"05" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 917/524/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.
за участю представників:
позивача - Кухтика В.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4813 від 26.04.2017, довіреність № 1-2520 від 10.12.2020)
відповідача - Лук'янової Ю.В. (трудовий договір від 01.06.2020; Положення про юридичну службу АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» від 01.06.2020)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», м. Лубни, Полтавська область (вх. № 2632 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 (суддя Киричук О.А.; повний текст рішення складено та підписано 12.07.2021),
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Полтавська обл., м. Лубни,
про стягнення 280379,60 грн,
У квітні 2021 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» про стягнення 280379,60 грн заборгованості по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, у тому числі: 188763,63 грн заборгованості оплати добових небалансів по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, 28200,68 грн пені, 8595,19 грн 3% річних та 14616,66 грн інфляційних втрат, 31576,99 грн. заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності, 4738,30 грн. пені, 1443,03 грн. три відсотки річних та 2445,12 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 188763,63 грн заборгованості оплати добових небалансів, 28200,68 грн. пені, 8595,19 грн три відсотки річних та 14616,66 гривень інфляційних втрат, 31576,99 грн. заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності, 4738,30 грн. пені, 1443,03 грн. три відсотки річних та 2445,12 грн. інфляційних втрат, 4205,69 грн. витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, у т.ч. в частині обсягу газу, який склав обсяги небалансу відповідача.
05.08.2021 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на вказане рішення подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 скасувати. Судові витрати у зв'язку із поданням апеляційної скарги відповідач просить стягнути з позивача. Також в апеляційній скарзі відповідачем завлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1099/18, яким визнано укладеним Договір транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, набрало законної сили, позаяк відсутність повного тексту вказаного рішення у ЄДР судових рішень та обставина не надсилання цього рішення сторонам у справі, унеможливлює обізнаність відповідача з мотивами ухваленого рішення у справі № 917/1099/18 і позбавляє останнього процесуальної можливості подати на вказане рішення апеляційну скаргу згідно приписів ст. 256 ГПК України. На переконання відповідача за таких обставин не можна стверджувати, що рішення у справі № 917/1099/18 набрало законної сили, а тому відсутні законні підстави визнавати, що між сторонами у справі № 917/524/21 впродовж липня та вересня 2009 року існували договірні відносини, які б передбачали врегулювання щодобових небалансів, що судом першої інстанції не враховано, а отже безпідставно задоволено позовні вимоги.
Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 917/524/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021.
Ухвалою суду від 31.08.2021 поновлено відповідачу пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження у справі № 917/524/21; позивачу надано строк до 15.09.2021 (включно) для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу; справу № 917/524/21 призначено до апеляційного розгляду на 05.10.2021 о 12:00 год.; зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 до закінчення розгляду справи Східним апеляційним господарським судом.
13.09.2021 до суду від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання (вх. № 10632) про зупинення провадження у справі № 917/524/21 до проведення процедури врегулювання заборгованості в порядку, передбаченому Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
14.09.2021, тобто у встановлений судом строк, позивачем надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 10740), в якому позивач вважає доводи скаржника необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, не спростовують правомірність заявлених позовних вимог і висновків суду першої інстанції по суті спору, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 - залишити без змін.
Обґрунтовуючи свої заперечення проти аргументів відповідача позивач зазначив, що дії АТ «Лубнигаз» свідчать про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування, з урахуванням вимог кодексу ГТС та положень договору від 01.08.2018 № 1807000396, на підставі якого останній і набув статусу користувача інформаційної платформи, а сам факт наявності негативного небалансу та наявність укладеного договору транспортування природного газу є правовою підставою для виникнення обов'язку замовника послуг транспортування (відповідача) із здійснення оплати за врегулювання щодобових небалансів.
23.09.2021 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 11074), в яких АТ «Укртрансгаз» просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідачем не підтверджено вжиття ним заходів щодо включення його до відповідного Реєстру (не надано доказів звернення до НКРЕКП) з метою врегулювання заборгованості по договору № 1807000396 від 01.08.2018 в порядку, передбаченому Законом. Також позивач вважає визначену відповідачем обставину такою, що не є підставою для зупинення провадження у справі приписів згідно ст. 227, 228 ГПК України.
В судове засідання 05.10.2020 з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача, які надали усні пояснення у справі.
Представник відповідача просив зупинити провадження у справі № 917/524/21 до проведення процедури врегулювання заборгованості в порядку, передбаченому Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 05.10.2021 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 917/524/21 (вх. № 10632 від 13.09.2021), колегія суддів, порадившись на місці, вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки згідно наведених у ст. 227, 228 ГПК України процесуально встановлених підстав для зупинення провадження у справі вбачається, що у суду відсутня така можливість або обов'язок щодо зупинення провадження до моменту проведення процедури врегулювання заборгованості між сторонами у справі.
Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п'ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні 05.10.2021 представників сторін, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, зважаючи на таке.
У справі, що переглядається в апеляційному порядку, предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача:
1) 280379,60 грн заборгованості по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, у тому числі:
-188763,63 грн заборгованості оплати добових небалансів по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018,
-28200,68 грн пені,
-8595,19 грн 3% річних,
-14616,66 грн інфляційних втрат,
2) 31576,99 грн. заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018,
-4738,30 грн. пені,
-1443,03 грн. три відсотки річних,
-2445,12 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 як в частині несплати негативних добових небалансів, так і в частині нездійснення оплати за перевищення замовленої потужності.
1.Звертаючись до господарського суду із даним позовом та обґрунтовуючи факт невиконання відповідачем договірних умов в частині несплати негативних добових небалансів, АТ «Укртрансгаз» зазначило, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 у справі № 917/1099/18 визнано укладеним Договір про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 між АТ «Укртрансгаз» (Оператор) та АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» (Замовник) в редакції АТ «Укртрансгаз», що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.
Згідно пункту 2.1. Договору за цим Договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.
У пункті 2.3. Договору визначені послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим договором, зокрема: послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Згідно пункту 2.9. цього Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
АТ «Укртрансгаз» вказало, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за липень, вересень 2019 року (складених, зокрема, на підставі інформації поданої до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 5), виявлено наявність у відповідача негативних небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
-за липень 2019 року було виявлено, що загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця на загальну суму 188 759,68 гривень;
- за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 0,00079 тис.куб.м. (8 кВт х год) всього на загальну суму 3,95 гривень.
Позивач зазначив, що вказані негативні добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору з газотранспортної системи природного газу у зазначені періоди без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (відбір газу на власні виробничо-технологічні витрати відповідача) та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких у спірні періоди не було жодного постачальника природного газу.
Відповідно до пункту 11.4. Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Позивача на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
На підтвердження обсягів щодобових небалансів позивачем надано акти врегулювання щодобових небалансів № 07-2019-1807000396 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року, № 09-2019-1807000396 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року та відповідні довідки про добові небаланси.
Пунктом 9.3. Договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).
На виконання зазначених положень та відповідно до п. 2.9. Договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки за добові небаланси № 07-2019-1807000396 від 31.07.2019 (за липень 2019 року) на загальну суму 188 759,68 гривень та № 09-2019-1807000396 від 30.09.2019 (за вересень 2019 року) на загальну суму 3,95 гривень.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг, здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансов протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Пунктом 9.3. Договору встановлено, що Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів.
Позивач стверджує, що відповідач усупереч пункту 9.3. Договору не виконав своїх зобов'язань щодо оплати вказаних рахунків на оплату за негативні добові небаланси за період: липень, вересень 2019 року на загальну суму 188 763,63 грн, чим порушив умови п.п. 4.1,9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), а також порушив права та інтереси позивача, як кредитора у спірних правовідносинах.
Пунктом 13.1. Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.
Пунктом 13.5. Договору сторони узгодили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань з оплати добових небалансів за період: липень, вересень 2019 року позивачем на підставі п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст. 258, 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198, ст. 232 ГК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 28200,68 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 8595,19 грн та інфляційні втрати у розмірі 14616,66 гривень.
2.Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо невиконання відповідачем умов договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 в частині не здійснення оплати за перевищення замовленої потужності, АТ «Укртрансгаз» послалося на те, що згідно п. 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу.
Згідно пункту 2.6. Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Згідно з пунктом 4.1. Договору Замовник, зокрема, зобов'язаний:
-своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг;
-не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі;
-здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором;
-здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором.
Відповідно до пункту 3.2. Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.
Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною в пункті 8.4. Договору.
На підставі пункту 8.4. Договору позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
-за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 0,00824 тис.м.куб/добу всього на загальну суму 1,56 грн.;
-за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 167,39450 тис.м.куб/добу всього на загальну суму 31575,29 грн.;
-за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 0,00079 тис.м.куб/добу всього на загальну суму 0,14 грн.
Всього на загальну суму 31576,99 грн.
Відповідно до пункту 8.4. Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
На підставі пункту 8.4. Договору позивачем було направлено в Інформаційній платформі відповідачу:
-рахунок № 05-2019-1807000396 від 31.05.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 1,56 гривень та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року;
-рахунок № 07-2019-1807000396/1000719 від 31.07.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 31575,29 гривень та Звіт про використання замовленої потужності за липень 2019 року;
-рахунок № 09-2019-1807000396/1000919 від 30.09.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 0,' 4 гривень та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року.
Також позивач направив відповідачу Акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) від 31.05.2019 № 05-2019-1807000396/1000519, від 31.07.2019 № 07-2019-1807000396/1000719, від 30.09.2019 № 09-2019- 1807000396/1000919, але відповідач не здійснив оплату рахунків за перевищення замовленої потужності за період травень, липень, вересень 2019 року на загальну суму 31 576,99 грн.
Позивач вважає, що цим самим відповідач порушив умови п. 2.6, 8.4 Договору, а також порушив права та інтереси позивача, як кредитора у спірних правовідносинах.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності за травень, липень, вересень 2019 року позивачем, на підставі п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 258, 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198, ст. 232 ГК України нараховано відповідачу пеню в розмірі 4738,30 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1443,03 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2445,12 грн.
На підтвердження доводів, наведених у позовній заяві, а також в обґрунтування аргументів щодо обсягу газу який склав обсяги небалансу відповідача, позивач надав до матеріалів справи Акт № 07-2019-1807000396 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року та рахунок № 07 2019-1807000396 від 31.07.2019 на оплату за добові небаланси за липень 2019 року на загальну суму 188 759,68 гривень; Акт № 09-2019-1807000396 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року та рахунок № 09-2019-1807000396 від 30.09.2019 на оплату за добові небаланси за вересень 2019 року на загальну суму 3,95 гривень; реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ «Лубнигаз» за липень, вересень 2019 року (форми N 2, З, 4, 5, 9); реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи філії «Оператор ГТС України» АТ «Укртрансгаз» за липень, вересень 2019 року; копії актів приймання-передачі природного газу на ГРС, оформлених між АТ «Укртрансгаз» та АТ «Лубнигаз» за липень, вересень 2019 року; електронні докази, що розміщені на цифровому диску № 1090410202109 (форми 2,3, які також оформлені на папері та додані до позовної заяви), довідки Позивача № 1, 2, 3 про добові небаланси відповідача за спірний період.
Заперечуючи проти доводів позивача, відповідач зазначив про відсутність підстав вважати, що між сторонами у справі № 917/524/21 впродовж липня та вересня 2009 року існували договірні відносини, які б передбачали врегулювання щодобових небалансів, адже рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 у справі № 917/1099/18, на яке посилається позивач в обґрунтування позовних вимог у цій справі № 917/524/21, не набрало законної сили, тому позовні вимоги AT «Укртрансгаз» не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на відсутність врегульованого на договірних засад механізму щодо строків та процедури виставляння рахунків та порядку їх оплати в разі наявності добових небалансів.
Аналогічні доводи містить і апеляційна скарга відповідача.
Однак, як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 у справі № 917/1099/18 визнано Договір про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 укладеним між АТ «Укртрансгаз» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» в редакції АТ «Укртрансгаз», що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень до реєстру 11.02.2019 судом надіслано вступну та резолютивну частину рішення, яку оприлюднено 12.02.2019.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про складання повного тексту судового рішення у справі № 917/1099/18.
На даний час описова та мотивувальна частини прийнятого Господарським судом Полтавської області рішення, які повинні обґрунтовувати рішення у справі № 917/1099/18, відсутні, проте вказане жодним чином не було перешкодою для відповідача оскаржити вказане рішення до суду апеляційної інстанції.
Однак як вбачається з наданих сторонами пояснень та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду у справі № 917/1099/18 від 16.01.2019, учасниками справи не оскаржено, тому при вирішенні даної справи № 917/524/21 суд першої інстанції правомірно виходив з того, що рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1099/18 від 16.01.2019 станом на дату ухвалення рішення у даній справі набрало законної сили.
При цьому, судом першої інстанції правильно враховано, що у справі № 917/1099/18 визнано Договір про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 укладеним між АТ «Укртрансгаз» (Оператор) та АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» (Замовник) в редакції АТ «Укртрансгаз», що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, цей договір в даному випадку є підставою позову, а умови даного договору викладені у резолютивній частині рішення, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначені Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (далі - Закон №329-VIII).
Пунктами 7, 45 частини першої статті 1 Закону №329-VIII визначено, що газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону №329-VIII транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи, який затверджується Регулятором, та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/ газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що правовідносини сторін у цій справі виникли з Договору транспортування газу № 1807000396 від 01.08.2018 (далі - Договір), за умовами якого позивач, як оператор газотранспортної системи, взяв на себе зобов'язання надати відповідачу, як замовнику, на умовах, визначених у цьому договорі, послуги з транспортування природного газу за встановлену плату.
У пункті 2.2. Договору вказано, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
За змістом пунктів 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Згідно частини третьої 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій. пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, АТ «Лубнигаз» відповідно до положень Кодексу ГТС та умов Договору № 1807000396 від 01.08.2018, надало АТ «Укртрансгаз» оформлені належним чином повідомлення на створення облікових записів користувачів та відповідні довіреності на право вчиняти всі необхідно юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідач, уклавши з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу та визначивши згідно додатку 1 до Кодексу ГТС, який є невід'ємною частиною такого договору, уповноважених осіб, які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), - вчинив правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов'язків у сфері транспортування природного газу за наслідком вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій передбачених Кодексом ГТС.
Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС Оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 №1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:
Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.
Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).
Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.
Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.
Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.
Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, відповідно до якого Оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.
Суд першої інстанції правильно вказав, що зазначена вище інформація надається саме Оператором газорозподільної системи, на виконання покладеного на нього обов'язку, і, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об'єктивність та обсяг таких фактичних даних (п. 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої Операторами ГРМ є підтвердженням вчинення уповноваженими особами Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо- технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах.
Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.
Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу «X» та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу «г») через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними Актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.
Відповідно до пункту 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (дані актів приймання-передачі природного газу) (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувиим підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи (за наявності), та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему (за наявності) (дані форми 4, завантажені відповідачем до інформаційної платформи)), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи (дані форм 2, 3, завантажені відповідачем до інформаційної платформи), то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.
Згідно пункту 4 глави 6 розділу III Кодексу ГТС об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.
Суд першої інстанції зазначив, що інформація про обсяги виробничо-технологічних витрат визначена позивачем як оператором газотранспортної системи в порядку п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС на підставі фактичних даних, завантажених відповідачем як оператором газорозподільної системи до інформаційної платформи, що містяться в формах 2, 3, 4, даних актів приймання-передачі природного газу, та узагальнена в обґрунтованих розрахунках таких виробничо-технологічних витрат (довідки 1, 3).
Поряд із цим, як зазначено позивачем, встановлено судом першої інстанції і не спростовано відповідачем, інформація про обсяги відібраного відповідачем у період липня, вересня 2019 року природного газу на власні виробничо-технологічні витрати з урахуванням п. 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем наявна у АТ «ОГРС «Лубнигаз».
Судом першої інстанції з'ясовано, що відповідач не спростовував обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи, перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему, сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, на які вказує позивач у спірному періоді.
Надані позивачем в обґрунтування його вимог акти приймання-передачі природного газу від 01 серпня 2019 року та 01 жовтня 2019 року суд першої інстанції обґрунтовано визнав належними та допустимими доказами в підтвердження обсягів відібраного відповідачем у період липня, вересня 2019 року природного газу в межах договірних відносин по договору про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, оскільки відповідачем не доведено і матеріали справи не містять жодних відомостей про наявність інших договірних відносин щодо транспортування природного газу, які б існували між сторонами, та на виконання яких могли б бути складені дані акти.
Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Відповідно до постанови від 28.09.2018 № 1134 НКРЕКП, Регулятор погодив форми надання інформації для наповнення інформаційної платформи, зокрема:
Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.
Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби)
Форма №3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.
Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.
Форма №5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Форма № 9. Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.
Зазначена інформація вноситься шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП до Інформаційної платформи.
Проаналізувавши вказані положення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Кодекс ГТС надає відповідачу, як замовнику послуг транспортування, на підставі договору транспортування, право доступу до Інформаційної платформи, до якої відповідачем на виконання Договору № 1807000396 від 01.08.2018 та вимог Кодексу ГТС у спірний період самостійно та добровільно щодобово подано до Інформаційної платформи відомості шляхом завантаження відповідних файлів, підписаних ЕЦП.
Матеріали справи містять файли та Реєстри їх завантаження відповідачем до Інформаційної платформи усіх відповідних форм. Зазначеними реєстрами зафіксовано перелік усіх файлів, дату, час їх завантаження, серійні номери електронних цифрових підписів таких файлів та уповноважених відповідачем осіб, що виконували дії в Інформаційні й платформі.
За наведених обставин, надані позивачем на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу (реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи AT «Лубнигаз» (Форма №2, Форма №3 та Форма №4) за липень 2019 року та вересень 2019 року обґрунтовано визнані судом першої інстанції належними та допустимими доказами.
За висновками суду першої інстанції, які відповідачем не спростовані, вказані вище дії АТ «Лубнигаз», підтверджують прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування, з урахуванням вимог Кодексу ГТС та положень Договору № 1807000396 від 01.08.2018, на підставі якого відповідач мав статус замовника послуг транспортування та, відповідно, вчиняв дії в Інформаційній платформі добового балансування.
Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування.
Отже, відповідач, будучи обізнаним про обсяги, фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до Інформаційної платформи інформацію (форма № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу «X» та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу « 2») через уповноважених осіб - вчинив правочин, яким по суті підтвердив розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними Актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс відповідача.
Як зазначив позивач, розроблені алгоритми, закладені до інформаційної платформи для здійснення алокації та розрахунку небалансу, перевірені та підтверджені Регулятором, що підтверджується Актом перевірки від 19.04.2019 № 161, який розміщено на сайті НКРЕКП.
Коректність та достовірність розрахунків на інформаційній платформі, на підставі яких оператор ГТС складає односторонній акт врегулювання щодобових небалансів, відповідачем не спростована.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази на підтвердження обсягів відібраного відповідачем у період липня, вересня 2019 року природного газу в межах договірних відносин по Договору про транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018, та на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу, не спростовані відповідачем жодними доказами.
Згідно з п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. З глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).
Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Судом першої інстанції з'ясовано, що факт виникнення у відповідача добових негативних небалансів у період липня, вересня 2019 року підтверджується тим, що відповідач для власних виробничо-технологічних витрат відібрав з газотранспортної системи на точці виходу природний газ в зазначених вище обсягах, однак, такі обсяги природного газу ним не подавались на точці входу до газотранспортної системи.
Перевіряючи фактичні обставини обсягу газу, який склав обсяги небалансу відповідача, суд першої інстанції виходив за такого.
Об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.
Тобто, у період липень, вересень 2019 року АТ «Лубнигаз», у відповідності до положень Кодексів ГРМ та ГТС мало вичерпну можливість здійснювати заходи спрямованні на покриття витрат оператора ГРМ, зокрема, шляхом:
-подання номінацій, як замовником послуг транспортування, на точках входу до оператора ГТС, з метою надходження природного газу для покриття витрат оператора ГРМ, у відповідності до розділу XII Кодексу ГТС;
-надання оператору ГТС торгових сповіщень на набуття природного газу, у відповідності до положень розділу XIV Кодексу ГТС;
-закупівлю природного газу для власних виробничо-технологічних потреб із ресурсу будь якого постачальника, у встановленому законодавством порядку.
Однак як встановлено судом першої інстанції і знайшло своє підтвердження серед наявних у справі доказів, відповідач не вчиняв дій, направлених на забезпечення власних витрат, як оператора ГРМ та дій зі своєчасного врегулювання щодобових небалансів природного газу, що передбачено п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС та п. 4.1 Договору. Вказане унеможливило вчинення з боку позивача дій з врегулювання добових небалансів відповідача, у зв'язку з чим позивачем понесено відповідні витрати.
Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Судом першої інстанції на підставі наданих позивачем належних та допустимих доказів встановлено, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за липень, вересень 2019 року (складених, зокрема, на підставі інформації поданої до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 5) позивач виявив наявність у відповідача негативних небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (за липень 2019 року виявлено, що загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця на загальну суму 188759,68 гривень; за вересень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 0,00079 тис.куб.м. (8 кВт х год) всього на загальну суму 3,95 гривень).
Поряд із цим судом першої інстанції з'ясовано, що негативні добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу у зазначені періоди без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (відбір газу на власні виробничо-технологічні витрати відповідача) та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (відповідно до абз. 2 п. 7 гл. 6 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору природного газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - оператора газотранспортної системи) (довідки 1, 2, 3).
Відповідно до пункту 11.4. Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
В свою чергу односторонній акт врегулювання щодобових небалансів засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів.
Судом першої інстанції встановлено, що направлені позивачем відповідачу через інформаційну платформу акти врегулювання щодобових небалансів - № 07-2019-1807000396 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року, № 09-2019-1807000396 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року, слід вважати отриманими відповідачем, зважаючи на те, що під час запуску Інформаційної платформи контактна інформація щодо уповноважених осіб відповідача була внесена з договору укладеного між АТ «Укртрансгаз» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз» від 17.12.2015 року № 151200726, де в п. 19.4 даного договору визначено уповноважену особу відповідача та зазначено його адресу електронної пошти.
Відповідно до пункту 19.6. Договору сторони зобов'язані письмово інформувати одна одну про будь-які зміни в інформації протягом п'ята робочих днів. У випадку неповідомлення про зміни інформації вся інформація, вимоги, рахунки та інша інформація, що надаються відповідно до цього Договору, вважаються наданими, якщо повідомляються з використанням останньої відомої Стороні контактної інформації.
Проте жодних повідомлень від відповідача щодо зміни контактних даних, зазначених в пункті 19.4. Договору, на адресу АТ «Укртрансгаз» не надходило.
Крім того, інформація з Інформаційної платформи (акти та рахунки за добовий небаланс, акти та рахунки за перевищення замовленої потужності) направлялися на всі електронні адреси уповноважених осіб відповідача, які були визначені відповідачем, як уповноваженими користувачами Інформаційної платформи (повідомлення та довіреності містяться в матеріалах справи), що додатково підтверджується скрінами з Інформаційної платформи щодо направлення Актів та рахунків щодо добових небалансів за липень та вересень 2019 року, а також щодо направлення актів та рахунків за перевищення замовленої потужності за травень - липень, вересень 2019 року (роздруківки (скріни) з ІП додаються). В тому числі, дані скріни, підтверджують отримання уповноваженими представниками через Інформаційну платформу вищезазначених актів та рахунків (з зазначенням П.І.Б, представника, дати та часу отримання).
Пунктом 9.3. Договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що на виконання зазначених положень та у відповідності до п. 2.9 Договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси № 07-2019-1807000396 від 31.07.2019 за липень 2019 року та № 09-2019-1807000396 від 30.09.2019 за вересень 2019 року.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг, здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансов протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Пунктом 9.3. Договору встановлено, що Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів.
Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Отже, у випадку наявності у Оператора газорозподільної системи щодобових негативних небалансів, до нього застосовується плата за добовий небаланс та у нього виникає цивільний обов'язок з оплати таких щодобових небалансів.
Кодекс газотранспортної системи як акт цивільного законодавства, Договір, а також юридичні факти - правовстановлюючі дії уповноважених осіб Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо- технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах, з урахуванням, зокрема, п. 5 глави 4 розділу IV, п. 2 глави 3 розділу XII, п. 1 глави 1, п. 2,6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, - є підставою виникнення цивільних обов'язків щодо оплати вартості щодобових негативних небалансів.
Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем добових небалансів по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 за період, заявлений позивачем.
Ураховуючи зазначене вище, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача 188 763,63 грн заборгованості оплати добових небалансів по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 за період липень, вересень 2019 року є законними та вичерпно вмотивованими.
Щодо обставин нездійснення відповідачем оплати за перевищення замовленої потужності в сумі 31576,99 грн за Договором, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Як вже зазначалося, згідно п. 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу.
Пунктом 1 гл. 1 розділу VIII Кодексу ГТС встановлено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Відповідно до п. 1 гл. 1 розділу IX Кодексу ГТС розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.
Згідно з п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС зазначається що розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.
Відповідно до п. 15 гл. 1 розділу IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.
Згідно п. 8 гл. 1, п. 3 гл. 2 розділу XI Кодексу ГТС у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть Оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.
Пунктом 2 гл.3 розділу XV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.6 Договору).
Згідно з п. 4.1. Договору Замовник, зокрема, зобов'язаний: -не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі та здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором; -здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором.
Право на стягнення з відповідача додаткової плати у разі перевищення розміру договірної потужності передбачене п. 3.2. Договору.
Згідно п. 8.4 Договору позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а всього на загальну суму 31 576,99 грн, з яких:
-за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 0,00824 тис.м.3/добу всього на загальну суму 1,56 грн,
-за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 167,39450 тис.м.3/добу всього на загальну суму 31 575,29 грн,
-за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 0,00079 тис.м.3/добу всього на загальну суму 0,14 грн.
Згідно п. 8.4 Договору позивач направив відповідачу в Інформаційній платформі рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 31576,99 грн (рахунок № 05-2019-1807000396 від 31.05.2019 за травень 2019 року; № 07-2019-1807000396/1000719 від 31.07.2019 за липень 2019 року; №09-2019-1807000396/1000919 від 30.09.2019 за вересень 2019 року), відповідні Звіти про використання замовленої потужності за травень, липень, вересень 2019 року, а також Акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) від 31.05.2019 № 05-2019-1807000396/1000519, від 31.07.2019 № 07-2019-1807000396/1000719, від 30.09.2019 № 09-2019-1807000396/1000919).
Як встановлено судом першої інстанції і не спростовано відповідачем, оплата вказаних рахунків за перевищення замовленої потужності за період травень, липень, вересень 2019 року на загальну суму 31576,99 грн відповідачем не була здійснена, що зумовило порушення з боку останнього умову п. 2.6, 8.4 Договору, а також порушення прав та законних інтересів позивача.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 31576,99 грн заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності по договору транспортування природного газу № 1807000396 від 01.08.2018 за період травень, липень, вересень 2019 року, а тому є законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 31576,99 грн заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності по договору у заявлений позивачем період.
Поряд із цим судом першої інстанції перевірено арифметичну правильність заявлених до стягнення 28200,68 грн пені, 8595,19 грн 3% річних та 14616,66 грн інфляційних втрат, що нараховані на заборгованість по оплаті добових небалансів, а також 4738,30 грн пені, 1443,03 грн 3% та 2445,12 грн інфляційних втрат, що нараховані на заборгованість за перевищення замовленої (договірної) потужності, за наслідком чого встановлено їх обґрунтованість, що мало наслідком правомірне задоволення позовних вимог і в цій частині.
Частинами першою та другою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення судом першої інстанції рішень у даній справі із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, тому апеляційна скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», м. Лубни, Полтавська область залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 - без змін.
З урахуванням залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», м. Лубни, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/524/21 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», м. Лубни, Полтавська область.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 08.10.2021.
Головуючий суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.В. Стойка