ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/378/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021
по справі №915/378/21
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”
до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича
про стягнення заборгованості,
(суддя першої інстанції: Ржепецький В.О., дата та місце ухвалення рішення: 28.05.2021, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22)
В березні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк” (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича (далі - ФОП Ткаченко В.І.) про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 18.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ „Приватбанк” посилалось на порушення відповідачем зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, що призвело до заборгованості, яка станом на 09.02.2021 становила: 18195,65 грн. - заборгованість за кредитом; 5200,53 грн. - проценти за користування кредитом; 365,69 грн. - комісія за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2021 по даній справі позов АТ КБ „Приватбанк” задоволено в повному обсязі, стягнуто з ФОП Ткаченка В.І. на користь АТ КБ „Приватбанк” заборгованість за Договором № б/н від 18.06.2019, а саме: 18195,65 грн. - заборгованість за кредитом; 5200,53 грн. - проценти за користування кредитом; 365,69 грн. - комісія за користуванням кредитом та судовий збір в розмірі 2270 грн.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ КБ „Приватбанк”, зазначаючи, що на час вирішення даного спору в суді відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом, комісії та процентів за користування кредитними коштами.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Ткаченко В.І. звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
На думку заявника, судом першої інстанції не було враховано ряд обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.
Відповідач у своїй скарзі зазначає, що позивач не надав суду жодного належного доказу щодо існування заборгованості. Апелянт вважає, що з наданого позивачем розрахунку немає можливості встановити розмір отриманого кредиту.
Скаржник зазначає, що банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. Разом з тим, позивач крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на витяг «Умов та правил надання банківських послуг» в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору.
На переконання скаржника, наданий позивачем витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - у заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже, апелянт вважає, що позивач не довів порушення свого права з боку відповідача, що на думку скаржника, є підставою для відмови в задоволенні позову.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21 залишено без руху.
02.08.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21 в розмірі 3405 грн., а також докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу по справі.
Крім того, разом із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги від Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 відкрито апеляційне провадження по справі №915/378/21 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021, розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; витребувано з Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/378/21.
20.09.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/378/21.
На момент прийняття постанови відзив АТ КБ «Приватбанк» на апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2019 між АТ КБ «Приватбанк» та ФОП Ткаченко В.І. підписано заяву про надання Кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на умовах, які зазначені в заяві.
Заявка на отримання послуг, яка була підписана відповідачем цифровим електронним підписом 18.09.2019 містить наступну інформацію про кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький»:
-Мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;
-Вид кредиту: овердрафтів кредит;
-Мінімальний розмір ліміту: 10000 UAH;
-Максимальний розмір ліміту: 100000 UAH;
-Розмір відсоткової ставки: 30%;
-Розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць;
-Пільговий період: 55 днів;
-Термін користування кредитом: 12 місяців.
Крім того, заява також містить посилання про те, що «Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРПВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький". Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький". Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу. (а.с. 12)
Відповідно до п. 3.2.6.1.1 Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.
Відповідно до п. 3.2.6.1.4. Умов Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.
Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.
Відповідно до п. 3.2.6.1.5. Умов Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.2.6.1.7. Умов Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору.
Відповідно до п. 3.2.6.3.1. Умов за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне Дебетове сальдо за місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень.
Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).
Згідно з п. 3.2.6.3.5. Умов розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.
Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця.
Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10).
На виконання умов Договору відповідачу був встановлений та наданий кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн. - 18.06.2019; 20000,00 грн. - 20.06.2019; 25000,00 грн. - 25.07.2020, зазначені грошові кошти перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів від 11.03.2021 року (а.с. 20).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, проте прострочив виконання свого зобов'язання щодо вчасного повернення кредиту, що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 26-49), в яких зазначено про винесення 01.07.2020 року на прострочку кредитних коштів в розмірі 18550,38 грн., 07.08.2021 відповідачем було здійснено часткове погашення простроченого кредиту у сумі 354,73 грн., отже залишилась не погашеною заборгованість за Договором б/н від 18.06.2019 в розмірі 18195,65 грн.
У зв'язку із порушенням строку повернення кредитних коштів, позивачем станом на 09.03.2021 року нараховано:
- 5200,53 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом,
- 365,69 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Детальний розрахунок заборгованості по кредиту, відсотках, пені та комісії наявний в матеріалах справи (а.с. 21-24).
Вказані обставини стали підставою для звернення АТ КБ «Приватбанк» до Господарського суду Миколаївської області з відповідними позовними вимогами про стягнення заборгованості з ФОП Ткаченко В.І.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 634 Цивільного кодексу України передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. (ч.2 ст.180 ГК України)
Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідач скористався кредитними коштами, проте прострочив виконання свого зобов'язання з вчасного повернення кредиту, що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 26-49), в яких зазначено про винесення 01.07.2020 року на прострочку кредитних коштів в розмірі 18550,38 грн., 07.08.2021 відповідачем було здійснено часткове погашення простроченого кредиту у сумі 354,73 грн, отже залишилась непогашеною заборгованість за Договором б/н від 18.06.2019 в розмірі 18195,65 грн.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що підписавши Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» сторони досягли згоди, що підписанням цієї заявки відповідач у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) цією заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Також суд звертає увагу, що згідно наявної в матеріалах справи Заявки на отримання послуг (а.с.12), відповідні документи підписані електронним цифровим підписом, де підписувачем значиться Ткаченко Василь Іванович.
Факт підписання зазначених документів саме відповідачем підтверджується сертифікатом надавача послуг- АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк".
Згідно х положеннями Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 названого Закону).
Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Факт підписання заявки відповідачем за допомогою ЕЦП підтверджується сертифікатом АЦСК ПАТ КБ «Приватбанк», який є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг щодо формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки на підставі свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А №45, атестату відповідності № 9885 від 28.02.2014, які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc), що спростовує доводи апелянта в частині недоведеності укладання ним договору та ознайомлення з його умовами.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідач поставив свій підпис саме в заявці на отримання послуг про приєднання до вказаних Умов. Вказана заявка, як зазначалося раніше, містить умови кредитування, зокрема, щодо строку кредитування, розміру кредитного ліміту, розміру відсоткової ставки та щомісячної комісії, у зв'язку з чим судова колегія доходить висновку про погодження відповідачем отримання кредитних коштів на умовах, що містяться в заявці від 18.06.2019
З огляду на наведене, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта щодо відсутності доказів на підтвердження обов'язку відповідача сплати заборгованості з урахуванням процентів та комісії за користування кредитними коштами.
Таким чином, оскільки позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит, тоді як останній зобов'язання з повернення отриманих кредитних коштів не виконав, то позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 18195,65 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідно до умов договору б/н від 18.06.2019 позивачем відповідачу нараховувалися проценти за користування кредитними коштами та по комісії за користування кредитними коштами. За відповідачем рахується 5200,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 26.02.2020 по 09.03.2021 та заборгованість по комісії за користування кредитними коштами за період з 01.06.2020 по 09.03.2021 в сумі 365,69 грн.
За таких обставин, перевіривши розрахунок заборгованості по процентам, а також заборгованості по комісії за користування кредитними коштами, з огляду на наявність заборгованості відповідача за кредитом станом на 09.03.2021 в сумі 18195,65 грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5200,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитними коштами в сумі 365,69 грн.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
За таких обставин, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21 залишається без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ткаченка Василя Івановича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 по справі №915/378/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош