засіданні до 30.07.2021.
28.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2021, зокрема, закрито підготовче провадження в справі № 911/1523/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2021.
10.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Справедливі справи» надійшли письмові пояснення щодо відповіді на відзив. Відповідно до наданих пояснень, відповідач, зокрема просив поновити строк на подання доказів, відкласти розгляд справи та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2021, зокрема, задоволено клопотання ТОВ «Справедливі справи» про поновлення строку для подання доказів, поновлено строк на подання доказів та відкладено розгляд справи по суті на 24.09.2021.
24.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про продовження строки розгляду справи та відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибуття представника в судове засідання 24.09.2021.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Як слідує з матеріалів справи, про дату та час судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
З огляду на викладені вище процесуальні приписи, оскільки викладені відповідачем у клопотанні обставини неможливості явки представника у судове засідання не свідчать про наявність поважних причин такої неявки, тоді як інші підстави для відкладення розгляду справи у розумінні відповідних процесуальних приписів відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про відкладення судового засідання з розгляду вказаної справи, відтак продовження її розгляду по суті у судовому засідання 24.09.2021 за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 24.09.2021 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
31.05.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Місту Києву (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Справедливі справи» (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7847 (далі - договір оренди № 7847 від 31.05.2017), відповідно до п. 1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування держане нерухоме майно - вигороджену частину нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7 (далі - майно), загальною площею 64,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031), що перебуває на балансі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», код за ЄДРПОУ 02070921 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2016 і становить 906820,00 грн без урахування ПДВ.
Відповідно до пп. 2.1., 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.11., 9.1., 10.1. договору оренди № 7847 від 31.05.2017 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2017 року 4290,00 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди травень 2017 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень, травень 2017 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31 травня 2017 року до 30 квітня 2020 року включно.
Згідно підписаного сторонами 31.05.2017 акта приймання-передачі орендованого майна за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 37к, орендодавець, згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7847 від 31.05.2017 передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - вигороджену частину нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031), що перебуває на балансі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», код за ЄДРПОУ 02070921.
Копії вказаних вище договору оренди та акта приймання-передавання наявні в матеріалах справи.
Відповідно до наданих позивачем пояснень та розрахунку заборгованості відповідач порушив свій договірний обов'язок, тоді як 50% орендної плати частково за березень-квітень 2020 року не перерахував, а тому у відповідача перед позивачем виникла за відповідні періоди заборгованість у загальному розмірі 3 263,10 грн заборгованості з орендної плати.
В розрізі обґрунтування обставин виникнення у відповідача заборгованості з орендної плати позивачем у доданому до позову розрахунку вказано, що загалом за весь час договірних правовідносин нараховано 88 198,66 грн орендної плати до бюджету, тоді як відповідач за відповідний період сплатив 84 935,56 грн, зокрема 2 145,00 грн завдатку, а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 3 263,10 грн.
Водночас із розрахунку заборгованості та наданих позивачем до такого розрахунку пояснень слідує, що сплачені відповідачем у відповідному місяці кошти зараховувались позивачем в порядку черговості за відповідно оплачені поточні місяці, як наслідок повністю оплачено місяці оренди за період з квітня 2017 по лютий 2020, відтак орендарем 2 145,00 грн завдатку зараховано в рахунок повного погашення орендної плати, як наслідок частково неоплаченим залишився березень 2020 та повністю неоплаченим залишився квітень 2020 року, суми орендної плати за які і складають загалом 3 263,10 грн заборгованості.
До того ж, як слідує з розрахунку боргу та наданих позивачем до такого розрахунку пояснень, виставлений до сплати у кожному місяці орендний платіж складається з суми 50% відповідного орендного платежу, визначеного у розмірі 100% згідно умов договору та відкоригованого на індекс інфляції.
У судових засіданнях представником позивача вказано, що обставини здійснення відповідачем часткових оплат орендної плати підтверджуються доданими до позову та заяви про усунення недоліків розрахунками.
Отже, посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором оренди не виконав, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, як орендодавець, просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 3 263,10 грн заборгованості з орендної плати.
Відповідачем, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зауважено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» № 611 від 15.07.2020 (далі - постанова КМУ № 611 від 15.07.2020) встановлено, що орендарі, які орендують приміщення закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, є такими, що звільняються від орендної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Так, за доводами відповідача, оскільки учбовий процес було призупинено на період дії карантину та ТОВ «Справедливі справи» було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність в орендованому приміщенні, останній звільняється від орендної плати на період дії карантину.
Так, на підтвердження зазначеного відповідачем надано копію наказу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» № 7/54 від 11.03.2020 «Про заходи запобігання розповсюдження захворювання на короновірус COVID-19».
Так, заперечуючи проти доводів відповідача, позивачем зазначено, що відповідачем 23.07.2020 надіслано на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву вимогу про перегляд орендної плати на підставі постанови КМУ № 611 від 15.07.2020, тобто після винесення Господарським судом Київської області рішення у справі № 911/91/20 про розірвання договору оренди № 7847 від 31.05.2017.
Своєю чергою Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву у відповідь повідомлено відповідача про закінчення терміну дії договору оренди № 7847 від 31.05.2017 та, як наслідок, відсутність підстав для застосування положень постанови КМУ № 611 від 15.07.2020.
Копії вказаних вимоги відповідача та відповіді позивача наявні в матеріалах справи.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників позивача та третьої особи, суд дійшов таких висновків стосовно позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, зокрема щодо заявленої до стягнення заборгованості.
Приписами ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до приписів ст. ст. 762, 629 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до п. 3.6. договору оренди № 7847 від 31.05.2017 орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
З огляду наведеного, як підписання ТОВ «Справедливі справи» договору оренди № 7847 від 31.05.2017, так і безперешкодне користування орендованим приміщенням без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про погодження орендаря з умовами укладеного правочину та, відповідно, в силу законодавчих приписів і договірних положень породжує для ТОВ «Справедливі справи» обов'язок по сплаті, зокрема, до державного бюджету 50% орендної плати у повному обсязі у передбачені договором строки.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак належних та допустимих доказів сплати відповідачем орендної плати до державного бюджету за заявлений позивачем період суду не надано.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити орендну плату за березень 2020 року у строк до 15 квітня 2020 року включно, орендну плату за квітень 2020 року - у строк до 15 травня 2020 року включно.
Водночас, під час перевірки обрахунку суми боргу відповідача за договором оренди перед орендодавцем та визначення її арифметично правильного розміру, судом перевірялась заявлена до стягнення сума боргу у загальному розмірі 3 263,10 грн.
Так, здійснюючи перевірку обрахунку суми боргу, судом встановлено арифметичну неправильність обрахованої суми орендної плати за такі місяці:
- за лютий 2019 року орендодавцем виставлено до оплати 2 613,66 грн, замість правильної суми - 2 613,65 грн;
- за травень 2019 року орендодавцем виставлено до оплати 2 682,20 грн, замість правильної суми - 2 682,19грн;
- за червень 2019 року орендодавцем виставлено до оплати 2 668,79 грн, замість правильної суми - 2 668,78 грн;
- за квітень 2020 року орендодавцем виставлено до оплати 2 719,59 грн, замість правильної суми - 2 719,57 грн.
Отже, з урахуванням вказаного вище, арифметично правильна сума орендної плати за період користування відповідачем орендним майном, загалом складає 88 198,61 грн, а тому, враховуючи сплату відповідачем загалом разом із завдатком 84 935,56 грн, арифметично правильна сума боргу складає 3 263,05 грн.
Водночас стосовно сплаченого відповідачем завдатку суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Відповідно до пп. 3.10., 5.2. договору оренди № 7847 від 31.05.2017 зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди.
Орендар зобов'язується протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6. цього договору. Після закінчення дії договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем завдатку.
Як слідує з наданого позивачем розрахунку та наданих позивачем до такого розрахунку пояснень, відповідачем виконано вказаний вище договірний обов'язок та перераховано, зокрема, до державного бюджету у передбаченому договором розмірі - 2 145,00 грн завдатку.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що зарахування позивачем 2 145,00 грн завдатку в рахунок часткового погашення боргу не відповідає умовам укладеного між сторонами договору оренди, відповідно до якого завдаток вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди.
Поряд з тим із розрахунку заборгованості слідує, що сплачені відповідачем у відповідному місяці кошти зараховувались позивачем за поточний місяць, у якому вказані кошти надійшли, тоді як надлишково сплачені кошти позивачем зараховувались в рахунок погашення загального боргу за попередні місяці оренди.
Відповідно до п. 3.9. договору оренди № 7847 від 31.05.2017 надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю.
Поряд з тим 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, заборонивши, зокрема, відвідування закладів освіти її здобувачам.
Надалі, вказаною постановою в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши, зокрема, відвідування закладів освіти її здобувачами до 03.04.2020; з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.
Постановою «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020 (в редакції постанови КМУ № 239 від 25.03.2020) дію вказаних вище обмежень продовжено до 24.04.2020.
Постановою «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020 (в редакції постанови КМУ № 291 від 22.04.2020) дію вказаних вище обмежень продовжено до 11.05.2020.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".
Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 ГК України, частин 4 та 6 статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".
Так, згідно до частин 4, 6 статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Надалі, постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» № 611 від 15.07.2020 установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:
50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Так, згідно п. 1 переліку згідно з додатком 1 до постанови КМУ № 611 від 15.07.2020, орендарі, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення, зокрема, кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном.
Відповідно до пп. 1.1., 1.2. договору оренди № 7847 від 31.05.2017 орендоване майно перебуває на балансі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», код за ЄДРПОУ 02070921 та передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизною групи у навчальному закладі.
Як вбачається з відомостей ЄДРПОУ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» є закладом освіти державної форми власності, тоді як видами діяльності ТОВ «Справедливі справи» зазначено, зокрема, 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний).
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення їдальні в навчальному закладі державної форми власності, та не здійснює продаж товарів підакцизної групи, відповідно до п. 1 постанови КМУ № 611 від 15.07.2020, звільняється від орендної плати.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 611 від 15.07.2020 зобов'язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
З огляду на положення Постанови КМУ № 611 від 15.07.2020 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.
За договором оренди орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, отже, забезпечити нарахування орендної плати на період карантину може тільки орендодавець.
Оскільки Постанова КМУ № 611 від 15.07.2020 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, суд дійшов висновку, що нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від нарахування орендної плати за договором оренди № 7847 від 31.05.2017 починаючи з дати встановлення карантину, тобто з 12.03.2020.
Беручи до уваги законодавчі приписи та встановлені обставин справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 263,10 грн заборгованості з орендної плати підлягає частковому задоволенню в розмірі 888,81 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх грошових зобов'язань за договором оренди із внесення орендної плати до бюджету та порушенням строків внесення орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 194,89 грн пені, нарахованої на 3 263,10 грн сукупної заборгованості за період з 01.09.2020 по 01.03.2021;
Відповідно до наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень сума боргу, на яку відповідно здійснювалось нарахування пені та інфляційних втрат складається із заборгованості за березень-квітень 2020 року.
Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.7. договору оренди № 7847 від 31.05.2017 сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату зарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Приписами ст. ст. 598, 599, 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду наведеного, враховуючи передбачені договором строки розрахунків, а також те, що більш тривалого строку нарахування пені, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами договору оренди не передбачено, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків внесення орендної плати, зокрема, за березнь-квітень 2020 у позивача виникло, відповідно з 16.04.2020 та припинилось 16.10.2020.
Досліджуючи у даній справі питання встановлення сторонами спірних правовідносин у договорі оренди іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, судом враховано, що умову договору щодо нарахування штрафних санкцій за кожен день прострочення, включаючи день оплати, не можливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач здійснив нарахування пені як на суми, по сплаті яких відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов'язання, а також поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи, а тому суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені в межах вказаних позивачем періодів.
За таких обставин, оскільки арифметично правильний розмір заявленої до стягнення суми пені, обрахованої судом за вказані позивачем періоди з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, складає 7,84 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 194,89 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 7,84 грн.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди № 7847 від 31.05.2017 позивач просить суд стягнути з відповідача - 188,14 грн інфляційних збитків, нарахованих на 3 263,10 грн сукупної заборгованості за період з 15.04.2020 по 15.05.2020.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений договором момент виникнення у відповідача обов'язку з орендної плати, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення законодавчих вимог до періоду інфляційних втрат включено дні, коли боржник не вважався таким, що прострочив, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи, а тому суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат в межах вказаних позивачем періодів.
Оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахований судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням норм закону та встановлених обставин, складає 00,00 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача 188,14 грн задоволенню не підлягають.
В обґрунтування позовної вимоги про стягнення 34 962,77 грн позивач, зауважив, що рішенням Господарського суду Київської області від 11.06.2020 у справі № 911/91/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, позов задоволено частково, зокрема, виселено ТОВ «Справедливі справи» в примусовому порядку з державного нерухомого майна - вигородженої частини нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031).
Надалі, актом державного виконавця Солом'янського РВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.11.2020 встановлено, що рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2020 у справі № 911/91/20 в частині виселення ТОВ «Справедливі справи» в примусовому порядку з державного нерухомого майна - вигородженої частини нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031) виконано в повному обсязі.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 7847 від 31.05.2017 щодо своєчасного повернення орендованого майна, позивач нараховує відповідачу неустойку в розмірі 34 962,77 грн за період з 01.05.2020 по 12.11.2020.
