ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2021Справа № 910/8188/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЛЕКС-ЕНЕРДЖІ"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про зобов'язання припинити нарахування
Суддя Усатенко І.В.
Представники учасників сторін:
від позивача Рибачок А.О., Федотово М.А.
від відповідача Франюк А.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов'язання відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії по договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 04.11.2020 № 1910-02024 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що у відповідності до вимог чинного законодавства відповідач не надає послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експортних операцій з продажу електричної енергії. Отже, на думку позивача, є неправомірним виставлення рахунків Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" за квітень 2021 року на оплату таких послуг.
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
03.06.2021 та 09.06.2021 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2021 подано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 10.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2021.
24.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
08.07.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.08.2021.
23.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками.
04.08.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками.
12.08.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.09.2021.
08.09.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення.
09.09.2021 від позивача надійшла заява про виправлення описки в позовній заяві, в якій позивач зазначає, що при поданні позовної заяви було зазначено невірну дату укладення спірного договору, а саме 14.11.2020, в той час як вірною датою укладення договору є 04.11.2020.
Ухвалою суду від 09.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.09.2021.
22.09.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає про скасування Верховним Судом рішення у справі № 640/3041/20 та прийняття нового рішення про відмову у позові.
Також 22.09.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/9627/20 у аналогічних правовідносинах.
В судове засідання 27.09.2021 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, в підготовчому засіданні 09.09.2021.
Суд розглянув клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Оскільки, справа перебуває на стадії розгляду її по суті, а обставини, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 227 та п.1 ч. 1 ст. 228 ГПК України відсутні, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі з зазначених відповідачем підстав, оскільки, це суперечить приписам ГПК України.
Суд протокольною ухвалою від 27.09.2021 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 27.09.2021 оголошено перерву до 07.10.2021.
30.09.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про повернення в підготовче провадження для розгляду клопотань відповідача. Відповідач зазначає, що про прийняття постанови Верховним Судом у справі № 640/3041/20 йому стало відомо після закриття підготовчого провадження у даній справі, а зазначене рішення суду має істотне значення для з'ясування всіх обставин у справі № 910/8188/21 та прийняття обгрунтованого рішення, відповідач вбачає необхідність в поверненні в даній справі на стадію підготовчого провадження.
06.10.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження, продовження строку підготовчого провадження та оголошення перерви у підготовчому провадженні. Заява мотивована тим, що у зв'язку з прийняттям Верховним Судом нового рішення у справі № 640/3041/20 обставини, встановлені по якій були покладені в обгрунтування позовних вимог і не підлягали доведенню. Наразі існує необхідність в поданні додаткових доказів, уточненні, зміні позовних вимог. А отже існує об'єктивна необхідність у поверненні на стадію підготовчого провадження , що не суперечить нормам ГПК України та широко застосовується в судовій практиці, про що в тому числі зазначено в Постанові Східного апеляційного суду від 23.12.2019 № 922/802/19.
07.10.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі та вказує на об'єктивну неможливість вирішення даної справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/9627/20.
В судовому засіданні 07.10.2021 обидві сторони підтримали клопотання про повернення в підготовче провадження у даній справі.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом № 2148-08 від 19.10.1973 р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Приписами ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Крім того, зупинення провадження у справі за загальним правилом (за винятком виключень передбачених ч. 3 ст. 195 ГПК України) вирішується на стадії підготовчого провадження.
Отже, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами та враховуючи необхідність вирішення саме по суті питання про зупинення провадження у справі, необхідності долучення до матеріалів справи додаткових доказів чи пояснень, обгрунтувань, в зв'язку з подачею обома сторонами справи відповідних клопотань, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення в підготовче провадження для розгляду даної справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження для всебічного з'ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі.
В судовому засіданні обидві сторони підтримали клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 в справі № 910/9627/20 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго про зобов'язання припинити дії.
Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом із тим, згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Пунктом 7 ч. 1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами ч. 2 ст.315 Господарського процесуального кодексу України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Судом встановлено, що 26.07.2021 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду було відкрито касаційне провадження у справі № 910/9627/20 за касаційною скаргою ПрАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 22.09.2021 справу № 910/9627/20 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Справа № 910/9627/20 є пов'язаною з господарською справою № 910/8188/21, оскільки при постановленні рішень, що є предметом оскарження у цій справі попередні суди виходили з факту скасування Окружним адміністративним судом м Києва постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі» в оскаржуваній частині згідно з рішенням від 13.07.2020. Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування ПрАТ «НЕК «Укренерго» плати за послуги з передачі при здійсненні експорту не передбачено чинним законодавством України та умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Судом враховано, що обов'язок щодо сплати тарифу за передачу, зокрема, щодо обсягів експортованої електричної енергії було запроваджено із прийняттям Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі», яка набула чинності 08.02.2020. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/3041/20 від 13.07.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020, № 360 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі» в частині змін до п. 5.1, 5.3, 5.6 гл. 5, 6.2, 6.5 гл. 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі.
Отже, ухвалюючи оскаржувані рішення у справі № 910/9627/20 попередні суди, в тому числі, виходили з фактичних обставин, встановлених рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2020, що було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020. Однак, постановою Касаційного адміністративного суду від 08.09.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 640/3041/20 - скасовані. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В ухвалі від 22.09.2021 у справі № 910/9627/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Верховний Суд зауважив, "що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 910/8044/20 та від 04.02.2021 у справі № 914/935/20 зробила висновок, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов'язання України. При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з того, що суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті (частина 11 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії"). У цих справах Верховний Суд брав до уваги рішення суду Європейського союзу у справі №/17vs Slovak Republic від 06.12.2018 щодо тлумачення положень Директиви 2003/54/ЄС, в якій суд зробив висновок, що закріплення плати за передачу при здійсненні експортних операцій є заходом еквівалентним до мита, оскільки таким заходом є будь-яка грошова плата, якою б малою вона не була та не залежно від її призначення та способу застосування, що накладається в односторонньому порядку на товари через те, що вони перетинають кордон, і яка не є митом у строгому розумінні. Суди також враховували висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства про те, що встановлення плати за передачу електричної енергії та за диспетчерське (оперативно-технологічне) управління суперечить положенням статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Водночас 08.09.2021 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 640/3041/20, в якій зробила протилежні висновки і вказала, що повідомлення, які містяться в листах Секретаріату Енергетичного Співтовариства носять лише рекомендаційний та інформативний характер (пункт 40); послуги з передачі електроенергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління сплачуються усіма учасниками внутрішнього ринку енергетики, тому вони не можуть бути розцінені станом на сьогодні як додаткові платежі (пункт 48); рішення суду Європейського союзу у справі № C-305/17 FENS vs Slovak Republic від 06.12.2018 щодо тлумачення положень Директиви 2003/54/ЄС, не враховується, оскільки не є джерелом права, стосувалось країни-члена Європейского Союзу та правовідносин, які не є релевантними правовідносинам у цій справі (пункти 49-52). При цьому колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, на відміну від колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, при вирішенні питання щодо врахування правозастосовної практики Суду Європейського Союзу не застосувала норму частини 11 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії". Отже суди різних юрисдикцій сформували протилежну практику щодо необхідності врахування висновків рішення Суду Європейського Союзу щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу у спірних правовідносинах (частина одинадцята статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії"); щодо правового статусу повідомлень, які містяться в листах Секретаріату Енергетичного Співтовариства, та обов'язковості його висновку, що "встановлення плати за передачу електричної енергії та за диспетчерське (оперативно-технологічне) управління суперечить положенням статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства". Як наслідок - дійшли суперечливих висновків щодо дотримання міжнародних зобов'язань України при здійсненні нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень в господарських судах перебувають на розгляді інші схожі справи, у яких вирішується спір з Укренерго щодо оплати послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експортних операцій з продажу електричної енергії (справа № 910/9400/20; № 910/16796/20; № 910/13772/20; № 910/18400/20; № 910/4185/21; № 910/19401/20; № 910/6986/21; № 910/12326/20). Тобто, правове питання, щодо якого існує проблема, постає не в одній конкретній справі, а в інших справах, які вже існують, та можуть виникнути у майбутньому з урахуванням того, що такі правовідносини мають постійний характер. Колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо застосування висновків рішення Суду Європейського Союзу у спірних правовідносинах (з огляду на положення частини одинадцятої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії") та дотримання Україною міжнародних зобов'язань при встановленні плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії, має характер виключної правової проблеми з урахуванням існування кількісного критерію та зважаючи на розходження у судовій практиці судів різних юрисдикцій, невизначеність законодавчого регулювання правових питань, в тому числі необхідність застосування положень міжнародних договорів, що є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду."
Враховуючи вищевикладене та з метою дотримання єдності судової практики, виникає необхідність у зупиненні провадження у справі № 910/8188/21 до закінчення перегляду справи № 910/9627/20 Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на вищезазначене, суд задовольнив клопотання позивачу про зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. 182, 183, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернутися до розгляду справи № 910/8188/21 у підготовчому провадженні.
2. Зупинити провадження у справі № 910/8188/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов'язання припинити дії до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 в справі № 910/9627/20 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго про зобов'язання припинити дії, прийнятих у подібних правовідносинах.
3.Зобов'язати представників учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею в порядку ст. 235 ГПК України та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження у справі.
Суддя І.В.Усатенко