вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2021 р. Справа№ 910/8980/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
секретар судового засідання Стародуб М.Ф.
за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі № 910/8980/21 (суддя - Васильченко Т.В.)
За позовом Фізичної особи ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон",
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової Ольги Сергіївни
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору -фізичної особи ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон",
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової Ольги Сергіївни
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів,-
03.06.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової Ольги Сергіївни про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, нової редакції статуту та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон", оформлене протоколом Загальних зборів учасників №39/20 від 22.07.2020 і яким затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон", прийнято,на думку позивача, з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим позивач просив визнати недійсним рішення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон" та затверджену ними нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон", а також визнати протиправною і скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 відкрито провадження у справі №910/8980/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2021.
18.06.2021 від ОСОБА_1 надійшла позовна заява із самостійними вимогами щодо предмета спору до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон", фізичної особи - ОСОБА_3 , фізичної особи - ОСОБА_4 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дібрової О.С. про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, нової редакції статуту та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що рішення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон", оформлене протоколом Загальних зборів учасників №39/20 від 22.07.2020 і яким затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон", прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порушує права ОСОБА_1 , який є учасником ТОВ НВФ "Криптон", оскільки, як зазначає, вона на підставі договору міни (обміну) частки в статутному капіталі товариства, який був укладений з громадянином ОСОБА_2 , набула частку в розмірі 33% статутного капіталу товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 із самостійними вимогами щодо предмета спору та об'єднано в одне провадження з первісним позовом шляхом залучення фізичної особи ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
13.07.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив заборонити ОСОБА_3 , як генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальної фірми "Криптон" схвалювати та укладати значні правочини, необхідність укладення яких наявна у товариства без попереднього прийняття загальними зборами учасників товариства відповідного рішення щодо схвалення та укладення такого значного правочину; заборонити затверджувати ціну на продукцію та послуги товариства до моменту схвалення загальними зборами учасників товариства затвердженого генеральним директором товариства порядку ціноутворення на продукцію та послуги товариства.
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що оскаржуваним ним до суду рішенням загальних зборів учасників товариства збори затвердили нову редакцію статуту. За Положеннями нової редакції Статуту генеральний директор товариства наділений необмеженими повноваженнями, у тому числі правом на укладення ним договорів, за якими вартість майна, робіт або послуг може складати 100 000 000,00 грн., без необхідності погодження договорів із загальними зборами учасників товариства. Укладення генеральним директором значних правочинів, на суму, які значно перевищують розмір чистих активів товариства, порушує корпоративні права ОСОБА_1 як учасника цього товариства. Заходи забезпечення позову, про які просить ОСОБА_1 , мають на меті забезпечити рельний та ефективний захист порушенного права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вказана ухвала мотивована судом відсутністю зв'язку між обраними позивачем заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, отже і невідповідністю обраних заявником заходів предмету заявленого позову. На переконання господарського суду, встановлення заборони генеральному директору товариства схвалювати та укладати значні правочини матиме наслідком обмеження господарської діяльності товариства, спричинить необґрунтоване втручання у його діяльність та порушуватиме права товариства, що не відповідає меті вжиття судом заходів забезпечення позову. Як зазначив суд першої інстанції, наслідком вжиття обраних заявником заходів забезпечення позову буде порушення балансу інтересів, співвідношення між можливими негативними наслідками від невжиття заявлених третьою особою заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів), про захист яких він просить, з тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для відповідачів та осіб, які не є учасниками даного судового процесу, що свідчить про порушення розумного балансу між приватними і публічними інтересами.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 у процесуальному статусі третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Наводячи підстави скасування оскаржуваної ухвали скаржник зазначав, що безконтрольне використання Генеральним директором Товариства, наданих йому всупереч положенням чинного законодавства України, повноважень в частині укладення від імені Товариства договорів, без їх обмеження шляхом вжиття заходів забезпечення позову, безпосередньо вплине на розмір зобов'язань Товариства та опосередковано вплине на майнові права третьої особи, зокрема при визначенні розміру девідентів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Остапенко О.М., Пашкіна С.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 09.08.2021, у зв'язку із перебуванням судді Остапенка О.М. на лікарняному, апеляційну скаргу по справі № 910/8980/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Євсіков О.О., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі № 910/8980/21. Призначено справу № 910/8980/21 до розгляду у судовому засіданні 19.08.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 оголошено перерву у розгляді справи до 16.09.2021.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 15.09.2021, у зв'язку із перебуванням суддів Євсікова О.О. та Пашкіної С.А. у відпустці, справу № 910/8980/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 р., справу № 910/8980/21 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
У судовому засіданні, що відбулось 16.09.2021 р., позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу, а заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Представник відповідачів заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Мотиви, з яких суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони виконавчому органу господарського товариства виконувати повноваження, надані йому статутом, затвердженим загальними зборами товариства, колегія суддів вважає заснованими на нормах процесуального права та неодноразово висловлених позицій вищих судів, а тому переконливими.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами позивача (в даному випадку третьої особи), чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 09.07.2021 у справі №910/6825/20.
Водночас, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі дійсної необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Як встановлено частиною 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Встановлення заборони генеральному директору товариства укладати значні правочини, необхідність укладення яких наявна у товариства без попереднього прийняття загальними зборами учасників товариства відповідного рішення, установлення заборони на затвердження ціни на продукцію та послуги товариства до моменту схвалення загальними зборами учасників товариства порядку ціноутворення на продукцію та послуги товариства, матиме наслідком обмеження господарської діяльності товариства, спричинить необґрунтоване втручання у його діяльність та порушуватиме права товариства, що не відповідає меті вжиття судом заходів забезпечення позову.
Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України визначено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
Наслідком вжиття обраних заявником заходів забезпечення позову буде порушення балансу інтересів, а саме співвідношення між можливими негативними наслідками від невжиття заявлених третьою особою заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів), про захист яких він просить, з тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для відповідачів та осіб, які не є учасниками даного судового процесу, що свідчить про порушення розумного балансу між приватними і публічними інтересами. Адже, заходи забезпечення позову, які просить вжити третя особа, фактично блокують нормальну господарську діяльність товариства є втручанням в його внутрішню та господарську діяльність.
Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Апеляційний суд погоджується із вірними висновком суду першої інстанції, що наведені в обґрунтування заяви обставини пов'язані із розподілом часток у статутному капіталі Товариства, за яким розмір належної заявнику частки не спроможний вплинути на результати голосування іншими учасниками товариства.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову є вірним; твердження апелянта, які викладені ним в апеляційній скарзі є неспроможними, тож колегія не вбачає підстав для скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі № 910/8980/21 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2021 р. у справі № 910/8980/21 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/8980/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст складено 07.10.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук