ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 вересня 2021 року Справа № 918/1187/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Кривецька-Люліч Т.А.
позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області - юр. Кравчук Н.Б.
позивача Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації - не з'явився
відповідача - адв.Грабовський О.О.
третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2021р. ухвалене у м.Рівному, повний текст складено 29.04.2021 р. (суддя Політика Н.А.)
у справі № 918/1187/20
за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп"
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору про закупівлю
Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2021 р. у справі № 918/1187/20 відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна" про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору про закупівлю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області та прийняти нове про задоволення позову.
Доводить, що позиція суду суперечить вимогам ст.3, ч.3 ст.11, ст.22, ст.25, ч.1 ст.27, ч.5 ст.28, ч.1 ст.30, ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час виникнення правовідносин), ст. ст. 203, 215, 236 ЦК України та є необґрунтованою.
Пояснює, що за результатами проведеного моніторингу Західним офісом Держаудитслужби в Рівненській області виявлено порушення вимог ч.3 ст.17 та п.2 ч.2 ст.22, ч. 1 ст. 27, ч. 5 ст. 28, ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), в частині складання тендерної документації, не відхилення пропозиції учасника торгів ТОВ «Укрексімгруп» та не відміни замовником закупівлі, про що, у відповідності до ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», складено висновок від 28.04.2020 р. Оскільки тендерна пропозиція учасника ТОВ «УКРЕКСІМГРУП» не відповідала вимогам тендерної документації, а отже безпідставно була допущена до аукціону, внаслідок чого відкриті торги проведено з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та за їх результатами неправомірно укладено договір від 13.03.2020 № 1 між Управлінням соціального захисту населення Сарненської РДА та ТОВ «Рамедас України» про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на території радіоактивного забруднення Сарненського району.
Доводить, що відповідно до ст.ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України зазначене порушення є підставою для визнання недійсними рішення тендерного комітету, яке оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 6 від 02.03.2020 р., згідно з яким переможцем процедури закупівлі «Послуги з готування їжі (послуги з харчування дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи), визначено ТОВ «Рамедаз Україна» та, відповідно, договору від 13.03.2020 № 1 про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області.
Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам ст. 236 ГПК України, просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2021 р. у справі № 918/1187/20 та прийняти нове - про задоволення позову.
На вимогу суду Рівненською обласною прокуратурою надані додаткові пояснення з обґрунтуванням ефективності способу захисту інтересів держави при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору про закупівлю та стверджується, що торги підлягали відміні відповідно до ч.1 ст.31 та ч.5 ст.28 вищезазначеного Закону.
З посиланням на п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України вказує, що договір від 13.03.2020 р. № 1 про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на території радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області, укладений Управлінням соціального захисту населення Сарненської РДА та ТОВ «Рамедас Україна», суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки укладений за результатами відкритих торгів, проведених з порушенням встановлених вимог Закону, а також суперечить інтересам держави і суспільства, відтак підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
З посиланням на позицію викладену у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 р. у справі № 912/898/18 вказує, що проведення процедури публічних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокуратури.
Звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 23.02.2021 р. у справі № 905/1926/19 та доводить, що в разі залишення виявлених порушень поза увагою прокурора, а також суду це створить небезпечний прецедент свідомого поширення практики порушення процедури закупівель замовниками та суб'єктами господарювання, сформує передумови хибного уявлення безкарності та відсутності правових наслідків для порушників, що призведе до нівелювання Закону України «Про публічні закупівлі».
Від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області до суду надійшли пояснення, у яких з посиланням на ч.1, 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивач зазначає, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Вказує, що 28.04.2020 р. за наслідками моніторингу закупівлі Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області встановлено порушення норм частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», частини першої статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не відхилення пропозиції учасника торгів ТОВ «УКРЕКСІМГРУП» та частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», частини п'ятої статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі».
З посиланням на Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами звертає увагу, що позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
Просить врахувати лист №13-17-13-14/1689-2010 від 07.05.2020 р. Управління Західного офісу Держаудигслужби в Рівненській області до Сарненської місцевої прокуратури, у якому наведено інформацію про повноваження Управління щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель та звертається увага на неможливість розірвання договору про закупівлю або вжиття інших заходів впливу на відповідача по справі в межах процедури моніторингу публічної закупівлі.
Просить апеляційну скаргу задоволити в повному обсязі.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» до суду надійшли пояснення, у яких відповідач зазначає, що відсутня шкода інтересам держави і суспільства та будь-які збитки не були нанесені державі внаслідок укладення оспорюваного договору.
Вказує, що виконання умов договору ТОВ «РАМЕДАС Україна» відбулось своєчасно, в повному обсязі, без збільшення ціни договору, жодних претензій у сторін договору одна до одної не виникало.
Звертає увагу суду, що ТОВ «Рамедас Україна» було надано найбільш низьку цінову тендерну пропозицію серед учасників, яка була на 29% нижчою за початкову ставку лоту. Таким чином, ТОВ «Рамедас Україна» не було завдано шкоди або збитків та не було порушено інтересів держави і суспільства. У разі здійснення реституції ТОВ «Рамедас Україна» має повернути всю суму коштів, яку було сплачено за виконану роботу. Але в такому випадку ТОВ «Рамедас Україна» буде вимагати суму вартості наданих послуг. Таким чином, жодного захисту інтересів держави, суспільства не відбудеться, будуть ініційовані ще судові процеси щодо повернення коштів, будуть задіяні виконавці щодо стягнення коштів, будуть задіяні фахівці в галузі права, що призведе до додаткових витрат на правову допомогу, що в своїй сукупності призведе до витрат у замовника та виконавця, але не принесе нікому із сторін будь-якої користі.
Доводить відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі ТОВ «Укрексімгруп».
Спростовуючи доводи апеляційної скарги, що учасником торгів ТОВ «Укрексімгруп» не було надано інформації про власні виробничі потужності, підтвердження права володіння/користування учасником вказаними ним об'єктами матеріально-технічної бази, відповідач зазначає, що в складі тендерної документації ТОВ «Укрексімгруп» міститься довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, яка підтверджує що певний перелік необхідного майна знаходиться у власності учасника, копія якої міститься в матеріалах справи.
Заперечуючи доводи позовної заяви, що інформація з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для придбання необхідного обладнання у достатній кількості відсутня, вказує, що в складі тендерної документації ТОВ «Укрексімгруп» міститься договір про надання поворотної фінансової допомоги на суму 1500000,00 гри., що спростовує доводи позивача про відсутність фінансових ресурсів.
Вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що інформація про знеособлені персональні дані працівників в учасника, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі, відсутня, оскільки в тендерній документації зазначається, що інформація про знеособлені персональні дані працівників в учасника, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі може не надаватись у разі відсутності достатньої кількості працівників. В такому разі учасник подає гарантійний лист - зобов'язання, за яким, у разі визначення його переможцем він зобов'язується найняти достатню кількість працівників.
Доводить, що дану вимогу було виконано учасником шляхом подання гарантійного листа, копія якого міститься в матеріалах справи.
З огляду на вищезазначене, вважає доводи скаржника необґрунтованими, такими що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи та/або містяться у відкритих даних, а тому позов не може бути задоволений.
Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації в письмових поясненнях, наданих суду, повністю підтримує апеляційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області та Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від « 29» липня 2021 року у справі № 918/1187/20 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановляючи вказану ухвалу суд врахував, що судове рішення у даній справі може вплинути на права Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" як учасника аукціону, результати якого оспорюються, а тому на підставі ч.2 ст.50, ч. 1 ст. 267 ГПК України залучив Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судових засіданнях прокурор підтримала доводи апеляційної скарги та пояснила, що обраний спосіб захисту є ефективним, оскільки направлений на недопущення в майбутньому подібних порушень законодавства про публічні закупівлі.
Представник Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області доводи апеляційної скарги підтримала.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна" проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації та третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" не забезпечили явку представників у судове засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.25-26 у т.3/.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення прокурора, позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
19.12.2019 р. Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації оприлюднено оголошення про проведення шляхом відкритих торгів закупівлі товарів за ДК 021:2015:55321000-6 - Послуги з готування їжі СPV: 55321000-6 (послуги з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області) - UA-2019-12-19-001761-c.
Документація про проведення відкритих торгів на закупівлю послуги затверджена рішенням тендерного комітету від 14.01.2020 р. № 4 /а.с.30-40 у т.1/.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник визначив кваліфікаційні критерії до Учасників процедури закупівлі з числа тих, що встановлені ч. 2 ст. 16 Закону, та визначив перелік документів, що підтверджують інформацію учасників тендерних торгів про їх відповідність таким критеріям, зокрема, кваліфікаційний критерій №1 „Наявність обладнання та матеріально-технічної бази” - укомплектованість матеріально-технічної бази учасника для надання послуг; кваліфікаційний критерій №2 „Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід” - укомплектованість учасника працівниками, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг.
Відповідно до п.3.2.1 тендерної документації для документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством необхідно подати інформацію у довільній формі про наявність в учасника обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей, які є достатніми для надання послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району, Рівненської області (оригінал довідки учасника). Для підтвердження права володіння/користування учасника вказаними ним об'єктами матеріально-технічної бази надати довідки про наявність їх на балансі учасника, у разі оренди - надати довідку про орендоване майно з додаванням копії договору оренди, у разі замовлення доставки, зберігання продуктів харчування - надати копію договору надання транспортних послуг та зберігання, тощо).
У випадку відсутності достатньої кількості обладнання та матеріально-технічної бази учасник подає гарантійний лист-зобов'язання (оригінал), що у разі визначення його переможцем учасник забезпечить навчальні заклади, вказані в додатку №2, необхідним обладнанням для забезпечення надання послуг відповідно до умов цієї документації та підтвердну інформацію з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для придбання необхідного обладнання у достатній кількості. Для підтвердження наявності фінансових ресурсів для придбання необхідного обладнання учасник повинен надати довідку з обслуговуючого банку про залишки коштів на рахунках учасника (оригінал) або засвідчену учасником копію договору позики або іншого документу, що свідчить про наявність для цього фінансових ресурсів.
Згідно з п. 3.2.3 тендерної документації для документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством необхідно подати засвідчену учасником копію штатного розпису та копія наказу про затвердження штатного розпису.
Підпункт 3.2.4 тендерної документації містить вимогу, що учасником у складі пропозиції подається інформація у довільній формі про працівників, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі з розрахунку 1 кухар на 90 дітей, відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.12.2010 р. № 1205), які мають кваліфікацію кухаря (оригінал). Учасником обов'язково подаються знеособлені персональні дані відповідно до Закону України „Про захист персональних даних”. Персональні дані про працівників (ПІП, ідентифікаційні номери, освіту та ін.) можуть бути подані учасником за наявності згоди від суб'єктів персональних даних на їх обробку з дотриманням Закону України „Про захист персональних даних”. У разі відсутності достатньої кількості працівників для надання послуг учасник подає гарантійний лист-зобов'язання (оригінал), за яким у разі визначення його переможцем він зобов'язується найняти на роботу достатню кількість працівників для забезпечення надання послуг та підтвердну інформацію з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для найму на роботу працівників та подальшої виплати їм заробітної плати. Для підтвердження наявності фінансових ресурсів для найму необхідної кількості працівників учасник повинен надати довідку з обслуговуючого банку про залишки коштів на рахунках учасника (оригінал) або засвідчену учасником копію договору позики або іншого документу, що свідчить про наявність для цього фінансових ресурсів.
Підпунк 3.3 тендерної документації містить вимогу, що учасником у складі пропозиції подається інформація про службову (посадову) особу учасника та/або його представника, яку (яких) учасником уповноважено представляти його інтереси учасника під час процедури закупівлі та/або підписати договір про закупівлю: документи, що підтверджують повноваження такої особи: у разі, якщо учасника, який є юридичною особою представляє керівник, надати копії наказу про призначення керівника підприємства на посаду або копію протоколу рішення власників чи акціонерів про призначення його керівником або виписку з протоколу засновників про призначення керівника, копію документа, що посвідчує особу (директора, президента, голови правління й інше) (копії завірені учасником).
Згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій № 5 від 05.02.2020 р. /а.с.43-44 у т.1/ Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації відхилено пропозицію Кооперативного підприємства "Комбінат громадського харчування Сарненської райспоживспілки", як таку що не відповідає тендерній документації та допущено до аукціону тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна" (код ЄДРПОУ - 41602890) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" (код ЄДРПОУ - 42072727), як такі, що надіслано з дотриманням умов тендерної документації.
З відхиленої замовником тендерної пропозиції Кооперативного підприємства "Комбінат громадського харчування Сарненської райспоживспілки" вбачається, що пропозиція вказаного учасника не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" взяли учать у відкритих торгах з остаточними пропозиціями відповідно 33748443 грн 96 коп. та 33751410 грн 00 коп. /а.с.41-42 у т.1/.
Судом встановлено, що рішенням тендерного комітету від 2 березня 2020 року № 6 переможцем відкритих торгів щодо закупівлі товарів (послуги з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна" з остаточною пропозицією 33748443,96 грн /а.с.45 у т.1/.
Також судом встановлено, що замовником оприлюднено повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель /а.с. 40 у т.1/.
13 березня 2020 року замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна" укладено договір № 1 про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області, за державні кошти на загальну суму 33748443,96 грн. без ПДВ /а.с. 48-52 у т.1/.
Відповідно до п. 1.1 договору учасник зобов'язується у 2020 році надати замовникові послуги з харчування дітей (код ДК 021:2015-55321000-6 послуги з готування їжі), які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги за вартістю, на умовах та у порядку, встановленими цим договором. Закупівля послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з п.2.1 договору учасник повинен надати замовнику послуги одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, в межах виконання 30 % добових фізіологічних (медичних) норм харчування, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 р. № 258.
У п.10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2020 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов'язань.
Судом встановлено, що відповідно до наказу від 02.04.2020 р. № 25 Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено моніторинг закупівлі товарів UА-2019-12-19-001761-c 19.12.2019 - послуги з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області, 47501372UАН, 55321000-6, ДК021, за результатами якого встановлено порушення замовником законодавства в частині складання тендерної документації та не відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп", яка не відповідала тендерній документації, і відповідно - в частині не відміни замовником закупівлі /а.с. 60 у т.1/.
Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамедас Україна", в якій просить:
- визнати рішення тендерного комітету Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, що оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 6 від 02.03.2020 р., згідно якого переможцем процедури закупівлі "Послуги з готування їжі (послуги з харчування дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи), визначено ТзОВ "Рамедас Україна" - недійсним;
- визнати недійcним договір про закупівлю робіт за державні кошти від 13.03.2020 р. № 1, предметом якого є послуги з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Cарненського району Рівненської області на суму 33 748 443 грн 96 коп., укладений між Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації та ТзОВ "Рамедас Україна".
В обґрунтування позову прокурор доводить, що тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" не відповідала умовам тендерної документації, проте Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації в порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" не відхилив тендерну пропозицію та не відмінив торги на підставі ч.1 ст.31 та ч.5 ст.28 Закону України "Про публічні закупівлі". Доводить, що дані правопорушення призвели до незаконного укладення 13 березня 2020 року договору № 1 про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Cарненського району Рівненської області, за державні кошти та просить визнати недійсним рішення тендерного комітету та укладений відповідачами договір.
Дослідивши питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, суд першої інстанції встановив наявність підстав для представництва.
Так, норми статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначають, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.
Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. за № 936 визначено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами пов'язаними із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сарненської районної державної адміністрації від 07.04.2019 р. № 106 серед іншого, організовує призначення та виплату допомоги, компенсацій та надання інших соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до законодавства України /а.с.85-90 у т.1/.
Таким чином, Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах.
Господарським судом встановлено, що Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації листом від 08.05.2020 р. /а.с.78 у т.1/ повідомило прокуратуру, що 06 травня 2020 на адресу ТзОВ "Рамедас Україна" направлено лист за № 01/5-01-8131 /а.с.79-80 у т.1/ про намір розірвати договір № 1 про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на території радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області.
Поряд з цим, підставою для розірвання договору Управлінням зазначено не висновок Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 28.04.2020 р., яким зобов'язано останніх розірвати договір, а п. 8.4. договору № 1, що передбачає розірвання договору лише у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 20 днів.
В подальшому, на ТОВ "Рамедас Україна" надіслало Управлінню соціального захисту Сарненської районної державної адміністрації лист-відповідь від 14.05.2020 р. за № 1404/010, у якому з посиланням на положення ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України відповідач доводив, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань, однак, жодним чином не є підставою для їх припинення та повідомлено про відмову у достроковому розірванні договору /а.с.81 у т.1/.
Прокурор пояснює, що попри висновки Держаудитслужби про виявлені порушення законодавства при проведенні вищезгаданої закупівлі Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації не вжило дієвих заходів щодо визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю, що свідчить про неналежне виконання уповноваженим органом своїх повноважень.