Відповідач заперечуючи проти вказаної позовної вимоги зазначає, що припиненні дії договору і подальше виселення є недобросовісним та суперечить законодавству, та наголошує на необхідності дослідження причин, через які орендар не передав майно, оскільки у спорах про стягнення орендної плати та/або неустойки за період після припинення дії договору необхідно встановити факт наявності вини та зволікання з боку орендаря.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Київської області від 11.06.2020 у справі № 911/91/20 позовні вимоги задоволено частково:
- виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи" в примусовому порядку з державного нерухомого майна - вигородженої частини нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031);
- в частині позовної вимоги про розірвання договору № 7847 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.05.2017 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи", провадження у справі закрито;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи" (08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Озірна, буд. 43, кв. 2, код 40819949) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка, буд. 50-Г, код 19030825) 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору;
- повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка, буд. 50-Г, код 19030825) судовий збір у сумі 1921,00 грн., сплачений до Державного бюджету України згідно з платіжним дорученням № 736 від 26.12.2019 р.
Так, судом у справі № 911/91/20 встановлено, що договір оренди № 7847 від 31.05.2017 припинив свою дію у зв'язку із закінченням його строку та, оскільки відповідач не повернув орендоване згідно з договором оренди № 7847 від 31.05.2017 р. приміщення, вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про виселення ТОВ "Справедливі справи" в примусовому порядку з державного нерухомого майна є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021, рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2020 у справі № 911/91/20 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, залишено без змін.
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №904/23/18 та від 20.05.2020 у справі №906/556/19.
До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Так, зі змісту мотивувальної частини вказаного судового рішення у згаданій справі слідує, що судами в межах заявлених предмету та підстав досліджувались обставини припинення договору оренди та передання/непередання відповідачем орендованого приміщення позивачу, суд дійшов висновку, що вказані обставини не потребують доказування та, у сукупності із наданими у даній справі доказами, свідчать про обґрунтованість доводів позивача стосовно порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна.
Відповідно до приписів ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пп. 10.9.-10.11. договору оренди № 7847 від 31.05.2017 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу за актом приймання-передавання майна.
Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.
За відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення/розірвання за рішенням суду договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передавання(повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Так, судом в рішенні Господарського суду Київської області у справі № 911/91/20 встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву своєчасно (15.05.2020) було направлено на адресу відповідача заву про припинення чинності договору оренди № 7847 від 31.05.2017 у зв'язку з закінченням строку його дії.
Враховуючи заперечення орендодавця, договір оренди на новий строк продовжений не був.
Однак в порушення вказаних умов договору, відповідачем фактично передано орендоване приміщення лише 12.11.2020, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта державного виконавця Солом'янського РВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.11.2020.
Оскільки відповідач свого обов'язку з повернення об'єкту оренди не виконав та не вчиняв жодних дій з повернення майна у визначений договором строк, тоді як вказане орендоване майно було повернуто в порядку примусового виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що неповернення об'єкту оренди відбулося з вини відповідача.
Отже, враховуючи встановлені в рішенні Господарського суду Київської області у справі № 911/91/20 обставини припинення дії договору оренди № 7847 від 31.05.2017, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а також умови п. 10.9. вказаного договору, суд дійшов висновку, що за договором останнім днем повернення орендованого майна слід вважати 05.05.2020 включно.
З огляду наведеного, враховуючи встановлені вище судом обставини неналежного виконання відповідачем обов'язку зі своєчасного повернення орендованого майна, позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки.
Водночас, під час перевірки обрахунку суми неустойки за договором оренди № 7847 від 31.05.2017 перед орендодавцем та визначення її арифметично правильного розміру, судом перевірялась заявлена до стягнення сума неустойки у загальному розмірі 34 962,77 грн.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставини неналежного виконання відповідачем обов'язку зі своєчасного повернення орендованого майна, арифметично правильна сума неустойки, загалом складає 29 364,41 грн.
За таких обставин, оскільки арифметично правильний розмір заявленої до стягнення суми неустойки, обрахованої судом за вказані позивачем періоди з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, складає 29 364,41 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 34 962,77 грн неустойки підлягає частковому задоволенню у розмірі 29 364,41 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за вимогу про стягнення коштів, покладаються судом на сторін, позивача та відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Справедливі справи» (08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Озірна, буд. 43, кв. 2, ідентифікаційний код 40819949) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) в дохід Державного бюджету України (р/р UA718999980313050093000026011, КЕКД 22080200, призначення платежу - плата за користування майном бюджетних установ):
- 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн 81 коп. основного боргу,
- 7 (сім) грн 84 коп. пені,
- 29 364 (двадцять дев'ять тисяч триста шістдесят чотири) грн 41 коп. неустойки.
3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Справедливі справи» (08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Озірна, буд. 43, кв. 2, ідентифікаційний код 40819949) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) 1779 (одну тисячу сімсот сімдесят дев'ять) грн 19 коп. судового збору.
4. У задоволенні позовних вимог відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.10.2021
Суддя П.В.Горбасенко