Таким чином, прокурором вчинено обов'язкове повідомлення Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про стверджуване порушення інтересів держави і намір звернутись до суду із позовом відповідно до норм ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, і їх позиція на цій стадії свідчить про відсутність наміру вживати заходів реагування на стверджуване порушення.
Крім того, статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" органи Держаудитслужби визначено серед суб'єктів, які здійснюють регулювання та реалізують державну політику у сфері закупівель. Так, порядок проведення моніторингу процедур закупівель визначено статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі". Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. N 43, державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державною фінансовою контролю. Згідно з пунктом 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.
Для виконання покладених завдань органи Держаудитслужби наділені повноваженнями щодо проведення моніторингу публічних закупівель та звернення до суду із позовами на захист інтересів держави.
Таким чином, Державна аудиторська служба України є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних відносинах. Проте органами Державної аудиторської служби України не було вжито заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на прокуратуру, і у своїх поясненнях суду першої інстанції Управління Північного офісу Держаудитслужби у Рівненській області заперечило наявність підстав для розірвання договору або вжиття інших заходів впливу в межах процедури закупівлі.
Крім того, листом № 13-17-13-14-1689-2010 від 07.05.2020 р. Управління західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області повідомило Сарненську місцеву прокуратуру, що на даний час питання пред'явлення позовної заяви про визнання недійсними результатів зазначеної закупівлі та договору про закупівлю ними не розглядається у зв'язку з тим, що Управління у разі невиконання вимог органу державного фінансового контролю викладених у висновку за результатами моніторингу публічної закупівлі, уповноважене лише на притягнення осіб винних у порушенні законодавства у сфері публічних закупівель до адміністративної відповідальності і не наділене повноваженнями звертатися до суду з позовом про розірвання договору або зобов'язального характеру /а.с. 56-59 у т.1/.
Судом встановлено, що прокурором вчинені обов'язкові повідомлення уповноважених органів про стверджуване порушення інтересів держави і намір звернутись до суду із позовом відповідно до норм ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, і позиція Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області свідчить про відсутність наміру вживати заходів реагування на стверджуване порушення.
Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Колегія суддів відзначає, що вирішуючи спір про визнання торгів недійсними, суду необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.
Стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі» до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і далі в редакції станом на момент проведення публічних закупівель) визначено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Уповноважена особа (особи) під час організації та проведення процедур закупівель повинна забезпечити об'єктивність та неупередженість під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника. Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.
Статтею 12 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування, зокрема, процедури відкритих торгів.
Згідно ст.20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені вимоги, які має містити тендерна документація.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Згідно з ч. 6 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим законом.
Відповідно вимог ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо:
1) учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників, процедура закупівлі відміняється.
Отже, статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені умови, за яких замовник повинен відмінити торги, зокрема, у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.
Згідно з ч.3 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Судом встановлено, що у тендерній документації ТОВ "Укрексімгруп" міститься довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, як це вимагалось замовником /а.с.229 у т.1/. Так само у складі тендерної документації ТОВ "Укрексімгруп" міститься договір про надання поворотної фінансової допомоги /а.с.230-231 у т.1/.
Як зазначено вище, п. 3.2.4 тендерної документації містить вимогу, що учасником у складі пропозиції подається інформація у довільній формі про працівників, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі з розрахунку 1 кухар на 90 дітей, відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.12.2010 р. № 1205, які мають кваліфікацію кухаря (оригінал). Учасником обов'язково подаються знеособлені персональні дані відповідно до Закону України „Про захист персональних даних”. В тендерної документації ТОВ "Укрексімгруп" зазначено, що інформація про знеособлені персональні дані працівників, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі може не надаватись у разі відсутності достатньої кількості працівників. В такому разі учасник подає гарантійний лист - зобов'язання, за яким, у разі визначення його переможцем він зобов'язується найняти достатню кількість працівників. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімгруп" вимогу п. 3.2.4 тендерної документації було виконано учасником шляхом подання гарантійного листа, за яким у разі визначення його переможцем він зобов'язується найняти на роботу достатню кількість працівників для забезпечення надання послуг та підтвердну інформацію з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для найму на роботу працівників та подальшої виплати їм заробітної плати. /а.с.232 у т.1/.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Укрексімгруп" як учасник процедури закупівлі, виконав усі вимоги тендерної документації, а відтак останнього до відкритих торгів допущено правомірно.
Висновки суду в цій частині відповідають матеріалам справи і вимогам законодавства. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на викладене принцип "належного урядування" передбачає критерії, які необхідно з'ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання про правомірність і допустимість втручання держави у правовідносини учасників процедури закупівлі. Дотримання принципу "належного урядування" оцінюється одночасно з додержанням принципу "пропорційності", при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини".
Поряд з цим судом апеляційної інстанції враховується, що оцінюючи належність обраного позивачем/прокурором способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 4, ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Так, завданням суду при здійсненні правосуддя відповідно до статті 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” в редакцій, чинній на момент звернення позивача до суду, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб. Статтею 20 ГК України, норми якої кореспондуються з нормами статті 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Як зазначено прокурором у позові, законодавцем з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель встановлено вимоги дотримання яких є необхідним при їх проведенні. Порушення таких вимог закону на момент укладення договору, а не чиїх-небудь інтересів, обумовлює недійсність правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Разом з тим, обраний позивачем/прокурором засіб захисту має бути ефективним, тобто поновлювати порушені права та інтереси держави (ч.1 ст. 2 ГПК України). На переконання суду апеляційної інстанції, у випадку, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним повністю або частково, вимога про визнання такого договору недійсним без вимоги про вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.
З матеріалів справи вбачається, що спірний договір про закупівлю № 1 укладено 13.03.2020 р. зі строком дії до 31.12.2020 р. (п.10.1 договору).
З позовною заявою прокурор звернувся 18.12.2020 р., що підтверджено календарним штемпелем поштового відділення на конверті /а.с.102 у т.1/.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.01.2021 р. відкрито провадження у справі /а.с.124 у т.1/, оскаржуване рішення прийняте 19.04.2021 р. і на момент його прийняття (вже на момент відкриття провадження у справі) договір був виконаний повністю.
Як зазначено вище, зі змісту позовної заяви та її прохальної частини встановлено, що прокурор просить суд визнати недійсними результати публічної закупівлі - рішення тендерного комітету Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, яке оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 6 від 02.03.2020 р., та визнати недійсним договір, укладений за результатом цих торгів. Разом з тим, прокурор не просив застосувати наслідки недійсності правочину в будь-який визначений законодавством спосіб - шляхом реституції, стягнення збитків тощо.
Суд розглядає позовну заяву в межах вимог, зазначених у позовній заяві з урахуванням наведених прокурором обґрунтувань. Суд не може застосувати наслідки недійсності правочину з власної ініціативи (згідно абз.2 ч.5 ст.215 ЦК України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК у разі неможливості повернення всього отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. У справі, що переглядається, предметом договору є послуги з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області, які вже надані. Таким чином, навіть у разі визнання договору недійсним наслідком має бути компенсація Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації вартості послуг з приготування їжі, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення тендеру. Таким чином, прокурором не доведено, що інтереси держави будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого погіршення.
Крім того, у разі визнання договору недійсним Управління вже не зможе оголосити новий тендер і укласти договір з дотримання вимог ст.ст.17, 30 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки договір на закупівлі послуг укладався на строк до 31.12.2020 р. і послуги з приготування їжі, - вже надані.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що стверджуючи про порушення порядку проведення тендеру, прокурор залишає поза увагою та реагуванням, що таке порушення не може бути виправлено шляхом визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору. На переконання суду апеляційної інстанції, у випадку, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним повністю або частково, вимога про визнання такого договору недійсним без вимоги про вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.
Звертаючись до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, колегія суддів враховує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.
У рішенні від З1.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від У.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 4, ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.
Аналогічної правової позиції у подібних правовідносинах дотримується Верховний Суд у постанові № 905/1562/20 від 07 липня 2021 року.
Ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18, постанові Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі №912/2185/16. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 зазначає про неприпустимість штучного подвоєння судового процесу.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів не вбачає у даній справі підстав для задоволення позову про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, враховуючи також неефективність обраного прокурором способу захисту права.
За наведених обставитн колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2021 р. у справі № 918/1187/20 про відмову у задоволенні позову ґрунтується на матеріалах справи та відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування за ст.277 ГПК України.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
У даному випадку у зв'язку із значним обсягом досліджуваних обставин і обумовленою цим складністю справи оформлення повного постанови суду відкладено на триваліший строк на підставі ч.6 ст.233 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2021 р. у справі № 918/1187/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи №918/1187/20 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений 06 жовтня 2021 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Олексюк Г.Є.